Президент Віктор Янукович привітав з Різдвом лише православних християн.
Так він у своєму різдвяному вітанні, яке поширила прес-служба глави держави, зазначив: "Я щасливий, що в ці хвилини ми разом, увесь православний світ, славимо дитя Господнє і з вірою та любов’ю дивимося в перспективу нового року".
Водночас Янукович не привітав 5 мільйонів українських греко-католиків, які теж святкують Різдво за юліанським календарем.
Як зазначає Радіо Свобода , "Українська греко-католицька церква офіційно не відреагувала на слова президента". "Водночас греко-католицький священик отець Михайло вважає, що різдвяне привітання Януковича могло образити багатьох людей", - йдеться у публікації.
"Наш президент часто забуває й про інші категорії своїх співвітчизників, не лише про віруючих. Такі моменти трапляються в його висловлюваннях, в діях. Це образливо. Що стосується греко-католиків, то такого було багато", - сказав він.
"Такі дії не сприяють миру і злагоді у суспільстві. Президент мав би бути центром миру і злагоди. Можливо, він цього не розуміє, можливо, його хтось веде до цього", – заявив отець Михайло.
політарена
І ще одна інформація в тему.
Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета для засобів масової інформації.
Напередодні святкових днів не хотілося б говорити про прикрі речі, але стрімкий розвиток подій та посилення тиску на Київський Патріархат примушують це робити.
З відповідальністю заявляю – в Україні є намагання реалізувати масштабний план з розвалу та знищення Київського Патріархату.
Цей план створений у Москві та запропонований Московським патріархом Кирилом і його підлеглими для реалізації в Україні. Головна роль у цьому плані відведена органам державної влади.
Реалізація цього плану розпочалася ще під час підготовки до цьогорічного літнього візиту патріарха Кирила в Україну. Найближчий помічник патріарха, митрополит Іларіон (Алфєєв) навесні ц.р. відвідав ряд областей України, де перевіряв ситуацію та шукав тих, кого можна було би виманити з Київського Патріархату. За його власним зізнанням, він намагався схилити до зради покійного митрополита Львівського Андрія, але цей план провалився.
Ще влітку ц.р. до Київської патріархії почали надходити перші повідомлення про те, що через чиновників на рівні району і нижче, а також через спонсорів громад на священиків та парафії починається тиск з метою змусити їх перейти в Московський Патріархат. За минулі місяці ця робота лише посилилася – в окремих єпархіях до 70% священиків пройшли через подібні "співбесіди".
Як це не прикро говорити, але до всіх цих подій прямо причетні представники органів місцевої влади, а одночасність і скоординованість дій свідчить про те, що вони мають підтримку і зі столичних кабінетів.
На Донеччині обласна адміністрація тисне на сільську раду в с. Кам’янка Тельманівського району з метою змусити її передати старовинний храм Вознесіння Господнього у користування щойно створеної громади Московського Патріархату.
На Київщині обласна влада таємно, але терміново (за два тижні) ще у жовтні місяці зареєструвала за сфальсифікованими протоколами зміни до статутів трьох парафій Київського Патріархату – в м. Макарів, в селах Ясногородка та Маковище Макарівського району. Про те, що їхні громади вже два місяці, як в Московському Патріархаті, члени громад довідалися лише 26 грудня. Як вже з’ясувалося, з тих, чиї підписи стоять під протоколом з Макарова, щонайменше троє чоловік про цей документ нічого не знають, що робить його недійсним. В Ясногородці також ні священик, ні парафіяни нічого не знали ані про "збори", ані про те, що їх вже переведено в Московський Патріархат.
У стані підготовки знаходилася і реєстрація змін до статуту парафії в с. Ріжки. Лише вчасне виявлення парафіянами шахрайства з боку колишнього настоятеля допомогло зупинити процес реєстрації змін, адже вся парафія одноголосно проти того, щоби переходити в Московський Патріархат. Зараз колишній настоятель та невідомі особи погрожують по телефону парафіянам і новопризначеному священику розправою за їхню вірність рідній Церкві.
Широкого розголосу набула також ситуація зі столичними кладовищами.
У всіх цих випадках ми бачимо, що представники влади швидко, злагоджено і оперативно діють на користь Московського Патріархату, а коли йдеться про захист інтересів Київського Патріархату, ми чуємо про "вивчення, розгляд", тощо – затягується час та шукаються відмовки.
Зараз не можна сказати, коли і де виникне наступний конфлікт. Але якщо реалізація московського плану не припиниться – конфлікти будуть виникати й надалі.
Через адміністративні та податкові важелі триватиме тиск на спонсорів, які допомагають парафіям Київського Патріархату.
Будуть шукати нестійких і зрадників з числа духовенства Київського Патріархату, пропонуватимуть їм гроші та іншу допомогу – діятимуть так, як синедріон шукав зрадників серед учеників Христа, щоби схопити Його таємно.
Після візиту на інавгурацію Президента В. Януковича патріарх Кирил заявив, що "мода на розкол проходить, розкольники повертатимуться в канонічну Церкву". За час, що минув, промосковські сили змогли знайти в Київському Патріархаті лише кілька зрадників. Тому їм треба до чергового літнього візиту назбирати якнайбільше підтверджень слів Кирила – для цього і задіяний весь московський церковний і політичний вплив на українську владу.
Переконаний – подальша реалізація московського плану загрожує українському суспільству сильним збуренням. Ми ж бажаємо українському народу миру та злагоди. Проте досі на всі наші звернення до влади ми не чуємо нічого, окрім заочних запевнень про "рівне ставлення до всіх конфесій", яке на практиці обертається всебічним сприянням Московському Патріархату та тиском на Київський Патріархат.
Раніше руками влади Москва вже намагалася знищити Київський Патріархат. Кульмінацією цього стали події "кривавого вівторка" 18 липня 1995 р. – побиття міліцією на Софійському майдані процесії з тілом спочилого Патріарха Володимира (Романюка). Наша Церква пройшла це випробування і лише зміцніла після нього, бо навколо неї згуртувалися всі патріотичні сили. Не хотілося б, щоби нинішня влада, як влада тодішня, зрозуміла помилковість своїх дій щодо Київського Патріархату лише після того, як станеться щось, подібне до "кривавого вівторка".
Ми не боїмося нових гонінь на Київський Патріархат – слабкі та невірні можуть від нас відпасти, але, як і під час всяких гонінь, дух і сила віри правдивих синів та дочок Церкви лише зміцниться. Проте ми не хочемо, щоби через нав’язані ззовні плани руйнувалася наша держава.
Закликаю всіх парафіян бути пильними – не допускати, щоби без вашої волі та відома приймалися зміни та доповнення до парафіяльних статутів, якими вашу парафію можуть перевести в Московський Патріархат.
Закликаю суспільство та міжнародну громадськість звернути увагу на порушення прав віруючих Київського Патріархату та на посилення тиску на нашу Церкву. Ваш голос має піднятися на захист правди!
Закликаю журналістів слідкувати за подіями у релігійному житті та висвітлювати їх правдиво і об’єктивно.
І наполегливо закликаю владу і особисто Главу держави – час розпочати справжній і плідний діалог. Інакше Україна ризикує повернутися до силової міжконфесійної боротьби початку 90-х років.
Сподіваюся, що у новому, 2011 році стануться зміни на краще.
Вітаю всіх з наступаючим Різдвом Христовим, яке вселяє в нас впевненість у тому, що добро і правда завжди переможуть зло! Закликаю на весь український народ Боже благословення!
ФІЛАРЕТ, Патріарх Київський і всієї Руси-України
30 грудня 2010 р.
субота, 8 січня 2011 р.
вівторок, 4 січня 2011 р.
Новорічна атака на київський офіс партії регіонів
Невідома організація "Бригада українського народного терору" стверджує, що підпалила офіс Партії регіонів у Києві в новорічну ніч.
Анонімний лист з посиланням на відео прийшов на сайт інформаційного агентства "Поряд з вами".
Разом з посиланням на відеоролик міститься звернення авторів:
«Новорічна атака на київський офіс Партії регіонів.
Останнім часом стало особливо помітно, що українській владі не вистачає клепки в голові і вогнику в душі. Тож у новорічну ніч ми вирішили поділитись з нею теплом наших полум’яних сердець, бо, як кажуть, як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш. Бажаємо гарячих і незабутніх свят! =)
Бригада Українського Народного Терору».
Від 3 січня у Києві біля офісу Партії регіонів чергує автобус спецпідрозділу "Беркут". Про це повідомляє джерело "Української правди". Автобус чергує під офісом на вулиці Липській, 10.
В Київському главку чергування "Беркуту" пояснили тим, що в Новорічну ніч під офісом Партії регіонів був випадок хуліганства. "Хтось кинув пляшку, вона розбила вікно, тому посилена охорона громадського правопорядку", - повідомив начальник прес-служби ГУ МВС у Києві Володимир Поліщук.
Народний оглядач
Анонімний лист з посиланням на відео прийшов на сайт інформаційного агентства "Поряд з вами".
Разом з посиланням на відеоролик міститься звернення авторів:
«Новорічна атака на київський офіс Партії регіонів.
Останнім часом стало особливо помітно, що українській владі не вистачає клепки в голові і вогнику в душі. Тож у новорічну ніч ми вирішили поділитись з нею теплом наших полум’яних сердець, бо, як кажуть, як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш. Бажаємо гарячих і незабутніх свят! =)
Бригада Українського Народного Терору».
Від 3 січня у Києві біля офісу Партії регіонів чергує автобус спецпідрозділу "Беркут". Про це повідомляє джерело "Української правди". Автобус чергує під офісом на вулиці Липській, 10.
В Київському главку чергування "Беркуту" пояснили тим, що в Новорічну ніч під офісом Партії регіонів був випадок хуліганства. "Хтось кинув пляшку, вона розбила вікно, тому посилена охорона громадського правопорядку", - повідомив начальник прес-служби ГУ МВС у Києві Володимир Поліщук.
Народний оглядач
вівторок, 28 грудня 2010 р.
У Запоріжжі Сталіну відрізали голову
У Запоріжжі невідомі добродії відрізали голову від пам’ятника кату України і міжнародному терористу Йосипу Сталіну, встановленого у дворі будинку, в якому розташований офіс обласного комітету Комуністичної партії України.
Як повідомили у Центрі громадських зв’язків Запорізького главку міліції, повідомлення про подію на території обкому КПУ надійшло до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції сьогодні о 16:50.
Невідомі патріоти вдосконалили погруддя Сталіна, відрізавши від архітектурної форми (у документах пам’ятник оформлений, як "мала архітектурна форма") голову.
Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до події. Сам пам’ятник накритий тканиною, і до нього нікого не допускають. Офіційних коментарів від представників КПУ поки що немає.
Разом з тим, сьогодні всеукраїнська організація "Тризуб" імені Степана Бандери розповсюдила повідомлення, в якому сказано, що нещодавно встановлений пам’ятник "кату українського народу і міжнародному терористу Йосипу Джугашвілі-Сталіну сьогодні знищив мобільний підрозділ ВО "Тризуб" ім. С. Бандери".
Нагадаємо, 5 травня у Запоріжжі був встановлений перший за часи незалежності України пам’ятник Сталіну. Пам’ятник у вигляді погруддя Сталіна у військовій формі із Зіркою Героя відкрили біля будівлі Запорізького обкому КПУ в Жовтневому районі Запоріжжя.
Як повідомили у Центрі громадських зв’язків Запорізького главку міліції, повідомлення про подію на території обкому КПУ надійшло до чергової частини Жовтневого райвідділу міліції сьогодні о 16:50.
Невідомі патріоти вдосконалили погруддя Сталіна, відрізавши від архітектурної форми (у документах пам’ятник оформлений, як "мала архітектурна форма") голову.
Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до події. Сам пам’ятник накритий тканиною, і до нього нікого не допускають. Офіційних коментарів від представників КПУ поки що немає.
Разом з тим, сьогодні всеукраїнська організація "Тризуб" імені Степана Бандери розповсюдила повідомлення, в якому сказано, що нещодавно встановлений пам’ятник "кату українського народу і міжнародному терористу Йосипу Джугашвілі-Сталіну сьогодні знищив мобільний підрозділ ВО "Тризуб" ім. С. Бандери".
Нагадаємо, 5 травня у Запоріжжі був встановлений перший за часи незалежності України пам’ятник Сталіну. Пам’ятник у вигляді погруддя Сталіна у військовій формі із Зіркою Героя відкрили біля будівлі Запорізького обкому КПУ в Жовтневому районі Запоріжжя.
неділя, 26 грудня 2010 р.
ГЕНПРОКУРАТУРА ЗАТРИМАЛА ЛУЦЕНКА
У неділю близько 13 години був затриманий колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
Про це "Українській правді" повідомив його помічник, передзвонивши з телефона Луценка після затримання.
За його словами, затримання відбулося біля квартири Луценка на вулиці Старонаводницькій в Печерському районі Києва.
"Приїхав представник прокуратури та в присутності співробітників СБУ затримав Луценка, як він сказав, у зв’язку з інкримінованими йому статтями", - зазначив помічник політика.
Він додав, що Луценко віддав йому телефон, аби той зв’язався з журналістами, щоб повідомити цю новину.
За словами помічника, після затримання Луценка посадили в автомобіль та відвезли, однак він не знає куди саме.
Свідком затримання Луценка був його син, який розповів про таке: "Батько вийшов з будинку прогулятися разом із собакою. Коли він зайшов за ріг будинку, де не знімають камери спостереження, з мікроавтобусу вискочили співробітники прокуратури та 11 бійців "Альфа" СБУ. Затримавши батька, вони посадили його в мікроавтобус та відвезли. Куди саме мені невідомо".
Українська правда
Про це "Українській правді" повідомив його помічник, передзвонивши з телефона Луценка після затримання.
За його словами, затримання відбулося біля квартири Луценка на вулиці Старонаводницькій в Печерському районі Києва.
"Приїхав представник прокуратури та в присутності співробітників СБУ затримав Луценка, як він сказав, у зв’язку з інкримінованими йому статтями", - зазначив помічник політика.
Він додав, що Луценко віддав йому телефон, аби той зв’язався з журналістами, щоб повідомити цю новину.
За словами помічника, після затримання Луценка посадили в автомобіль та відвезли, однак він не знає куди саме.
Свідком затримання Луценка був його син, який розповів про таке: "Батько вийшов з будинку прогулятися разом із собакою. Коли він зайшов за ріг будинку, де не знімають камери спостереження, з мікроавтобусу вискочили співробітники прокуратури та 11 бійців "Альфа" СБУ. Затримавши батька, вони посадили його в мікроавтобус та відвезли. Куди саме мені невідомо".
Українська правда
понеділок, 13 грудня 2010 р.
Керівництво УНА-УНСО почали викликати на допити
Сьогодні, 13 грудня, до ГУ МВС у м. Києві було викликано на допит у справі щодо акцій протесту проти прийняття Податкового Кодексу голову Виконкому УНА-УНСО Руслана Зайченка. На допиті Зайченко відмовився давати свідчення, заявивши, що, як українець він солідарний зі своїми співвітчизниками, котрі піднялися на захист своїх прав. Допит пройшов у рівній невимушеній обстановці.
Руслан проходив по «справі 9 березня» як один із організаторів протестних акцій. Пробув за гратами два з половиною роки, Парламентською Асамблеєю Ради Європи визнаний політв’язнем.
Українська національна асамблея
Руслан проходив по «справі 9 березня» як один із організаторів протестних акцій. Пробув за гратами два з половиною роки, Парламентською Асамблеєю Ради Європи визнаний політв’язнем.
Українська національна асамблея
неділя, 12 грудня 2010 р.
У Тягнибока серйозні проблеми
Екс-керівник луганських "свободівців" Дмитро Снєгирьов звинуватив керівництво "Свободи" у співпраці з владою.
"Свобода" має проблеми: цими днями саморозпустилася Луганська обласна організація партії, один з найбільш активних осередків у Східній Україні. Тамтешні соратники Тягнибока зважилися на такий крок після того, як їхній шеф, Дмитро Снєгирьов, склав зі себе повноваження голови парторганізації і вийшов зі "Свободи".
Центральна прес-служба об"єднання, що пан Снєгирьов покинув партію через тиск на нього влади та правоохоронних органів. Сам же екс-керівник луганських "свободівців" пояснив, що на нього і членів його родини справді чинили неабиякий тиск. Але не це стало причиною демаршу, а організаційні та ідеологічні розбіжності з керівництвом об"єднання. Докладніше про це Дмитро Снєгирьов розповів в інтерв"ю "Експресу".
- Що підштовхнуло вас до виходу з партії Тягнибока?
- Підстав було чимало. По-перше, через підкилимні ігри у вищому партійному керівництві "Свободи" Луганська обласна організація фактично була позбавлена участі у місцевих перегонах. Річ у тому, що очільники партії за рік часу не спромоглися ухвалити рішення про реєстрацію низки районних організацій, хоч мали на руках протоколи їх загальних зборів. Як наслідок – не було можливості висувати кандидатів у депутати.
По-друге, за весь період існування облорганізації не було затверджено жодного профільного заступника її керівника. Притім, що я не раз скеровував подання та особисто зустрічався з керівниками з цього питання. Члени ж політради у присутності голови партії та членів виконкому сміли заявляти, що немає відповідних документів на затвердження профільних заступників.
По-третє, керівництво партії через своє боягузтво відмовилося подати низку моїх заяв на офіційному сайті "Свободи". Зокрема, тих, що містили критику на адресу влади.
- Про які саме заяви йдеться?
- Скажімо, я написав відкритий лист до Президента Януковича з вимогою закрити Російські центри в Україні у відповідь на закриття Федеральної національно-культурної автономії в Росії. Його розмістили на сайті Луганської облорганізації "Свободи", передрукували інші інтернет-видання. Але керівництво не наважилося подати це звернення на центральному сайті партії.
Крім того, було проігноровано моє звернення до генпрокурора України щодо народного депутата від Партії регіонів Рината Ахметова. Я, зокрема, просив перевірити інформацію про те, що картка нардепа Ахметова голосує в парламенті, тоді як він перебуває за кордоном.
Чаша ж мого терпіння переповнилася після того, як відреагувало керівництво на мій виступ під час мітингу-реквієм до річниці Голодомору, що відбувся у Луганську.
- Що, власне, ви тоді сказали?
- У своїй промові я наголосив, що проблема визнання Росією Голодомору як геноциду українського народу полягає в наявності у складі сучасної Російської Федерації етнічних українських земель, а саме Білгородської, Курської областей, частини Воронезької та Кубані. Жертвами Голодомору на цих землях були громадяни Росії, але українці за походженням, які виступали як носії української етнокультури, побуту та звичаїв. Таким чином, визнаючи Голодомор як геноцид саме українського народу, Росія буде змушена визнати наявність у своєму складі історичних українських земель.
Порушив я тоді і тему, яку старанно оминають своєю увагою історики та дослідники Голодомору. Це питання національної належності командного складу каральних органів НКВС. Зокрема, підкреслив, що 80 відсотків з них – представники однієї нації, себто євреї. Відповідно, держава Ізраїль має відповідати за цей злочин та попросити вибачення перед українським народом, як це зробила Німеччина перед євреями за голокост.
- Якою ж була реакція керівництва?
- Олег Тягнибок особисто мені заявив, що треба бути обережним у своїх висловлюваннях та лише натякати на причетність євреїв до Голодомору. Я не розумію, як людина, яка закликала у своїй промові на Яворині вішати автомат на шию і йти боротися "з москалями та жидвою", так швидко могла змінити свої погляди.
Виступ Тягнибока на Яворині був тим поштовхом, який привів мене у лави "Свободи". Але нинішні події та жорстка реакція партії (що вважає себе ультранаціоналістичною!) на мій мій виступ у Луганську, який порівняно з виступом Тягнибока був взірцем толерантності й расової терпимості, дають мені підстави вважати: знаменита промова Тягнибока у 2004 році є нічим іншим, як провокацією, спрямованою на дискредитацію національно-патріотичних сил.
- Після місцевих виборів Олег Тягнибок говорив про те, що "Свобода" набрала на Сході України стільки голосів, скільки чотири роки тому на Заході. Виявляється, могло бути й більше...
- Так, Луганська обласна організація була найбільш структурована не лише на Сході. Деякі міські та районні парторганізації на Луганщині за чисельністю не відставали від осередків на Львівщині. За "Свободу" в Луганську проголосувало людей стільки, скільки за всі решта партії, разом взяті.
Але тенденція до зростання популярності націоналістичної ідеї на Луганщині, яка вважається "батьківщиною" Партії регіонів та її одіозного лідера Олександра Єфремова, злякала не тільки владну партію, а й самого Тягнибока...
- Коментуючи свій вихід зі "Свободи", ви та ваші соратники заявили про те, що не бажаєте боротися з окупаційним режимом за гроші самого режиму. Що мали під цим на увазі?
- Не секрет, що Партія регіонів має намір вивести Олега Тягнибока як єдиного представника націоналістичної сили до другого туру майбутніх президентських виборів і виштовхати Тимошенко на узбіччя політичного життя.
Тому Олегові Ярославовичу надають усіляку матеріальну і моральну допомогу. Зауважу, що на момент останнього приїзду Тягнибока до Луганська не було жодних пікетів ідеологічних противників, саму зустріч з виборцями анонсували у ЗМІ, тобто йому максимально сприяли у робочій поїздці. Щоправда, лідера "Свободи" чекав провал: якщо в січні у Луганську на побачення з ним прийшло 500 симпатиків "Свободи", то тепер – лише 50... До речі, кандидатами на посаду голови Луганської облорганізації партії нині є етнічна росіянка, єврей, комуніст і колишній карний злочинець.
- Як вам досі вдавалося популяризувати "Свободу" на Сході?
- Передусім ми робили реальні справи, а не лише виголошували декларації. Наполягали на тому, що східні території є пріоритетними у розвитку партії. Бо без Великої України неможливе підняття національно-соціальної революції, про яку каже сам лідер Тягнибок.
При цьому відходили від гасел "Слава – нації, смерть – ворогам!", "Україна для українців". Адже наша країна багатонаціональна. Керувалися постулатом Міхновського, який писав, що українець – кожен, хто живе на її теренах і працює на її благо. І не показували звіряче обличчя націоналізму, як це робили на Львівщині.
Погодьтеся, що на Сході України складно було коментувати висловлювання Ірини Фаріон, яка закликала називати дітей не Альонами і Мішами, а Оленками та Михайликами. Щоправда, цю позицію наш філолог зуміла роз"яснити. Але висловлювання Юрка Михальчишина, який у прямому ефірі в розмові з керівником партії "Родина" заявив, що за два роки буде громадянська війна і що ми в ній переможемо, – цілковита дурня. Годі із цим погодитися й важко було це коментувати.
- Помсти тепер не боїтеся?
- Знаєте, не хочу кидати тінь на Олега Тягнибока, але чомусь після виходу з партії зріс інтерес до мене правоохоронних органів. В офісі вже встигли побувати співробітники карного розшуку і прокуратури. Приходять з надуманою проблематикою, яка нічого, крім посмішки, в мене не викликає.
Я не збираюся нікого обливати брудом. Виходячи зі "Свободи", відверто на політраді людям сказав, що вчинки керівників партії не відповідають не лише націоналістичним постулатам, а й принципам загальнолюдської моралі. Якщо прокоментувати їхню поведінку, то буде черговий удар по людях, які вірять "Свободі" як єдиній націоналістичній силі...
З-за спини я не битиму, а казатиму все лиш в обличчя. Якщо є до мене якісь претензії, то хай подають на мене до суду. Буду захищатися. Я ж людина непроста. Пройшов з ними шлях становлення, знаю, звідки беруться гроші, чому Тягнибока часто запрошують на телеефіри, як організовують масові акції на кшталт маршів УПА і хто їх фінансує...
- Якими бачите перспективи українського націоналізму на Сході?
- Нормальними і дієвими. Нині ми ведемо перемовини з усіма побратимами у східних регіонах. Адже та ситуація, яка склалася в Луганській обласній організації, характерна для всіх організацій ВО "Свобода" на Сході України. Щоправда я, як камікадзе, вирішив своїм вчинком привернути увагу керівництва до проблематики розвитку націоналістичного руху. Після мого виходу голови облорганізацій східного регіону також готові покинути "Свободу" – в них ті самі проблеми. Плануємо на перших етапах створити не політичне, а якесь громадське об"єднання, яке згуртує навколо себе всіх здорові націоналістичні сили і захищатиме інтереси українців на Сході.
- Але чи притаманна ідея націоналізму на східних теренах України?
- Авжеж. Націоналізм як ідеологія народилася саме тут. Досить згадати Міхновського, Липу, Донцова, які були вихідцями зі Сходу. Націоналізм – це ідеологія здобуття державності.
На жаль, на 20-му році незалежності у Східній Україні доводиться здобувати українську державність, захищати українську мову, історію й культуру. Для нас націоналізм – це не тільки ідеологія ідей. Це ідея і чин, який відповідає високому званню націоналіста.
Народна правда
"Свобода" має проблеми: цими днями саморозпустилася Луганська обласна організація партії, один з найбільш активних осередків у Східній Україні. Тамтешні соратники Тягнибока зважилися на такий крок після того, як їхній шеф, Дмитро Снєгирьов, склав зі себе повноваження голови парторганізації і вийшов зі "Свободи".
Центральна прес-служба об"єднання, що пан Снєгирьов покинув партію через тиск на нього влади та правоохоронних органів. Сам же екс-керівник луганських "свободівців" пояснив, що на нього і членів його родини справді чинили неабиякий тиск. Але не це стало причиною демаршу, а організаційні та ідеологічні розбіжності з керівництвом об"єднання. Докладніше про це Дмитро Снєгирьов розповів в інтерв"ю "Експресу".
- Що підштовхнуло вас до виходу з партії Тягнибока?
- Підстав було чимало. По-перше, через підкилимні ігри у вищому партійному керівництві "Свободи" Луганська обласна організація фактично була позбавлена участі у місцевих перегонах. Річ у тому, що очільники партії за рік часу не спромоглися ухвалити рішення про реєстрацію низки районних організацій, хоч мали на руках протоколи їх загальних зборів. Як наслідок – не було можливості висувати кандидатів у депутати.
По-друге, за весь період існування облорганізації не було затверджено жодного профільного заступника її керівника. Притім, що я не раз скеровував подання та особисто зустрічався з керівниками з цього питання. Члени ж політради у присутності голови партії та членів виконкому сміли заявляти, що немає відповідних документів на затвердження профільних заступників.
По-третє, керівництво партії через своє боягузтво відмовилося подати низку моїх заяв на офіційному сайті "Свободи". Зокрема, тих, що містили критику на адресу влади.
- Про які саме заяви йдеться?
- Скажімо, я написав відкритий лист до Президента Януковича з вимогою закрити Російські центри в Україні у відповідь на закриття Федеральної національно-культурної автономії в Росії. Його розмістили на сайті Луганської облорганізації "Свободи", передрукували інші інтернет-видання. Але керівництво не наважилося подати це звернення на центральному сайті партії.
Крім того, було проігноровано моє звернення до генпрокурора України щодо народного депутата від Партії регіонів Рината Ахметова. Я, зокрема, просив перевірити інформацію про те, що картка нардепа Ахметова голосує в парламенті, тоді як він перебуває за кордоном.
Чаша ж мого терпіння переповнилася після того, як відреагувало керівництво на мій виступ під час мітингу-реквієм до річниці Голодомору, що відбувся у Луганську.
- Що, власне, ви тоді сказали?
- У своїй промові я наголосив, що проблема визнання Росією Голодомору як геноциду українського народу полягає в наявності у складі сучасної Російської Федерації етнічних українських земель, а саме Білгородської, Курської областей, частини Воронезької та Кубані. Жертвами Голодомору на цих землях були громадяни Росії, але українці за походженням, які виступали як носії української етнокультури, побуту та звичаїв. Таким чином, визнаючи Голодомор як геноцид саме українського народу, Росія буде змушена визнати наявність у своєму складі історичних українських земель.
Порушив я тоді і тему, яку старанно оминають своєю увагою історики та дослідники Голодомору. Це питання національної належності командного складу каральних органів НКВС. Зокрема, підкреслив, що 80 відсотків з них – представники однієї нації, себто євреї. Відповідно, держава Ізраїль має відповідати за цей злочин та попросити вибачення перед українським народом, як це зробила Німеччина перед євреями за голокост.
- Якою ж була реакція керівництва?
- Олег Тягнибок особисто мені заявив, що треба бути обережним у своїх висловлюваннях та лише натякати на причетність євреїв до Голодомору. Я не розумію, як людина, яка закликала у своїй промові на Яворині вішати автомат на шию і йти боротися "з москалями та жидвою", так швидко могла змінити свої погляди.
Виступ Тягнибока на Яворині був тим поштовхом, який привів мене у лави "Свободи". Але нинішні події та жорстка реакція партії (що вважає себе ультранаціоналістичною!) на мій мій виступ у Луганську, який порівняно з виступом Тягнибока був взірцем толерантності й расової терпимості, дають мені підстави вважати: знаменита промова Тягнибока у 2004 році є нічим іншим, як провокацією, спрямованою на дискредитацію національно-патріотичних сил.
- Після місцевих виборів Олег Тягнибок говорив про те, що "Свобода" набрала на Сході України стільки голосів, скільки чотири роки тому на Заході. Виявляється, могло бути й більше...
- Так, Луганська обласна організація була найбільш структурована не лише на Сході. Деякі міські та районні парторганізації на Луганщині за чисельністю не відставали від осередків на Львівщині. За "Свободу" в Луганську проголосувало людей стільки, скільки за всі решта партії, разом взяті.
Але тенденція до зростання популярності націоналістичної ідеї на Луганщині, яка вважається "батьківщиною" Партії регіонів та її одіозного лідера Олександра Єфремова, злякала не тільки владну партію, а й самого Тягнибока...
- Коментуючи свій вихід зі "Свободи", ви та ваші соратники заявили про те, що не бажаєте боротися з окупаційним режимом за гроші самого режиму. Що мали під цим на увазі?
- Не секрет, що Партія регіонів має намір вивести Олега Тягнибока як єдиного представника націоналістичної сили до другого туру майбутніх президентських виборів і виштовхати Тимошенко на узбіччя політичного життя.
Тому Олегові Ярославовичу надають усіляку матеріальну і моральну допомогу. Зауважу, що на момент останнього приїзду Тягнибока до Луганська не було жодних пікетів ідеологічних противників, саму зустріч з виборцями анонсували у ЗМІ, тобто йому максимально сприяли у робочій поїздці. Щоправда, лідера "Свободи" чекав провал: якщо в січні у Луганську на побачення з ним прийшло 500 симпатиків "Свободи", то тепер – лише 50... До речі, кандидатами на посаду голови Луганської облорганізації партії нині є етнічна росіянка, єврей, комуніст і колишній карний злочинець.
- Як вам досі вдавалося популяризувати "Свободу" на Сході?
- Передусім ми робили реальні справи, а не лише виголошували декларації. Наполягали на тому, що східні території є пріоритетними у розвитку партії. Бо без Великої України неможливе підняття національно-соціальної революції, про яку каже сам лідер Тягнибок.
При цьому відходили від гасел "Слава – нації, смерть – ворогам!", "Україна для українців". Адже наша країна багатонаціональна. Керувалися постулатом Міхновського, який писав, що українець – кожен, хто живе на її теренах і працює на її благо. І не показували звіряче обличчя націоналізму, як це робили на Львівщині.
Погодьтеся, що на Сході України складно було коментувати висловлювання Ірини Фаріон, яка закликала називати дітей не Альонами і Мішами, а Оленками та Михайликами. Щоправда, цю позицію наш філолог зуміла роз"яснити. Але висловлювання Юрка Михальчишина, який у прямому ефірі в розмові з керівником партії "Родина" заявив, що за два роки буде громадянська війна і що ми в ній переможемо, – цілковита дурня. Годі із цим погодитися й важко було це коментувати.
- Помсти тепер не боїтеся?
- Знаєте, не хочу кидати тінь на Олега Тягнибока, але чомусь після виходу з партії зріс інтерес до мене правоохоронних органів. В офісі вже встигли побувати співробітники карного розшуку і прокуратури. Приходять з надуманою проблематикою, яка нічого, крім посмішки, в мене не викликає.
Я не збираюся нікого обливати брудом. Виходячи зі "Свободи", відверто на політраді людям сказав, що вчинки керівників партії не відповідають не лише націоналістичним постулатам, а й принципам загальнолюдської моралі. Якщо прокоментувати їхню поведінку, то буде черговий удар по людях, які вірять "Свободі" як єдиній націоналістичній силі...
З-за спини я не битиму, а казатиму все лиш в обличчя. Якщо є до мене якісь претензії, то хай подають на мене до суду. Буду захищатися. Я ж людина непроста. Пройшов з ними шлях становлення, знаю, звідки беруться гроші, чому Тягнибока часто запрошують на телеефіри, як організовують масові акції на кшталт маршів УПА і хто їх фінансує...
- Якими бачите перспективи українського націоналізму на Сході?
- Нормальними і дієвими. Нині ми ведемо перемовини з усіма побратимами у східних регіонах. Адже та ситуація, яка склалася в Луганській обласній організації, характерна для всіх організацій ВО "Свобода" на Сході України. Щоправда я, як камікадзе, вирішив своїм вчинком привернути увагу керівництва до проблематики розвитку націоналістичного руху. Після мого виходу голови облорганізацій східного регіону також готові покинути "Свободу" – в них ті самі проблеми. Плануємо на перших етапах створити не політичне, а якесь громадське об"єднання, яке згуртує навколо себе всіх здорові націоналістичні сили і захищатиме інтереси українців на Сході.
- Але чи притаманна ідея націоналізму на східних теренах України?
- Авжеж. Націоналізм як ідеологія народилася саме тут. Досить згадати Міхновського, Липу, Донцова, які були вихідцями зі Сходу. Націоналізм – це ідеологія здобуття державності.
На жаль, на 20-му році незалежності у Східній Україні доводиться здобувати українську державність, захищати українську мову, історію й культуру. Для нас націоналізм – це не тільки ідеологія ідей. Це ідея і чин, який відповідає високому званню націоналіста.
Народна правда
субота, 4 грудня 2010 р.
пʼятниця, 26 листопада 2010 р.
понеділок, 22 листопада 2010 р.
СУД ЗАБОРОНИВ МАЙДАН. Його розженуть?
Окружний адмінсуд Києва заборонив проведення мітингів у центрі Києва з 22 по 26 листопада.
Про це УНІАН повідомляє з посиланням на джерело в суді.
Таким чином, суд задовольнив позов Київміськдержадміністрації до низки громадських організацій, які подали заявку на проведення мітингів.
Суд встановив обмеження у вигляді заборони проведення заходів 22-26 листопада в центральній частині Києва.
"Тобто, громадські організації мають звільнити центр міста", - пояснив співрозмовник.
Дивіться фоторепортаж із мітингу тут .
Організатори акцій протесту проти податкового кодексу закликають активістів залишитись на Майдані Незалежності на ніч.
вівторок, 16 листопада 2010 р.
У Хмельницькому підприємці зламали двері до облдержадміністрації
У Хмельницькому в акції протесту проти ухвалення Податкового кодексу взяли участь близько 10 тисяч підприємців. Пікетувальники ще з 9 ранку зайняли майдан біля облдержадміністрації.
Підприємці тримали траснпоранти з гаслами: "Податковий кодекс Тігіпка - Азарова — геноцид підприємців", "Ні — податковому рабству".
Також вони скандували прізвище губернатора Ядухи та вимагали від нього залишити високий кабінет і вийти до народу.
Водночас, ніхто з облдержадміністрації не відреагував на такі дії, тому підприємці вирішили вдатися до крайніх заходів.
Спочатку делегували кількох людей, щоб передати звернення голові облдержадміністрації. Водночас, міліція, яка сховалася у приміщенні облдержадміністрації, їх не пропустила. Тоді розбурханий тисячний натовп ринув до дверей ОДА. Із застосуванням сили вони зламали вхідні двері облдержадміністрації. Далі їх не пустила міліція.
Між тим, з початку акції губернатора Василя Ядуху та ще деяких чиновників було виведено через чорний хід Будинку Рад і ті, за інформацію поінформованих джерел, залишили приміщення.
За словами голови профспілки "Захисту підприємців Хмельницького" Надії Кнець, підприємці обласного центру не будуть виконувати Податковий кодекс, якщо його ухвалить Верховна Рада.
"Ми не будемо виконувати такий ганебний Податковий кодекс до тих пір, поки влада не сяде за стіл переговорів з підприємцями й не врахує наших пропозицій. Я впевнена, що у Президента Януковича є здоровий глузд, щоб заветувати цей документ", - наголосила вона. Пані Кнець додала, що керівництву ОДА недовго залишилося керувати областю. Маса підприємців підтримала її скандуванням "Владу — геть!".
Народний оглядач
Підприємці тримали траснпоранти з гаслами: "Податковий кодекс Тігіпка - Азарова — геноцид підприємців", "Ні — податковому рабству".
Також вони скандували прізвище губернатора Ядухи та вимагали від нього залишити високий кабінет і вийти до народу.
Водночас, ніхто з облдержадміністрації не відреагував на такі дії, тому підприємці вирішили вдатися до крайніх заходів.
Спочатку делегували кількох людей, щоб передати звернення голові облдержадміністрації. Водночас, міліція, яка сховалася у приміщенні облдержадміністрації, їх не пропустила. Тоді розбурханий тисячний натовп ринув до дверей ОДА. Із застосуванням сили вони зламали вхідні двері облдержадміністрації. Далі їх не пустила міліція.
Між тим, з початку акції губернатора Василя Ядуху та ще деяких чиновників було виведено через чорний хід Будинку Рад і ті, за інформацію поінформованих джерел, залишили приміщення.
За словами голови профспілки "Захисту підприємців Хмельницького" Надії Кнець, підприємці обласного центру не будуть виконувати Податковий кодекс, якщо його ухвалить Верховна Рада.
"Ми не будемо виконувати такий ганебний Податковий кодекс до тих пір, поки влада не сяде за стіл переговорів з підприємцями й не врахує наших пропозицій. Я впевнена, що у Президента Януковича є здоровий глузд, щоб заветувати цей документ", - наголосила вона. Пані Кнець додала, що керівництву ОДА недовго залишилося керувати областю. Маса підприємців підтримала її скандуванням "Владу — геть!".
Народний оглядач
Підписатися на:
Дописи (Atom)
