Показ дописів із міткою трагедія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою трагедія. Показати всі дописи

неділя, 6 травня 2012 р.

Як в СРСР знищували ветеранів інвалідів війни.




У 1949 році, перед святкуванням 70-ти річчя ювілею Сталіна, у СРСР були розстріляні фронтовики, інваліди Другої світової війни. Частину їх розстріляли, частину вивезли на далекі острови Півночі та у глухі кутки Сибірі. Валаам -- табір інвалідів другої світової війни розташований на острові Валаам (північна частина Ладожського озера), куди після другої світової війни в 1950 -- 1984 звозили інвалідів війни. Заснований за вказівкою Верховної ради Карело-Фінської СРСР у 1950 році. Знаходився у старих монастирських будівлях. Зачинений в 1984 році. В ніч органи провели облаву, зібрали усіх київських інвалідів та ешелонами відправили на Соловки. Без вини та суду. Щоб вони своїм виглядом не бентежили громадян. Мені здається, що інваліди насамперед викликали злість у тіх, хто дійсно просидів війну у штабах. Ходили чутки, що цю акцію організував особисто Жуков. Інвалідів вивезли не тільки з Києва, їх вивезли з усіх великих міст СРСР.
«Зачистили» країну. Розповідали, що інваліди намагалися пручатися, кидалися на рельси але їх піднімали та везли. «Вивезли» навіть «самоваров» - людей без рук та ніг. На Соловках їх інколи виносили подихати свіжим повітрям та підвішували на шнурках на деревах. Інколи забували та вони замерзали. Це були зазвичай 20-ти річні хлопці.
З усього Києва в той раз вивезли декілька тисяч інвалідів. Інвалідів, які жили у сім'ях не чіпали. «Зачистка інвалідів» повторювалася наприкінці 40-х років. Але тоді інвалідів відправляли у інтернати, які теж нагадували в'язниці. С того часу на парадах ветеранів вже не було інвалідів. Їх просто прибрали, як неприємне згадування. А Родіна більше ніколи не згадувала своїх найкращих синів. У небуття пішли навіть їхні імена. Вже набагато пізніше ті інваліди хто залишився у живих, почали отримувати пільги та інші блага. А ті -- одинокі безногі та безрукі хлопчики були просто заживо поховані на Соловках.

понеділок, 28 листопада 2011 р.

Як вбили шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова





На сім'ю учасника акції протесту чорнобильців у Донецьку місцева влада чинить тиск.
Про це заявили представники ініціативної групи протестуючих чорнобильців, а також депутати від БЮТ Андрій Павловський і Михайло Волинець, повідомляє УНІАН.
За їх словами, дружині загиблого дзвонять міські власті з міста Родінське і міста Красноармійська і фактично вимагають якомога швидше поховати Геннадія Конопльова, запевняючи, що ними вже замовлена їдальня для поминання і вирита яма на кладовищі.
Депутати висловили своє обурення тим, що правоохоронці не намагаються швидше розслідувати цей злочин, а хочуть терміново поховати покійного.
Павловський також розповів, що в той час, коли Конопльов уже був мертвий, з його мобільного телефону надходили дзвінки його сину і представники міліції запевняли, що його батько ще живий і знаходиться в лікарні в Донецьку.
"Вони хочуть заплутати, сфальсифікувати подію, така їхня мета", - сказав Павловський, коментуючи ці дзвінки.
У той же час чорнобильці зазначили, що особисто вони зібрали частину коштів і вже передали сім'ї Конопльова, надавши свою посильну допомогу в похоронах товариша.
На думку чорнобильців, чинячи тиск на сім'ю, місцева влада боїться, що на похорони з'їдеться велика кількість чорнобильців і всіх, хто не байдужий до їхніх проблем.
Волинець також висловив думку, що смертю Конопльова влада хоче залякати інших.
Він також повідомив, що у понеділок представники чорнобильської групи виїдуть до Києва і завтра там проведуть прес-конференцію.
Депутат додав, що проблеми чорнобильців наразі цікавлять усіх, і на підтвердження повідомив, що йому вже дзвонили представники з Євросоюзу і від Уповноваженої з прав людини Ніни Карпачової.






понеділок, 24 жовтня 2011 р.

23 жовтня 2011 року помер Олег Вітович

Сьогодні помер Олег. Аж не віриться. За цей рік це вже не вперше, коли смерть висмиккує з наших лав молодих та повних сил. З тих перших, що починали ще у далекому 1989, вже немає Анатолія Лупиноса, Мирослава Лева, Олеся Бабія, Руслана Зайченка. Немає Віталіка Шевченка та майора Солов'я. Немає дуже багатьох, з ким разом ми йшли на "мєнтовські" лави та румунські кулі, чиї імена меньш відомі загалу, але від того їх вчинки не стали меньш вартісними. Вічна вам пам'ять, побратими!  Земля тобі пухом, брате Олеже!!!

Олег Вітович рятує хлопців від мєнтів під час похорону Патріарха Володимира. 1995 рік.



Володимир Мамалига.


У 90-х роках брав участь у організації більшості проукраїнських сил на Львівщині.Згодом був співзасновником Спілки Незалежної Української Молоді, УНА та УНСО.Активно публікувався у ЗМІ, воював у Абхазії та Придністров’ї...
Не буду голослівним, просто прочитайте його статтю:
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/02/25/4810244/

четвер, 6 жовтня 2011 р.

Заява Проводу УНА-УНСО


У зв’язку із подіями,що мали місце в Одесі 2 жовтня поточного року,висловлюємо обурення непрофесійними діями співробітників МВС та глибоке занепоєння станом справ у правоохоронних органах та вимагаємо:
  1. Відправити Міністра внутрішніх справ України Могильова А.В. у відставку з утриманням його пенсії на користь родин загиблих 30 вересня міліціонерів.
  2. Припинити неефективне використання державних коштів в МВС,та призначити спеціальну комісію по спрямуванню цих коштів на центри підготовки працівників міліції та модернізацію засобів і озброєння особового складу МВС.
  3. Провести службове розслідування щодо можливого факту фізичного знищення виконавців замовних вбивств з метою захисту (прикривання) замовників цих злочинів.
  4. Міністерству внутрішніх справ України виступити із законодавчою ініціативою про підвищення рівня соціального забезпечення та заробітної плати рядових працівників МВС за рахунок скорочення зарплат Народних депутатів України та керівного апарату МВС.
  5. Негайно затвердити нові фахові вимоги до рівня підготовки підрозділів МВС із залученням до процесу формування таких вимог представників Головної Команди УНСО.
З огляду на краще,в порівнянні з МВС,оснащення та підготовку СБУ,вбачаємо в цьому зв’язок із особою керівника силового відомства,та пропонуємо:
  1.  Запропонувати на посаду міністра МВС найбагатшу людину України Р.Л. Ахметова з метою покращання матеріально-технічного забезпечення МВС по аналогії із керівництвом СБУ.
  2.  Спрямувати 50% відсотків хабарів,які отримують працівники МВС на наповнення фонду заробітної плати міліціонерів,а другу половину на утримання спеціального виховально-виправного закладу для хабарників в погонах.
  3.  Провести серед працівників МВС роз’яснювальну роботу щодо розкриття суті конституційного права громадян не виконувати злочинні (чи ідіотські) накази.
Провід УНА-УНСО
06.10.11 р.
м. Київ

Українська національна асамблея (УНА-УНСО)

середа, 27 липня 2011 р.

Норвегія — кому на користь цей злочин?



Кіт вирвався з мішка: це був не ісламіст, це був правий екстреміст! Вбивця, як повідомляється, нібито виступав за європейський рух за незалежність, боротьбу проти «мультикультурності» і за репатріацію мігрантів. Він, як стверджують, бачив небезпеку для християнського Заходу. На злодійському жаргоні засобів масової інформації саме таким і має бути типовий неонацист. Добре, до цього ми звикли.
І ось цей уявний захисник Заходу і друг білих людей йде та розстрілює, щоб надати енергію своїм ксенофобським домаганням, майже сто молодих людей його власної раси, яка знаходиться під загрозою.

Це виглядає так само, немовби активіст Грінпісу убив сто синіх китів або дельфінів, щоб привернути увагу до проблеми захисту китів.

Невже хтось вважає, що таке може бути в людських силах?

Чи уявіть собі, чи може бути так, що противник ядерної енергії отруїть сто людей, які мешкають поблизу атомного реактора, щоб протестувати тим самим проти загрози радіоактивного забруднення?

Ні, таке уявити собі не можна. Норвезький вбивця не просто якийсь «звичний» божевільний. Проте ідеологічно мотивовані злочини — і йдеться якраз про це — завжди мають певну логіку, і ось якраз її ніяк не можна виявити в офіційній версії норвезької бійні. Проте до цього ми теж вже звикли. Але ми знаємо: якщо де-небудь щось відбувається, то офіційна версія завжди є найнеймовірнішою.

Але в цій жахливій драмі є ще більше безглуздостей: норвезькій поліції знадобилась ціла година, щоб прибути до місця події. Спочатку не було гелікоптера, потім поліцейський катер потонув. Врешті-решт, охоронцям порядку довелося плисти до острова на маленьких приватних човнах. У вбивці була сила-силенна часу, щоб закінчити свою криваву справу.

Проте і це ще не все. Цей пройдисвіт примудрився ще раніше підірвати посеред урядового кварталу Осло таку потужну бомбу, що її вибух зробив би честь найдосвідченішим «бомбістам» у Багдаді. Нібито він збирався знищити норвезький уряд або, принаймні, паралізувати його.

Гаразд, можна уявити собі, що якийсь одинак, який вважає себе тираноборцем, планує дещо в такому роді. Але що зробив би будь-який звичайний розлючений громадянин, якби вирішив ліквідувати свій уряд? Він заздалегідь дізнався би, коли з найбільшою вірогідністю пани-міністри перебуватимуть саме там, де він збирається вбити їх.

Проте наш ультраправий терорист зовсім не такий хитрий. Він обирає для замаху час канікул, і під час канікул ще й другу половину дня в п»ятницю, неначе спеціально, щоб бути упевненим в тому, що його запланованих жертв там в цей час немає. Усі знають, що в другу половину дня в п»ятницю у кінці липня в таких будівлях саме більше знаходиться декілька прибиральниць і дрібні службовці. Тому теракт знову б»є тільки по безневинним перехожим — по тому самому норвезькому народу, який «неонацист» нібито мав намір захищати.

Уявіть собі: Вільгельм Телль ховається з арбалетом за деревом в ущелині Холе Ґассе і чекає там рівно до того моменту, поки імперський намісник Габсбургів Ґеслер не поїде у відпустку у Відень або у Богемію у свій заміський замок. Тільки після того він спускає тятиву і вбиває декілька швейцарців, які випадково проходили поруч.

Це дуже нагадує деякі події 11 вересня, що сталися теж рано вранці, у вісім годин ранку, коли у вежах Всесвітнього торгового центру, як відомо, теж були лише прибиральниці і офісні службовці, а не члени керівної команди, які в той момент ще ворочалися у своїх ліжках.

Тоді американській мафії і сіоністській мафії була потрібна причина для війни проти Ісламу — від Афганістану через Ірак і Лівію до ще майбутньої війни проти Ірану.

А тепер? Тепер, очевидно, ворог має бути визначений у європейському русі опору проти глобалізації і нівеляції, що якраз зараз виникає. Нам, можливо, така честь навіть і полестила б, якби одночасно не було видно, що криміналізація політичного супротивника тепер досягає свого апогею.

Чому цей найманий злочинець стріляє все-ж саме в норвежців, а не в чорних африканців або в мусульманських іммігрантів, які, виходячи з офіційної версії, і повинні були би стати його мішенями?
Це дуже тонка психологія: якби він підірвав мечеть під час п»ятничної молитви, то він був би упевнений у байдужості або навіть таємній злорадності багатьох своїх земляків і інших європейців. Але хотіли-то зовсім не цього. Жах від масового вбивства власних співгромадян відразу і різко перетвориться на ненависть до вигаданого світогляду вбивці. Ось це і стане бажаним результатом: промиті мізки споживачів засобів масової інформації повинні в майбутньому асоціативно зв»язувати європейський рух за незалежність із спогадами про жахливий злочин проти власного народу. Тоді якщо в майбутньому так званих правих екстремістів знову захочуть страчувати шляхом дискредитації, знищення існування або ув»язнення, преса охоче зможе посилатися на норвезьку бійню, щоб отримати ще більше оплесків від публіки.

Можна бути майже упевненим: якщо де-небудь відбувається щось погане, і в цьому звинувачують ультраправих, то це провокація зацікавленої сторони. У національно-свідомому і європейсько-свідомому таборі немає жодного активіста, якого сприймають серйозно, який не розумів би повною мірою, що псевдовоєнізований або напіввійськовий опір проти пануючої системи був би повним безглуздям, оскільки політична мафія доки ще має тотальну монополію влади.

Тому наша стратегія може бути тільки такою:

Просвіта народу — Організація нашого руху — Політичний опір.

Прозора операція секретних служб в Норвегії, в усякому разі, не зможе ввести нас в оману. Почерк виразний. Невже нас, власне, вважають такими дурнями?

Бернард Шауб, Швейцарія

 Рух за вільну Європу
Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича