Стрільба по мирним демонстрантам!

Хто поведе народ штурмувати Межигір'я?

  Межигір’я вкотре опинилось в центрі уваги громадськості і ЗМІ 19 квітня 2013 року, після того, як під резиденцією Януковича вкотре було затримано громадян України – цього разу журналістів телеканалу ТВі, які просто знімали відеосюжет про резиденцію президента України.

Таке безпрецедентне, зухвале застосування репресивного апарату проти всіх, хто насмілиться наблизитись до лігвища Януковича, свідчить про те, що саме цей об’єкт є найуразливішою ланкою правлячого режиму. Саме тут триглавий дракон любить спочивати після того, як український народ в черговий раз пограбовано на мільярди гривень. Саме в цьому місці він найбільш чутливий до будь-яких акцій протесту та й взагалі до присутності будь-кого із представників українського народу. Виглядає так, що цей український народ – щось дуже ненависне для Януковича, адже він настільки не хоче ні бачити, ні чути його, що нацьковує карно-поліцейські органи на будь-кого, хто насмілиться наблизитися до Межигір’я.

Саме тому всі опозиційні партії і громадські організації мають зосередити свою увагу на Межигір’ї. Практика показала, що навіть акції 50 громадян біля барлоги криворізько-єнакіївської гідри набагато ефективніші, ніж багатотисячні мітинги в обласних центрах чи навіть Києві.

Але хто ж поведе українців на вирішальний штурм Межигір’я? Зрозуміло, що в першу чергу це б мали бути народні депутати, обрані в мажоритарних округах Києва та Київської області, а саме Сергій Терьохін, Віталій Ярема, Володимир Яворівський, Віктор Чумак, Андрій Іллєнко, Ксенія Ляпіна, Олександр Бригинець, Володимир Ар’єв, Володимир Бондаренко, Олександр Чорноволенко, Леонід Ємець, Дмитро Андрієвський, Руслан Сольвар, В’ячеслав Кутовий, Павло Різаненко, Сергій Міщенко.

Український народ вас обрав для того, щоб ви відстоювали його інтереси і виконували народну волю. Воля українського народу на сьогоднішній день полягає лише в одному: негайно усунути від влади Януковича, уряд Азарова-Арбузова і весь правлячий режим бандократії від влади. Чому ж ця народна воля не реалізовується тими, кому громадяни довірили виконувати цю місію? Чи свідчить це про те, що вони не достатньо сильні особистості, які не здатні ефективно боротися з правлячим режимом?

А де депутати Галичини, які просто зобов’язані стояти в авангарді демократичних процесів в Україні? Наприклад, де Ігор Васюник, який впродовж всієї виборчої кампанії ходив із пов’язкою «Нас єднає мова», пов’язував себе із народом, виставляв себе, як героя? Ось у нього є можливість відзначитися своїм героїзмом. В протилежному випадку, навіщо брати на себе роль героя, якщо ти не здатен виправдати тієї  довіри, яку надав тобі український народ? Чому мовчать громади, які обирали цих народних депутатів, священики, інтелігенція, бізнесмени, громадські діячі, моральні авторитети? 

OSP-UA.INFO

http://osp-ua.info/Pro-Contra/11003-khto-povede-narod-shturmuvati-mezhigirja.html

"Українці вже готові до повстання" - Коханівський назвав 8 правил для революції

На думку Коханівського, після революції в Україні має запанувати консервативна президентська республіка. Фото: sd.org.ua

                                                                                                                                                                                                                                                                      

"Руйнатор Леніна" націоналіст Микола Коханівський опублікував сьогодні на своїй сторінці у фейсбуці 8 правил для борців за справедливу Україну.

"Кількість силових протистоянь із міліцією зростає. Майже щодня бійка, затримання, новий привід для акції протесту. Відбувається зростання відверто революційних настроїв. Але для загострення ситуації треба міняти методи і тактику протистояння", - написав Коханівський. Далі чоловік виклав 8 правил.

Активіст пише, що влада керує вдень, а націоналісти вночі. За його словами, для акцій прямої дії вночі не потрібні повідомлення до міськради, це безпечніше й ефективніше.

"Частину з цих пунктів я у когось перебрав, частину сам написав, - розповідає Gazeta.ua Коханівський. - Переконаний, що зараз акції протесту повинні бути і публічними, і паралельно підпільними. Наша країна зараз перебуває у режимі внутрішньої окупації. Вчорашні події - це лише підтвердили, що наша влада йде за путінським і лукашенківським сценарієм і намагається нам вказати на місце рабів. Міліція наплювала на Конституцію і грубо побила як простих громадян, так і народних депутатів".

Націоналіст радить уникати безпосереднього контакту з переважаючими силами міліції, переймати досвід європейських акцій, де бійки з поліцією відбуваються лише на відстані. Жодних штовханин.

"Це мій заклик до підпільної боротьби з існуючим режимом, - пояснив він. - Таким чином ми будемо підштовхувати народ до революції, час якої уже настав. Останні два роки я постійно закликаю до повалення цього внутрішнього окупаційного режиму, бо він переростає у прямий окупаційний режим. І якщо влітку Медведчук поведе нас під цей Митний союз, то це вже пряма окупація буде. Хоча ці режими окупації між собою мало чим відрізняються".

На думку Коханівського, народ уже готовий до революції.

"Я постійно спілкуюся з різними людьми й знаю настрої суспільства, - сказав Коханівський. - Усі мої найрадикальніші промови народ зустрічає позитивно. Тому я знаю, що заклик на повалення режиму в народу є, і я думаю, що він отримає позитивну відповідь. Для революції треба зовнішній ворог, який уже є і лідери. Лідерів не вистачає. Але вони можуть з'явитися будь-якої хвилини. Тоді й станеться загальнонаціональне повстання".

Після революції в Україні має запанувати консервативна президентська республіка.

"У країні буде комбінована економічна модель, про яку писав Микола Сціборський у своїй "Націократії", - пояснив активіст. - Влада буде більше у руках президента. Давати стовідсоткову гарантію, що прийдешня людина буде ідеальним правителем не можна, але зараз в України немає іншого шляху. Ми можемо або скотитися в ніщо, мова буде втрачена, нація знищена, або відбудеться революція, після якої прийдуть справжні лідери нації, які наведуть свій порядок у своїй країні. Я за це молю бога".

Решта пунктів від Коханівського:

3. Коли починають усіх "пакувати" і немає можливості допомогти товаришам - виривайся і тікай. Запам'ятай - на волі ти зможеш допомогти ув'язненим, у камері ні! Вирватись і втекти - у цьому більше героїзму, ніж "героїчно" сісти в тюрму.

4. Не давати БУДЬ-ЯКИХ свідчень. Навіть самі безневинні свідчення про себе чи інших учасників події будуть у суді використовуватися проти тебе. 80% кримінальних справ збудовані на свідченнях підозрюваних.

5. Ворог має нести збитки. Хоч мінімальні, але матеріальні втрати. Це має бути завданням акцій прямої дії.

6. Не витрачати час на симуляції. По-перше, це безсенсово. По-друге, на цьому поприщі дуже багато конкурентів, які зазвичай перемагають у цьому жанрі.

7. Проявляй солідарність із Політв'язнями, незалежно від того, з якої вони тусовки. Жертвуй грошима. Якщо українці нарешті зможуть самі фінансово підтримувати власний повстанський рух - це перший крок до перемоги.

8. Будь готовий кинути все і податись у "біга". Заздалегідь продумай надійні варіанти, де можна пересидіти.

Євген БОРІСОВ

Джерело: Gazeta.ua

Джерело:Gazeta.ua

Міліція на Майдані затримала п'ятьох активістів

Міліція затримала 5-х активістів, які відзначали на Майдані Незалежності в Києві річницю Помаранчевої революції. На Майдані затримали 5 людей Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, частина учасників акції виступила з ініціативою перейти на протилежну сторону Хрещатика прямо по проїжджій частині і встановити неподалік Монументу Незалежності намет. На це відреагували представники правоохоронних органів, які вишикувалися шеренгою і не допустили виходу учасників акції на проїжджу частину Хрещатика. В ході інциденту і після його завершення міліція затримала 4 осіб, серед яких активісти Коаліції учасників помаранчевої революції (КУПР). Згодом затримали ще одного учасника акції. Чоловіка двоє співробітників «Беркуту» взяли під руки біля пішохідного переходу та запхали в автозак. Міліція заштовхала активістів в автозаки Решта учасників акції, які знаходилися біля будівлі Головпоштамту, намагалися його звільнити, однак бійці «Беркуту», не застосовуючи сили, вишикувавшись в шеренгу та створивши таким чином заслін, не дозволили їм цього зробити

. Усіх затриманих доправили до Шевченківського райвідділку. Міліція пообіцяла відпустити усіх п’ятьох затриманих за дрібне хуліганство на Майдані Незалежності після складання протоколу.
Більше читайте тут: http://www.unian.ua/news/537210-militsiya-na-maydani-zatrimala-pyatoh-aktivistiv.html

У містах протести: "Любіть Україну або забирайтеся геть"

У містах України проходять акції протесту проти ухваленого закону про засади державної мовної політики.

Уже відомо про протести у Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Одесі, Харкові й Дніпропетровську.

За даними Zaxid.net, у Львові зранку на пікет під облдержадміністрацією зібралось близько 100 активістів ВО "Свобода" та "Батьківщини", які не пускали у будівлю керівництво обласної адміністрації, аргументуючи це тим, що вони забрали в українців мову.

Фото ZAXID.NET

Також під Львівською ОДА активісти роздавали проїжджаючим автомобілям стрічки із написом "моя мова – моя свобода".

Початок акції в середу вранці

У Полтаві близько 200 осіб – представники партій "УДАР", "Батьківщина", "Фронт змін" та ВО "Свобода" – пікетували будівлю Полтавської облдержадміністрації на знак протесту проти ухвалення закону "Про засади державної мовної політики".

Учасники акції розбили наметове містечко, в руках вони тримали транспаранти з написами "Полтава – за українську мову", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Близько 50 людей пікетували в середу будівлю Одеськоїоблдержадміністрації, значну частину пікетувальників становили члени ВО "Свобода".

А "5 канал" повідомляє, що півтора десятка одеситів оголосили сидячий страйк на сходах обласної держадміністрації під гаслом "Верховна Рада! Давай, до свиданья!". На вечір страйкарі очікували поповнення в своїх рядах.

Харків відповів на ухвалення "мовного" закону двома акціями протесту, інформує "5 канал".

Близько 30 людей зранку під стіни облдержадміністрації вийшли з жовто-блакитними прапорами і вимагали від президента не підписувати мовний закон.

За кілька годин на тому ж майдані до опозиціонерів приєдналися представники молодіжних організацій.

Напередодні молодь встановила в центрі міста два намети, але міліція їх знесла майже одразу, а самих активістів доправили до райвідділку і звільнили тільки о третій ночі. 

Організатор акції Дмитро Пилипець розповів: "Вони накинулися на нас, їх було близько тридцяти осіб, нас було троє. Затримали мене, мою матір і керівника Спілки української молоді Романа Черемського. Під час затримання до нас застосовувалася фізична сила, били руками, ногами, чим тільки не били. По руках, по голові, по обличчю, по тілу".

"Тобто є численні тілесні ушкодження, сьогодні буде судово-медична експертиза, ми будемо звертатися до прокуратури", - говорив він.

За словами ще однієї учасниці харківської акції протесту, нею харків’яни хочуть "висловити свою солідарність місту Києву, в якому зараз розгортаються такі жорстокі події".

Українська правда

Віталію Запорожцю дали 14 років, біля броварського суду сутички зі спецпризначенцями

Жорсткими сутичками мітингувальників зі спецзагонами МВС закінчилось сьогоднішнє засідання Броварського суду по справі Віталія Запорожця. За попередніми даним чотирьох людей затримано.

Рішенням Броварського міжрайонного суду, Віталія Запорожця за вбивство дільничного міліціонера села Семиполки Миколи Симоненка засуджено до 14 років ув’язнення. Термін рахуватимуть з 6 вересня 2011 року. Суддя зазначила, що Запорожець в момент скоєння злочину був в стані алкогольного сп’яніння (проте міг давати оцінку своїм діям), а вбитий Симоненко навпаки – тверезий. Це категорично заперечує сторона захисту та більшість свідків.  Протягом судового процесу суд відхиляв майже усі клопотання адвоката засудженого та не брав до уваги низку доказів, на яких наполягала сторона захисту.

Після оголошення вироку близько 70 протестувальників, що зібрались біля приміщення суду на підтримку Віталія Запорожця, організували мітинг, де кілька людей пообіцяли повторити “подвиг Запорожця”, якщо на власному досвіді стикнуться з міліцейським свавіллям. Нагадаємо, що більшість односельців Запорожця звинувачують загиблого міліціонера Симоненка у постійних знущаннях над людьми, зокрема в побитті мешканців села, здирництві та зґвалтуваннях дівчат.  Селяни збирали кошти на адвоката Віталію Запорожцю та вважають його вчинок правильним.

За півгодини після оголошення суддівського рішення, частина протестувальників заблокувала виїзд із суду, аби перешкодити вивезенню засудженого Запорожця. У відповідь з-за воріт суду вийшов спецзагін МВС, який силою почав виштовхувати людей прямо на проїжджу частину, де в той час відбувався жвавий рух транспорту. В процесі спецпризначенці використовували гумові кийки, людей волочили по асфальту, постраждали також жінки. Заступник начальника броварської міліції Руслан Хартанович особисто затримав кілька мітингувальників, яких спецпризначенці затягли за ворота суду.

Після кількох хвилин сутички, правоохоронці зачинились за ворітьми суду, проте мітингувальники спробували зламати ворота, аби звільнити затриманих. Наразі доля затриманих невідома.

Андрій Качор 

Регіонали готуються до нової вуличної революції

Законопроект про створення в системі МВС нової силової структури – Державної служби правопорядку – зареєстрований у Верховній Раді.

Авторами документа є депутати від Партії регіонівВасиль Грицак і Валерій Коновалюк. Вже з 1 січня Держслужба правопорядку може замінити Внутрішні війська.

На відміну від нинішніх Внутрішніх військ, в сферу обов’язків яких входить тільки охорона державних об’єктів і конвоювання арештантів, нова структура буде захищати територіальну цілісність держави. На неї планується покласти “забезпечення захисту конституційного ладу від спроб його зміни чи повалення, а також захист державної влади від спроби її захоплення насильницьким шляхом”.

Держслужба правопорядку буде вживати заходів проти масових заворушень на вулицях і збройних конфліктів на кордоні, боротися з тероризмом. Якщо знадобитися, вона буде воювати з незаконними збройними формуваннями і забезпечувати введення воєнного чи надзвичайного стану.

Керівництво нової служби – головнокомандувач і його заступники – буде призначатися особисто президентом. Військовослужбовці будуть проходити службу, так само як і у Внутрішніх військах – за призовом і за контрактом. З тією відмінністю, що в Держслужбі правопорядку їм гарантують конфіденційність. Імена тих, хто брав участь в операціях, буде заборонено розголошувати. На відміну від міліцейського “Беркута”, який входить до складу обласних управлінь внутрішніх справ, Держслужбу правопорядку підпорядкують тільки її безпосередньому командуванню. Територію країни передбачається поділити на оперативно-територіальні об’єднання за аналогією з військовими округами.

Службовці зможуть самостійно, без участі міліції, патрулювати вулиці, перевіряти документи, складати протоколи правопорушень, зупиняти транспорт, затримувати і допитувати підозрюваних, вести розвідувальну і негласну оперативно-розшукову діяльність. Вони отримають право проникати в приміщення і оглядати їх без ордера, блокувати територію, знищувати збройних повстанців у разі їх опору і вести бойові дії із застосуванням техніки і авіації (в законопроекті передбачені авіаційні підрозділи).

Чисельність нової силової структури законопроектом не обмежується. Там лише сказано, що її введення не потребуватиме додаткових витрат з держбюджету і здійснюватиметься за рахунок асигнувань на утримання Внутрішніх військ. А в них сьогодні служать 33 тис. чоловік. Держслужба правопорядку стане правонаступником Внутрішніх військ і отримає в спадок все їхнє майно, місця дислокації та навчальні заклади.

Автор законопроекту генерал-лейтенант міліції регіонал Василь Грицак заявив, що при перетворенні в Держслужбу правопорядку Внутрішні війська будуть скорочені до 27 тис. чоловік. “Структура з назвою” Внутрішні війська “- це анахронізм радянської доби. Усередині країни військ бути не повинно “, – говорить він. Унікальність майбутньої Держслужби правопорядку, за словами пана Грицака, полягає в тому, що вона, крім виконання завдань мирного часу, “візьме участь в забезпеченні оборони України, захисту її територіальної цілісності в разі збройної агресії і конфлікту”. На його думку, армія і прикордонники з цими завданнями самі не впораються, оскільки чисельність Збройних сил зменшилася з 780 тис. до 184 тис., а Прикордонні війська були перетворені в Державну прикордонну службу зі статусом правоохоронного органу.

Василь Грицак повідомив, що з президентом Януковичем і прем’єром Азаровим створення нового органу не обговорювалося, в той час як міністр внутрішніх справ вносив у текст законопроекту свої пропозиції. Ініціативу регіоналів схвалили генерали міліції, керівники управлінь МВС, командування Внутрішніх військ.

“Маси виходять з покори у всьому світі – від Нью-Йорка до Каїра, адже існуюча політична система не в змозі впоратися з протестами в умовах економічної турбулентності. Україна – країна зі слабкою економікою і завищеними соціальними очікуваннями, тому тут можливі масові протести, повстання, заколоти “, – заявив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. За його словами, така архаїчна структура, як міліція, яку Україна успадкувала з радянських часів, не здатна забезпечити з захист правопорядку в умовах масових протестів.

Те, що основним завданням нової Держслужби правопорядку буде захист влади від вуличних протестів, підтверджує і автор ініціативи. “Законопроект – ідеальний. Немає сумнівів, що Верховна Рада його підтримає. Він має всі шанси бути прийнятим в цілому, адже небезпека повалення конституційного ладу, як це було в 1991 р. при розвалі Радянського Союзу, або в 2004 р. при помаранчевої революції, існує завжди “, – заявив пан Грицак. При цьому регіонал повідомив, що 5 липня він зареєструє ще один законопроект про перетворення української міліції в поліцію.

Джерело: Укррудпром

"МОВНИЙ" ПРОЕКТ "РЕГІОНАЛІВ" ПРОГОЛОСУВАЛИ

Спікер Верховної Ради Володимир Литвин відкрив сесію Верховної Ради.

Депутати одразу прийняли у першому читанні "мовний" законопроект Колесніченка-Ківалова.

За нього проголосували 234 депутати.

Литвина оточують представники Партії регіонів, які зранку заблокували парламент.

Водночас поряд із трибуною перебували і представники опозиції.

Засідання протривало 5 хвилин, після чого Литвин оголосив перерву на 30 хвилин на вимогу фракцій НУНС і БЮТ.

Бійці спецпідрозділу "Беркут" витіснили прихильників опозиції з території фан-зони Євро-2012 на Майдані Незалежності у Києві.

Про це повідомляє кореспондент "Української правди".

Бійці спецпідрозділу оточили тих, кому вдалося прорватися на територію фан-зони, і витіснили за межі фан-зони.

Українська правда, відео Дмитра Ларіна

"Народний бунт" на суді над Запорожцем 30.05.2012

«Святошинські робінгуди» відпущені на підписку.

Четверо хлопців, затримані за погром нелегальних гральних автоматів у Святошинському районі столиці — Дмитро Павельєв, Ярослав Лагнюк, Богдан Мельник і Микола Єременко — після 10 діб перебування в ІТТ відпущені сьогодні на підписку про невиїзд.


www.poryad.com

Затримано активістів, що самотужки боролися з нелегальними гральним бізнесом

У Києві міліція затримала чотирьох активістів, що самотужки боролися з нелегальними гральним бізнесом. Їм інкримінують хулігаліганський напад з розбоєм на зал з гральними автоматів. Затримані активісти стверджують, що міліція ігнорувала їх неодноразові скарги на незаконну діяльність.
Міліція не реагує, тож громадські активісти вирішили самотужки – закрити підпільний зал гральних автоматів. Результат – самі поборники опинилися за гратами. Чому – обіцяють розповісти у Святошинській районній міліції. Півтори години очікування надворі, і до журналістів виходить речниця відділку. Та за кілька хвилин – керівництво її кличе всередину.

Повертається речниця за 15 хвилин. Звітує: правоохоронці оперативно зреагували … на заяву господаря салону – про напад.

На відео, яке відзняли журналісти, видно, що у залі стоять заборонені гральні автомати. У міліції стверджують…

Тетяна Малишева, речник Святошинського районного управління МВС: “В даному приміщенні знаходились термінали за допомогою, яких здійнювались миттєві державні лотереї”.

А ще два місяці тому за викриття такого закладу, що працював через дорогу від Святошинського райвідділу, активістам правоохоронці ДЯКУВАЛИ.

Микола Єременко, активіст: “Ми виявили гральний салон, тут я думаю все очевидно ,викоикали міліцію і будемо чекати від них те, що вони повинні робити по закону – тобто опорушення кримінальної справи і знищення цих гральних автоматів”.

Нині цей борець з нелегальним гральним бізнесом – за гратами. Спочатку Микола Єременко фігурував у справі як свідок. А сьогодні його схопили буквально на робочому місці – як підозрюваного у розбійному нападі. Однодумці Єременка впевнені: це помста.

Ігор Мазур: “Зараз буде показова розправа – ніби Ви залізли на наше поле з якого ми харчуємось. // В декого на квартирах вже засади зроблені і чекають, щоб ловити. Тобто головні бандити Києва – це люди, що боряться з гральними автоматами”.

За два дні правоохоронці затримали чотирьох учасників акції. Решта вирішила переховуватися. Приміщення, де у середу працювали автомати, нині на замку.

Андрій Ковальов, Іван Наконечний, 5 канал http://5.ua/newsline/232/0/91048/

Адвокати нарешті зустрілися зі своїми підзахисними, звинуваченими у нападі на підпільний гральний заклад. Як повідомив адвокат Микола Бірюк, їх після затримання 6 годин били. Його підзахисний, Ярослав Лагнюк, зізнався і підписав, що він був у гральному закладі і трощив там автомати. В ІТТ він написав заяву, що його побили, у якій просив зафіксувати тілесні ушкодження. Його забрали у медчастину для огляду. Чи не зникне ця заява і ці документи з матеріалів справи, каже адвокат, – невідомо.

Під час затримання, коли люди в цивільному витягали з кишені Лагнюка маску, підкинули лотерейний білет – начебто він його вкрав.

Орієнтовно о 16:30 Святошинський суд (вул.Якуба Коласа, 27а) обиратиме для хлопців запобіжний захід.

Справа ускладнюється: у міліції начебто є запис з камер відеоспостереження, на якому видно, що поки ті хлопці, які затримані, трощать автомати, хтось інший, невідомий, вкрав гроші із каси і втік.
Якщо це правда, того, хто зробив таку підставу нормальним хлопцям, треба зловити і дуже надовго закрити. І я заступатися за нього не буду.

http://bilozerska.livejournal.com/619674.html

12 РОЗСТРІЛЯНИХ СОЛДАТІВ.

 6 травня 1945 року в Баварії в 30 км. від містечка Бад-Райхенхалль, 12 французів, що служили в дивізії SS «Шарлемань», і лише що вийшли з госпіталю після поранень, без опору здалися американським військам. Наступного дня з'ясувалося, що 7 травня місто передається в зону відповідальності французьких частин із складу військ генерала Леклерка. До місця передачі військовополонених під'їхав генерал. Взнавши, що солдати в німецькій формі — французи, він прийшов в обурення і почав їх клясти, називати «Бошами» і «зрадниками».
 Коли ж він виголосив слова  -"Як же ви, французи, могли носити німецьку форму?"  один з полонених не витримав і зухвало відповів
 -"ТАК ЖЕ ЯК ВИ, ГЕНЕРАЛ, МОЖЕТЕ НОСИТИ АМЕРИКАНСЬКУ".

 Після цих слів Леклерк вибухнув і наказав розстріляти полонених. За однією з версій настільки жорстокий , що перечить законам і Женевській конвенції , наказ генерал віддав, знаходячись під обтяжливим враженням від огляду табору смерті до Дахау, де начебто Леклерк був напередодні.

Як би там не було, наступного дня 8 травня 12 французьких СС-івців вивели на розстріл. На їх прохання з ними поспілкувався католицький священик. Далі засуджені навідріз відмовилися від зав'язування очей і «гуманного" розстрілу в спину. Безпосередньо перед стратою вони почали співати Марсельєзу і кричати «хай жиє Франція!», дивлячись в обличчя розстрільної команди.  Запеклий «нерозкаяними» норовистими «шарлеманьцамі», генерал наказав не ховати тіла, а залишити їх на галявині.
Лише три дні опісля, за заявою місцевого населення, їх поховали американці.  У 1947 році німці перенесли прах до монумента. У декількох солдатів удалося з'ясувати імена. Їх вибили на гранітній дошці, де змальований один з символів Франції «королівська лілія», і написані слова «12-ти хоробрим синам Франції».
  Ось прізвища тих героїв, у кого знайшли документи:
Оберштурмфюрер СС Серж Кротофф, (Serg Krotoff) нащадок білоемігрантів.
 Унтерштурмфюрер СС Поль Бріффо, (Paul Briffaut)
Унтерштурмфюрер СС Робер Доффа (Robert Doffat).
 Гренадери Жан Робер (Jean Robert) і Раймонд Пайра (Raymond Pairas)
 Жак Панно (Jaques Ponnau)

Суд виправдав громадянську активістку Катерину Чепуру

sotnyk

April 4th, 18:59

Сьогодні Печерський районний суд Києва слухав справу Катерини Чепури, яку міліція звинуватила у організації масовой акції. "Активістку звинувачують в організації без подачі повідомлення до місцевих органів влади мітингу 24 січня 2012 року біля Клубу Кабміну, який вона не те що не організовувала, але навіть не мала мотиву це робити і з’явилася на місці подій вже після того, як мітинг розпочався." - писав сайт http://maidan.org.ua/2012/04/u-seredu-hromadyansku-aktyvistku-sudytymut-za-te-choho-vona-ne-robyla/ Суддя І.В. Литвинова виправдала Катерину, оскільки не знайшла доказів вчинення нею якогось правопорушення.

Підтримати Катрусю прийшли ії друзі, знайомі та громадські активісти. Здавалося б - істина та Закон перемогли але, як кажуть, "осад залишився": людина, що її безглуздо звинуватили, змушена була просити допомоги адвоката, псувати собі нерви, давати пояснення... Це, замість того, щоб витратити свій час на щось більш корисне та приємне. Цікаво, чи зробить суддя окрему ухвалу щодо безглуздих та незаконних дій міліції?

Зліва направо: Володимир Чемерис, Ігор Мазур - "Тополя" та Катерина Чепура



























Катерина Чепура у коридорі суду.

Ігор МАЗУР (Тополя): 9 березня, політв’язні і подвійні стандарти »

300 унсовців налякали “Беркут” настільки, що у багатьох порвалися штани нижче спини (з матеріалів кримінальної справи). Потерпілими у цій справі йшли 72 міліціонери.

Не дивно, що “правоохоронці” через кілька годин після протистояння під адміністрацією президента розгромили наш штаб, почалися арешти всіх і вся – навіть на залізничному вокзалі увечері всім молодим людям віком до 30-ти років, які розмовляли українською мовою, заламували руки, кидали в АвтоЗаки і розвозили по київських райвідділах.

Після цього кілька сотень українців, навіть журналісти, отримали хто добу, хто три, а хто і всі 15 за порушення громадського порядку. А 18 унсовців пройшли через 143 судових засідання, що завершилися вироком – від 2 до 4-ох років за гратами.

Відсиділи, вже 8 років як на волі, не реабілітовані, але вже з погашеними судимостями. Влада змінювалася за ці роки, як фантики на цукерці. Хоча було кілька місяців, коли вірили, що правила гри змінюються. Дарма. Свої залишилися для них своїми, а чужі – 99% громадян України – чужими.

І зараз, коли трублять про подвійні стандарти хочеться спитати лідерів опозиції (януківців питати безглуздо, бо вони навіть на словах проти системи кучмізму не повставали): – “чому ви не змінили правила життя і взаємовідносин між владою і громадянами України? Чому ви самі не творили нове, маючи владу, а послуговувалися тим, що створили Кучма, Кравченко, Бакай та Лазаренко?

42 слідчих СБУ, які ліпили справу проти політв’язнів УБК, не були звільнені новим головою Турчиновим, бо професійно виконали “заказ”.

Суддя Волік пішов на підвищення в Господарський суд, прокурорчик Кузовкін став прокурором Борисполя, а потерпілі “беркутята”, які по райвідділах товкли ув’язнених 9 березня, зараз товчуть демонстрантів під Печерським судом. І будуть товкти, бо вони потрібні цій системі, а ця система потрібна і владі, і так званій опозиції, бо ж вона прийде до влади.

Коли лідери БЮТ заявляють, що справжні політв’язні лише з їх блоку, а унсовці, тризубівці, патріоти… будь-хто інший отримують від влади терміни ув’язнення, щоб лише відволікти увагу від розправи над “священними коровами”, то no comment.

У 2009 році Страсбурзький суд звернувся до уряду Тимошенко з запитаннями: чи справедливі вимоги засуджених за участь в акції “Україна без Кучми”, чи потрібно відшкодувати їм за арешт з побиттям, за вибивання показів, утримання в клітці під час судового процесу, втрату здоров’я (лише на туберкульоз у в’язниці захворіли троє), то відповідь була така: “Уряд не визнає вимоги по жодному з пунктів, всі були засуджені за кримінальні злочини відповідно до чинного законодавства”.

А це законодавство працює сьогодні проти них…

На той час вже на волі померли від хвороб серця Денис Андрусенко (24 роки), і Андрій Косенко (30 років). За останні 2 роки не стало Василя Назара (45 років) і Руслана Зайченка (47 років). Чи це не подвійні стандарти по-європейськи?

Кричати про репресії проти окремих лідерів сьогодні і галопом розглядати їх справи як першочергові і забути про “простих смертних” демонстрантів, бо націоналісти-бандерівці не на часі для Страсбурга.

Європарламентарям цікавий стан здоров’я і умови утримання однієї людини в качанівській колонії і плювати на тисячі інших ув’язнених жінок.

Взагалі наші VIP-політв’язні, згадуючи свою участь в УБК, ані разу під час судових виступів не згадали тих, хто був засуджений кучмівським режимом на роки неволі за свій гайдамацький чин. Вони наголошували лише на тому, що були керівниками УБК.

Хоча міг Юра Луценко згадати краще під час виступу, як приїхав на Харківщину до мене на туберкульозну зону, як “шуршали” полковники, намагаючись догодити нардепу, показували VIP-корпус, де жили в’язні, які співпрацювали з адміністрацією, або платили круглу суму.

Його дивувало, що я в будівельній бригаді, живу в старому бараці, а я пояснив, що у нас в руках ломи, молотки, кувалди і до нас маски-шоу не заходять. І тому ми на цій зоні найвільніші люди і гадів серед нас – немає.

Шкіль, який, ставши нардепом перескочив з УНА-УНСО в БЮТ, приїздив лише до кількох УБКівців в день їх звільнення. Не заходив він і на судовий процес Луценка на відміну від Миколи Карпюка, Володі Горощука, Влада Мирончика і мене – тих, хто “провідував” Юру на засіданнях в Печерському суді.

Це вам ще слова з пісні про подвійні стандарти. Любити і жаліти себе сьогоднішнім політикам, які наразі за гратами, ніхто не забороняє. Але політичні репресії були завжди – і за царя, і за комуністів, і після проголошення незалежності України.

Для кабінетних опозиціонерів певно буде дикістю той факт, що 8 унсовців відбули за гратами хто рік, а хто й більше за участь ще й в анти-лукашенківських акціях опозиції в квітні 1996 року в Мінську. І, уявіть собі, не за гроші! І потім на УБК вони були, і на Майдані в 2004 році. І при помаранчевій владі не прилаштувалися на тепленьке місце…

Біда України в тому, що сьогоднішня молодь бачить свою участь в політичному житті через призму матеріальних благ – 100 гривень за участь в мітингу, 500-1000 – за сидіння в виборчих комісіях, тощо.

Молодь – майбутнє України? Не дивно, коли в нас така політична еліта. Сьогодні лідери партій чи нардепи, незалежно від кольору прапорів, дивляться на “младую паросль”, як на прислугу, чи на “танкістів”, які за скромні гроші організують опонентам проблеми.

Дехто з борців з антинародним режимом депутатствує з 1990 року і вважає, що своє крісло у Верховній Раді може поміняти лише на Байкове кладовище.

Система кучмізму (модернізованого “СОВКА”) живе і, дякуючи так званій політеліті, не збирається здихати. Подвійні стандарти стосуються і помаранчевих, і блакитних. Це боротьба влади і опозиції, яка сама була вчора при владі, і хоче бути нею завтра.

9 березня день народження Тараса Шевченка – поета, політв’язня, прапора нації. Українська земля час від часу народжує таких пасіонаріїв, згустків енергії, величі духу, яких вистачає і для сучасників, і для нащадків на століття вперед.

Коли послухаєш Шевченка у виконанні гурту “Кому вниз”, серце виривається з грудей, а кров героїв, пролита за нашу чорну землю, кличе до бою. Найтемніша ніч – перед тим, як має засяяти перший промінь сонця!

Ігор МАЗУР (Тополя), для «Української правди»

http://www.pravda.com.ua/columns/2012/03/9/6960310/

09 березня 2012 р.