Шалом, бандерівці!» або дещо про межі пристойності
Ця стаття була написана три роки тому, але не втратила своєї актуальності і сьогодні.
2008 рік, відкриття у Львові Галицької жидівської кнайпи . Обурений світоглядним «месі джем» власників закладу ,сформульованим у зверненні до відвідувачів , я написав цю статтю, яка не була опублікована на офіційному сайті ВО « Свобода» , через звинувачення мене у антисемітизмі.
Питання Умані та хасидського свавілля в той період взагалі не обговорювалось і не піднімалося навіть на партійному форумі.
На той час голова партії О.Тягнибок ще не зустрічався із Надзвичайним та Повноважним послом Палестини в Україні Др. Мохамедом Аль-Асаадом(зустріч відбулась 6 вересня 2011 р та проходила у приміщенні посольства Палестини в Києві на прохання пана посла), після якої Тягнибок рушив свою «армію» у кількості 60 чоловік, зібрану у семи областях, у «хрестовий» похід проти хасидів.
Але повернемося до самої статті, яка була опублікована 27.10. 20008 р на сайті « Народна правда», чим викликала незадоволення з боку партійного керівництва….
«23 жовтня 2008 року компанія «Мережа концептуальних авторських ресторанів «ФЕСТ"» відкрила у Львові Галицьку жидівську кнайпу – туристичну «родзинку» Міста Лева. Заклад, як видно з опису, концептуальний: відвідувачі матимуть нагоду «приміряти пейси, скуштувати кошерної їжі» . У Львові вже є один концептуальний заклад – відомий ресторан Криївка, оформлений в «повстанському стилі». «Криївка – це попри заклад та бізнес, це певний спосіб мислення та світосприйняття» – так пояснюється на офіційному веб-сайті Криївки.
Галицька жидівська кнайпа також має свій світоглядний «месідж», сформульований в зверненні до відвідувачів. «Русини, Поляки, Жиди, Німці, Австрійці, Мадяри, Вірмени, Цигани, Греки і Татари впродовж століть спільно творили Галичину – світ, в якому не було зла. Королівства й цісарства приходили й відходили, а Люди ся лишали. Народжувались Діти. Лунала дивна ґвара. У Місті не було тісно народам, мовам і віруванням. Не бракувало місця для церков і синагог, костелів і кірх» – така пасторальна картина замальовується на початку звернення.
«Це був час великої Божої ласки» – кажуть автори звернення. Втім, це, м'яко кажучи, брехня. Достатньо відкрити підручник з історії України і почитати, наприклад, про польсько-українські стосунки. Відкриваємо «Історію України» Ореста Субтельного: у 1924-му польський уряд заборонив використання української мови в урядових установах, українці не допускалися до Львівського університету, в якому скасовувалися всі українські кафедри. З 1920-го почалася колонізаційна політика щодо Галичини та Волині – за 18 років в села і міста Східної Галичини та Волині прибуло 300 тисяч польських колоністів – вони отримували найкращі земельні наділи, привілейовані пости і щедру фінансову підтримку з боку уряду...
Дійсно, «час великої Божої ласки»! Тільки для поляків, а не для українців... Якщо «світом Кришталевих веж» називається час, коли українці були пригнічуваними людьми другого сорту, то на яких позиціях стоїть автор!? Явно не на українських.
Далі у зверненні йдеться про Голокост: «Світ Кришталевих веж було знищено. У Катастрофі – Шоа – було вбито цілий Народ». Тобто пригнічення українців ідилії не порушувало, а от пригнічення євреїв розтрощило ідилію вщент... Фактично, згідно цього звернення, катастрофою стали лише злочини нацистів проти євреїв, а злочини поляків проти українців катастрофою не були. Бідували українці – то нічого, все одно «Божа ласка», а коли біда прийшла до євреїв – то вже «Катастрофа» і руйнація «світу»... Складається враження, що автор звернення єдиною бідою Галичини вважає Голокост, а нищення українців нацизмом і більшовизмом навіть не вартим згадки. Воістину, безодня лицемірства!
Автор звернення взагалі втрачає почуття міри і пише: «Абсолютне Зло було названо по імені і засуджено, але колись треба зробити перший крок, чесно глянувши минулому в очі – і саме Українцям належить відбудувати жидівські цвинтарі та синагоги, зруйновані нацизмом». Так, ви прочитали те, що прочитали: «саме Українцям належить відбудувати жидівські цвинтарі та синагоги, зруйновані нацизмом». Українцям! Тим українцям, що у «світі Кришталевих веж» ходили в польському ярмі, тим українцям, що так само гинули від рук нацизму... Не згадавши ані єдиним словом про українські сльози і українську кров, якими напоєна Галицька земля, автори звернення поклали на наші плечі відбудовувати «світ Кришталевих веж», в якому було так добре жити... євреям. Чому нам? «Бо ми відповідальні за майбутнє. Наших дітей. Галицьких дітей – Самуелів Степановичів, Василів Рахмановичів, Іванок Наумівен» – так відповідає українцям автор звернення.
Якщо відкинути художні звороти, то ідейний «месідж» звернення Галицької жидівської кнайпи звучить так: «Колись галицьким євреям було добре, але нацизм все зіпсував. І тепер українці зобов'язані зробити так, щоби галицьким євреям знову стало добре». Я вже бачу картинку, як єврей ходить по Галичині і показує пальцем, де йому збудувати синагогу, де йому відновити цвинтар, де йому відкрити кнайпу з кошерною кухнею... А українці бігають слідом і будують, будують, будують, зводячи високі «Кришталеві вежі» – настільки високі, щоби в них єврея не турбували якісь там українці з своїми бідами і катастрофами...
В прагненні створити г родзинку для львів'ян та гостей міста, компанія «Мережа концептуальних авторських ресторанів «ФЕСТ"» вийшла далеко за межі пристойності. Якщо ідейне послання Криївки ще можна розглядати в контексті самоіронії, то ідеологічний зміст Галицької жидівської кнайпи є образою національних почуттів українців. Заздалегідь попереджаємо: не треба з нас ліпити печерних антисемітів, що образилися на кошерні страви в меню або бутафорські пейси. Образливим для українців є звернення Галицької жидівської кнайпи, в якому подається лицемірний сіоністський погляд на історію і дискредитуються українці.
Щиро сподіваюся, що виникнення і оприлюднення цього звернення є результатом помилки або поспішності організаторів Галицької жидівської кнайпи, а не цілеспрямованою образою національних почуттів українців та свідомою наругою над національною справедливістю. Закликаю керівництво Галицької жидівської кнайпи змінити текст звернення і публічно вибачитися перед українцями за свою помилку.
Ви прекрасно розумієте, що бізнес – річ минуща, а вам в цій країні жити. Вам і вашим дітям.»
Галицькі лідери ВО « Свобода» розповідаючи про меншовартість , захист національних інтересів та неповагу з боку євреїв до українців в Умані, дивним чином не помічають цієї проблеми у Львові.
п.Тягнибок, зайдіть до жидівської кнайпи, замовте собі мацу, почитайте звернення до відвідувачів власників закладу та залиште у спокої Умань та її мешканців, які самі , без Ваших дурнуватих, провокаційних маршів , вирішать проблему хасидів та чиновницького свавілля української влади у цьому місті.
Бен Гуріон говорив ,що найкращий метод підняття сіоністської самосвідомості ,то перебрати на антисемітів сотню другу міцних євреїв і зробити добрий погром ,наприклад в Умані.
Д.Снєгирьов.
