Скіф

Убий підараса

2012-01-24T18:12:00.000+02:00

Настала пора, коли кожен із нас

Постає перед вибором часу:

До влади прийшли бандюки й брехуни,

Наперсточники й свинопаси.

Здолали державу і склали до ніг,

П’ючи нашу кров як вампіри,

А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,

Веде нас до прірви.

Бандитом він був і бандитом зоставсь

Тепер уже вищого класу.

Бо вже не шапки, а мільйони краде –

Убий підараса.

За те що Вкраїну продав ворогам

І заповіти Тараса,

Привів табачню і московських попів –

Убий підараса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,

Зійшла, мов зоря, їхня раса.

Ми знову раби й малороси-хохли –

Убий підараса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,

Шахтарю з Донбасу,

Ти візьмеш у руки сталеве кайло

І вб’єш підараса.

Нема в нас святішої більше мети

Чи іншого спасу!

У бога прощення піди попроси

І вбий підараса.

Коли на тарілочці нас подадуть

Кремлю, що вже плямкає ласо,

То буде запізно, повстань і убий!

Убий підараса!

Скандальний вірш українського письменника Юрія Віннічука "Убій піда#аса", що недавно з'явився, був вперше прочитаний на на мистецькому заході "Ніч еротичної поезії" і стало об'єктом уваги Генпрокуратури і МВС. Міліціонери зустрілися з автором, щоб отримати письмові пояснення.

Я правильно розстріляти януковича)))

2012-01-22T20:48:00.000+02:00

«Янукович» на ТВі Привітання "Йолка!"

2012-01-01T18:35:00.000+02:00

Новорічне привітання Януковича(пародія)

2011-12-31T18:17:00.000+02:00

У Львові судитимуть дівчину за плакат "Янукович продає державу"

2011-12-28T14:37:00.000+02:00

У середу о 15.00 у Львові відбудеться суд над студенткою Анною-Христиною Лапчук, яка тримала плакат "Янукович продає державу".

Про це повідомляє Коментарі: Львівський портал з посиланням на Автономний опір.

Дівчина три тижні тому взяла участь в одиночному протесті, простоявши годину біля пам’ятника Шевченку з плакатом "Янукович продає державу".

фото Автономний опір

Під час акції до дівчини підійшов патруль та попросив її пройти з нею, нібито, просто для розмови. Після двох з половиною годин проведених у опорному пункті міліції на проспекті Свободи, на студентку склали протокол за участь в несанкціонованому мітингу.

"У міліцейському протоколі зазначено, що Анна – Христина збирала навколо себе несанкціонований мітинг. З цього можна побачити всю абсурдність тверджень міліції. Стає відразу зрозуміло, кого вони захищають. Дівчина стала жертвою випадку, жертвою свавілля, жертвою маніпуляцій" - зазначено у повідомленні.

В повідомленні посилаючись на Конституцію, заявляють, що одиночний протест не потребує подачі заявки.

Українська правда

Парубій про "невдаху року"

2011-12-23T10:44:00.000+02:00

Янукович не заздрить журналісту

2011-12-21T15:20:00.001+02:00

Злодійське чмо погрожує журналісту

11 РОКІВ ПОЧАТКУ АКЦІЇ «УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ»

2011-12-14T19:01:00.001+02:00

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту Республіка за
адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться
відзначення Дня Свободи.
Саме в цей день 11 років тому і саме на Майдані Незалежності розпочалась перша в незалежній Україні громадянська акція «Україна без кучми», учасники якої прагнули до змін Системи, відставки президента Кучми і вимагали від тогочасного режиму правди про вбивство журналіста
Гонгадзе.
Місце відзначення обране тому, що у цьому приміщенні було прийняте рішення про початок УБК і це приміщення стало штабом УБК.
У акції візьмуть участь учасники УБК, зокрема політв’язні, які були засуджені у «справі 9 березня».
Організатори та активісти УБК запрошують приєднатися до святкування представників ЗМІ а також тих громадян, які усвідомлюють Свободу як життєву необхідність.
Під час відзначення буде встановлено намет як символ боротьби із системою кучмізму, яка й досі панує в Україні.
Також відбудеться презентація книжки учасника УБК Олександра Хоменка «Есеї республіканської осені».

Контакти:
(050) 380 62 68 – Володимир Чемерис
(067) 408 41 66 – Ігор Мазур (Тополя)
(067) 111 59 79 – Олександр Ротаєнко

Анонс в мережі ФайсБук: http://www.facebook.com/events/182046348557804/

УНА-УНСО

Юрій Луценко відзначає 47-річчя у СІЗО

2011-12-14T18:17:00.000+02:00

Цей банер до дня народження Луценка розміром 8х15 метрів вивісили на мосту над вулицею Інститутською між Жовтневим палацом і Глобусом. Його тримали переважно майори і полковники МВС в уніформі. (Фото з Фейсбук Мустафи Найєма).

Серед тих, хто тримав банер, були й унсовці, політв’язні “України без Кучми”. “Як би там не було, а Юрик за гратами, – коментує Ігор Мазур (Тополя). – Те, що він брав участь у розборках між Ющенком і Тимошенко, те, що не зміг втілити у життя гасло “Міліція з народом” (це ми бачимо в діях міліції і сьогодні) – це погано, звісно, але… Справа чисто політична. Це помста донецьких за їхній страх у 2004-2005 рр.”

Від себе побажаю Юрію Віталійовичу скорішого звільнення, одужання і працевлаштування. Бачу його на посаді голови державної комісії з повної люстрації працівників МВС.

Білозерська.INFO

Трейлер до найочікуванішої події року

2011-12-06T20:07:00.002+02:00

Штурм донецької ОДА

2011-11-28T18:10:00.001+02:00

Як вбили шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова

2011-11-28T16:51:00.001+02:00

На сім'ю учасника акції протесту чорнобильців у Донецьку місцева влада чинить тиск.

Про це заявили представники ініціативної групи протестуючих чорнобильців, а також депутати від БЮТ Андрій Павловський і Михайло Волинець, повідомляє УНІАН.

За їх словами, дружині загиблого дзвонять міські власті з міста Родінське і міста Красноармійська і фактично вимагають якомога швидше поховати Геннадія Конопльова, запевняючи, що ними вже замовлена їдальня для поминання і вирита яма на кладовищі.

Депутати висловили своє обурення тим, що правоохоронці не намагаються швидше розслідувати цей злочин, а хочуть терміново поховати покійного.

Павловський також розповів, що в той час, коли Конопльов уже був мертвий, з його мобільного телефону надходили дзвінки його сину і представники міліції запевняли, що його батько ще живий і знаходиться в лікарні в Донецьку.

"Вони хочуть заплутати, сфальсифікувати подію, така їхня мета", - сказав Павловський, коментуючи ці дзвінки.

У той же час чорнобильці зазначили, що особисто вони зібрали частину коштів і вже передали сім'ї Конопльова, надавши свою посильну допомогу в похоронах товариша.

На думку чорнобильців, чинячи тиск на сім'ю, місцева влада боїться, що на похорони з'їдеться велика кількість чорнобильців і всіх, хто не байдужий до їхніх проблем.

Волинець також висловив думку, що смертю Конопльова влада хоче залякати інших.

Він також повідомив, що у понеділок представники чорнобильської групи виїдуть до Києва і завтра там проведуть прес-конференцію.

Депутат додав, що проблеми чорнобильців наразі цікавлять усіх, і на підтвердження повідомив, що йому вже дзвонили представники з Євросоюзу і від Уповноваженої з прав людини Ніни Карпачової.

Як відомо, у неділю ввечері в Донецьку під час ліквідації акції підрозділами МВС помер 70-річний шахтар-інвалід Геннадій Конопльов.

Українська правда

вечір 21.11.11, представники Спільної Справи з"ясовують чому на Майдані автозак

2011-11-22T05:14:00.001+02:00

Проведення Дня Свободи під загрозою

2011-11-19T07:36:00.000+02:00

Пише Микола Коханівський:

"Сьогодні, 18.11.2011 року Божого, відбулося засідання окружного адміністративного суду м.Києва з приводу відзначення Дня Свободи 22 листопада.

Перед цим мене як координатора Комітету визволення політв`язнів та Сергія Мельниченка з КУПРу викликали на нараду в управління внутрішньої політики КМДА, де були присутні представники КМДА, представники МВС (один з яких відомий майор Онищенко), та представник Загальновоїнської Спілки України, яку очолює регіонал Калашніков (вони подали заявку саме на цей день про проведення акції проти корупції. Дуже дотепно :). Відбулося доволі стримане спілкування, під час якого нас переконували відзначати будь-де, тільки не на Майдані Незалежності. Ніби вже на цих вихідних там почнуть встановлювати якусь безрозмірну «йолку», і ми, звісно, будемо заважати. Я не погодився, і мене повністю підтримав Сергій Мельниченко. Ми наполягали на тому, що відзначатимемо лише там, де ми вказали у своїх повідомленнях.

Відбулася невеличка суперечка, під час якої «прокинувся» представник ЗСУ і заявив, що вони також наполягають на Майдані (хоча до цього погоджувався і на Контрактову, і на Михайлівську). Після цього представники МВС ввічливо попросили мене і Сергія переписати наші повідомлення, мовляв, вони не містять точної інформації про приблизну кількість людей на акції, та подати їх у понеділок, ну і, власне, у всьому іншому - без проблем. Ми погодились, на тому й розійшлися, як мені здавалося, задоволені одне одним. Але не пройшов я й десяти метрів, як задзвонив мобільний і мене викликали в суд.

А суд заборонив всім організаціям, які повідомили про проведення акцій 22 листопада, проводити будь-які масові заходи в цей день у Києві.

У зв`язку з цим цинічним рішенням окупаційного суду, який заборонив відзначати державне свято День Свободи Комітет визволення політв’язнів закликає всіх учасників оргкомітету по відзначенню, всі інші національно орієнтовані організації, всіх небайдужих Українців прийти 22 листопада о 18.00 на Майдан Незалежності і гідно відзначити День нашої Свободи, в такий спосіб ще раз заявивши свій рішучий протест окупаційному режиму.

Микола Коханівський,
Координатор Комітету визволення політв`язнів
(097) 496-45-04"

Народна Рада вирішила добиватися відсторонення Януковича

2011-11-06T16:30:00.000+02:00

Усунення з посади Президента України Віктора Януковича було визначено одним з головних завдань Народної Ради України, що була утворена 5 листопада, у Києві, за ініціативою громадської організації воїнів-«афганців» «Ніхто крім нас», громадянського руху «Спільна Справа» та ще понад десятка союзницьких громадських об’єднань.

Таке рішення стало наслідком ігнорування Януковичем звернення Форуму громадянського суспільства від 14.10.2011, в якому «Ніхто крім нас» та інші учасники Форуму поставили Президента до відома про свою вимогу щодо негайного розпуску Верховної Ради VI скликання та звернулися до нього з закликом дати офіційну відповідь на запитання, чи готовий він, як гарант Конституції, забезпечити право народу на відкликання своїх представників з органів влади.

Народна Рада Україна також створила Координаційний комітет, чиє завдання – прийняття оперативно-тактичних рішень. До комітету увійшли по одному представникові від усіх областей України, міст Києва та Севастополя.

У найближчі дні має бути прийняте рішення про початок Всеукраїнської акції протесту у Києві, метою якої є негайне припинення повноважень Президента Януковича та розпуск Верховної Ради VI скликання.

Прес-служба громадянського руху «Спільна Справа»

Події біля Верховної Ради - 3/11/2011

2011-11-03T17:32:00.000+02:00

Готується українська “Дубровка”?

2011-11-02T19:01:00.000+02:00

“Мені правоохоронні органи кажуть, що зараз йде скупка зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади, – заявив сьогодні Янукович під час розширеного засідання уряду. – Люди втратили страх і совість. Хто це організовує? Не ті, кому найважче живеться. Ті, кому найважче – вони мовчать, чекають, терплять”.

І от поки вони мовчать, чекають і терплять – влада готує громадську думку до нової підлої провокації.

Їжаку зрозуміло, що ніяку зброю ніхто не скуповує. Повірте, якби скуповували, я б знала :) Могильов годує Януковича дезою, а той, вочевидь, доручає перевіряти її Хорошковському, який, схоже, годується (інформацією, звичайно :) ) з того самого північно-східного джерела, що й Могильов. В результаті Янукович, боягуз ще той, залякується ще більше і санкціонує могильовсько-хорошковські репресії проти опозиціонерів.

Ситуація, друзі, серйозніша, ніж здається. Того й дивись, захоплять десь школу з дітьми або театр з глядачами. Або будинок якийсь вибухне. Всі криваві провокації відбуваються за одним сценарієм, бо сценарії пишуться у тих самих кабінетах у Кремлі та на Луб’янці.

«Норд-Ост» був виставою – маю на увазі не спектакль, а терористичний акт у театрі на Дубровці. Виконавцями були чеченці, режисери невстановленої національності залишилися за лаштунками. Виглядало все дуже ефектно і зловісно – злобні бойовики-вахабіти з автоматами, смертниці у чорному з пістолетами і вибухівкою на животі… Тільки вибухівка була несправжня. Прямий доказ цього – що жодна з приблизно двадцяти смертниць не привела її у дію, коли пустили газ, почався штурм і до зали увірвався спецназ. Який і розстріляв їх, непритомних від газу, маючи повну можливість узяти живими – саме для того, щоб вони не розповіли на допитах, як намагалися підірвати себе, але нічого не вийшло…

Я ніколи не повірю, що така кількість людей і зброї могла потрапити у центр Москви непоміченою. До того ж, у деяких смертниць знайшли квитки на зворотню дорогу, а під «вахабітським» одягом на них були звичайні светрики і джинси – одяг, який дозволяв за лічені секунди перетворитися з терористок на звичайних дівчат з натовпу. Вочевидь, виконавцям теракту сказали, що все домовлено, вони полякають владу і повернуться додому…

Так може статися і у нас – пообіцяють якимсь гарячим головам, що вбивати і вмирати не доведеться, що треба лише трохи полякати владу, щоб дотиснути її до прийняття рішення, до якого вона й так майже дозріла. Після чого покладуть всіх, щоб не було кому розповісти, що вибухівка була бутафорська. А опісля почнуть саджати винних і невинних.

Ці обдурені виконавці можуть бути як юнаками з правих організацій, так і дядьками з військовим минулим (афганці, колишні силовики тощо). А може, і кримськими татарами, наприклад. Бо замовникам все одно – їм аби конфлікти (краще міжнаціональні), репресії і нестабільність.

Вихід бачу єдиний: не домовлятися з владою ні про що, не йти їй на жодні поступки і тиснути, тиснути, тиснути. Якщо вже нам прямо натякають, що в нас збираються стріляти (нібито захищаючись) – не варто чекати, доки стрілянина почнеться, а треба гнати цю владу усіма можливими методами. Законними і демократичними, звісно.

Олена Білозерська INFO

РУЇНИ ПАРКАНУ ПІД РАДОЮ ЯК ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВЛАДІ

2011-11-01T19:39:00.001+02:00

Залізний “мур” довкола Ради у вигляді масивної металевої огорожі, якою обнесли парламент після “афганського” штурму 20 серпня, – сьогодні, 1 листопада, був практично знищений кількома сотнями “чорнобильців”, що прийшли до Ради з наміром за будь-яку ціну відстояти свої людьскі та громадянські права.

Огорожа не витримала натиску обурених протестувальників. Зараз у ній в 7 місцях зяють величезні просвіти. Вибито 12 секцій, в т.ч., одну зі створок воріт, що були вварені в паркан з боку площі перед Маріїнським палацом.

Ось таку картину побачив медіа-координатор “Спільної Справи” Ігор Пилипчук, який прибув на місце подій близько 14 год.

Прес-служба громадянського руху "Спільна Справа"

Хеловін на Банковій!

2011-10-31T22:09:00.001+02:00

КУПРівці щойно провели Хеловін біля Адміністрації президента. Затримані троє: Сергій Мельниченко, Вадим Лісовий і Павло Целовальников.

Замість гарбузів були ананаси (бо "Спасибі мешканцям Донбасу за ананаса"), люди були вдягнені - хтось у роби в'язнів, хтось в балахони катів. Тримали гасла: "Спасибо жителям Донбасса!", "Welcome to hell!" і "Ешь ананасы, рябчиков жуй, день твой последний приходит, буржуй!".

Найцікавіше, як розповів О.Місюра, - ідея акції виникла буквально за годину до її проведення, активісти сконтактувалися телефоном, швидко з'їхалися і привезли реквізит. А на Банковій на них уже чекав автобус "Беркуту" і підполковник Бойко, який сказав: "Ми вам не дамо провести акцію". "А хіба ми плануємо якусь акцію?" - запитали КУПРівці. - "Так, плануєте. Акцію з екзотичними фруктами". В результаті до АП активістів не підпустили, акцію провели біля пам'ятника Франку.

Єдине пояснення, яке бачить пан Місюра - телефони прослуховувались.

Олена Білозерська

Похорон Олега Вітовича

2011-10-31T12:13:00.000+02:00

Україну чекає кривавий бунт – Юрій Андрухович (європейська преса)

2011-10-28T19:34:00.000+03:00

26.10.2011

Василь Зілгалов

Прага – Експерти попереджають, що пропагований Володимиром Путіним «Євразійський союз» у своїй основі має ідею «збирання земель» під егідою Москви. А так як в економічному плані це буде занадто слабке утворення, то чи не вирішальну роль в його функціонуванні відіграватиме сила Кремля, коли новий його господар обіцяє повернути росіянам «несправедливо відібране» 20 років тому. Чи працюватиме така модель? Шансів на її створення фактично немає, кажуть аналітики. Разом з тим, деякі з українських спостерігачів, діячів культури, попереджають Захід, що в Україні прийшли до влади люди, котрим не лише байдужі демократичні цінності, але вони захищатимуть свою владу й надалі ще брутальнішими методами, аніж це робив колись Леонід Кучма. Тому прогноз цих спостерігачів невтішний: або тривале засилля диктатури, або кривавий бунт, бо чесні вибори стають для України не реальними.

Польська «Жечпосполіта» цитує Сергія Власенка, адвоката Юлії Тимошенко, котрий вважає, що влада не має намірів випускати лідера опозиції з ув’язнення. Власенко стверджує, що апеляція Тимошенко, подана цими днями, не має шансів на об’єктивний розгляд в Апеляційному суді Києва, бо вже тепер адміністрація Януковича обробляє голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка з метою залишити вирок Печерського суду щодо справи Тимошенко незмінним. Також, як зазначає «Жечпосполіта», Генпрокуратура України просуває нові кримінальні розслідування проти Юлії Тимошенко. Лише ЄС послідовно вимагає звільнення лідера опозиції в Україні і гарантування її участі у наступних виборах.

Український письменник і поет Юрій Андрухович дав ще одне інтерв’ю західному виданню, тепер німецькій «Таґесцайтунґ», де він стверджує, що Україну охопила криза, але криза нова, непроста. Українців знову змушують вибирати між демократією і пануванням кланів. На думку популярного українського письменника, представники влади донецьких, чи «дітей Кучми», «роблять все, щоб спалити мости у стосунках із опозицією» і не збираються надалі проводити чесні вибори, зважаючи на свою нульову популярність в народі. «Населення ж не вдоволене правителями держави, але одночасно люди не бачать політичної альтернативи, для сучасної України характерні лише скарги й очікування», – наголосив Юрій Андрухович в інтерв’ю «Таґесцайтунґ». Український письменник також вважає, що у подальшому розвитку ситуації в Україні не варто розраховувати на чесні вибори, нинішня влада намагатиметься «законсервувати» своє авторитарне правління. На запитання кореспондента Хайке Голдінґгаусен, чи дійсно в Україні реальна перспектива кривавого повстання, Юрій Андрухович сказав: «Я вважаю його реальним, але це буде не сьогодні і не завтра».

Бельгійське видання «Нова Європа» вважає, що пропаганда Володимиром Путіним нового утворення під егідою Москви – «Євразійського союзу» – є нічим іншим, як пропагандистським кроком команди нового господаря Кремля, котрий хоче сподобатися росіянам у ролі «збирача земель» довкола Москви, щоб повернути їм таким чином почуття власної величі. Але вже той факт, що економічно новий проект Кремля виглядає просто пігмеєм, навіть у порівнянні з ЄС, ВВП котрого у 10 разів вищий, аніж ВВП всіх можливих членів «Євразійського союзу», свідчить про марноту глобальних потуг Москви. Хоча небезпека нового насилля на теренах планованого «Євразійського союзу» не виключена, особливо, коли Москва почне силою відбирати повноваження регіональних центрів цього ймовірного утворення.

Радіо Свобода

В УНСО пояснили, як ефективніше сказати владі своє "фе"

2011-10-26T10:52:00.003+03:00

Найкращим методом боротьби проти цензури в Україні є яскраві флеш-моби, а також певні силові акції без можливості порушити проти їхніх учасників кримінальні справи.

Про це у коментарі Gazeta.ua розповів один із лідерів УНА-УНСО Ігор Мазур.

"Наприклад, прийти у кабінет того ж Бенкендорфа (генерального директора Національної телекомпанії України - ред.) і просто там сидіти. Хай викликає міліцію, витягує з того кабінету. Людина тоді відчує себе не зовсім комфортно на своїй території, бо зрозуміє, що хтось може до неї прийти і щось з неї спитати", - пояснив унсовець.

Крім того, за його словами, під час серйозних акцій протесту перекриття дороги у форматі сідання на асфальт є більш ефективним, ніж просто бігання по дорозі.

"Адже відтягнути людей, які сидять, учепившись з іншими активістами, набагато важче, ніж коли їх щитами відштовхують, як стадо, на узбіччя", - зазначив політик.

Також, на переконання націоналіста, подібні заходи демонструють, що люди представляють єдину потужну силу.

"Але це можливо лише тоді, коли учасників акцій дійсно щось об'єднує, коли у людей є певна структура та ідея", - уточнив Мазур.

Джерело: Gazeta.ua

Все включено

2011-10-25T10:38:00.001+03:00

Что нужно сделать, чтобы вынудить руководство своей страны уйти в отставку? Esquire печатает инструкцию для египетских демонстрантов, которая появилась в интернете незадолго до того, как Хосни Мубарака заставили покинуть свой пост.

Практическая информация и тактические советы

Просьба распространять только по электронной почте и в распечатках. Twitter и Facebook находятся под наблюдением. Не давайте этим материалам попадать в руки полиции или госбезопасности.

Требования народа Египта

1. Свержение режима Мубарака и его министров.

2. Отмена закона о чрезвычайном положении.

3. Свобода.

4. Справедливость.

5. Формирование нового правитель ства (не из военных), которое будет проявлять заботу о египетском народе.

6. Разумное распоряжение всеми доходами Египта.

Тактические цели гражданского сопротивления

1. Захват важных зданий — символов государственной власти.

2. Попытка привлечь в ряды народа служащих полиции и армии.

3. Защита братьев и сестер революционеров.

Практические шаги

1. Проводить с друзьями и соседями демонстрации на улицах жилых районов, расположенных вдали от массовой дислокации сил безопасности.

2. Скандировать лозунги во славу Египта и свободы народа (в положительных формулировках).

3. Призывать жителей района присоединиться к протестам (опять же, в положительном ключе).

4. Выводить большие группы демонстрантов на главные улицы с целью привлечь как можно большее число людей.

5. Направлять демонстрантов к главным зданиям государственной власти (продолжая скандировать положительные лозунги) с целью их захвата.

Необходимая одежда и инструменты

Ветровка, куртка с капюшоном. Это поможет защитить лицо от слезоточивого газа.

Защитные очки, которые можно купить в строительных магазинах.

Платок для защиты рта и легких от слезоточивого газа.

Цветок, который поможет нам выполнить нашу задачу и выйти на совершенно мирные демонстрации.

Баллон с краской, которой воспользуемся в случае избиения демонстрантов со стороны властей, — краску будем распылять на прозрачные забрала шлемов полицейских, чтобы ослепить их и остановить их продвижение.

Удобная обувь, которая позволит бегать и быстро двигаться.

Плотные перчатки, которые позволят защитить руки от жара зарядов со слезоточивым газом.

Крышка от кастрюли — ее можно использовать как щит при побоях палками и дубинками, а также для отражения резиновых пуль.

Другие средства

1. Аптечка.

2. Разные таблетки от боли.

3. Питьевая вода.

4. Уксус. Намочив платок уксусом, можно снизить воздействие слезоточивого газа.

5. Лимон. Если жевать его при поражении слезоточивым газом, то он, как и уксус, снижает его эффективность.

6. Кока-кола. Некоторые дорогие друзья в Тунисе советуют умываться кока-колой для защиты от слезоточивого газа — эта жидкость действует эффективно и незамедлительно, как они утверждают.

7. Что-либо из пищи, необходимой, чтобы продолжить участие в демонстрации.

8. Вода с мылом — ее будем плескать под гусеницы танков, приближающихся к демонстрантам.

9. Пластиковые пакеты — будем наполнять их мыльным раствором и бросать издалека под гусеницы танков.

Коллективная тактика

1. После пятничной молитвы выходить на улицы организованными рядами с розами и другими цветами в руках. Без лозунгов и выкриков продвигаемся организованными рядами (подобно рядам во время молитвы) и продолжаем движение, пока не достигнем цели (главного правительственного здания вашего района).

2. Пусть к демонстрации присоединяются все. Полицейские не посмеют бить по головам своих матерей, братьев и детей.

3. Если силы полиции препятствуют нашему продвижению, выкрикиваем позитивные лозунги. Пытаемся пробраться через их преграды.

4. Если начнут бить, то первым двум рядам надо отступить на пару шагов (в полном спокойствии), а задние ряды должны держать наготове щит и краску для прорыва через преграды. Важен порядок.

5. Прорыв через ряды полиции осуществляется согласованно, группами. Три первые группы сталкиваются с полицией по очереди, а четвертая, резервная, внезапно для сил полиции на них нападает.

6. Если начинается скандирование, то оно не должно прекращаться. Советуем придерживаться одного-двух лозунгов, чтобы все их хорошо слышали и запросто повторяли.

7. Чем ближе подходят демонстранты к рядам полицейских отрядов, тем труднее им применить гранаты со слезоточивым газом.

8. Если они все же применят гранаты со слезоточивым газом, следует смочить платок и оставаться на месте, сохраняя спокойствие. Вды хание газа вызывает панику.

9. Если услышишь выстрелы, не беги, оставайся в рядах, просто подними щит (крышку от кастрюли) над головой — и ты будешь защищен. Помни, действие газа очень быстротечно.

10. Эффективно возвращать гранаты со слезоточивым газом в ряды полиции.

11. Главное — беречь друг друга. Пусть каждый помнит о соседе.

12. Часто в рядах отрядов безопасности оставляют пробелы для ограниченного допуска людей. Можно воспользоваться ими, чтобы оказаться за их спиной, окружить и отобрать оружие и спецсредства.

13. Спасение товарищей важнее нанесения ударов силам полиции.

14. Нет погромам и грабежам!

15. Призывайте праздно любопытствующих присоединяться к рядам борцов за свободу.

16. Распределять разнообразные за да ния по группам манифестантов.

17. Помните, здания — это, по сути, башни для наблюдения, используемые силами народного движения.

18. Не позволяйте полицейским проникать в массу народных освободителей. Если они присоединяются к нам, они должны оставаться с краю от основной массы демонстрантов.

19. Не будь бесполезно негативным.

20. Начинать демонстрацию только по прибытии к главной цели. Когда нет угрозы, граждане могу присесть на землю, но это также надо делать организованно.

Как пользоваться этим набором?

Щит и аэрозоль-краска

Стой, египтянин, крепко на месте! Отражай удары палкой щитом и атакуй краской в лицо.

Другой способ использования краски: распылять ее на стекла автотехники, разгоняющей демонстрации, а также на объективы камер на их крышах.

Мокрым полотенцем можно заткнуть выхлопную трубу машины, что приведет к остановке двигателя. Пакетами с мыльным раствором можно бомбить танки по гусеницам, что мешает их целенаправленному продвижению.

В народном движении можно также принять участие одним из следующих непрямых способов:

1. Снять защиту со своей точки Wi-Fi.

2. Разместить флаг Египта в магазинах и конторах, на балконах и автомобилях для поднятия национального духа.

3. Поддерживать народные лозунги против режима Мубарака из окон и с балконов.

Примеры транспарантов

«Полиция и народ едины против несправедливости! Да здравствует Египет!»

«Где теперь твой папочка?» (фото сына президента, которому он хочет передать власть в наследство).

«Трус и подлец Мубарак»

Способы распространения данных материалов

1. Просьба не пользоваться для этого твиттером, фейсбуком и другими сайтами, так как они находятся под наблюдением полиции.

2. Распространяй эти материалы по электронной почте или в распечатках.

3. Не предавай своих сограждан и не предоставляй эти сведения никому из служащих полиции или армии.

Да здравствует Египет!

Esquire

Звернення від Спільної Справи

2011-10-25T09:12:00.001+03:00

Командир Конституційної Варти Спільної Справи, полковник Станіслав Солодовнік записав відеозвернення до афганців і ветеранів розвідки. У ньому він заявив:

Брати афганці!

Звертається до вас командир 650-го гвардійського празького ордена Олександра Невського розвідувального батальйону. Країна зараз стоїть напередодніі великих перетворень і змін. Ви добре себе показали біля Верховної Ради, але ми мало згуртовані. Багато у всіх областях і районах наших організацій, але не всі афганці там присутні. Тому я хотів звернутися до вас — входьте в наші організації, реєструйтеся. Ви зараз потрібні, як ніколи. Тому що народ почав боротьбу за свої права. Народ почав боротьбу за своє щастя.

І тому необхідно його захистити від незаконних посягань міліції, яка, виконуючи волю керівництва, народу диктує, де їм ходити, де їм не можна ходити, коли ходити, коли не можна ходити… Хоча це його законне конституційне право. Міліція може тільки вас злякатися і не бити народ. Тому, брати, об'єднуйтеся. І якщо є така можливість, то впливайте на родичів міліціонерів, тому що в першу чергу вони потерплять і втратять, коли народ прийде до влади. А ті міліціонери, які розуміють, що це незаконно, — всі їх дії, ті краще зараз хай підуть з органів. Ми їх приймемо потім, коли народ прийде до влади. Але вони не будуть заплямовані ні кров'ю, ніякими своїми підлими справами, на які штовхає вище керівництво.

Особливе звернення моє до ветеранів розвідки України. Ви знаєте, як нам приходив навіть Ющенко — плакався, просив нашої підтримки, але бачивши весь той негатив, який стояв в залі, сказав буквально декілька слів, не зміг, як завжди, вішати людям на вуха те, що називається «локшиною» і втік від нас. Тому що він зрозумів, що нам з ним не по дорозі. Тому ви бачите — Азаров теж до нас приходив, на наш з'їзд. Всі хочуть заручитися нашою підтримкою. Тому, розвідники, теж допоможіть людям. Допоможіть їм свої законні конституційні права відновити. Я не закликаю вас на барикади. Зараз найголовніше — не дати можливість міліції і співробітникам всіх силових структур знущатися з людей. Як вони студентів… діти це, внуки наші… вони їх 2 години навіть в туалет не випускали, а узяли там в кільце між собою. Ось від таких ось ексцесів треба суспільство звільнити. Тому що міліція тільки нас афганців і десантників розуміє.

До десантників теж звертаюся. Коли командував розвідувальним батальйоном в Баграмі, я витягував з «зеленки» нашу роту 375-го парашутно-десантного полку. Тому ми знаємо один одного, принаймні по справах своїх. Воювали і в Пандшері разом, тому, навіть якщо мене в обличчя хтось не знає, багато хто знає мої справи і знає, що таке комбат розвідбату. Це такий самий солдат, який був там же ж в строю. Це не командир дивізії, який по радіо керував. Тому ви можете зрозуміти, що якщо я до вас звернувся — це вже наболіло на душі. Допоможіть захистити нарід!

Луценко: ніхто не зробить за нас нашу домашню роботу

2011-10-25T08:57:00.000+03:00

Уповання на європейські санкції проти української влади - ознака безпомічності українських політиків.

Таку думку озвучив екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в письмовому інтерв’ю з Лук’янівського СІЗО, повідомляє УНІАН.

"Ніхто не зробить за нас нашу домашню роботу", - заявив екс-чиновник.

"Хоча це не означає, що вчитель не перевірятиме портфель і кишені хулігана, який залякав усю школу. Знайде вкрадені гроші і поставить у куток. Але головне не це, а те як швидко нормальні учні навчаться самостійно захищати себе", - зазначає Луценко.

"Я вважаю, що уповання на європейські санкції проти української влади - ознака безпомічності українських політиків", - додав він.

Українська правда

23 жовтня 2011 року помер Олег Вітович

2011-10-24T22:12:00.004+03:00

Сьогодні помер Олег. Аж не віриться. За цей рік це вже не вперше, коли смерть висмиккує з наших лав молодих та повних сил. З тих перших, що починали ще у далекому 1989, вже немає Анатолія Лупиноса, Мирослава Лева, Олеся Бабія, Руслана Зайченка. Немає Віталіка Шевченка та майора Солов'я. Немає дуже багатьох, з ким разом ми йшли на "мєнтовські" лави та румунські кулі, чиї імена меньш відомі загалу, але від того їх вчинки не стали меньш вартісними. Вічна вам пам'ять, побратими! Земля тобі пухом, брате Олеже!!!

Олег Вітович рятує хлопців від мєнтів під час похорону Патріарха Володимира. 1995 рік.

Володимир Мамалига.

У 90-х роках брав участь у організації більшості проукраїнських сил на Львівщині.Згодом був співзасновником Спілки Незалежної Української Молоді, УНА та УНСО.Активно публікувався у ЗМІ, воював у Абхазії та Придністров’ї...
Не буду голослівним, просто прочитайте його статтю:
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/02/25/4810244/

Афганская вьюга - год 2011 (А. Розенбаум)

2011-10-20T18:47:00.002+03:00

Свідок Луценка. Тиск прокуратури.

2011-10-17T22:41:00.000+03:00

Журналіст Костянтин Усов зафіксував таємну зустріч начальника слідчого відділу Генеральної прокуратури Олександра ІЩУКА із ключовим для Юрія Луценка свідком. За 20 хвилин до судового засідання. Його звати Валерій Мельник. І саме він стверджував, що особисто отримав від екс-міністра вказівку облаштувати життя його водія Леоніда Приступлюка.

Можливо, це перший наочний доказ того, що прокуратурі чхати на закон, який забороняє впливати на свідків. Вона має виконувати наказ.
=======================
АВТОР: Костянтин Усов
РЕДАКТОР: Федір Сидорук, Артем Шевченко
РЕЖИСЕР: Віктор Борець
======================
Програма "Знак Оклику", ТВі, 2011р.

Всеукраїнський безстроковий флешмоб "Зека ГЕТЬ!"

2011-10-16T17:11:00.002+03:00

В Донецке националисты проспект Ватутина переименовали в Героев УПА (ФОТО)

2011-10-14T23:44:00.005+03:00

Сегодня, 14 октября, горожане, спешившие на работу, заметили, что табличка на одном из домов в центре города, на которой ранее значилось имя генерала Ватутина, заклеена.

На обычной принтерной бумаге распечатано справедливое, по версии украинских националистов, название этой донецкой улицы – «Героев УПА». Дончане, заметившие такую идейную самодеятельность, удивленно останавливались и долго вчитывались, словно не веря своим глазам.

Когда журналисты издания стали фотографировать табличку на доме, к ним подбежала женщина-дворник, возмущению которой, судя по всему, не было предела. Дворничиха возбужденно заговорила: «Ребята, ну вот зачем вы это фотографируете?! Это же позор! Это все бендеровцы, бессовестные..!» - далее последовала нецензурная брань в адрес личностей, признающих заслуги воинов УПА.

Вероятно, заклеенная табличка, восславляющая Украинскую повстанческую армию, пробудет там в нынешнем виде недолго, и усилиями того же дворника проспект в скором времени опять будет носить свое законное название - Генерала Ватутина. Донецк, очевидно, не готов так резко изменить свои исторические симпатии, резюмирует издание.

Главред

Тепер усі стануть"злісними"

2011-10-13T19:35:00.002+03:00

Конституційний Суд заборонив ментам затримувати громадян за непокору без рішення суду.
Але при цьому було оговорено, що "непокора" та "злісна непокора" - не одней те саме. За першу затримувати не можна, а за другу - можна, ще й як.
Так що тепер, браття і сестри, ми всі і завжди будемо виявляти саме "злісну непокору" міліції. Адже ніхто не вірить, що нас перестануть затримувати )

Суслов намагається потрапити додому

2011-10-12T17:39:00.000+03:00

12 жовтня 2011 року. Народний депутат (БЮТ) Євгеній Суслов намагається потрапити до себе додому у селі Буки Сквирського району, дім заблоковано спецпідрозділом, триває обшук

Вирок Тимошенко - це початок кінця режиму Януковича.

2011-10-11T18:40:00.001+03:00

Цілком імовірно, що на наступному пленарному тижні провладна коаліція внесе поправки до другого читання закону Януковича для декримініалізації статті, по якій засудили Тимошенко. І навіть якщо це станеться, навіть якщо апеляцію адвокатів задовільнять, все одно, і судилище над Тимошенко, і вирок залишаться чорною плямою в біографії Януковича.
Цим вироком режим Януковича продемонстрував свою повну політичну неспроможність та нездатність боротися із політичними опонентами в чесній конкурентній боротьбі.
А найстрашніше, такі дикунські дії влади можуть призвести до зупинки європейської інтеграції України. Цього Україна ніколи Януковичу не пробачить.

Андрій Парубій

Біля Печерського суду роздавали листівки з “інструкцією”, як зробити коктейль Молотова

2011-10-11T17:47:00.001+03:00

Біля Печерського суду столиці представники “Батьківщини молодої” роздавали листівки з уривком роману С.Жадана “Депеш мод”, де розповідається про те, як зробити коктейль Молотова.

Водночас, як написав у себе насторінці в "Фейсбуці" бютівець Євген Суслов, таким чином представники "Батьківщини молодої" "пропагують українську літературу": "Сьогодні "Батьківщина молода" розпочала акцію з пропагування сучасної української літератури. Під Печерським судом наші активісти роздають листівку з такою цитатою з роману "Депеш мод" Сергія Жадана :)".

Нагадаємо, сьогодні, під час оголошення вироку у справі Ю.Тимошенко, прихильники та противники Ю.Тимошенко влаштували мітинги на вулиці Хрещатик. ЗМІ повідомляють також про сутички між прихильниками Ю.Тимошенко та правоохоронцями.

Як повідомляв УНН, начальник прес-служби ГУ МВС м.Києва Володимир Поліщук повідомив, що за громадським порядком на Хрещатику наглядають близько тисячі правоохоронців.

АРАТТА

Інший погляд: Дмитро Корчинський

2011-10-09T17:58:00.002+03:00

Верховная Рада готовиться отбить силовой захват народом.

2011-10-06T23:32:00.002+03:00

Около 13.50 на бульваре Леси Украинки была замечена тяжелая техника направляющиеся в гараж Верховной Рады.

Как стало известно, данную технику будут использовать для разгонов неугодных демонстрантов около Верховной Рады.

Таким образом можем сделать вывод, что партия власти и президент в очередной раз показывают свою трусость перед народом.

http://gazzete.mk.ua/2011/10/06/verxovnaya-rada-gotovitsya-otbit-silovoj-zaxvat-narodom/

Заява Проводу УНА-УНСО

2011-10-06T18:33:00.002+03:00

У зв’язку із подіями,що мали місце в Одесі 2 жовтня поточного року,висловлюємо обурення непрофесійними діями співробітників МВС та глибоке занепоєння станом справ у правоохоронних органах та вимагаємо:

Відправити Міністра внутрішніх справ України Могильова А.В. у відставку з утриманням його пенсії на користь родин загиблих 30 вересня міліціонерів.
Припинити неефективне використання державних коштів в МВС,та призначити спеціальну комісію по спрямуванню цих коштів на центри підготовки працівників міліції та модернізацію засобів і озброєння особового складу МВС.
Провести службове розслідування щодо можливого факту фізичного знищення виконавців замовних вбивств з метою захисту (прикривання) замовників цих злочинів.
Міністерству внутрішніх справ України виступити із законодавчою ініціативою про підвищення рівня соціального забезпечення та заробітної плати рядових працівників МВС за рахунок скорочення зарплат Народних депутатів України та керівного апарату МВС.
Негайно затвердити нові фахові вимоги до рівня підготовки підрозділів МВС із залученням до процесу формування таких вимог представників Головної Команди УНСО.

З огляду на краще,в порівнянні з МВС,оснащення та підготовку СБУ,вбачаємо в цьому зв’язок із особою керівника силового відомства,та пропонуємо:

Запропонувати на посаду міністра МВС найбагатшу людину України Р.Л. Ахметова з метою покращання матеріально-технічного забезпечення МВС по аналогії із керівництвом СБУ.
Спрямувати 50% відсотків хабарів,які отримують працівники МВС на наповнення фонду заробітної плати міліціонерів,а другу половину на утримання спеціального виховально-виправного закладу для хабарників в погонах.
Провести серед працівників МВС роз’яснювальну роботу щодо розкриття суті конституційного права громадян не виконувати злочинні (чи ідіотські) накази.

Провід УНА-УНСО
06.10.11 р.
м. Київ

Українська національна асамблея (УНА-УНСО)

Київщина.В Броварах пройшла акція на підтримку Віталія Запорожця

2011-10-03T19:55:00.000+03:00

Сьогодні в місті Броварах Київської області пройшла акція на підтримку мешканця с.Семиполки Броварського району Київської області, який розстріляв майора міліції Симоненка, що наводив жах на все село. В акції взяли участь мешканці сіл Семиполки і Княжичі, кияни-члени різних патріотичних організацій. Організатором виступив Комітет визволення політв'язнів(КВП), координатором якого є Микола Коханівський.

Акція розпочалась у парку біля пам'ятника Шевченку. Микола Коханівський, який своїм виступом розпочав акцію, зазначив, що символічно починати акцію саме біля пам'ятника Тарасові. Адже Віталій Запорожець виконав заповіт Шевченка: "Вражою злою кров'ю волю окропіте". Оскільки немає більшого ворога в українського народу, ніж бандити в міліційній формі.

Юрко Ноєвий у своїй промові відзначив, що міліціянти тероризували Семиполки давно, і запросив мешканців села продемострувати фото побитих міліцією селян.

Потім сталася невеличка суперечка через те, що Ноєвий запропонував акцію біля пам'ятника Шевченку і завершити, а Коханівський наполягав, щоб йти, як і планувалося, до міліції.

Зійшлися на тому, щоб таки йти до міліції, а Ноєвий дав команду згорнути "свободівські" прапори.

Міліціянти, включаючи набиту беркутами "Газель", перешкод не чинили.

З гаслами "Слава нації! Смерть ворогам!", "Віталій запорожець - наш герой!" учасники акції, яких набралося близько сотні, пройшли маршем до Броварського відділку міліції, де, за останніми даними, утримують Запорожця.

Якийсь місцевий "генерал-лейтенант" намагався перешкодити проведенню акції під райвідділком, навіть погрожував забрати звукову апаратуру,

однак втручання депутата броварської міськради від "Свободи" Петра Кузика і рішучість учасників акції його заспокоїли.

Більше озброєні до зубів міліціянти спроб перешкодити акції не робили, побачивши камеру, хором починали "рахувати пташок в небі".

Жіночка з Семиполок, в якої Віталій Запорожець переховувався два дні, розповіла, як мєнти били Віталія до смерті, громили її хату, ганялися за нею з пістолетом. Як вкрали останні 110 гривень.

Підполковник запасу, правозахисник з Княжичів Сергій Мартіян, звертаючись до міліціянтів, нагадав їм, що Симоненко в день своєї смерті був не один. А з двома "колегами", які втікли, кинувши його вмирати. Він також заявив, що таке, як в Семиполках, могло статися в будь-якому селі Броварського району, оскільки в кожному селі міліція тероризує селян.

На завершення акції, за пропозицією Миколи Коханівського, пролунав Запорізький марш. Для народного героя Віталія Запорожця.

http://www.politclub.org/news/index.php/7-novyny/579-2011-10-01-13-21-29

Шалом, бандерівці!» або дещо про межі пристойності .

2011-10-03T18:32:00.000+03:00

Ця стаття була написана три роки тому, але не втратила своєї актуальності і сьогодні.2008 рік, відкриття у Львові Галицької жидівської кнайпи . Обурений світоглядним «месі джем» власників закладу ,сформульованим у зверненні до відвідувачів , я написав цю статтю, яка не була опублікована на офіційному сайті ВО « Свобода» , через звинувачення мене у антисемітизмі.

Шалом, бандерівці!» або дещо про межі пристойності

Ця стаття була написана три роки тому, але не втратила своєї актуальності і сьогодні.

2008 рік, відкриття у Львові Галицької жидівської кнайпи . Обурений світоглядним «месі джем» власників закладу ,сформульованим у зверненні до відвідувачів , я написав цю статтю, яка не була опублікована на офіційному сайті ВО « Свобода» , через звинувачення мене у антисемітизмі.

Питання Умані та хасидського свавілля в той період взагалі не обговорювалось і не піднімалося навіть на партійному форумі.

На той час голова партії О.Тягнибок ще не зустрічався із Надзвичайним та Повноважним послом Палестини в Україні Др. Мохамедом Аль-Асаадом(зустріч відбулась 6 вересня 2011 р та проходила у приміщенні посольства Палестини в Києві на прохання пана посла), після якої Тягнибок рушив свою «армію» у кількості 60 чоловік, зібрану у семи областях, у «хрестовий» похід проти хасидів.

Але повернемося до самої статті, яка була опублікована 27.10. 20008 р на сайті « Народна правда», чим викликала незадоволення з боку партійного керівництва….

«23 жовтня 2008 року компанія «Мережа концептуальних авторських ресторанів «ФЕСТ"» відкрила у Львові Галицьку жидівську кнайпу – туристичну «родзинку» Міста Лева. Заклад, як видно з опису, концептуальний: відвідувачі матимуть нагоду «приміряти пейси, скуштувати кошерної їжі» . У Львові вже є один концептуальний заклад – відомий ресторан Криївка, оформлений в «повстанському стилі». «Криївка – це попри заклад та бізнес, це певний спосіб мислення та світосприйняття» – так пояснюється на офіційному веб-сайті Криївки.

Галицька жидівська кнайпа також має свій світоглядний «месідж», сформульований в зверненні до відвідувачів. «Русини, Поляки, Жиди, Німці, Австрійці, Мадяри, Вірмени, Цигани, Греки і Татари впродовж століть спільно творили Галичину – світ, в якому не було зла. Королівства й цісарства приходили й відходили, а Люди ся лишали. Народжувались Діти. Лунала дивна ґвара. У Місті не було тісно народам, мовам і віруванням. Не бракувало місця для церков і синагог, костелів і кірх» – така пасторальна картина замальовується на початку звернення.

«Це був час великої Божої ласки» – кажуть автори звернення. Втім, це, м'яко кажучи, брехня. Достатньо відкрити підручник з історії України і почитати, наприклад, про польсько-українські стосунки. Відкриваємо «Історію України» Ореста Субтельного: у 1924-му польський уряд заборонив використання української мови в урядових установах, українці не допускалися до Львівського університету, в якому скасовувалися всі українські кафедри. З 1920-го почалася колонізаційна політика щодо Галичини та Волині – за 18 років в села і міста Східної Галичини та Волині прибуло 300 тисяч польських колоністів – вони отримували найкращі земельні наділи, привілейовані пости і щедру фінансову підтримку з боку уряду...

Дійсно, «час великої Божої ласки»! Тільки для поляків, а не для українців... Якщо «світом Кришталевих веж» називається час, коли українці були пригнічуваними людьми другого сорту, то на яких позиціях стоїть автор!? Явно не на українських.

Далі у зверненні йдеться про Голокост: «Світ Кришталевих веж було знищено. У Катастрофі – Шоа – було вбито цілий Народ». Тобто пригнічення українців ідилії не порушувало, а от пригнічення євреїв розтрощило ідилію вщент... Фактично, згідно цього звернення, катастрофою стали лише злочини нацистів проти євреїв, а злочини поляків проти українців катастрофою не були. Бідували українці – то нічого, все одно «Божа ласка», а коли біда прийшла до євреїв – то вже «Катастрофа» і руйнація «світу»... Складається враження, що автор звернення єдиною бідою Галичини вважає Голокост, а нищення українців нацизмом і більшовизмом навіть не вартим згадки. Воістину, безодня лицемірства!

Автор звернення взагалі втрачає почуття міри і пише: «Абсолютне Зло було названо по імені і засуджено, але колись треба зробити перший крок, чесно глянувши минулому в очі – і саме Українцям належить відбудувати жидівські цвинтарі та синагоги, зруйновані нацизмом». Так, ви прочитали те, що прочитали: «саме Українцям належить відбудувати жидівські цвинтарі та синагоги, зруйновані нацизмом». Українцям! Тим українцям, що у «світі Кришталевих веж» ходили в польському ярмі, тим українцям, що так само гинули від рук нацизму... Не згадавши ані єдиним словом про українські сльози і українську кров, якими напоєна Галицька земля, автори звернення поклали на наші плечі відбудовувати «світ Кришталевих веж», в якому було так добре жити... євреям. Чому нам? «Бо ми відповідальні за майбутнє. Наших дітей. Галицьких дітей – Самуелів Степановичів, Василів Рахмановичів, Іванок Наумівен» – так відповідає українцям автор звернення.

Якщо відкинути художні звороти, то ідейний «месідж» звернення Галицької жидівської кнайпи звучить так: «Колись галицьким євреям було добре, але нацизм все зіпсував. І тепер українці зобов'язані зробити так, щоби галицьким євреям знову стало добре». Я вже бачу картинку, як єврей ходить по Галичині і показує пальцем, де йому збудувати синагогу, де йому відновити цвинтар, де йому відкрити кнайпу з кошерною кухнею... А українці бігають слідом і будують, будують, будують, зводячи високі «Кришталеві вежі» – настільки високі, щоби в них єврея не турбували якісь там українці з своїми бідами і катастрофами...

В прагненні створити г родзинку для львів'ян та гостей міста, компанія «Мережа концептуальних авторських ресторанів «ФЕСТ"» вийшла далеко за межі пристойності. Якщо ідейне послання Криївки ще можна розглядати в контексті самоіронії, то ідеологічний зміст Галицької жидівської кнайпи є образою національних почуттів українців. Заздалегідь попереджаємо: не треба з нас ліпити печерних антисемітів, що образилися на кошерні страви в меню або бутафорські пейси. Образливим для українців є звернення Галицької жидівської кнайпи, в якому подається лицемірний сіоністський погляд на історію і дискредитуються українці.

Щиро сподіваюся, що виникнення і оприлюднення цього звернення є результатом помилки або поспішності організаторів Галицької жидівської кнайпи, а не цілеспрямованою образою національних почуттів українців та свідомою наругою над національною справедливістю. Закликаю керівництво Галицької жидівської кнайпи змінити текст звернення і публічно вибачитися перед українцями за свою помилку.

Ви прекрасно розумієте, що бізнес – річ минуща, а вам в цій країні жити. Вам і вашим дітям.»

Галицькі лідери ВО « Свобода» розповідаючи про меншовартість , захист національних інтересів та неповагу з боку євреїв до українців в Умані, дивним чином не помічають цієї проблеми у Львові.

п.Тягнибок, зайдіть до жидівської кнайпи, замовте собі мацу, почитайте звернення до відвідувачів власників закладу та залиште у спокої Умань та її мешканців, які самі , без Ваших дурнуватих, провокаційних маршів , вирішать проблему хасидів та чиновницького свавілля української влади у цьому місті.

Бен Гуріон говорив ,що найкращий метод підняття сіоністської самосвідомості ,то перебрати на антисемітів сотню другу міцних євреїв і зробити добрий погром ,наприклад в Умані.

Д.Снєгирьов.

http://nbnews.com.ua/blogs/13044/myblog/

Корчинский в студії Шустера

2011-10-01T22:58:00.000+03:00

Олена Білозерська: Сюжет про вбивство у Семиполках.

2011-09-23T21:22:00.000+03:00

Віталій Запорожець (ліворуч) був мисливцем

Маленький Віталік з братом Володимиром і батьками (фото з архіву матері)

Будинок культури у Семиполках, де відбулася зустріч селян із керівництвом міліції, і оголошення про цю зустріч

Підтримати семиполківську громаду приїхали мешканці Княжичів на чолі з правозахисником Сергієм Мартіяном. Вони привезли із собою фотоплакати, на яких жінки побиті, а у Мартіяна прострелена нога. Як вони розповіли, це зробили перевдягнені у цивільне міліціонери, найняті для силового вирішення земельного конфлікту.

Міліція. Доповідає В.о. начальника ГУ МВС України в Київській області Юрій Спаський.

Виконуючий обов’язки начальника Броварського райвідділу міліції підполковник Олешко Олег Павлович

У міліції заявили, що скарг на вбитого майора Симоненка не надходило. У відповідь одна з мешканок продемонструвала документи, які, за її словами, свідчать про зворотнє - скарги були, але на них приходили відписки.

Ця жінка - дочка міліціонера. Каже, якби її покійний батько побачив той бєспрєдєл, який чинили його колеги у селі, він би помер від інфаркту.

Ця бабуся сховала у себе Віталія Запорожця після вбивства. Коли вона встала і сказала: "Я - та жінка, що приютила Запорожця", зал вибухнув шаленими оплесками, і цим все сказано.

Місцева учителька, якій погрожували, що за те, що вона виступає на захист Віталія, її сину підкинуть наркотики.

Мати затриманого, Наталія Запорожець, хвора на цукровий діабет і ще кілька хвороб, у розгромленій міліцією квартирі.

Ліки пані Наталі

Пасок від подарованого Віталію бінокля. Бінокль, як і багато чого іншого, вкрали при обшуку

ДРУГА ЧАСТИНА ВІДЕО - ТУТ:
http://bilozerska.livejournal.com/514918.html

СТУДЕНТКА ДАЛА ЛЯПАСА ТАБАЧНИКУ. ЇЇ ЗАТРИМАЛИ

2011-09-22T19:50:00.001+03:00

Міліція затримала студентку Києво-Могилянської академії за те, що вона дала ляпаса квітами міністру освіти і науки Дмитру Табачнику.

Про це у своєму Facebook написав депутат Андрій Парубій.

Її вчинок трактують як "дрібне хуліганство".
Пізніше дівчину відпустили.
Вона записала відеозвернення, у якому зізналася, що входить до "Братства святого Лукки" Дмитра Корчинського, члени якого раніше смажили яєчню на вічному вогні. Степаненко закликала всіх розпочати всеукраїнську акцію протесту.

Українська правда

Чи блакитна кров проллється…

2011-09-22T19:39:00.000+03:00

Хотілося б помилятися, але здається, що хмари на українському обрії згущаються. Тиск у суспільстві піднімається, немов у паровому котлі, а клапанів для спуску пари щось не видно.

Більш за те – міліція починає відпрацьовувати силовий варіант ще до того, як він став реальністю, демонструючи нам, що другого Майдану не буде, а якщо точніше, то другого мирного Майдану.

Каски, щити, сльозогінний газ, паркани – усе це виглядає погрозливо і вселяє певність у серця нашої "влади". Вони думають, що зможуть таким чином захиститися від людей.

Про хибність цієї думки ми ще поговоримо, а поки лише зауважимо, вірність та надійність, яку на всі заставки демонструють своїм отаманам бравий міністр Могильов, судді та прокурори провокує ще більшу загальну відмороженість.

І все це закінчиться дуже погано. Перший дзвоник вже пролунав – вибиті ветеранами-афганцями шибки у Верховній раді та депутати з повними штанами та без значків.

А далі – Туніс чи Лівія, бо повтору 2004 року вже не буде. Безкровної революції Банкова більше не допустить.

Що наштовхує на такі невтішні прогнози?

Першим чинником є, безперечно, демонстративна безкомпромісність влади, яка останнім часом перейшла вже бикуватість. Попри очевидні невдачі в економіці, освіті, соціальній сфері, Янукович, Азаров і К^о продовжують гнути свою лінію, нікого не слухаючи, ні з ким не розмовляючи, маючи опозицію за лохів, а нас за бидло.

Це не може тривати вічно навіть за умов добробуту, не кажучи вже про кризу.

По-друге, треба враховувати глибокий розкол суспільства. І це не міфічне протистояння Сходу і Заходу, помаранчевих та синіх, євро- та російськоорієнтованих, і навіть не російсько- та україномовних. Це розкол на бідних і багатих.

Згадайте пляшки із запальною сумішшю, що полетіли у котеджі на Донеччині. Це – найнебезпечніший для нашої країни різновид розколу, оскільки він не передбачає компромісу і має не такий вже далекий історичний приклад радикального розв’язання.

Цікава особливість сьогоднішнього розколу полягає в тому, що на боці бідних опиняється навіть досить заможна людина, коли стикається з інтересами привладного великого капіталу – наприклад, коли замість скверу влаштовують будмайданчик у вашому дворі, бідними автоматично стають усі мешканці, бо вони не можуть покласти на розв’язання цього питання стільки грошей, скільки кладе забудовник.

Очевидною ознакою близькості майбутнього вибуху є загальне зростання агресії в суспільстві. Бійки з міліцією, із забудовниками, з депутатами у суді, з політичними опонентами у парламенті сьогодні, на жаль, припинили бути рідкістю. І в таких умовах поява в руках арматури – питання навіть не часу, а ситуації.

Сучасна Україна пишається своїми безкровними революціями – починаючи з 90-го і аж до Майдану. Але якщо скласти докупи згадані вище чинники, стає зрозумілим – безкровний варіант є маловірогідним. Бо наша влада будь-який спротив вважає провокацією західних спецслужб і свято вірить, що показане на її замовлення в телевізорі є правдою.

Як ви гадаєте, чи "нагорі" розуміють, до чого насправді усе йде?

Судячи з того, що сказав Литвин депутатам під час афганського штурму Верховної Ради, то скоріш за все – так. Розуміють, але з широко відкритими очима продовжують йти до крові.

Що ж. Давайте тоді хоч спробуємо зрозуміти, на що вони сподіваються? Які саме виграшні карти кине влада на стіл, коли усе почнеться?

І почнемо з силовиків – міліції і СБУ. У мирний час вони стурбовані безпекою можновладців, і досягли у цій справі такого успіху, що влада не бачить уже межі власній сваволі.

Однак у конфлікті бідних з багатими українська міліція не може бути на стороні багатих, оскільки сама є бідною. Звісно, ідеться не про генералів та полковників, але точно – про сержантів, які живуть у тих самих злиднях, що і всі. Те саме стосується і сбушників.

Звісно, можна нацькувати на демонстрантів сотню відморожених омонівців, але до масштабного спротиву міліція не здатна – адже на боці бідних виступатимуть їхні рідні, сусіди, товариші. Якщо запахне смаленим, міліція, безперечно, вдасться до саботажу, як це було вже 2004-го, коли Кучму, так само як свого часу Керенського, захищав жіночий батальйон – зі студенток Харківської юридичної академії.

Можливо, хтось скаже, що не варто занадто оптимістично оцінювати міліцейські настрої. І ми навіть з цим згодні. Але в процесі роботи над новим романом нам довелося зануритися у інформаційний потік весни-літа 2004-го. Зануритися через те, що тлом для особистої драми нашого героя слугують події, які передували Помаранчевій революції.

Отже для того, щоб іще раз пропустити через себе тодішню атмосферу, ми підібрали інформаційні повідомлення весни-літа 2004 року у хронологічному порядку. І відчули – волосся буквально стає дибки.

Це зараз, сім років по тому, подробиці стерлися з пам’яті, однак коли читаєш про міліціонерів, перевдягнутих у бандитів, про те, що вони б’ють демонстрантів пляшками по головах, про самоспалення опозиціонерів, фальшовані кримінальні справи, вибухи на ринках, нальоти на штаби – просто-таки не віриться, що це правда, що ми жили серед усіх цих подій, і в результаті не злякалися, вийшли-таки на Майдан. І що силовики нічого не схотіли і не змогли протиставити людям.

Тому скоріш за все влада розраховує на якісь інші сили. Скажімо, бандитів.

Коротко стрижені пацанчики, націлені і підтримані державою, дійсно здатні до серйозного терору. Ходять чутки, що вони тримають у страху і покорі цілі містечка. І не виключено, що таки тримають. Але до масштабів цілої країни їм іще далеко. Крім того ця публіка все-таки боїться повсталих людей, і це підтверджено подіями 2004-го.

Тож залишається хіба зовнішнє втручання.

І на цьому питанні нам варто зупинитися докладніше.

Дружба нашої "влади" з Росією останнім часом все більше нагадує поножовщину. Тому знаючи методи зовнішньої політики Кремля, не так складно спрогнозувати, що у разі розвитку силового сценарію в Україні, наші давні друзі і партнери не залишаться осторонь. Однак щось підказує, що діяти вони будуть зовсім не на боці Януковича.

Чи зацікавлена Росія у заворушеннях в нашій країні? Безумовно, так.

Розвиток подій показує, що яким би не було керівництво України, інтереси його рано чи пізно входять у конфлікт із зовнішньополітичною стратегією східної сусідки. Міцна українська влада – це сильний опонент, а що може краще її послабити, ніж вуличні заворушення?

Тож за гострого розвитку подій можна твердо розраховувати на появу у східних областях нашої держави танків "миротворчого" контингенту, разом з давно вже обіцяними Жириновським російськими десантниками.

Політологи висловлюють думки, що хлопці з трикольоровими шевронами спробують посадити на Банкову проросійського діяча, але дозвольте з ними не погодитися. Де взяти більш проросійського, ніж теперішня влада?

Україна – надто великий шмат, щоб його проковтнути, тому нам здається, що Кремль тут спробує ще раз розіграти випробуваний вже у Придністров’ї, Осетії та Абхазії сценарій. Тобто - розкол, створення напівбандитської невизнаної держави на північному сході і контроль території за допомогою військових баз окупантів-миротворців.

Гадаємо, що не варто далі заглиблюватися у подробиці описаного вище сценарію, щоб зрозуміти головне – за такого розкладу про збереження при владі нинішнього організованого угрупування не може йтися у принципі.

Звісно, ми можемо помилятися. І за допомогою силових органів, бандитів чи інтервентів владі таки вдасться перемогти, потопивши протести у крові.

Що буде далі, здогадуєтеся? Правильно. Санкції Євросоюзу, дуля замість кредитів, невиїзні чиновники, арешти закордонних рахунків тощо. Якщо це і можна назвати перемогою, то хіба пірровою.

Отже ми з вами не змогли знайти виграшного для нинішніх можновладців сценарію у випадку вибуху народного гніву. А це означає тільки одне – руками власних суддів-відморозків, катів-міліціонерів і феодалів-чиновників влада заточує кілок, який вбиватимуть у її труну. І, як кажуть, нема на то ради.

Ну то й добре! – скаже хтось. Не хочуть по-людськи, значить отримають те, що заробили. Інші згадають тезу про те, що справжню незалежність треба не отримувати в подарунок, а завойовувати і т.д.

Але ми з вами не будемо піддаватися емоціям. Звісно, якщо доведеться воювати, ми підемо, як усі вірні сини своєї Батьківщини. Однак поки ще є час поміркувати, і не варто легковажити цією можливістю.

Потримати за горло, побачити переляк в очах вчорашніх панів – задоволення коротке. Ну а потім? Біда силового сценарію у тому, що він ніколи не призводить до економічного зростання, радше навпаки. А українська економіка і без того на ладан дихає. Далі ви знаєте – інфляція, паніка, безробіття, "в місті хліба на три дні" та таке інше.

На жаль, мусимо констатувати, що теперішня опозиція у часи, коли була владою, не продемонструвала якихось особливих успіхів. Усезнайство, небажання вести діалог з людьми, провальна економічна політика, нерозуміння державної стратегії – усе це ми спостерігали у виконанні як біло-синіх, так і помаранчевих політиків.

До того ж велика заворуха навряд чи може привести до влади людей, які здатні поступово та цілеспрямовано вести країну до процвітання. Заворушення піднімають з дна різноманітних політичних гопників та демагогів, і саме вони отримують підтримку розбурханих людей.

Що робити в ситуації, коли не можуть ані верхи ані низи? Що робити у ситуації, коли в нас фактично немає притомних політичних сил? Плюнути на все і сказати: нехай буде, що буде? Емігрувати в інтернет з формулюванням: а що я можу вдіяти?

Той, хто згоден чекати і сподіватися на краще, може на цьому зупинитися.

А решті пропонуємо пошукати відповідь на просте питання.

Що ми повинні зробити для того, щоб їхня невідворотна поразка стала таки нашою перемогою.

Брати Капранови, для УП

"Беркут" застосував проти афганців слізогінний газ

2011-09-20T20:18:00.000+03:00

Учасники мітингу під Верховною Радою звинувачують "Беркут" у застосуванні проти них слізогінного газу.

Про це вони заявили в коментарі журналісту "Української правди".

"Так газ використовували. Ось понюхай", - сказав учасник акції журналісту, протягуючи хустку.

Також вони поскаржились, що "Беркут" бив їх ногами. "Жінок били, полковника, якому 60-70 років", - заявили учасники мітингу.

Як відомо, ветерани-афганці штурмували у вівторок Верховну Раду, протестуючи проти обмеження урядом їх пільг. Депутати-регіонали пообіцяли афганцям не розглядати поки цей законопроект уряду.

Як відомо, також газ було застосовано проти маніфестантів на День незалежності.

Українська правда

Москаль: «Альфа» взяла штурмом райвідділ міліції Харкова

2011-09-17T15:58:00.000+03:00

Вчора, 16 вересня, співробітники спецпідрозділу «Альфа» штурмом взяли Комінтернівський районний відділ МВС в Харкові. Про це ЛІГАБізнесІнформ повідомили в прес-службі народного депутата Геннадія Москаля.

Москаль: «Альфа» взяла штурмом райвідділ міліції Харкова

Вчора, 16 вересня, співробітники спецпідрозділу «Альфа» штурмом взяли Комінтернівський районний відділ МВС в Харкові. Про це ЛІГАБізнесІнформ повідомили в прес-службі народного депутата Геннадія Москаля.

«Це сталося через те, що керівники райвідділу продали злочинним угрупованням, до складу яких входили в тому числі і 5 працівників міліції, 25 пістолетів» Макарова «, 5 тис. патронів і автомати Калашникова (їх кількість уточнюється шляхом інвентаризації). За моєю інформацією, в сейфі начальника райвіділлу знайдено гроші, еквівалентні $ 1 млн. Він, а також цілий ряд керівників відділу, затримані «, – заявив Москаль.

Як зазначив Москаль, незважаючи на те, що на місце події особисто виїжджав міністр МВС Анатолій Могильов, ця інформація ретельно приховується від громадськості. «І це відбувається саме в той час, коли на території Харкова діє стійка злочинна група, яка займається розстрілами інкасаторів і міліціонерів, які їх супроводжують. Тільки від рук цього угруповання протягом останнього часу загинули 11 людей, серед яких 5 міліціонерів. Крім того, так і не розкрито вбивство журналіста Василя Климентьєва «, – підкреслив нардеп.

Москаль також зазначив, що за фактами незаконних дій і бездіяльності міністра МВС в парламенті найближчим часом буде ініційовано створення Тимчасової слідчої комісії.

Відділ мониторингу

БФ» Підтримки Українських ініціатив»

http://nbnews.com.ua/blogs/11499/myblog/

Hаша пісня гарна – нова

2011-09-16T21:00:00.000+03:00

Без перебільшення можна сказати, що вихід недавно нового спільного альбому гурту Рутенія та УНА-УНСО під назвою “Хто живий”, є не аби якою культурницькою акцією, однаково цікавою як з мистецького, так і з політичного боку.
Цей альбом приурочений 20-й річниці УНСО, складається з двох в одній обоймі, платівок, на кожній з яких по 14 треків. Загальний час звучання кожного диску більше години. У першому переважають композиції Рутенії, в другому більше співають унсовці. Вдалими є дизайн та оформлення. В цілому забабахано добротно.
Якщо говорити про твори рутенійців, то деякі з них виконує колишній лідер гурту, славної пам’яті Кость Єрофеєв, частину інші, нині сущі його колеги, учасники колективу. Зауважимо при цьому, що якась частина композицій у тій або іншій мірі уже трохи відомі в колах шанувальників їх творчості та прихильників УНА-УНСО, що часом збігається. Деякі з них ще в 90-х виконувались на біс на концертах і поширювались на аудіокасетах ставши хітами. Також до альбому увійшли й абсолютно нові композиції, старі ж отримали нове звучання.
У незаангажованих може виникнути питання про причини такого поєднання здійсненого в проекті. Все просто. Музика Рутенії завжди була близькою по духу унсовцям. Єрофеєв, ще в 94-му році став автором та першим виконавцем Маршу УНСО. Цей колектив, разом із небагатьма іншими, такими як Вій та ін., не раз брав активну участь в мистецьких заходах організованих УНА-УНСО. Врешті їхні пісні, такі як “Я Крук, чорний сотник УПА”, чи “Четверте століття палає Бердичів” та інші, давно стали для стрілецтва своїми. Тому цілком природнім виглядало б зробити щось спільне. Але оскільки творчість Рутенії явище самодостатнє, все ж хлопці професіонали, більше уваги хочеться звернути на унсовські композиції. Здебільшого це творчість аматорів, так би мовити “окопна лірика” , що подекуди і відчувається.
До сьогодні в Організації, не рахуючи кількох старих магнітофонних записів та пари кліпів, нічого подібного ще не було. Тепер завдяки Рутенії унсовські пісні вперше представлені у формі аудіозбірки.
Цікавою закономірністю є те, що в історії нашої співочої нації, любе більш-менш помітне явище, від козацтва до УПА, обов’язково лишає по собі певний слід у пісенній творчості народу. Тож якщо за 20 років якась вояцька спільнота могла дорости до такого явища, то напевно і її слід десь також мав би проявитись у музиці. Саме це і розкриває даний проект. Таки невмирущі наші традиції…
Пісні що увійшли до альбому, супроводжували бійців в походах, на війні, під час різного роду маршів-демаршів, дефіляд, підбадьорювали і кріпили дух у часи важких випробувань. Умовно їх можна розділити на три категорії.

1. Це традиційні народні, або ставші ниими пісні, перейняті від старших поколінь борців за волю України;
2. Сучасні композиції близькі по духу членству УНСО. Наприклад творчість Рутенії або Кому вниз ;

3. І твори породжені в ході революційного процесу в лавах Організації. До таких можна віднести той же Марш УНСО, Реквієм, Абхазький вальс представлені в альбомі.
Звичайно нормальних творів такого роду вже зараз набереться дещо більше ніж представлено тут. Хоч і не всі вони звісно одного рівня. Сюди можна було б сміливо включити полтавський Марш УНС (Восени без чобіт, навесні без пальт…), або скажімо “Маю честь мадам” А.Шептицького. Але не все зразу. З технічних причин цього поки цього не вдалося зробити.
До збірки також невипадково потрапили переспіви деяких повстанських та народних пісень. Наприклад “Ішли ми до бою”, з якою відділ “Арго” в 93 р. шпацірував по прифронтовому Сухумі, або “Ясени” – улюблена пісня Руслана Зайченка, що супроводжувала його все життя до самої смерті, і на війні, і в кучмівських застінках. Завдяки студії Рутенії, ці пісні були вперше виконані з якісним музичним супроводом що трохи несподівано навіть для самих виконавців – людей простих і щирих як і їхня творчість. На прохання Руслана, нарешті були замінені слова останнього куплета унсовського маршу, переспіваного тепер Андрієм Бондаренком.
Напевно через брак часу не всі композиції були доведені до ідеального звучання, в плані вокалу. Але якщо відкинути музичний супровід і аранжування, саме такими вони колись і були в бойових умовах, чим зараз і цінні.
На дисках звучать живі голоси Лупиноса, Єрофеєва, Зайченка, яких нажаль уже немає з нами. Проте ці записи створюють відчуття їхньої незримої присутності. Найкраща пам’ять про них для всіх хто їх знав.
Слід віддати належне упорядникам і звукорежисерам студії Рутенії. Особливий респект Григорію Лук’яненку, що чи не найбільше попрацював над цією збіркою, в яку увійшли і кілька композицій у його виконанні.
Попри всі шерохуватості, які втім лише дещо додають, “Хто живий”. безумовно є помітним кроком вітчизняної контркультури, така собі відповідь російській попсі та шансону. Слід сподіватись у подальшому в середовищі Організації ще з’являться нові пісні та мелодії, старі отримають нові звучання та шанувальників. Головне щоб пісня не переставала лунати допомагаючи йти вперед, надихала на звитягу та будила дух нації.

Свирид Пацанівський

УНА-УНСО Київщина

Фотографії гурту “Рутенія” різних років

Коли стає зовсім темно – можна побачити зорі

2011-09-16T19:11:00.001+03:00

Відразу після останніх президентських виборів я сказав, що Україну відкинуто назад у 1999 рік, рік всевладдя Кучми і торжества олігархів, рік розгрому опозиції і тотальної цензури.

На жаль, я не помилився. Для українського суспільства і для кожної вільної людини знову наступили часи виживання і надії на удачу: задушать – не задушать.

Знову на горі панує принцип зграї: все в нашій владі, якщо у владі – всі наші. Знову в одному найголовнішому кабінеті країни вирішують, кого посадити, кому дати бізнес, кого зробити депутатом, а кому – відрізати голову.

Тоді в тому кабінеті йшлося про голову Георгія Гонгадзе.

…Я знав Гію як живу людину. Він був одним із невеликого числа блискучих журналістів, які рубали правду-матку в організованій мною безбашенній газеті "Грані". Олег Єльцов, Тетяна Коробова, Ірина Погорєлова, Володя Скачко, Георгій Гонгадзе, Валерій Зайцев – ми робили газету-бомбу, яку щотижня читали з-під поли 100 тисяч чоловік.

Пізніше Гія придумав свій проект інтернет-газети "Українська правда", яка почала з передруку "Граней" і швидко набирала гостроти і авторитету вже своїми матеріалами.

У темряві авторитаризму цей сектор правди не міг не стати темою розбірок у тому всевладному кабінеті. Тож всі наші прізвища звучать на плівках Мельниченка. Високі фігуранти розмов вирішили дати урок тим, хто смів мати сміливість. У результаті інтриг наближених до трону роль жертви випала Гонгадзе.

За день до смерті, 15 вересня, я бачився із ним у редакційній кімнаті, де було як завжди накурено і гамірно. Атмосферу тих "планьорок" гарно передає звіт прослушки СБУ: "собравшиеся нецензурно выражаются о власти и поднимают антипрезидентские тосты".

Гія приніс останню статтю, стрельнув 10 доларів і не дочекався червоного вина, за яким побіг мій помічник. Він завжди поспішав. "Наступного разу", - сказав Георгій. Наступного разу в нас уже не було…

Завдяки тоді мужньому і непідкупному Олександру Морозу, завдяки активності друзів-журналістів, завдяки наметам безкомпромісних ідеалістів "України без Кучми", завдяки першим після проголошення Незалежності багатотисячним мітингам і об’єднанню різнокольорової опозиції через декілька місяців Георгій Гонгадзе став символом.

Один із найвідоміших святих теж носить ім’я Георгія. Прикметно, що легенди про нього не співпадають ні в часі, ні в місці його подвигів. Але чудо життя і смерті Георгія-Змієборця визнають і католики, і православні, і мусульмани.

Відродження вільної України – чудо нашого Георгія Гонгадзе. Його ім’я стало всесвітньовідомим символом боротьби для опозиції і випробуванням для влади.

Я дуже шкодую, що не зміг переконати Ющенка перейменувати вулицю Банкову на Гонгадзе. Не тільки заради пам’яті, але й для перестороги. Думаю, багато каламутних і неправедних указів і універсалів було б важче підписати за такою адресою.

У моєму робочому кабінеті в МВС стояли декілька фотографій з "минулого життя". Серед них – фото встановлення пам’ятника убитому Георгію, який з усіх боків тримають багато-багато рук.

Я щасливий тим, що зумів добитися явки з повинною працівників міліції, які скоїли це вбивство. Прямо з мого кабінету їх забрали слідчі ГПУ. Не моя вина, що клопотання і навіть вимоги допитати замовників впиралися у зневажливу посмішку тодішніх керівників Генерального могильника. Вони, кров од крові недобитої Ющенком системи, вміли чекати свого реваншу.

Чергову річницю того злочину я зустрічаю логічно для поверненої у вчорашню темряву країни – в тюрмі.

Кучма і Литвин – на волі, в президії Верховної Ради до 20-річчя Незалежності України.

Справа Пукача дбайливо закрита від гласності і навіть інформація учасників процесу про викривальні покази генерала-убивці не стала ні шоком для країни, ні моральною гибеллю цих політичних діячів.

"Совість зазвичай мучить не тих, хто винен", - писав мудрий Ремарк.

Широко розрекламована на початку року справа проти Кучми повільно йде до закриття. Все зроблено для того, щоб врятувати Папу нинішніх нащадків кучмізму. Крайніми призначено трьох міліціонерів, одного генерала і застреленого міністра. Я не беруся замінити суд, але хочу нагадати міліцейський вислів: "У каждого состава преступления есть свой паровоз".

Таким паровозом, який привів до смерті Гонгадзе, є президент Кучма. Саме він створив у країні систему, при якій офіцери МВС покірно виконали вказівку вбити людину. І що важливо – всі в МВС знали про це. Знали і мовчали, бо це було природнім для створеної Кучмою атмосфери в міліції, у владі, в країні в цілому.

Хто думає, що я суб’єктивний – перечитайте записку покійного Юрія Кравченка, на якого зараз підло хочуть повісити всю вину. Ця записка – вирок. Якщо не для цього, то для вищого суду: "Я стал жертвой политических интриг президента Кучмы и его окружения".

Пишу це не для помсти Леоніду Кучмі. Його по-людськи шкода. Але думаю, що ми повинні нагадати про цей вже давній злочин, щоб зупинити кам’яніння нелюдської авторитарної системи. Тепер уже системи Януковича.

Пишу про це і тому, що маю на це право.

Я багато чого не встиг чи не зміг зробити в МВС, але про підкидання вибухівки та зброї опозиційним діячам в міліції в 2005-2009 роках не могло бути й мови! У тій міліції рішення перекрити центр столиці для акції опозиції до Дня Незалежності було нереальним! У тій міліції наказ про викрадення і вбивство журналіста (та й будь-кого) був абсолютно неможливим!

Сьогодні все це знову повернулося.

Розгул злочинності нікого в МВС не турбує. Головне знову одне – угодити Папі. Тільки тепер його звуть Лідер. На захист його інтересів, на виконання його наказів, на забезпечення його спокою направлені всі зусилля 300-тисячної системи.

І такий стан "міліції без голови" знову робить можливим будь-який наказ. Тож не дивно, що відновлення небезпеки тоталітаризму знову об’єднує і виводить на вулиці інакомислячих.

Для чого я і такі, як я, знову нариваємося на проблеми? Чи вартує продовжувати боротьбу, якщо апатія і байдужість заліпила очі й рот нації? Якщо все, проти чого ми боролися, - торжествує? Якщо вчорашні друзі вивернулися шерстю наверх? Я часто чую ці запитання.

Моя дружина плакала через політику один раз – у 2001 році, коли розгромили наметове містечко "України без Кучми", а телевізор демонстрував стотисячний мітинг підневільно зігнаних під дощем на харківську Площу Свободи людей із однотипними гаслами "Кучма – наш президент!".

І в Києві, і в Полтаві, і в Одесі – скрізь тисячі задовбаних владою українців тримали ці гасла. Іра тоді плакала від зневіри. Я їй пообіцяв, що це ненадовго.

У листопаді 2004 року мене відправили спостерігачем на Кіровоградщину. Виборчий округ був вотчиною Лозинського, тоді – довіреної особи кандидата в президенти Віктора Януковича.

Було все – і спроби перевірки міліцією правильності заповнених бюлетенів, і підпал дільниць, і викрадення протоколів. Боротьба була жорстокою, інколи сходилися в рукопашну.

Останнє протистояння відчувалося під ранок у сільській школі, де влада зривала кворум комісії, всіляко залякуючи вчительок, котрі до неї входили. Їм лишилося "зламати" лише одну. Ніколи не забуду,як вона вийшла з кабінету начальства, постояла, витерла сльозу і сказала: "Хай мене покладуть в могилу в найкращий в світі чорнозем, але я підпишу цей протокол. Буде по правді".

Ця історія – моя відповідь на запитання про сенс політичної діяльності.

Ми часто нарікаємо, що нам бракує героїв. Але в час, коли стає зовсім темно – можна побачити зорі.

Перший президент демократичної Чехії професор Томаш Масарик казав: "Ми вимірюємо життя надто односторонньо, за його довжиною, а не за величиною. Більше думаємо, як продовжити життя, ніж про те, як його по-справжньому наповнити".

Георгій Гонгадзе навчив нас не боятися. Я вірю, що кожна крапля видавленого із себе страху і безнадії наповнить чашу недопитого ним вина. Я певен, що коротке життя Георгія – повноцінне. У наших силах зробити його повнішим своїми наступними вчинками.

Юрій Луценко, Лук’янівське СІЗО, 15.09.2011 року

Українська правда

КИЇВ.Київ.Як на Майдані продавали футболки «Спасибі жителям Донбасу»

2011-09-16T14:39:00.000+03:00

Як раніше повідомлялося, вчора з 18.00 до 21.00 біля Головпоштамту на Майдані Незалежності в Києві повинен був пройти розпродаж футболок «Спасибі жителям Донбасу» і деяких інших, організований співробітниками ПростоПрінт.

Починалося все доволі нудно: за 5 хвилин шоста беркути купкою стояли збоку, а співробітники ПростоПрінт розкладали свій крам.

Приблизно о 17.58 беркутня отримала наказ оточити продавців футболок і перешкодити продажу.

Спроби Дениса Олійникова з'ясувати в «охоронців правопорядку», що саме відбувається і на яких підставах, результату не дали — вони були мовчазні і суворі.

Тоді гроші і футболки почали передавати просто через голови беркутні.

Зокрема, так встиг придбати ТУ САМУ футболку Микола Коханівський.

Пішла жвава торгівля.

Після цього «правопохоронцям» прийшов інший наказ — поцупити ТІ САМІ футболки. Зграя імбецилів в міліційній формі під крики оточуючих «Грабують!» і зойки дівчат-продавчинь кинулась протоптувати собі дорогу до коробки з футболками.

Врешті-решт беркутам вдалося відібрати в дівчат з ПростоПрінт жадану коробку.

Але втекти з нею виявилося не так просто — розлючений натовп оточив бандитів і почав потроху стискати кільце.

Дехто з «правоохоронців» отримав і копняка по тренованих сідницях.

Зграя «геніїв» у плямистій формі з виряченими очима смикалась в усі боки, намагаючись вирватись з оточення разом із злощасною коробкою.

Але спроби були марними. Тільки після підходу підкріплення беркутам вдалось прорвати оточення і вибігти на Хрещатик, до рятівного автобуса.

Під прикриттям якого вони і відступили.

Люди супроводжували їх криками «Ганьба!», «Злодії!» і глузливим «Міліція з народом…»

Політклуб

Олена Білозерська "Що маскує «камуфляжний» законопроект?"

2011-09-10T10:47:00.002+03:00

Дивилася нещодавно документальну передачу про те, як у кінці 60-х у Ростові-на-Дону ловили банду особливо небезпечних злочинців. До пошуків долучили усі можливі сили, в тому числі дружинників. Оскільки йшлося про досить віддалені від нас часи, ведучий пояснив, хто такі дружинники і чим вони тоді займалися. Так ось, переважно ці хлопці ловили стиляг, тобто «неправильно» вдягнених молодих людей, і відводили їх у відділки міліції.

Переслідування людей за те, як вони вдягнені, - один з проявів тоталітарного суспільства, яке наша недолуга влада вперто намагається у нас створити. 8 вересня за основу був прийнятий законопроект №4585 від 19.11.2010 «Про внесення змін до деяких законів України щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки».
У пояснювальній записці сказано, що прийняття цього акту сприятиме демілітаризації суспільства. За одне це їх прибити хочеться, бо наше суспільство, навпаки, недостатньо мілітаризоване. Чи, може, у нас так багато хлопців рвуться до армії чи хоча б у тири постріляти?
Також закон нібито має сприяти «упередженню злочинних дій, пов’язаних з використанням форменого одягу, упередженню випадкам зловживання громадськими особами своїм становищем з використанням звань, погонів, символіки, знаків розрізнення начальницького і рядового складу Збройних сил України та інших військових формувань».
Насправді ми всі чудово розуміємо, що цей законопроект спрямований лише проти деяких молодіжних організацій – тих, яких так боїться влада. Але рикошетом він може зачепити колосальну кількість людей.
Формально згідно цього закону під заборону (для пересічних громадян) потрапляє поки що лише той формений одяг, який носять представники українських силових структур. Тобто – наш рідний український камуфляж «дубок» з магазинів армійського одягу, який носять майже всі (крім хіба що реконструкторів), бо він зручний і дешевий, і ще кілька видів вживаних у нас одностроїв. Навіть за часів Сталіна демобілізований солдат спорював погони і нашивки і продовжував ходити у своїй військовій формі, і його за це не карали.
А от іноземні види уніформи поки що для громадян не заборонені. Тобто, замість того, щоб привчати молодь носити наші українські однострої, їх привчають до іноземних уніформ. Це ж із якою метою?
З організаціями справа ще гірша: "Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, які в своїй діяльності використовують носіння форменого одягу, знаків розрізнення, встановлених військових та спеціальних звань Збройних сил України ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ, а також органів виконавчої та судової влади".
Ніде чітко не сказано, що ці «інші військові формування» - сучасні і українські. Отже, під цей пункт закону можна буде підвести будь-яку уніформу.
Наполягаю: це неточне формулювання - не від юридичної неграмотності авторів законопроекту. Це зроблено навмисно. Якщо «піпл схаває», тоді вийде якесь «відомче роз’яснення», що насправді невійськовим забороняється ходити у будь-якій уніформі, і воно цьому закону не протирічитиме.
Нардеп Анатолій Гриценко вже заявив, що вважає цей закон потрібним, бо він спрямований передусім проти ряджених козацьких генерал-полковників (насправді прапорщиків запасу), а різні сумнівні моменти, які дозволяють читати закон по-різному, до другого читання будуть прибрані, і навіть запропонував людям надсилати йому свої варіанти правок.
Читайте також: Заслані козачки
Заспокійливий тон його мені дуже не сподобався. Так міліціонери кажуть: «Заспокойтеся, громадяни. Все під контролем». Означає це виключно їхнє бажання, щоб зараз усе було тихо і їм ніхто не заважав.
Наведу кілька прикладів загроз для людей і організацій після прийняття цього законопроекту в його нинішній редакції. Підкреслю: усі вони реальні, тільки якщо на переслідування людини чи організації є замовлення. Інакше, звісно, ніхто нікого не чіпатиме.
1. Хлопець на вулиці вдягнений у різновид камуфляжу, який закон не забороняє. Працівники міліції не відрізняють на око, дозволений це одяг чи ні (або роблять вигляд, що не відрізняють), і забирають хлопця до відділку: «Там розберемося». Як максимум, адмінпокарання, як мінімум – три години в міліції хлопцеві забезпечені.
2. На акцію громадської організації прийшли двоє активістів у забороненому камуфляжі. Можливо, їм заплатили, можливо, залякали, можливо, вони мають зуб на керівництво організації, можливо – просто забули про існування цього закону. Але їх сфотографували і подали до суду, щоб зняти організацію з реєстрації. А суди в нас самі знаєте які.
3. Зверніть увагу на формулювання «які в своїй діяльності використовують носіння форменого одягу». Корпоратив на природі, туристичний похід чи гра на свіжому повітрі – це теж можна назвати діяльністю. Можна не продовжувати?
4. Дядечко у камуфляжних штанях вийшов з дому винести сміття. Вчора цей дядечко через щось сильно посварився з дільничним, а тут і цей дільничний…
І так далі, і тому подібне.
Ситуація із «камуфляжним» законопроектом, як прожектор чи збільшувальне скло, знову, вчергове висвітлила тяжку і потворну хворобу нашого українського суспільства: відсутність одностайності, по простому – «моя хата скраю».
Дізнавшись про прийняття цього закону у першому читанні, я одразу ж забила на сполох. Звернулася із закликом не допустити його остаточного прийняття до всіх, хто, не будучи військовослужбовцем, якось пов’язаний із військовим одягом: через своє хобі, роботу, бізнес… Це страйкболісти, пейнтболісти і реконструктори, мисливці і рибалки, туристи і працівники охорони, члени спортивних і молодіжних організацій, продавці військового одягу, просто люди, яким подобається носити камуфляж… Оскільки тема гаряча, у перші ж години з’явилося більше сотні передруків. На моєму і деяких «профільних» ресурсах почалися шалені дискусії. Переважна більшість дописувачів була обурена спробою обмежити їхні особисті свободи. Але, на жаль, багато хто з тих, що займаються, наприклад, страйкболом або продажем спортивно-мисливських товарів, відреагували спокійно і без обурення: ну, і що? Заборонять носити лише затверджені Кабміном однострої, тобто український камуфляж «дубок», а всі, хто вдягається в інші види «комків» - британський ДПМ, німецький «флектарн», американський «вудланд» тощо – їх не зачеплять.
Ці люди чудово зрозуміли справжню мету законопроекту: притиснути молодіжні праві організації з відтінком мілітарності – такі як УНСО, «Тризуб», «Патріот України» та інші. Страйкболісти, туристи, мисливці і рибалки, навіть ті, які ще не читали текст законопроекту, розуміють: він приймався не заради них, і вважають, що їм можна не перейматися.
Але ж це не так. Саме завдяки тактиці «розділяй і володарюй» людьми і правлять завжди ті, хто не повинні ними правити.
Зрозумійте, що буде. По-перше, починають завжди з тих, хто більше заважає, але потім, якщо це сходить з рук, добираються і до решти. По-друге, як ви гадаєте, куди подінуться члени отих самих молодіжних організацій, проти яких спрямовано законопроект? Правильно, закосять під мирних страйкболістів і туристів, ну, а що інакше їм залишиться? І через невеликий проміжок часу закон прийде туди за ними.
Приналежність людини до будь-якого військового формування визначається не за одягом, а за наявністю знаків розрізнення – таких як погони, шеврони тощо. Носіння цих знаків без відповідного права і має підлягати забороні, як і було досі. Все решта – це просто одяг, а влада не має права вирішувати, який одяг нам слід носити, а який ні.

Український ТИЖДЕНЬ

У Києві почнеться бунт з бронетранспортерами та вантажівками – провидець

2011-09-10T01:04:00.001+03:00

Провидець із Луцька передбачив наприкінці цієї осені заворушення у столиці, а в наступному році падіння нинішньої влади.

Феофана Музику називають також волинським Нострадамусом. Він прогнозує заворушення в Україні у листопаді-грудні цього року. Перед цим він передбачив аварію на шахті у місті Суходільськ на Луганщині 29 липня та арешт екс-прем’єра Юлії Тимошенко 5 серпня.

“На початку липня мав видіння, що можуть виникнути якісь надзвичайні ситуації в нашій державі. За допомогою карти катастроф прорахував і визначив, що вони відбудуться з 25 липня по 5 серпня. Направив лист у Міністерство надзвичайних ситуацій. Сталося, як і передбачав: на трьох шахтах відбулися масштабні аварії з численними людськими жертвами. 5 серпня арештували Юлію Тимошенко”, – розповів він.

Кінець 2011-го лучанин бачить дуже напруженим.

“Мені відкрилося, що 2011 – це рік стискання пружини. 2012 вона вистрибне. У листопаді-грудні цього року й на початку наступного бачу якісь неприємні справи в Україні. Восени почнуться протистояння: бачу в Києві бронетранспортери та вантажні автомобілі. Нинішня влада впаде у скорому часі”.

Заява Української Національної Асамблеї,УНСО,«ПОРА» та Асоціації захисту прав громадян України щодо арешту громадян України в Лівії.

2011-09-09T23:39:00.001+03:00

Заява Української Національної Асамблеї,УНСО,«ПОРА» та Асоціації захисту прав громадян України щодо арешту громадян України в Лівії.

Міністру іноземних справ України
Костянтину Грищенко

Послу Лівії в Україні
Фейсалу Аль Шаафрі

Послу Російської Федерації в Україні
Михайлу Зурабову

Звертаємось до Вас із закликом негайно звільнити українських громадян та доправити їх у розташування найближчого посольства України. Наголошуємо на тому,що заарештовані в Лівії українці працювали за контрактом,укладеним із російською нафтовою кампанією і не мали інших причин перебувати на території Лівії.
Не зважаючи на заяви деяких проросійських політиків,а саме депутата Коновалюка,громадськість занепокоєна бездіяльністю МЗС України. Українська влада має зробити все,щоб МЗС України нарешті почало відпрацьовувати гроші платників податків –звернулось із вимогою до Тріполі про негайне звільнення затриманих громадян України.
У випадку відмови просимо денонсувати визнання Україною перехідного уряду Лівії .
Доручити представнику України в ООН висловити офіційний протест з цього приводу та поставити під сумнів спроможність перехідного уряду Лівії контролювати ситуацію в країні.
Залишаємо за собою право на здійснення заходів громадянської непокори в разі невиконання наших вимог.

Скіф

Убий підараса

Я правильно розстріляти януковича)))

«Янукович» на ТВі Привітання "Йолка!"

Новорічне привітання Януковича(пародія)

У Львові судитимуть дівчину за плакат "Янукович продає державу"

Парубій про "невдаху року"

Янукович не заздрить журналісту

11 РОКІВ ПОЧАТКУ АКЦІЇ «УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ»

Юрій Луценко відзначає 47-річчя у СІЗО

Трейлер до найочікуванішої події року

Штурм донецької ОДА

Як вбили шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова

вечір 21.11.11, представники Спільної Справи з"ясовують чому на Майдані автозак

Проведення Дня Свободи під загрозою

Народна Рада вирішила добиватися відсторонення Януковича

Події біля Верховної Ради - 3/11/2011

Готується українська “Дубровка”?

РУЇНИ ПАРКАНУ ПІД РАДОЮ ЯК ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВЛАДІ

Хеловін на Банковій!

Олена Білозерська

Похорон Олега Вітовича

Україну чекає кривавий бунт – Юрій Андрухович (європейська преса)

В УНСО пояснили, як ефективніше сказати владі своє "фе"

Все включено

Практическая информация и тактические советы

Требования народа Египта

Тактические цели гражданского сопротивления

Практические шаги

Необходимая одежда и инструменты

Другие средства

Коллективная тактика

Как пользоваться этим набором?

Примеры транспарантов

Способы распространения данных материалов

Звернення від Спільної Справи

Особистий блог Олександра Данилюка

Луценко: ніхто не зробить за нас нашу домашню роботу

23 жовтня 2011 року помер Олег Вітович

Афганская вьюга - год 2011 (А. Розенбаум)

Свідок Луценка. Тиск прокуратури.

Всеукраїнський безстроковий флешмоб "Зека ГЕТЬ!"

В Донецке националисты проспект Ватутина переименовали в Героев УПА (ФОТО)

Тепер усі стануть"злісними"

Суслов намагається потрапити додому

Вирок Тимошенко - це початок кінця режиму Януковича.

Біля Печерського суду роздавали листівки з “інструкцією”, як зробити коктейль Молотова

Інший погляд: Дмитро Корчинський

Верховная Рада готовиться отбить силовой захват народом.

Заява Проводу УНА-УНСО

Українська національна асамблея (УНА-УНСО)

Київщина.В Броварах пройшла акція на підтримку Віталія Запорожця

Шалом, бандерівці!» або дещо про межі пристойності .

Корчинский в студії Шустера

Олена Білозерська: Сюжет про вбивство у Семиполках.

СТУДЕНТКА ДАЛА ЛЯПАСА ТАБАЧНИКУ. ЇЇ ЗАТРИМАЛИ

Чи блакитна кров проллється…

"Беркут" застосував проти афганців слізогінний газ

Москаль: «Альфа» взяла штурмом райвідділ міліції Харкова

Hаша пісня гарна – нова

Коли стає зовсім темно – можна побачити зорі

КИЇВ.Київ.Як на Майдані продавали футболки «Спасибі жителям Донбасу»

Олена Білозерська "Що маскує «камуфляжний» законопроект?"

У Києві почнеться бунт з бронетранспортерами та вантажівками – провидець

Заява Української Національної Асамблеї,УНСО,«ПОРА» та Асоціації захисту прав громадян України щодо арешту громадян України в Лівії.

Українська національна асамблея (УНА-УНСО)