27 травня 2010-го року. Президент України Віктор Янукович приїхав до Львова, аби провести засідання створеної ним Ради Регіонів. У той самий день у 1722-му році російський цар Петро І створив Малоросійську колегію в Україні, котра, по суті, перебрала на себе усі владні повноваження у тоді ще автономній державі. Виступаючи під час акції протесту депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, наголосив на дивному збігові дат.
Загалом візит Януковича до Львова не передвіщав нічого доброго. Аналітики робили чимало припущень із приводу того, що Президент їде в Галичину, аби «дати хабара» галичанам, які досі опираються його владі. І схоже, у цьому є чимало правди. Віктор Федорович взявся опікуватися проблемами «Євро-2012», посприяв підписанню угоди про економічну співпрацю між Харковом та Львовом, а також – запропонував подати заявку до МОК, аби зимова олімпіада 2022-го року проводилася у Карпатах. Напередодні російське Інтернет-видання «Росбалт» опублікувала матеріал, у якому стверджувало, що Янукович взяв на озброєння політику Путіна. Зважаючи на те, що відбувалося у Львові, у це важко не повірити. З одного боку, маємо задобрювання місцевої влади та різні цяцянки для громади. З іншого, львів’яни мали нагоду переконатися, чим насправді є в уяві нової державної влади демократія.
Місцеві засоби масової інформації вже на початку візиту Президента повідомили про два дивних факти. «До тіла» в аеропорту не допустили львівських журналістів, які зі значної відстані за спеціально натягнутою стрічкою мали спостерігати за приїздом головного керманича. Поруч могли бути лише київські представники ЗМІ. Закрема, львівські журналісти здалеку впізнали Мустафу Найєма.
Але основні події почали розгортатися біля Національного університету «Львівська Політехніка», де, власне, Віктор Федорович проводив Раду Регіонів. Усе почалося з того, що місцеві мешканці через безпрецедентні заходи безпеки (задіяно біля 800 міліціонерів) не могли ані зайти, ані вийти зі своїх під’їздів. Перекрито рух, люди запізнюються на роботу. Навіть якби когось отой візит не турбував би зовсім, і він би відчув, що візит влади – то справжнє стихійне лихо. Політично активні галичани, що бажали таки поспілкуватися з Президентом, були розчаровані іще більше. Не зважаючи на велику юрбу народу, яка зібралася біля «Львівської Політехніки», ніхто з офіційних осіб до людей так і не вийшов. Януковича із компанією бачили лише мить – здалеку. Зате міліція поводила себе у стандартах «демократії» колишнього СРСР – тримала та не пускала.
Партія «Свобода» напередодні подала заявку на проведення протесту у вигляді театралізованого дійства про «Царя Медведа та його холопів». Свободівців відтіснили на протилежний бік вулиці та заштовхали у провулок, аби їх і не видно, і не чути було. Українська Республіканська партія, яка трохи пізніше прийшла на цілком законне пікетування, також мала проблеми з правоохоронцями.
Як розповів голова секретаріату ЛОО УРП Роман Семчишин, активісти підійшли до «Львівської Політехніки», аби зайняти визначене їм напередодні місце на площі перед будівлею. Однак, тут з’ясувалося, що там усе зайнято сотнею прихильників Партії Регіонів, яких, до всього, відгородили кордоном з міліції. Побачивши республіканців, міліціонери спробували відтіснити їх вслід за свободівцями. Втрутився депутат Ростислав Новоженець. Чому нам забороняють провести законну акцію, на яку ми подали заявку у встановленому порядку? Чому перешкоджають здійсненню наших конституційних прав? Чому на нашому місці стоять якісь люди, котрі ніяких заявок про проведення акцій не подавали? Ці запитання та депутатський значок Новоженця трохи остудили міліцейський запал. І все ж пікетування довелося проводити аж ніяк не у зручних умовах. Та, не зважаючи на це, а також на те, що під час акції двічі пройшла хоч короткотермінова, але рясна злива, пікетувальники не розходилися.
Ростислав Новоженець обурений діями правоохоронців та обіцяє, що на найближчій сесії облради поставить питання про відповідальність львівської міліції за незаконні дії під час приїзду Президента. До речі, всіх організаторів пікетування напередодні викликали на співбесіду до міліції. Це демократія і свобода волевиявлення? Під час пікету з мегафону УРП виголошували свої промови відомі у Львові люди: Михайло Барбара, Михайло Фуканчик, Мирослав Фіцеляк. Слово брав Ігор Калинець. Невже хтось звинувачуватиме їх у порушенні громадського порядку? Чи відтепер їх слово має супроводжуватися міліцейськими кийками?
Роман Семчишин, виступаючи перед громадою, пояснював, чому він та його однодумці не хочуть омоскалення і чому принесли гасла «Янукович – губернатор Малоросії!», «Ні омоскаленню України!», «Раби, подножки, грязь Москви!», а також «Любіть Україну або забирайтеся геть!». Тому, каже Р.Семчишин, що ніхто не хоче бути в ролі чемпіона світу із шахів Каспарова, котрого, як опозиціонера, тягають у Москві по міліціях, тому, що ніхто не хоче, аби щодня у державі щось вибухало і гинули люди, зрештою тому, що нікому не потрібна путінсько-медведєвська модель авторитаризму.
У своєму виступі Ростислав Новоженець підкреслив, що після того, як Львівська облрада оголосила вимогу імпічменту Президентові, його перебування на Львівщині можна вважати незаконним. Крім того, Віктору Януковичу «світить» черговий термін позбавлення волі на 10-15 років за статтею 111-ю Кримінального Кодексу України (державна зрада). Створену Раду Регіонів Р.Новоженець порівнює із Малоросійською Колегією, а самого Януковича із генерал-губернатором Румянцевим. Щоправда, нашому Президентові генеральський мундир не пасуватиме, говорить Р.Новоженець, адже в армії він не служив. Насторожує й те, що приїхавши до Львова, Президент одразу не поїхав покладати квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, чим образив мешканців культурної столиці України. А що казати про званий обід на честь Президента? – продовжує Новоженець. Адже він організований у ресторані на Цитаделі – у тому місці, де німецькі загарбники влаштували під час окупації концтабір. Саме там, до речі, було замордовано чимало і радянських військовополонених. За словами Р.Новоженця, львів’яни вже відкрили відлік до пенсії Януковича. 9 липня йому виповнюється 60 років, тож залишається віднині 42 дні…
Дух волі
