Стрільба по мирним демонстрантам!

Наслідки атаки "Беркута" и ВВ в Маріїнскому парку 18 лютого.....

Вбито Локкі !!!

На передовій перші втрати УНСОвців… Загинув один з найкращих воїнів УНА.
22 січня  до Валгалли відлетіла душа воїна українського народу – Михайла (Локкі).
СПИ З МИРОМ НАШ ВОЙОВНИЧИЙ ДРУЖЕ, ТИ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИШСЯ З НАМИ І ТВОЄ БОЙОВЕ ГАРАЧЕ СЕРЦЕ НАДИХАТИМЕ НАС НА ПОДВИГИ.
Ось бойова куля якими стрiляють на Грущевського. Такою кулею  вбили нашого Друга Локкi…
Святіть ножі,бо це війна….

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ: Що робити якщо застосовано "cпецпризначенців".

• Жбурляти каміння це найдієвіший і найдосіпніший метод боротьби з спецпризначенцями,найбільша перевага цього методу є те що жбурляти каміння можуть всі незалежно від особистісних характеристик. Якщо нема каміння жбурляйте все що попадеться під руки.
• Для ближнього бою варто застосовувати черенки від лопат,ломи і або бити, простіше кажучи в ближньому бою треба використовувати все чим можна сильно вдарити. 
• Застосовуйте газові балончики в випадку відкритих забрал (або відсутності шоломів). 
• Жбурляти пакети з фарбою в смотрові отвори амуніції, або забризкувати їх з балончиків з фарбою,це виводить на деякий час бійця з бою.
• Жбурляти пакети з маслом на амуніцію, масло заважає втримати амуніцію бійцю, це виводить на деякий час бійця з бою.
• Жбурляти велику кількість копійок (монет) це викликає значний психологічний ефект, а саме пониження бойового духу, при несподіваному і значному застосуванні викликає ступор на 3-7 секунд.
• Застосовуйте газові балончики в випадку відкритих забрал (або відсутності шоломів).
• Голову треба захистити надівши мотоциклетний шолом, велосипедний шолом, будівельну каску або воєнну каску.
• Руки і ноги треба захистити спортивними щитками або обвязавши товстими журналами, товстий одяг теж деякою мірою може служити захистом рук і ніг.
• Треба одіти зручне але міцне взуття найкращий вибір кросівки.

Що робити якщо застосовано сльозогінний газ.

• Очі можуть захистити тільки окуляри герметичного типу, краще всього використовувати підводні або антипилові окуляри. При використанні необхідно намочити внутрішню поверхню окулярів слиною ( плюнути і розтерти ), для того що б окуляри не запотівали.
• Органи дихання захищати найкраще протигазом , але його важко сховати або пояснити " зацікавленим особам" його присутність . Органи дихання можна захистити респіратором , респіратор потрібно брати з фільтрами від "кислих газів і аерозолів ". Так само від сльозогінного газу можна застосовувати хустку змочений оцтом, яку слід максимально щільно притиснути до рота і носа у випадку газової атаки.
• Одягайте одяг з синтетики ( нейлон , акрил , поліестер). Він не накопичує у собі сльозогінний газ.
• Якщо у вас є фізрозчин ( для промивання контактних лінз , є в більшості аптек), візьміть його з собою і промивайте очі. Якщо ні фізрозчину , дуже ретельно промийте очі чистою холодною водою. Також добре помийте відкриті ділянки шкіри.

Що робити якщо застосовані "Водометні машини".

• Спорудити "протитанкові їжаки".
• Активно використовувати "проти шинні рогульки"
• При першій можливості можливості сильно різати і проколювати шини тому що часто на водометних машинах ставиться підкачка шин.
• Також треба виливати на асфальт велику кількість масла для проскользування шин.
• При можливості заливати в воздухозабірники двигунів воду.
• При можливості засипати в бензобаки пісок.
• При можливості закривати вихлопні труби промасленими ганчірками або будь яким іншим способом здатним забезпечувати герметичність.
• При можливості закривати лобове скло і вікна тканиною або заливати їх фарбою.

Що робити якщо застосовані гумові кулі.

• По можливості надіньте костюм лижника, мотоцикліста, або мотокроссера , щоб гасити удари гумових куль.
• Якщо нічого такого немає , надіньте памперси для дорослих і засуньте пластикову кришку за пазуху , щоб захистити геніталії і груди.
• Одягніть товстий але зручний одяг. в'язаний светр плюс товста куртка, а також джінці плюс товсті штани здатні мінімізувати удари гумових куль.
• У випадках застосування будь яких куль фіксуйте як це відбувається на відео і відправляйте в усі можливі ЗМІ як свідчення і доказ застосування бойової зброї апріорі на поразку, в відео висвітлюйте всіх жертв як жертв вогню на поразку.

Що робити якщо застосовані бойові кулі.

• У випадках застосування будь яких фіксуйте як це відбувається на відео і відправляйте в усі можливі ЗМІ як свідчення і доказ застосування бойової зброї апріорі на поразку, в відео висвітлюйте всіх жертв як жертв вогню на поразку.
• Зазвичай бойові кулі застосовуються не для вбивства , а для того , щоб поранити людей. Тому якщо в натовпі з 100 чоловік після поранення одного 99 осіб залишаються в строю. А один поранений відволікає 20 осіб, при цьому його крики, підривають моральний дух .
• Якщо хтось поранений , призначте двох-трьох чоловік для його транспортування в безпечне місце.
• Відвезіть потерпілого до швидкої допомоги, медичному персоналу або хоча б до найближчої людини з аптечкою першої допомоги.
• Завжди розмовляйте з потерпілим : скажіть йому , що зробите все можливе для його порятунку. Ні в якому разі не робіть нічого , що може викликати у нього паніку або крики. Це дозволить уникнути уваги з боку ворогів і зберегти сили.
• Оперативна допомогу постраждалим може переконати інших протестувальників залишитися і боротися.
• Якщо бойову зброю почали використовувати для вбивства, негайно забиратися звідти.
• Ховайтеся за машини і стіни, укривайтеся в підвальних входах - словом , використовуйте все, що може прикрити ваш відступ.

Запах Коліївщини або український бунт у Врадіївці

Як Жуков бив Клейста, або кілька слів про найбільшу танкову битву всіх часів...

"Про ганьбу згадувати не хочеться

Однією з найяскравіших подій 2-ї Світової війни стала танкова битва в районі Дубно – Броди – Луцьк, що відбулася 23 – 29 червня 1941 року. Московські історики воліють замовчувати її. Попри те, що це була найбільша танкова битва у світовій історії. З обох сторін у ній взяв участь 4871 танк. Для порівняння скажемо, що під час Курської битви 1943 року, про яку придворні кремлівські історики охоче згадують, сіяло смерть 908 панцерних машин. Що ж тенденція відома: московські пропагандисти криком кричать про свої перемоги, а про поразки хіба випадково прохопляться. 
У танковій битві в районі Дубно – Броди – Луцьк німці вщент розгромили 6 механізованих корпусів РККА (4-й, 8-й, 9-й, 15-й, 19-й і 22-й) – разом 4072 танки. Розбили їх німецькі війська, які мали 799 танків.
Московською армадою командував начальник Генерального штабу РККА Георгій Жуков, німецькою 1-ю танковою групою – генерал Евальд фон Клейст. Чому ж у нашій пам’яті ім’я безталанного Жукова зафіксоване та ще й як видатного полководця, а про геніального німецького воєначальника ми й не чули?
Нехай кожен сам відповість на це питання."

Гадаєте найбільша танкова битва всіх часів і народів відбулася влітку 1943 року на "Курській дузі"? А от і не правда! Радянський Агітпроп зробив усе, аби світ так вважав, бо справді велику битву показувати було не можна: надто яскраво передумови, хід і результат тих боїв показує категоричну не здатність радянсько-комуністичної системи до створення або здійснення чогось дійсно якісного.


     Отже, 23 червня 1941 року в районі Луцьк-Рівно-Дубно-Броди розпочалася майже тижнева танкова битва між 7 механізованими (танковими) корпусами Червоної армії під загальним командуванням начальника Генерального штабу РККА генерала армії Г.К. Жукова і 5 танковими дивізіями Вермахту, які входили до 1-ї танкової групи Клейста. Загальне командування операцією з німецького боку здійснював командувач групи армій "Південь" генерал-фельдмаршал Герд фон Рундштедт.
       Радянська пропаганда зробила все для того, аби приховати роль Жукова у тих ганебних подіях. Основну провину за поразку покладали (а деякі найзатятіші фальсифікатори історії покладають і досі) на командуючого Південно-Західним фронтом генерал-полковника Михайла Петровича Кирпоноса та начальника штабу цього фронту генерала Максима Олексієвича Пуркаєва.
      Але насправді всі рішення одноособово приймав саме Жуков, який вже в перший день війни (22 червня) прибув в штаб фронту. Сам майбутній "Маршал Перемоги" пізніше всіляко намагався затушувати свою участь у цій справі, зокрема у своїх спогадах пересуваючи прибуття на фронт на добу або дві пізніше (мовляв, війська вже втяглися у бій і нічого вдяти я вже не міг), але об`єктивні дослідники давно вже викрили брехню Жукова.
      Ще відповідальність за трагедію (з подача Жукова) перекладають на Сталіна, мовляв, вождь вимагав будь-що контратакувати і розбити ворога, генерали боялися гніву Сталіна, тому, не зважаючи на те, що були проти танкових контрударів по військам Клейста, змушені підкоритися. Насправді Жуков знов-таки брехав, бо ініціативна нанесення цих контрударів налажить йому і лише йому - це підтверджено документально.
     Що ж там трапилося? Справа в тому, що "геніальний стратег" Жуков, який після війни "заднім числом" розповідав довірливим, як він передбачив гітлерівський "План Барбаросси", перебуваючи на посаді Начальника Генштабу, наказав чомусь більшу частину кадрової Червоної Армії розмістити не на шляху основного німецького удару - в Білорусії, а - південніше, в Україні. Коли стало зрозуміло, що німці, захопивши ініціативу, і, використовуючи помилки радянського стратегічного командування, нестримно рвуться вперед, Жуков злякався.
      Злякався Жуков не за долю країни - злякався за себе. Адже в будь-який момент Сталін міг викликати начальника Генерального штабу і задати просте питання: товаришу Жуков, як так сталося, що основне угрупування наших сил розташовано зовсім не в тому місці, куди прийшовся основний удар танкових груп німців? Чому 2/3 наших танків і 4/5 наших бойових літаків зосереджено зовсім не на шляху танкових колон Гудеріана? Так і до звинувачення в шпигунстві на користь Німеччини недалеко.
      Тому Жуков зробив усе, аби винним у стратегічному розгромі в Білорусії зробити генерала армії Павлова, а сам швиденько із небезпечної для нього зараз Москви поскакав в Україну. Для чого? Для того, аби організувати й здобути тут перемогу і таким чином виправдатися в очах Сталіна. Жуков був хоч і повним профаном у військовій справі, але дурнем не був: розумів, що в умовах, коли його "геніальна діяльність" на посаді начальника Генштабу призвела того, що в перший же день війни стратигічний фронт РККА впав, про про великі перемоги не йтиметься. Йтиметься про те, що радянських генералів битимуть на всіх напрямках.
      На всіх, окрім Південно-Західного фронту. Бо сталося так, що саме тут, завдяки "геніальному плануванню" Жукова проти слабенької німецько-румунської групи армій "Південь" опинилися достатньо сильний Південний фронт і суперпотужний фронт Кирпоноса. Проти трьох польових армій та танкової групи Клейста (800 танків) в Україні діяло загалом 2 армії та три окремих корпуси (тобто фактично ще 1 армія) Південного фронту і 4 польових армії і 7 окремих механізованих корпусів, кожен з яких окремо за кількістю танків перевершував всю 1-у танкову групу німців.
      Отож, знаючи про шалену кількісну і якісну перевагу радянських військ над військами Рунштедта, "геніаний стратег" Жуков не сумнівався в успіху. Йому будь що, за всяку ціну потрібна була перемога, щоб можна було показати Сталіну свою "крутість" на тлі невдач іших генералів.
     Пізніше, вже після смерті Сталіна і більшості генералів-очевидців (Кирпонос загинув ще в 1941 році, Пуркаєв помер в 1953 році) Жуков у своїх мемуарах перекладав провину саме на них - дурних генералів і придурка Сталіна, мовляв, це вони прагнули наступати, а я був проти, бо той наступ не було підготовано як слід - половина військ на марші, противник панує у повітрі, розстрілюючи й бомблячи наші танкові колони, розвідка не має достовірних відомостей про силу й розташування противника, і т.д.
      Написано красиво. Всі навкого були дурнями і негідниками, один Жуков - д`Артаньян. Ось цей "геній" прибуває в штаб Кирпоноса і дізнається картину, яку ми коротко змалювали вище. І що ж він робить?
     За логікою Жуков мав наказати відводити війська на заздалегідь укріплені позиції для наведення порядку у частинах і підрозділах, організовувати нормальне постачання військ боєприпасами, продовольством, медикаментами; провести розвідку угруповання противника, і т.д. Те, про що відомо будь-якому зеленому лейтенантику. А натомість?
      Натомість Жуков надає накази про наступ. Серед геніальних тих наказвв, наприклад, могли бути й такі: "З`ясувати де знаходяться основні частини 26 мехкорпусу і наказати наранок нанести удар на Броди..."
      І не Жуков, а саме генерали із штабу Південно-Західного фронту пропонували, просили і благали про оборону: дайте розібратися в ситуації; дайте привести частини до ладу; дайте хоча б забезпечити їх набоями: в деяких танках залишилося по 3 снаряди, а суперпотужні гармати КВ взагалі не мають бронебійних снарядів і змушені стріляти бетонобійними, що викликає щире здивування і сміх німецьких танкістів...
      Але Жуков невблаганний: вперед! Вперед!!! В телефонних розмовах із Сталіним Жуков переконує вождя в тому, що наступ іде успішно і що ось-ось станеться розгром всього правого крила німецького Східного фронту з виходом військ, якими командує він, Жуков у фланг і тил групи армій "Центр", що рветься на Мінськ і далі - на Москву. Сталін брехунові вірить...
      Та Жуков і сам собі вірить. Бо програти битву за такої переваги не зміг би навіть і клінічний ідіот. Якби німецьким генералам були відомі справжні сили, якими командував Жуков (про це вони неодноразово писали в мемуарах), ті генерали обов`язково дали б команду на відступ, бо перемогти оту армаду не є можливим...
      Жуков мав у своєму розпорядженні більше 2.500 танків. У Рунштедта - 799 танків. Більш ніж триразова кількісна перевага. Але це ще не все. Головне - у Жукова величезна перевага якісна!
      Основним танком 1-ї танкової групи Клейста на той момент був танк PzKpfw III модифікацій від типу "А" до типу "Є". Цей танк в народі більше відомий як Т-ІІІ. Бронювання танка (лобова броня 15 мм) - протипульне і при потраплянні навіть в "лоб", навіть слабенької кулі з протитанкової рушниці Дегтярьова (бронепробивність 30 мм) призводила до враження цілі. Якщо ж влучав снаряд з потужної 45-мм протитанкової гармати - він міг німецький "супертанк" і розколоти, мов яйце. Танк цей мав на озброєнні 37-мм гармату, яка не пробивала навіть відносно легку броню радянських Т-26, броні Т-34 взагалі була не страшною, а КВ ці, як казали радянські танкісти, "пукалки" навіть не вважали за честь давити. Деяка кількість танків  PzKpfw III з гарматами 50-мм та кілька танків  PzKpfw IV з короткоствольними 75-мм гаубицею нічого не давали.
      А були у німців і менш "сучасні" танки, наприклад, Т-ІІ. Їх чомусь агітатори не згадують, не розповідають про їхні видатні характеристики. Взагалі, агітатори наші - люди, як відомо, без честі й совісті, тому замість того, аби порівнювати відносно новий німецький  PzKpfw III(Н) з тким же радянським Т_№;, вони беруть для порівняння наш танк підтримки піхоти Т-26, або давно знятий з виробництва легкий БТ-5. Але і наші "старі танки чогось ватували. І спеціалісти (а не політичні горлопани) це знають:
      "Хотя толщина брони танка T-II в 2 раза больше, чем у танка Т-26, он от этого не превратился в танк с противоснарядным бронированием. Пушка советского танка Т-26 типа 20К 45 мм калибра уверенно пробивала такую броню на дальности 1200 м, в то время как снаряд 20 мм пушки KwK-30 сохраняет необходимую пробиваемость только на дальности 300-500 м. Такое сочетание параметров брони и вооружения позволяло советскому танку при грамотном его использовании практически безнаказанно расстреливать немецкие танки" (http://topwar.ru/1399-nerealizovannoe-prevosxodstvo.html). 
      А нам слід знати, що з 799 танків в групі Клейста, танків Т-ІІ (тобто, на той час  вони мали вважатися танкетками) - було 280. Проти них Жуков міг виставити лише Т-26 - 1501. Де ж "страшна" перевага німців, про котру далдонять горлопани?
       Радянські агітатори не втомлюються досі розповідати, як наші танки горіли, мов сірники, але чомусь стидаються сказати, що німецькі танки, які всі(!) мали бензинові двигуни, і які в 10 випадках із 10 при влучанні на відстані 1000 метрів з радянської 45-мм гармати вражалися, горіли мов смолоскипи!

http://topwar.ru/1399-nerealizovannoe-prevosxodstvo.html

Т-ІІІ та Т-ІІ потрапили "під роздачу" нашим танкістам. В бою навіть з легкими БТ-7 та т-26

германські танки були беззахисні. Що ж до Т-34...

http://topwar.ru/1399-nerealizovannoe-prevosxodstvo.html

"... немецкий генерал Б. Мюллер-Гиллебранд: «Появление танка Т-34 было неприятной неожиданностью, поскольку благодаря своей скорости, высокой проходимости, усиленной бронезащите, вооружению и, главным образом, наличию удлиненной 76 мм пушки, обладавшей повышенной меткостью стрельбы и пробивной способностью снарядов на большой, до сих пор считавшейся недостижимой дистанции, представлял собой совершенно новый тип танкового оружия. Немецкие пехотные дивизии хотя и располагали каждая в общей сложности 60–80 противотанковыми пушками и имели достаточное количество других противотанковых средств, но при калибре орудий 37 мм они почти не оказывали поражающего действия на «тридцатьчетверки».

      А що ж у Жукова? Жуков проти 799 застарілих морально і технічно німецьких танків кинув суперсучасні, кращі в світі бойові машини. Лише 4-й механізований корпус мав 892 танки, з яких 414 новітніх Т-34 та КВ.
     Нагадаємо, що танк Т-34 в 1941 році мав лобове бронювання 45 мм, борта та корми - 40 мм. І ці міліметри не могли пробити ані 37-мм танкова гармата німців, ані основна німецька протитанкова гармата Pak 35/36, яка мла все той же калібр - 37 мм.
      "... воспоминаниям ряда видных немецких военачальников, например, фон Меллентина и Миддельдорфа, неспособность Pak 35/36 к борьбе против Т-34 была «драматической главой в истории немецкой пехоты». Приводятся случаи десятков попаданий в Т-34 из Pak 35/36, не повлиявших на боеспособность советского танка. По ряду свидетельств, немецкие солдаты из-за низкой эффективности прозвали Pak 35/36 «дверным молотком» или «хлопушкой» (http://ru.wikipedia.org/wiki/Pak_35/36).
      А знаєте, чому "дверний молоток"? Це так солдати жартували: снаряд з нашої гармати - мов дверний молоток - постукати (в броню) може, а увійти - ні...

       Через повну неспроможність своїх танків і протитанкової артилерії боротися з радянськими танками (навіть проти більш легких БТ-7, БТ-7м іти на "грізних"  PzKpfw III було для німецьких танкістів смертельним номером), германське командування змушено було кидати на боротьбу із сталінськими броньованими монстрами потужні зенітні гармати. Але якщо з Т-34 вони ще сяк-так справлялися, то в КВ потрібно було влучити від 5 до 15 разів, аби завдати якоїсь шкоди. Найчастіше цією шкодою була перебита гусениця.
      Жуков кинув у бій 8-й мехкорпус. Це ще 858 танків, в т.ч. 171 КВ і Т-34.
      В 15 мехкорпусі було 733 танки, з яких 131 - це Т-34 і КВ...
      Ну і, як у нас в Україні кажуть, тощо...
      А тут же радянські протитанкові гармати. Ось як характеризують 52-мм протитанкову гармату ЗІС-2:
      "... в 1940 году, являлось, на момент начала серийного производства, самой мощной противотанковой пушкой в мире — настолько мощной, что в 1941 году орудие не имело достойных целей, что и привело к снятию её с производства в пользу более дешёвых и технологичных пушек" (http://ru.wikipedia.org/wiki/57-мм_противотанковая_пушка_образца_1941_года_(ЗИС-2).
      "Найправдивіша" радянська пропаганда нам про ці гармати не розповідає у фільмах "про війну" не показує. Вона показує, як наш солдатик з пляшкою запалювальної суміші до німецького танка повзе. Або зв`язкою гранат.

      До речі, застосовувати "зв`язки" гранат проти танків - це не наш винахід. Це придумали німецькі солдати. З відчаю.
      А ось іще 45-мм протитанкова гармата зразка 1937 року, яка більш правильно називалася 52-П-243-ПП-1. Радянські "інженери людських душ" привчили нас сміятися і з калібру, і з зовнішнього вигляду гарматки. А ось що про неї говорять спеціалісти:
      "Для своего времени её бронепробиваемость была вполне адекватной — по нормали на 500 м она пробивала 43 мм броню" (http://ru.wikipedia.org/wiki/45-мм_противотанковая_пушка_образца_1937_года_(53-К).
      До цього додамо, що ці гармати стояли практично на всіх "застарілих" радянських танках серії БТ, що (за рівності в бронювані і триразової переваги у швидкості) робило їх незаперечним фаворитом у протистоянні з основними німецькими танками.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/73/ZIS_2_57_mm.jpg?uselang=ru

52-мм протитанкова гармата ЗІС-2. Краща в світі. Пробивала більшість

німецьких танків в обидва борти. В жодному фільмі про 1941 рік це

протитанкове чудо не побачиш - агітаторам треба було переконати людей

в тому, що зброя німців була кращою...

     

      Маючи все це, Жуков примудрився найграндіознішу битву всіх часів і народів ганебно програти. З тріском. Катастрофічно.
      Але як це могло статися, коли з такою силищею битву міг виграти навіть клінічний ідіот? Невже Жуков був менш розумний? Судити читачам. Тут лише скажемо, що аби здобути небачену ніким раніше поразку, Жуков дуже постарався.
      По-перше, він почав вимотувати частини безперервними маршами. Деякі механізовані корпуси проводили 23-24 години на добу на колесах, причому накази куди їм рухатися, змінювалися по 5-6 разів. На марші їх обстрілювали й бомбили німецькі літаки, від чого ще до боєзіткнення з противником було втрачено половину техніки. Плюс коли нарешті та армада танків зіткнулася з німцями, з`ясувалося, що танки спалили на маршах все пальне. Тому було прийнято рішення злити з частини танків бензин і дизпаливо, аби забезпечити бойову роботу хоча б решти. Так бездарність Жукова ще раз переполовинила сили.

      Але це ще не вся трагедія. Особливо дефіцитним в ті часи було дизельне пальне. Кращі на той час в світі танки БТ-7м, Т-34, КВ-1, КВ-2 були дизельними. І саме більшість цих танків у вирішальний момент залишилася стояти, мов вкопані, обабіч доріг (їх потім німці використовували проти наших військ аж до 1945 року).
     А ще не вистачало снарядів і набоїв. Не встигли підвести. Якби Жуков дослухався до думки начальника штабу фронту Пуркаєва про необхідність відведення військ і постановку їх в оборону, снаряди, набої і тушонку підвезли б. І з тим, де зараз противник і що збирається робити - розібралися б, а не ганяли б танкові колони в пошуках ворога безкінечними маршами. І солдати б не засинали просто під час бою від надлюдського виснаження.
      Після війни, заднім числом, Жуков мудрував, списуючи катастрофу на... рядових солдат. Виявляється, причина того, що в танкових боях німецькі слабенькі Т-ІІІ розколошматили радянські Т-34 було те, що наші механіки водії... не мали достатнього досвіду водіння танків, особливо в умовах бою!
      Оце так! От в чому причина! Солдати винні! Але не винен "геніальний полководець", який за своєю посадою мав опікуватися підготовкою солдат і офіцерів! Генерали Пуркаєв і Кирпонос про недоліки в бойовій підготовці екіпажів знали. Тому й пропонували відійти, вивести корпуси з-під ударів авіації, розташувати на заздалегідь укріплених позиціях, закопати в землю, перетворивши на броньовані вогневі точки, посадити поміж ними піхоту. А у зручних місцях в засідках розташувати на шляху танкових колони Клейста бригади ПТО з найкращими у світі протитанковими гарматами, що кололи германські танки, мов горіхи.
      Про "кололи" - це свята правда. Справа в тому, що навіть коли снаряд пробивав броню, то в радянському танку то виглядало, мов круглий випалений отвір. Відповідно, була змога танк евакуювати, дірку заварити, провести ремонт і повернути машину в стрій. А ось у німців через брак нікелю й інших складових, броня мала недостатню в`язкість і надмірну крихкість, отож після потрапляння снаряду, особливо - з потужних радянських гармат, розліталася  на шматки, а в корпусах бойових машин утворювалися страшні півметрові тріщини.
      Про те, як могли б воювати всі війська, а не в окремих випадках, якби не самовпевненість, авантюризм і повне військове невігластво Жукова, можна судити за одним із окремих епізодів:
     "На левом фланге, прорвав оборону 212-й моторизованной дивизии 15-го мехкорпуса, около 40 немецких танков вышли к штабу 12-й танковой дивизии. Командир дивизии генерал-майор Т. А. Мишанин отправил им навстречу резерв — 6 танков КВ и 4 Т-34, которым удалось остановить прорыв не понеся при этом потерь, немецкие танковые пушки их броню пробить не смогли" (http://ru.wikipedia.org/wiki/Битва_за_Дубно_—_Луцк_—_Броды).
     Десять радянських танків зупиняють і розбивають 40 німецьких, не втративши при цьому жодного свого! Оце показник реального співвідношення сил сторін. Але зауважимо, що при цьому наші танки використовувалися тактично правильно - в обороні, а не кидалися в дурні атаки під німецькі зенітки, на німецькі мінні поля і під організований протитанковий вогонь.

http://www.webpark.ru/comment/legendarniy-podvig-sovetskih-tankistov

Це - автентичне фото знаменитого танка КВ-1 лейтенанта Коновалова після легендарного боя в районі ст. Н.-Мітянкінське (липень 1942 р). Видно десятки вм`ятин від потрапляння ворожих снарядів. Танк вів бій (сам!) проти 75 ворожих танків (більш досконалих, ніж в 1941 році), знищив 16 ворожих танків і 2 бронемашини. Знищений був після того, як закінчилися боєприпаси німецькою 105-мм гарматою, яка стріляла прямою наводкою з дистанції 75 метрів. 

"Танки KB буквально ошеломили противника. Они выдерживали огонь пушек абсолютно всех немецких танков. Но в каком виде они возвращались из боя! Их броня была вся во вмятинах от огня вражеской артиллерии" (Із спогадів маршала К.К. Рокоссовського).

      До того ж ми маємо обов`язково сказати про ще одну важливу причину поразки танкових сил РККА. Справа в тому, що геній Жукова дозволив розбити їх по частинам. Георгій Костянтинович не напружувався, аби сконцентрувати всі сили в єдиний потужний броньований кулак і нанести шалений по силі удар, а вводив частини в бій поступово, одну за одною, по мірі їх надходженя на передову. Перестріляли німецькі артилеристи і танкісти перші 100 радянських танків однієї танковорї бригади, Жуков кидає в бій наступні 100 танків, які лише півгодини тому вийшли на рубіж атаки і механіки-водії яких навіть не втигли водички попити. Гинуть і ці 100 танків. А наранок у Жукова - радість - прийшли цілих 200 танків чергової танкової бигади...
      Якби німецькі солдати побачили б перед собою одразу всі 892 танки 8-го мехкорпусу, в одній потужній нестримній атаці, у них сталася відома реакція організму, яка наступає внаслідок сильного раптового переляку. Навіть якщо б вони побачили перед собою лише чотири сотні найновіших Т-34 та КВ організми їхні відреагували б так само.
     Та Жуков дозволив (і навіть у суперечках з іншими генералами наполіг!) аби їх били частинами...


     Наслідки для радянської армії ця битва мала колосально катастрофічні. Можна вважати, що саме тут Вермахт зламав хребет радянським танковим військам, які всемеро переважали його за кількістью танків, які лише новітніх машин мали майже стільки, скільки у Вермахті було всіх танків, включно з старими уродцями Т-І. І якби не поставки США броні й алюмінію, гармат і пороху, якби не американські та англійські допотопні (в порівняні з радянськими) танки, що надходил по Ленд-Лізу, ще питання чи оговталися б бронетанкові війська СРСР. Але це - окрема тема.
      Член Військової ради Південно-Західного фронту (тобто, головний комісар) Микола Миколайвич Вашугін за результатми битви застрелився, не витримавши ганьби. А Жуков сів у літак і втік до Москви. Сталіну він пояснив, що винні а) механіки-водії танків; б) погода; в) генерали, які не так виконували його геніальні накази; в) страшна перевага німців у танках, літаках і живій силі; в) кращими ніж в СРСР танками, гарматами та снарядами; г) загальним становищем на фронті (сусідні фронти теж винні - не допомогали). Отже були винні всі, окрім нього, Жукова.
      Не зрозуміло, чому Сталін не наказав розстріляти придурка одразу. Може, оті брехливі реляції про страшну перевагу гітлерівців і про те, що Жуков, виявляється, не програв, а перемолов всі німецькі танки, зіграли роль. В ті дня суцільний хаос і безлад були такими, що отримати реальну інформацію було практично не можливо, тому, напевне Сталін повірив, що "Георгій-Побідоносець" ледве не втнув щось на кшталт новітнього Ватерлоо. Напевне, якби вождь дізнався про дійсні втрати сторін, Жукова б пристрелили просто в його робочому кабінеті. Бо з`ясувалося (набагато пізніше), що в тій битві Жуков бездарно спалив понад 1200 танків. Німці втратили 150 бойових машин...
    
     А Жуков... Жуков ще цілий місяць перебував на посаді начальника Генерального штабу, і робив неодноразові спроби проводити подібні контрудари вже на інших напрямках, зокрема, в полосі дії Західного фронту. Тут він також проявив повну нездатність до адекватного сприйняття ситуації, нормальної співпраці з іншими командирами і просто феноменальну безграмотність.
      Отож...
      "Войска Юго-Западного фронта, где сам Жуков с 23 июня находился в качестве представителя Ставки ГК, не окружили наступающие группировки, как предполагалось предвоенными планами, хотя и сумели серьёзно замедлить продвижение немецких войск, используя значительный перевес советских войск в бронетехнике, практически полностью потерянной к концу июня. Войска Западного и Северо-Западного фронтов, не имевшие значительного перевеса над немецкими войсками в силах и средствах, при попытке нанесения контрударов понесли серьёзные потери, не достигнув существенных результатов, а Западный фронт, на который пришелся главный удар силами немецкой группы армий «Центр», вскоре был разгромлен.
      В конце июля после ряда тяжелых поражений советских войск на Западном и Северо-Западном направлениях, в частности после того, как 28 июля 1941 года последние советские войска оставили Смоленск (см. Оборона Смоленска 1941), 29 июля 1941 года Жуков был смещён с должности Начальника Генерального Штаба РККА и назначен командующим Резервным фронтом" (http://ru.wikipedia.org/wiki/Жуков,_Георгий_Константинович).
       Кажуть, що Жукова від розправи Сталіна врятував Бєрія, з котрим у "стратега" були тоді непогані стосунки. Пізніше, в 1953 році, вже після смерті Сталіна, Жуков, як відомо, за врятоване життя Лаврентію Павловичу віддячив сповна. У стилі комуністів. Та то вже інша історія...


Павло Правий 

http://polis-luga.blogspot.com/2013/06/blog-post_23.html

"Українці вже готові до повстання" - Коханівський назвав 8 правил для революції

На думку Коханівського, після революції в Україні має запанувати консервативна президентська республіка. Фото: sd.org.ua

                                                                                                                                                                                                                                                                      

"Руйнатор Леніна" націоналіст Микола Коханівський опублікував сьогодні на своїй сторінці у фейсбуці 8 правил для борців за справедливу Україну.

"Кількість силових протистоянь із міліцією зростає. Майже щодня бійка, затримання, новий привід для акції протесту. Відбувається зростання відверто революційних настроїв. Але для загострення ситуації треба міняти методи і тактику протистояння", - написав Коханівський. Далі чоловік виклав 8 правил.

Активіст пише, що влада керує вдень, а націоналісти вночі. За його словами, для акцій прямої дії вночі не потрібні повідомлення до міськради, це безпечніше й ефективніше.

"Частину з цих пунктів я у когось перебрав, частину сам написав, - розповідає Gazeta.ua Коханівський. - Переконаний, що зараз акції протесту повинні бути і публічними, і паралельно підпільними. Наша країна зараз перебуває у режимі внутрішньої окупації. Вчорашні події - це лише підтвердили, що наша влада йде за путінським і лукашенківським сценарієм і намагається нам вказати на місце рабів. Міліція наплювала на Конституцію і грубо побила як простих громадян, так і народних депутатів".

Націоналіст радить уникати безпосереднього контакту з переважаючими силами міліції, переймати досвід європейських акцій, де бійки з поліцією відбуваються лише на відстані. Жодних штовханин.

"Це мій заклик до підпільної боротьби з існуючим режимом, - пояснив він. - Таким чином ми будемо підштовхувати народ до революції, час якої уже настав. Останні два роки я постійно закликаю до повалення цього внутрішнього окупаційного режиму, бо він переростає у прямий окупаційний режим. І якщо влітку Медведчук поведе нас під цей Митний союз, то це вже пряма окупація буде. Хоча ці режими окупації між собою мало чим відрізняються".

На думку Коханівського, народ уже готовий до революції.

"Я постійно спілкуюся з різними людьми й знаю настрої суспільства, - сказав Коханівський. - Усі мої найрадикальніші промови народ зустрічає позитивно. Тому я знаю, що заклик на повалення режиму в народу є, і я думаю, що він отримає позитивну відповідь. Для революції треба зовнішній ворог, який уже є і лідери. Лідерів не вистачає. Але вони можуть з'явитися будь-якої хвилини. Тоді й станеться загальнонаціональне повстання".

Після революції в Україні має запанувати консервативна президентська республіка.

"У країні буде комбінована економічна модель, про яку писав Микола Сціборський у своїй "Націократії", - пояснив активіст. - Влада буде більше у руках президента. Давати стовідсоткову гарантію, що прийдешня людина буде ідеальним правителем не можна, але зараз в України немає іншого шляху. Ми можемо або скотитися в ніщо, мова буде втрачена, нація знищена, або відбудеться революція, після якої прийдуть справжні лідери нації, які наведуть свій порядок у своїй країні. Я за це молю бога".

Решта пунктів від Коханівського:

3. Коли починають усіх "пакувати" і немає можливості допомогти товаришам - виривайся і тікай. Запам'ятай - на волі ти зможеш допомогти ув'язненим, у камері ні! Вирватись і втекти - у цьому більше героїзму, ніж "героїчно" сісти в тюрму.

4. Не давати БУДЬ-ЯКИХ свідчень. Навіть самі безневинні свідчення про себе чи інших учасників події будуть у суді використовуватися проти тебе. 80% кримінальних справ збудовані на свідченнях підозрюваних.

5. Ворог має нести збитки. Хоч мінімальні, але матеріальні втрати. Це має бути завданням акцій прямої дії.

6. Не витрачати час на симуляції. По-перше, це безсенсово. По-друге, на цьому поприщі дуже багато конкурентів, які зазвичай перемагають у цьому жанрі.

7. Проявляй солідарність із Політв'язнями, незалежно від того, з якої вони тусовки. Жертвуй грошима. Якщо українці нарешті зможуть самі фінансово підтримувати власний повстанський рух - це перший крок до перемоги.

8. Будь готовий кинути все і податись у "біга". Заздалегідь продумай надійні варіанти, де можна пересидіти.

Євген БОРІСОВ

Джерело: Gazeta.ua

Джерело:Gazeta.ua

ПАВЛИК МОРОЗОВ: ПРО МОВУ

У містах протести: "Любіть Україну або забирайтеся геть"

У містах України проходять акції протесту проти ухваленого закону про засади державної мовної політики.

Уже відомо про протести у Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Одесі, Харкові й Дніпропетровську.

За даними Zaxid.net, у Львові зранку на пікет під облдержадміністрацією зібралось близько 100 активістів ВО "Свобода" та "Батьківщини", які не пускали у будівлю керівництво обласної адміністрації, аргументуючи це тим, що вони забрали в українців мову.

Фото ZAXID.NET

Також під Львівською ОДА активісти роздавали проїжджаючим автомобілям стрічки із написом "моя мова – моя свобода".

Початок акції в середу вранці

У Полтаві близько 200 осіб – представники партій "УДАР", "Батьківщина", "Фронт змін" та ВО "Свобода" – пікетували будівлю Полтавської облдержадміністрації на знак протесту проти ухвалення закону "Про засади державної мовної політики".

Учасники акції розбили наметове містечко, в руках вони тримали транспаранти з написами "Полтава – за українську мову", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Близько 50 людей пікетували в середу будівлю Одеськоїоблдержадміністрації, значну частину пікетувальників становили члени ВО "Свобода".

А "5 канал" повідомляє, що півтора десятка одеситів оголосили сидячий страйк на сходах обласної держадміністрації під гаслом "Верховна Рада! Давай, до свиданья!". На вечір страйкарі очікували поповнення в своїх рядах.

Харків відповів на ухвалення "мовного" закону двома акціями протесту, інформує "5 канал".

Близько 30 людей зранку під стіни облдержадміністрації вийшли з жовто-блакитними прапорами і вимагали від президента не підписувати мовний закон.

За кілька годин на тому ж майдані до опозиціонерів приєдналися представники молодіжних організацій.

Напередодні молодь встановила в центрі міста два намети, але міліція їх знесла майже одразу, а самих активістів доправили до райвідділку і звільнили тільки о третій ночі. 

Організатор акції Дмитро Пилипець розповів: "Вони накинулися на нас, їх було близько тридцяти осіб, нас було троє. Затримали мене, мою матір і керівника Спілки української молоді Романа Черемського. Під час затримання до нас застосовувалася фізична сила, били руками, ногами, чим тільки не били. По руках, по голові, по обличчю, по тілу".

"Тобто є численні тілесні ушкодження, сьогодні буде судово-медична експертиза, ми будемо звертатися до прокуратури", - говорив він.

За словами ще однієї учасниці харківської акції протесту, нею харків’яни хочуть "висловити свою солідарність місту Києву, в якому зараз розгортаються такі жорстокі події".

Українська правда

ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ

Верховна Рада ухвалила у другому читанні "мовний" законопроект.

За законопроект проголосували 248 депутатів.

Після голосування депутат від НУНС Лілія Григорович заявила: "Вони зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні (законопроект про мови) в редакції першого читання".

Депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий на питання журналіста "Як це називається", відповів: "Голосуванням".

Відповідаючи на зауваження про те, що голосування відбулося з порушенням, регіонал сказав: "Ви мене ще будете вчити голосувати. Мене обирала Партія регіонів, а не ви".

Голосування відбулося у перші хвилини пленарного засідання. Перед цим депутати від Партії регіонів, які зазвичай беруть участь у силових протистояннях, зайняли місця в ложі уряду.

Пізніше вони завадили депутатам від опозиції зірвати голосування. Не зважаючи на те, що опозиціонери вирвали мікрофони в президії Ради, віце-спікер Адам Мартинюк запустив голосування з місця cпікера Володимира Литвина.

При цьому сам Литвин на засіданні був відсутній.

Перед початком пленарного засідання в Верховну Раду приїжджав прем'єр Микола Азаров.

Українська правда

Регіонали готуються до нової вуличної революції

Законопроект про створення в системі МВС нової силової структури – Державної служби правопорядку – зареєстрований у Верховній Раді.

Авторами документа є депутати від Партії регіонівВасиль Грицак і Валерій Коновалюк. Вже з 1 січня Держслужба правопорядку може замінити Внутрішні війська.

На відміну від нинішніх Внутрішніх військ, в сферу обов’язків яких входить тільки охорона державних об’єктів і конвоювання арештантів, нова структура буде захищати територіальну цілісність держави. На неї планується покласти “забезпечення захисту конституційного ладу від спроб його зміни чи повалення, а також захист державної влади від спроби її захоплення насильницьким шляхом”.

Держслужба правопорядку буде вживати заходів проти масових заворушень на вулицях і збройних конфліктів на кордоні, боротися з тероризмом. Якщо знадобитися, вона буде воювати з незаконними збройними формуваннями і забезпечувати введення воєнного чи надзвичайного стану.

Керівництво нової служби – головнокомандувач і його заступники – буде призначатися особисто президентом. Військовослужбовці будуть проходити службу, так само як і у Внутрішніх військах – за призовом і за контрактом. З тією відмінністю, що в Держслужбі правопорядку їм гарантують конфіденційність. Імена тих, хто брав участь в операціях, буде заборонено розголошувати. На відміну від міліцейського “Беркута”, який входить до складу обласних управлінь внутрішніх справ, Держслужбу правопорядку підпорядкують тільки її безпосередньому командуванню. Територію країни передбачається поділити на оперативно-територіальні об’єднання за аналогією з військовими округами.

Службовці зможуть самостійно, без участі міліції, патрулювати вулиці, перевіряти документи, складати протоколи правопорушень, зупиняти транспорт, затримувати і допитувати підозрюваних, вести розвідувальну і негласну оперативно-розшукову діяльність. Вони отримають право проникати в приміщення і оглядати їх без ордера, блокувати територію, знищувати збройних повстанців у разі їх опору і вести бойові дії із застосуванням техніки і авіації (в законопроекті передбачені авіаційні підрозділи).

Чисельність нової силової структури законопроектом не обмежується. Там лише сказано, що її введення не потребуватиме додаткових витрат з держбюджету і здійснюватиметься за рахунок асигнувань на утримання Внутрішніх військ. А в них сьогодні служать 33 тис. чоловік. Держслужба правопорядку стане правонаступником Внутрішніх військ і отримає в спадок все їхнє майно, місця дислокації та навчальні заклади.

Автор законопроекту генерал-лейтенант міліції регіонал Василь Грицак заявив, що при перетворенні в Держслужбу правопорядку Внутрішні війська будуть скорочені до 27 тис. чоловік. “Структура з назвою” Внутрішні війська “- це анахронізм радянської доби. Усередині країни військ бути не повинно “, – говорить він. Унікальність майбутньої Держслужби правопорядку, за словами пана Грицака, полягає в тому, що вона, крім виконання завдань мирного часу, “візьме участь в забезпеченні оборони України, захисту її територіальної цілісності в разі збройної агресії і конфлікту”. На його думку, армія і прикордонники з цими завданнями самі не впораються, оскільки чисельність Збройних сил зменшилася з 780 тис. до 184 тис., а Прикордонні війська були перетворені в Державну прикордонну службу зі статусом правоохоронного органу.

Василь Грицак повідомив, що з президентом Януковичем і прем’єром Азаровим створення нового органу не обговорювалося, в той час як міністр внутрішніх справ вносив у текст законопроекту свої пропозиції. Ініціативу регіоналів схвалили генерали міліції, керівники управлінь МВС, командування Внутрішніх військ.

“Маси виходять з покори у всьому світі – від Нью-Йорка до Каїра, адже існуюча політична система не в змозі впоратися з протестами в умовах економічної турбулентності. Україна – країна зі слабкою економікою і завищеними соціальними очікуваннями, тому тут можливі масові протести, повстання, заколоти “, – заявив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. За його словами, така архаїчна структура, як міліція, яку Україна успадкувала з радянських часів, не здатна забезпечити з захист правопорядку в умовах масових протестів.

Те, що основним завданням нової Держслужби правопорядку буде захист влади від вуличних протестів, підтверджує і автор ініціативи. “Законопроект – ідеальний. Немає сумнівів, що Верховна Рада його підтримає. Він має всі шанси бути прийнятим в цілому, адже небезпека повалення конституційного ладу, як це було в 1991 р. при розвалі Радянського Союзу, або в 2004 р. при помаранчевої революції, існує завжди “, – заявив пан Грицак. При цьому регіонал повідомив, що 5 липня він зареєструє ще один законопроект про перетворення української міліції в поліцію.

Джерело: Укррудпром

Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№9073) - за основу

 

Позафракційні

Кількість депутатів: 29

Богдан Р.Д.	Відс.	Буряк О.В.	За
Ветвицький Д.О.	Відс.	Воротнюк І.Б.	За
Грач Л.І.	За	Губський Б.В.	За
Зейналов Е.Д.	Відс.	Зозуля Р.П.	Відс.
Королевська Н.Ю.	Відс.	Куровський І.І.	Відс.
Лабунська А.В.	За	Литвин В.М.	Відс.
Логвиненко О.С.	Відс.	Ляшко О.В.	Відс.
Маліч О.В.	За	Мартинюк А.І.	За
Олійник С.В.	Відс.	Омельченко Г.О.	Відс.
Омельченко О.О.	Відс.	Осика С.Г.	За
Пилипенко В.П.	Відс.	Писаренко В.В.	За
Семинога А.І.	Відс.	Суслов Є.І.	Відс.
Томенко М.В.	Відс.	Черпіцький О.З.	За
Чорновіл Т.В.	Відс.	Шаманов В.В.	За
Шепелев О.О.	За

За:12  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:0 Відсутні:17

 Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України

Кількість депутатів: 192

Андрос С.О.	За	Аркаллаєв Н.Г.	За
Ахметов Р.Л.	За	Баграєв М.Г.	За
Баранов-Мохорт С.М.	За	Барвіненко В.Д.	За
Бахтеєва Т.Д.	За	Бевзенко В.Ф.	За
Бережна І.Г.	За	Березкін С.С.	За
Білаш Б.Ф.	За	Білий О.П.	За
Богословська І.Г.	За	Богуслаєв В.О.	За
Болдирєв Ю.О.	За	Бондаренко В.В.	За
Бондаренко О.А.	За	Бондик В.А.	За
Борисов В.Д.	За	Борт В.П.	За
Бут Ю.А.	За	Васадзе Т.Ш.	За
Васильєв Г.А.	За	Васильєв О.А.	За
Васютін С.І.	За	Веревський А.М.	За
Вернидубов І.В.	За	Вечерко В.М.	За
Волков О.А.	За	Воропаєв Ю.М.	За
Гєллєр Є.Б.	За	Глазунов С.М.	За
Глусь С.К.	За	Глущенко І.М.	За
Головатий С.П.	Відс.	Горбаль В.М.	За
Горбатюк А.О.	За	Горіна І.А.	За
Горошкевич О.С.	За	Грицак В.М.	За
Гуменюк І.М.	За	Гуреєв В.М.	За
Гусаров С.М.	За	Дарда О.П.	За
Дейч Б.Д.	За	Демидко В.М.	За
Демчишен В.В.	За	Демянко М.І.	За
Деркач А.Л.	За	Євтухов В.І.	За
Єгоренко Т.В.	За	Єгоров О.М.	За
Єдін О.Й.	За	Єфремов О.С.	За
Журавко О.В.	За	Журавський В.С.	За
Забарський В.В.	За	Заблоцький В.П.	За
Засуха Т.В.	За	Зац О.В.	За
Зварич І.Т.	За	Звягільський Ю.Л.	За
Зубанов В.О.	За	Зубець М.В.	За
Зубик В.В.	За	Зубов В.С.	За
Іваненко В.Г.	За	Іванющенко Ю.В.	За
Ісаєв Л.О.	За	Калетнік Г.М.	За
Калюжний В.А.	За	Каракай Ю.В.	За
Касянюк О.Р.	За	Келестин В.В.	Не гол.
Кий С.В.	За	Киричок О.Е.	За
Кисельов В.О.	За	Ківалов С.В.	За
Кінах А.К.	За	Климець П.А.	За
Клімов Л.М.	За	Клюєв С.П.	За
Ковалевська Ю.С.	За	Ковальова Ю.В.	За
Кожара Л.О.	За	Козуб О.А.	За
Колесніченко В.В.	За	Колоцей Ю.О.	За
Комар М.С.	За	Коновалюк В.І.	За
Корж В.П.	За	Корж П.П.	За
Коржев А.Л.	За	Кузьменко П.П.	За
Кузьмук О.І.	За	Кунченко О.П.	За
Ландик В.І.	За	Ландік В.І.	За
Лебедєв П.В.	За	Лєщинський О.О.	За
Лисов І.В.	За	Литвинов Л.Ф.	За
Личук В.І.	За	Літвінов В.Г.	За
Лук’янов В.В.	За	Луцький М.Г.	За
Льовочкіна Ю.В.	За	Майборода С.Ф.	За
Макеєнко В.В.	За	Малишев В.С.	За
Мальцев В.О.	За	Маньковський Г.В.	За
Мельник П.В.	За	Мельник С.А.	За
Мирний І.М.	За	Мироненко М.І.	За
Мірошниченко Ю.Р.	За	Момот С.В.	За
Мороко Ю.М.	За	Мошак С.М.	За
Муц О.П.	Проти	Мхітарян Н.М.	За
Надоша О.В.	За	Наконечний В.Л.	За
Нетецька О.А.	За	Олійник В.М.	За
Омельянович Д.С.	За	Орлов А.В.	За
Павленко В.В.	За	Павленко Е.І.	За
Пачесюк С.Н.	За	Писарчук П.І.	Відс.
Пінчук А.П.	За	Піскун С.М.	За
Плотніков О.В.	За	Плохой І.І.	За
Полунєєв Ю.В.	За	Попеску І.В.	За
Потапов В.І.	За	Прасолов І.М.	За
Пригодський А.В.	За	Притика Д.М.	За
Прутнік Е.А.	За	Пшонка А.В.	За
Рева Д.О.	За	Рибак В.В.	За
Романюк М.П.	За	Савченко І.В.	За
Савчук О.В.	За	Самойленко Ю.П.	За
Самофалов Г.Г.	За	Сандлер Д.М.	За
Святаш Д.В.	За	Селіваров А.Б.	За
Синиця А.М.	За	Сігал Є.Я.	За
Скубенко В.П.	За	Скудар Г.М.	За
Смітюх Г.Є.	За	Солошенко М.П.	За
Солтус П.С.	За	Стельмашенко В.П.	За
Степаненко А.А.	За	Столар В.М.	За
Стоян О.М.	За	Сулковський П.Г.	За
Супруненко О.І.	За	Сухий Я.М.	За
Табачник Я.П.	За	Тедеєв Е.С.	За
Толстенко В.Л.	За	Турманов В.І.	За
Федун О.Л.	За	Фельдман О.Б.	За
Хара В.Г.	За	Харлім В.М.	За
Хмельницький В.І.	За	Хомутиннік В.Ю.	За
Царьов О.А.	За	Цюрко П.І.	За
Черноморов О.М.	За	Чертков Ю.Д.	За
Чечетов М.В.	За	Чуднов В.М.	Проти
Шенцев Д.О.	За	Шкіря І.М.	За
Шпенов Д.Ю.	За	Щербань А.В.	За
Янковський М.А.	За	Янукович В.В.	За
Ярощук В.І.	За	Яценко А.В.	За

За:187  Проти:2  Утрималось:0  Не голосувало:1 Відсутні:2

 Фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона”: Народний Союз “Наша Україна”, Політична партія “Вперед, Україно!”, Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія “Собор” , Партія Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України, Громадянська партія “ПОРА”, Партія захисників Вітчизни

Кількість депутатів: 64

Ар’єв В.І.	Відс.	Аржевітін С.М.	Відс.
Білозір О.В.	Відс.	Бондар О.М.	Відс.
Василенко С.В.	За	В’язівський В.М.	Відс.
Герасим’юк О.В.	Відс.	Геращенко І.В.	Відс.
Григорович Л.С.	Відс.	Гримчак Ю.М.	Відс.
Гриценко А.С.	Відс.	Гуменюк О.І.	Відс.
Давиденко А.А.	Відс.	Джемілєв М. .	Відс.
Джоджик Я.І.	Відс.	Доній О.С.	Відс.
Жванія Д.В.	Відс.	Жебрівський П.І.	Відс.
Заєць І.О.	Відс.	Зварич Р.М.	Відс.
Кармазін Ю.А.	Відс.	Карпук В.Г.	Відс.
Катеринчук М.Д.	Відс.	Кендзьор Я.М.	Відс.
Кириленко В.А.	Відс.	Клименко О.І.	Відс.
Ключковський Ю.Б.	Відс.	Князевич Р.П.	Відс.
Коваль В.С.	Відс.	Костенко Ю.І.	Відс.
Кріль І.І.	Відс.	Круць М.Ф.	Відс.
Куликов К.Б.	Відс.	Кульчинський М.Г.	Відс.
Лук’янова К.Є.	Відс.	Ляпіна К.М.	Відс.
Мартиненко М.В.	Відс.	Марущенко В.С.	Відс.
Матвієнко А.С.	Відс.	Матчук В.Й.	Відс.
Мойсик В.Р.	Відс.	Москаль Г.Г.	Відс.
Новіков О.В.	Відс.	Оробець Л.Ю.	Відс.
Палиця І.П.	Відс.	Парубій А.В.	Відс.
Петьовка В.В.	Відс.	Полянчич М.М.	Відс.
Слободян О.В.	Відс.	Стець Ю.Я.	Відс.
Стецьків Т.С.	Відс.	Стойко І.М.	Відс.
Стретович В.М.	Відс.	Талишев Є.І.	Відс.
Тарасюк Б.І.	Відс.	Ткач Р.В.	Відс.
Тополов В.С.	Відс.	Третьяков О.Ю.	Відс.
Харовський С.Ю.	За	Чорноволенко О.В.	Відс.
Шемчук В.В.	Відс.	Шкутяк З.В.	Відс.
Ющенко П.А.	Відс.	Яценюк А.П.	Відс.

За:2  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:0 Відсутні:62

 Фракція Комуністичної партії України

Кількість депутатів: 25

Александровська А.О.	За	Алексєєв І.В.	За
Бабурін О.В.	За	Бевз В.А.	За
Волинець Є.В.	За	Гайдаєв Ю.О.	За
Голуб О.В.	За	Гордієнко С.В.	За
Даниленко В.А.	За	Дем’янчук В.О.	За
Кілінкаров С.П.	За	Кравченко М.В.	За
Лещенко В.О.	За	Мармазов Є.В.	За
Матвєєв В.Г.	За	Матвєєв В.Й.	За
Найдьонов А.М.	За	Перестенко М.В.	За
Самойлик К.С.	За	Симоненко П.М.	За
Ткаченко О.М.	За	Храпов С.А.	За
Царьков Є.І.	За	Цибенко П.С.	За
Шмельова С.О.	За

За:25  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:0 Відсутні:0

 Фракція “Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина"  

Кількість депутатів: 100

Абдуллін О.Р.	Відс.	Арутюнов Г.Р.	Відс.
Бабенко В.Б.	Відс.	Білорус О.Г.	Відс.
Бірюк Л.В.	Відс.	Боднар О.Б.	Відс.
Болюра А.В.	Відс.	Бондаренко В.Д.	Відс.
Бондаренко О.Ф.	Відс.	Бондарєв К.А.	Відс.
Бородін В.В.	Відс.	Веліжанський С.К.	Відс.
Власенко С.В.	Відс.	Волинець М.Я.	Відс.
Ганущак Ю.І.	Відс.	Гнаткевич Ю.В.	Відс.
Гринів І.О.	Відс.	Гудима О.М.	Відс.
Давимука С.А.	Відс.	Данілов В.Б.	Відс.
Деревляний В.Т.	Відс.	Добряк Є.Д.	Відс.
Дончак В.А.	Відс.	Дубіль В.О.	Відс.
Дубовой О.Ф.	Відс.	Єресько І.Г.	Відс.
Жеваго К.В.	Відс.	Забзалюк Р.О.	Відс.
Зімін Є.І.	Відс.	Кальченко В.М.	Відс.
Кеменяш О.М.	Відс.	Кириленко І.Г.	Відс.
Кирильчук Є.І.	Відс.	Ковзель М.О.	Відс.
Кожем’якін А.А.	Відс.	Кондратюк О.К.	Відс.
Корж В.Т.	Відс.	Коротюк В.І.	Відс.
Косів М.В.	Відс.	Костенко П.І.	Відс.
Кошин С.М.	Відс.	Кравчук В.П.	Відс.
Крайній В.Г.	Відс.	Курпіль С.В.	Відс.
Левцун В.І.	Відс.	Лемза В.Д.	Відс.
Лукашук О.Г.	Відс.	Лук’янчук Р.В.	Відс.
Макієнко В.П.	Відс.	Міщенко С.Г.	Відс.
Мостіпан У.М.	Відс.	Одарченко Ю.В.	Відс.
Олійник В.С.	Відс.	Павловський А.М.	Відс.
Пашинський С.В.	Відс.	Петренко В.М.	Відс.
Петрук М.М.	Відс.	Пєрєдєрій В.Г.	Відс.
Подгорний С.П.	Відс.	Потапчук М.Л.	Відс.
Прокопчук Ю.В.	Відс.	Пудов Б.М.	Відс.
Радковський О.В.	Відс.	Рябека О.Г.	Відс.
Сас С.В.	Відс.	Семерак О.М.	Відс.
Сенченко А.В.	Відс.	Сербін Ю.С.	Відс.
Скибінецький О.М.	Відс.	Соболєв С.В.	Відс.
Соколов М.В.	Відс.	Сочка О.О.	Відс.
Стешенко О.М.	Відс.	Сушкевич В.М.	Відс.
Таран В.В.	Відс.	Терьохін С.А.	Відс.
Тищенко О.І.	Відс.	Трегубов Ю.В.	Відс.
Триндюк Ю.Г.	Відс.	Трофименко В.В.	Відс.
Уколов В.О.	Відс.	Унгурян П.Я.	Відс.
Федорчук Я.П.	Відс.	Філенко В.П.	Відс.
Фомін О.В.	Відс.	Чепинога В.М.	Відс.
Чудновський В.О.	Відс.	Шаго Є.П.	Відс.
Швець В.Д.	Відс.	Шевченко А.В.	Відс.
Шевчук О.Б.	Відс.	Шевчук С.В.	Відс.
Шишкіна Е.В.	Відс.	Шишкіна З.Л.	Відс.
Шиянов Б.А.	Відс.	Шкіль А.В.	Відс.
Шлемко Д.В.	Відс.	Шустік О.Ю.	Відс.
Яворівський В.О.	Відс.	Ягоферов А.М.	Відс.

За:0  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:0 Відсутні:100

 Фракція Народної Партії

Кількість депутатів: 20

Баранов В.О.	Відс.	Белоусова І.А.	Відс.
Ващук К.Т.	Відс.	Герасимчук В.В.	Відс.
Гривковський В.О.	За	Гриневецький С.Р.	За
Деркач М.І.	Відс.	Довгий С.О.	Відс.
Зарубінський О.О.	Відс.	Литвин Ю.О.	Відс.
Павленко С.Г.	Відс.	Ремез В.В.	Відс.
Рудченко М.М.	Відс.	Сінченко В.М.	Відс.
Терещук С.М.	Відс.	Черній В.В.	Відс.
Шаров І.Ф.	Відс.	Шершун М.Х.	Відс.
Шмідт М.О.	Відс.	Шпак В.Ф.	Відс.

За:2  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:0 Відсутні:18

 Група "Реформи заради майбутнього"

Кількість депутатів: 19

Бобильов О.Ф.	Не гол.	Буджерак О.О.	Не гол.
Гасюк П.П.	Не гол.	Гацько В.П.	За
Гейман О.А.	За	Денькович І.В.	Не гол.
Задирко Г.О.	Не гол.	Камчатний В.Г.	Відс.
Каплієнко В.В.	За	Константинов Є.С.	За
Крук Ю.Б.	За	Курило В.С.	Не гол.
Мовчан П.М.	Не гол.	Плющ І.С.	Відс.
Радовець А.А.	Не гол.	Рибаков І.О.	Не гол.
Сідельник І.І.	Не гол.	Сорочинська-Кириленко Р.М.	Не гол.
Трайдук М.Ф.	За

За:6  Проти:0  Утрималось:0  Не голосувало:11 Відсутні:2 

http://svobodaslova.in.ua/news/read/1623