неділя, 29 листопада 2009 р.

Підрив «Невського експреса» визнаний диверсією. Серед убитих високі чини

Ватажок путінськой госкорпорації «Російські автомобільні дороги» Сергій Тараса і ватажок «агентства по державних резервах» (Росрезерв) Борис Евстратіков були убиті в результаті
диверсії на «Невськом експресі».

Замглаваря банди «Росрезерв» Гогин тільки поранений і потрапив до лікарні міста Бологоє. Убита також замначальника «управління науки» російської госбанды «Росриболовство» Мухіна.

Крім того, кількість убитих і поранених можливо вище, ніж заявляють російські власті. Про це, зокрема, пишуть незалежні джерела.

Загальне число втрат перевищує 200 чоловік, в основному представників забезпеченого класу чиновників, які користуються послугами елітної транспортної служби.


«Невський експрес» призначений виключно для перевезення еліти Росії з Москви до Пітера і назад. Квиток там в будь-якому вагоні на будь-яке місце коштує 3618 р. 50 к. (в один кінець). Це божевільні гроші для середнього росіянина, рівні його півмісячній зарплаті в провінції.



Російські блоггери пишуть, що в результаті диверсії убито більше 50 і поранено більше 160 чоловік. «Мені чоловік подзвонив увечері. Вони цей поїзд пропустили і через 20 хвилин він рвонув. І далі суцільні непонятки. по телеку і в новинних стрічках постійно плуталися — то поїзд слідував Пітер — Москва, то Москва — Пітер, то відомостей немає про загиблих, то їх 10, то 25, то причини не відомі, то теракт.



Чоловікові начальник поїзда відразу сказав, що їм передали по внутрішньому зв'язку, що поїзд рвонув, що вагони зм'яті, що більше 50 загинуло і 160 поранено, начальник поїзда, до речі, до цих пір хреститься, що пропустили вперед експрес», пише представниця чиновницької еліти.



Тим часом російські ЗМІ розповсюдили офіційну інформацію влади Росії про визнання «Невського експреса-2» диверсійною операцією: «За фактом краху поїзда «Невський експрес» збуджено кримінальна справа по частині 3 статті 205 (терористичний акт) і статті 222 (незаконний оборот вибухових пристроїв і вибухових речовин) УК РФ. Про це повідомили в Генпрокуратурі, передає ІТАР-ТАРС», указують офіціозні ЗМІ Росії і продовжують: «Що стосується причетності до події якої-небудь екстремістської організації, то слідчі органи поки не мають в своєму розпорядженні таких даних».



Потужність вибухового пристрою, за допомогою якого був підірваний «Невський експрес» склала 7 кг у тротиловому еквіваленті.



Раніше ЗМІ Росії розповсюдили помилкову інформацію, що один з лідерів поткинського «Руху проти нелегальної імміграції» в провокаційних цілях опублікував в своєму блозі свідомо помилкову заяву, зроблену їм від імені націоналістичної партизанської групи Combat 18, до якої він не має анінайменшого відношення, і повідомив, що ця група нібито бере на себе відповідальність за підрив «Невського експреса-2».



Відділ моніторингу КЦ

субота, 28 листопада 2009 р.

Націоналістів, що облили Леніна фарбою, комуністи хочуть убити, а міліція – посадити


Виявляються все нові подробиці інциденту з побиттям українських націоналістів, що облили пам’ятник Леніну фарбою, - Ігоря Лісодіда та Григорія Тихого. Як стало відомо Українській Інформаційній Службі, обидвох патріотів невдовзі після інциденту було шпиталізовано з травмами середньої тяжкості. У Григорія Тихого зламано ніс, є черепно-мозкові травми. У Ігоря Лісодіда – також черепно-мозкова, забої в області нирок, підозра на перелом кількох ребер.

Втім, представники МВС відмовляються визнавати факт нападу комуністів на українських патріотів. Довгий час слідчі відмовлялися приймати заяви у потерпілих. Як виявилося потім, до військового шпиталю, де зараз перебуває І.Лісодід, приїжджав слідчий Шевченківського РУВС, який, за попередніми даними, намагався тиснути на лікарів, аби ті не фіксували документально факти тих побоїв, які реально отримали патріоти, натомість перекваліфікували на більш дрібні, незначні ушкодження.

За словами Ігоря Лісодіда, слідчий намагався відмовити його йти на судмедекспертизу, мовляв, „ви же самі віновати, ви самі началі...”.

„Я чітко пам’ятаю, як загони „Беркуту” під час побиття просто споглядали на бійку, не роблячи жодних кроків, аби її розборонити, вони не реагували ані на дії комуністів, ані на численні заклики добити нас (в ЗМІ вже з’явилися повідомлення про те, що під час інциденту деякі особи з боку нападників погрожували убити націоналістів і до цього безпосередньо закликали - УІС)”, - зазначає І. Лісодід.

Крім того, за словами потерпілого, в нього під час бійки з кишені куртки зник мобільний телефон, який могли просто викрасти нападники.

„Ми просто так це не залишимо, ми будемо звертатися до всіх інстанцій – прокуратури, суду, органів влади, МВС – з вимогою покарати нападників. Ми закликаємо всіх, хто має відеозаписи інциденту, посприяти в наданні інформації про тих, хто вчинив побиття патріотів”, - зазначив у спілкуванні з кореспондентом УІС адвокат потерпілих Сидір Кізін.

Український погляд

пʼятниця, 27 листопада 2009 р.

ПРО ПОДІЇ НА БЕСАРАБЦІ






За словами учасників, біля пам"ятника, розділені кордоном міліції, стояли патріотичні і комуністичні групи людей. Незважаючи на протести націоналістів, відкриття пам"ятника таки відбулося, але його тут же було облито фарбою. Це зробили: член спілки офіцерів, керівник комітету проти злочинів комуністів, Керівник Асоціації політичних партій Ігор Лісодід та Тихий Григорій. Озвірілий натовп червоних накинувся на них і зваливши на землю, довго бив, при повній бездіяльності міліції. Потім цих же патріотів забрали в відділок міліції Шевченківського району.
Після цього, організованою колоною, під прапорами, народ пішов до відділку міліції. Подорозі, зупинившись навпроти мерії, зробили невеличкий мітинг та закидали будинок яйцями. Проходячи мимо сітілайта із зображенням Симоненка, його теж закидали фарбою. Працівники міліції спробували затримати тих хто це зробив, але спільними зусиллями зі скандалом, затриманих удалось відбити. До відділку міліції нікого не пустили, у дворі перегородив дорогу кордон міліції. Але вийшов начальник відділку і після переговорів допустив до затриманих депутата Івана Зайця. Було викликано швидку допомогу і спершу Г. Тихого, а потім, після написаної заяви і І. Лісодіда забрали до лікарні.
Знаменно, що влада дозволила встановити пам"ятник організаторові голодомору, саме напередодні дня пам"яті жертв голодомору. Пам"ятник Леніну не представляє художньої цінності, знятий з обліку реєстрації пам"ятників міста. Є також указ Президента по демонтажу пом"ятників тотолітарного режиму, але неукраїнська влада ніяких указів виконувати не збирається.
За словами Олени Білозерської ввечері Вікторія Омельченко із сином Віталієм Омельченком закидали Леніна яйцями з фарбою. Їх затримали із застосуванням сили і в автозаку повезли, вочевидь, у Шевченківський райвідділок. Адвоката повідомлено.




За матеріалами Сварги


ВидеоНовости — Ленин восстановлен - Ленин снова пострадал

Українці діаспори протестуватимуть проти судового фарсу над Дем’янюком


Керівництво Світового конгресу українців висловилося у справі Дем’янюка. Діаспору закликають приєднатися до демонстрацій на підтримку вихідця з України, якого звинувачують у причетності до вбивства тисяч євреїв

Голова Центральної ради українців Німеччини Людмила Млош вважає, що виходом на подібні демонстрації можна викликати тільки здивування і недовіру до себе. Тому українці Берліна на демонстрацію на захист Івана Дем’янюка організовано не підуть. «Ми не хочемо визивати вогонь на себе. Для того щоб політичні акції якісь проводити, треба щоб люди були освідомленні хоча б трошки», - сказала вона в інтерв’ю «Німецькій хвилі».

У Німеччині можуть не зрозуміти
Автори заклику пишуть, що «суд над Іваном Дем’янюком, виглядає як акція перекладання вини на полоненого, щоб зменшити відповідальність за нацистське минуле та за амністію». Така подача історичних фактів може відбитися на ставленні німців до українців, що проживають у Німеччині, застерігає Млош. Поки що у Центральній раді українців збираються лише просити гуманного ставлення до старого Дем’янюка. «Ми будемо писати листа, щоб йому пом’якшили обвинувачення. Вирок йому вже життя винесло і ми будемо писати листа. На вулицю ми не будемо виходити» - додала Людмила Млош.

Суд – 30 листопада
Суд над Іваном Демґянюком розпочнеться 30 листопада у Мюнхені. Його хочуть притягнути до відповідальності за обвинуваченням у причетності до вбивства тисяч євреїв у концентраційному таборі Собібор, де він нібито був охоронцем. Багато років тому суд в Ізраїлі виправдав Демґянюка. Обвинуваченню не вдалося достеменно довести, що він є «Іваном Грозним» з концтабору «Треблінка».

Аратта

четвер, 26 листопада 2009 р.

НІЧОГО НЕ БІЙТЕСЯ! ЧАС ПРИЙШОВ!



П"ятниця 27 листопада о 9-00 - всі на Бесарабку!

Комітет декомунізації проведе 27 листопада 2009 року з 9-00 до 18-30 масову акцію з вимогою негайно демонтувати пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в м. Києві.
Збір о 9-00 на Бесарабці.

Від себе додам: Всіх повідомляю - хто не прийде на Бесарабку у пятницю, хай потім не заїкається про любов до України - бо плюватиму у вічі прилюдно. Особливо це стосується народних депутатів - є чудова нагода покористати свою недоторканність на користь Україні.

Для тих, хто йтиме - беріть з собою кувалди, петарди, яйця, пакети кефіру, балончики з масляною фарбою і надувні кульки з фарбою, все інще - що вважаєте за доцільне - ми їм покажемо "відкриття" ідола. До вечора ще й знесемо.

Хто має автомобілі - приїздіть о 9-й ранку на Бесарабку і ставайте на "ремонт" на площі, блокуйте рух транспорту. Безліч преси там буде також.

І нічого не бійтеся - час прийшов.

viaaaa

Братсво ОУН- УПА підтримує В.Ющенка. Текст заяви

ЗВЕРНЕННЯ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО БРАТСТВА ОУН-УПА ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ДО ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЬО ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ЯКІ КЕРУЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКМИ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРІОРИТЕТАМИ І Є ПАТРІОТАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ



Україна вступила у передвиборний стан і обстановка склалася така, що, в залежності кого оберемо Президентом, насувається небезпека повністю або частково втратити свою суверенність, ба навіть незалежність.

Щоб цього не сталося, ми, учасники тяжкої-претяжкої боротьби за Незалежність України у 40-вих і 50-тих роках 20 століття, звертаємося до Тебе, український народе, до своїх онуків та своїх синів і дочок: не вірте в привабливі обіцянки, добре пригляньтеся, хто справжній патріот України, а хто лжепартіот, не дайте на себе одягнути нове ярмо. Згадайте, скільки мук довелося перемучити, згадайте скільки жертв віддано, скільки крові довелося пролити за нашу теперішню Незалежність!

Одиноким реальним виходом із цього стану є необхідність кандидатам у Президенти, яких ми уважаємо патріотами України, вступити в негайні переговори і об’єднатися з Президентом Віктором Ющенком на другу каденцію. Це забезпечить нашу незалежність на вступ у європейські структури, це забезпечить наше МАЙБУТТЯ. Пам’ятайте тепер про це! Іншого тепер нам не дано!

І до першого, що ми звертаємося, – це лідер Всеукраїнського Об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок, який відверто називає себе націоналістом і у своїх виступах уміло опирається на героїзм і славу УПА. Одначе всі його знають як такого, що ні з ким не хоче об’єднуватися для перемоги і йде самотужки. Для парламентських виборів це невелика втрата, але для президентських – велика. І тепер порівнювати, що УПА нікого не питала про свої шанси, не дуже пасує, бо УПА сама собі творила шанси, тоді як кожний кандидат у Президенти не в силах це зробити. Нас дивує таке порівняння, адже це різні історичні обставини. УПА боролася не за Президента, а за Незалежність України, а тепер Незалежність маємо, але треба боротися за збереження та укріплення цієї незалежності від потужного сусіда, який час до часу потрясає мечем на нашу Незалежність.

Ми бачимо одинокий вихід, щоб здобути упевнену перемогу над лівими кандидатами в другий тур виборів, ще не пізно об’єднатися в потужну силу правиці, виробити спільну програму з програм об’єднантів і дати можливість здобути перемогу на другу каденцію діючому Президентові України Вікторові Ющенку, бо тільки він здатний ставити Медвєдєву і Путіну справедливий опір та гарантувати Україні НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

Всеукраїнське братство ОУН-УПА закликає кандидата Олега Тягнибока зняти з себе тавро «технічний» та приступити з іншими кандидатами, які приймуть нашу концепцію, до опрацювання збірної програми спільно з Ющенком. Якщо так станеться, то ВБ ОУН-УПА зі всім своїм членством в усіх областях України буде сприяти розбудові «Свободи», щоб на парламентських виборах пройти рубіж до Парламенту.

Не оминаємо зі своєї уваги і видатного політика, лідера УНП Юрія Костенка, пам’ятаємо, як він зумів зібрати мільйон підписів за визнання УПА і занести в зал Верховної Ради. Одначе, цього зовсім замало, щоб була підстава змагатися за Президентське крісло, не вносячи відчутної шкоди кандидату Ющенку. Тому ВБ ОУН-УПА безпосередньо звертається і до цього кандидата зрозуміти історичну необхідність та активно включитися у вироблення спільної програми, включення у свої цікаві напрацювання.

Рідні українці! Шановні кандидати, які тут не названі! Невже ви не розумієте, що на історичних терезах для Української Держави доля нашої Незалежності. Згадаємо всі разом воєнний 1944 рік: Україна у вогняному вирі схватки між Гітлером і Сталіним, а в середині героїчно бореться ОУН і УПА за нашу Незалежність. Але щоб надати цій боротьбі всеукраїнський характер, щоб зародити перші паростки демократії, Провід ОУН і Найвище Командування УПА поступаються своїми амбіціями супроти своїх опонентів і створюють Українську Головну Визвольну Раду – УГВР, а президентом обирають не члена ОУН, а видного патріота України з Полтавщини – Кирила Осьмака, який гідно проніс це звання і загинув на бойовому посту у Володимирській тюрмі. Ми звертаємося до всіх, кому дорога Україна, ПОВТОРІМО цей героїчний ЧИН наших попередників в ІМ’Я української НАЦІЇ, в ІМ’Я майбутньої УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ ДЕРЖАВИ

ОБ’ЄДНАЙМОСЯ !!!
Слава Україні! Героям Слава!
Головна Булава Всеукраїнського Братства ОУН-УПА



Український погляд

середа, 25 листопада 2009 р.

Чиї інтернеси насправді захищає Тимошенко?



Багато інформаційного шуму наробила зустріч прем’єрів Росії та України в рамках засідання міжурядової комісії двох держав в Ялті 19 листопада.

Піарники Тимошенко відразу майже на всіх телеканалах розтрубили про мало не епохальні успіхи якихось підписаних документів про співпрацю по багатьох важливих напрямках промислового виробництва. А найбільше розхвалювали «успіхи» ті, хто жодного папірця в очі не бачив.

Звісно, що засідання міжурядової комісії справа звична. Але команда Тимошенко, звичайно ж, намагається використати цей привід для максимальної передвиборчої пропаганди.

Проте, є деякі конкурентні факти, що дозволяють черговий раз пересвідчитися про так звані «успіхи» Тимошенко на ниві захисту національних інтересів. Вони спливли під час прес-конференції двох прем’єрів. Найцікавіше було почути відповідь на запитання про оцінку газових угод між Україною і Росією, підписаних 19 січня поточного року.

Слухаючи відповідь Тимошенко, складалося враження, що це виступає представник Росії, а не України. Путін відпочивав! Ось деякі перли, які видала Тимошенко, вихваляючи січневі газові контракти: « в 2009р. ціни на газ для України були одні з найнижчих...», «Україна має між «Нафтогазом» і «Газпромом» стандартний контракт. Саме такий, як з «Газпромом» мають всі інші європейські країни».

Отже, брехня перша: ціна за російський газ для України не найнижча, а найбільша в Європі! Брехня друга:умови контрактів для України не стандартні, а набагато гірші ніж для інших європейських країн, бо вони зовсім не ринкові, не симетричні. Ціна на газ не ринкова і економічно необгрунтовано висока, а ставки за транзит у 2-3 рази нижчі ніж в інших европейських країнах і фактично є нерентабельними для «Укртрансгазу», отже теж не ринкові.

Штрафні санкції для європейських країн дорівнюють номінальній вартості невибраної частки. Для України штрафні санкції у літні місяці утричі(!!!) більші, а у зимові – у півтора рази більші вартості невибраної частки!

В контрактах зазначено, що всю відповідальність за транзит газу несе українська с торона, а за недопоставку газу російською стороною відповідальності не передбачено! Максимально жорсткі умови для України і по термінах щомісячної оплати за газ і прострочення хоч на один день передбачають теж жорсткі санкції.

Ще таке прозвучало з уст Тимошенко : « Так багатьом в Україні, у тому числі високопоставленим політикам , не подобаються ці контракти». Цікаво, якому громадянинові України, що знайомий з цими контрактами вони можуть сподобатися?
Невже не зрозуміло, що це тяжкий злочин проти України. Адже цими контрактами Тимошенко створила злочинну схему фінансового знекровлення України, заганяє державу у боргову яму, а цілі галузі економіки перетворює в конкурентнонеспроможні (в першу чергу хімічну) і штовхає до банкрутства, для інших створює дуже серйозні проблеми( наприклад, сільського господарства, де стрибок цін на на мініеральні добрива, робить їх недоступними для більшості ьалих і середніх підприємств).

Цими контрактами Тимошенко перетворила «Нафтогаз» України у банкрута, а левову частку кредитів МВФ транзитом переганяє на рахунки російського «Газпрому», залишаючи нам лише борги та «успіхи», через які Україна вже кров’ю починає відхаркувати. Не слід забувати, що ці «успіхи» серйозно ускладнили і соціальні проблеми, тобто позначилися на всіх сферах життєдіяльності країни.

Цікавим є ще й такий вплив п. Тимошенко: «Всі попередні роки, на жаль, була велика мегакорупція, яка працювала на газовому ринку. Ну і як «ВОНА» заявила разом з російською стороною спільними зусиллями з цими схемами покінчено. Правду сказала п.Тимошенко та тільки не всю і не до кінця.

Дійсно, всі роки на газовому рирку України діяли корупційні схеми мафіозних структур. Скромно промовчала п.Тимошенко лише про те, що одною з таких мегакорупційних схем і напевно найпотужнішою, було дитя п. Юлії « Єдині енергетичні системи»(ЄЕСУ). У свій час пані Юлія сама публічно заявляла, що річний оборот ЄЕСУ був 10 млрд. дол. щорічно. Це теж правда.

Правда й те, що п. Юлія купувала газ в Росії по ціні 30 дол. за 1000м3, а українським підприємствам продаавала по 80 дол.за 1000м3. В ті часи процвітав бартер і Ю.В., успішно цим користуючись, забирала продукцію підприємств за заниженими цінами, потім реалізуючи все це за завищеними, чим доводила їх до банкрутства, а вже далі вони опинялися в потрібних руках. Так творився український олігархат плоть від плоті якого є симпатична «леді Ю», яка отримала дуже влучне прізвисько «газова принцеса».

Звичайно, Ю.В.діяла не сама, а під прикриттям високих державних достойників, яких вона добре знає. Але де ж прибутки ЄЕСУ? Всі вони виведені за кордон і працюють на заморських дядечків. Чому б не перевезти ці мільярди в Україну і задекларувати. І п. Юлія, яка живе лише на зарплату не була б бідною і які були б інвестиції в українську економіку! Сподіваюся , шо рано чи пізно, але все таки вони повернуться в Україну, адже вони тут, в Україні награбовані, пардон «зароблені».

Тож, мабуть вже пора схаменутися і хоч в душі, перед Богом покаятися, перестати нахабно брехати, вважаючи українуів закінченими дурнями і не робити Україну заложником ваших, п.Юліє, авантюр. Недаремно ж п.Путін похвалив п.Ю: « нам с Тимошенко работать комфортно, отношения стабильные».

Ще б пак, отримати Україну в заложники за 450 мільйонів дол., вкрадених Тимошенко в Росії – це яка знахідка. Хто не вірить, нехай зробить запит до російської військової прокуратури (дивуюся чому так звані нардепи досі такого запиту не зробили). Адже, справа вже закінчена, «подельнички» Ю.В. – генерали з міністерства оборони пройшли через суд, визнані винними і навіть відмотали тюремний термін. А Ю.В. отримала індульгенцію, міжнародний розшук з неї знятий, справа закрита і «ВОНА» перетворилася з клієнта правоохороннних структур РФ на « комфортного партнера» В.В. і кандидата в генерал-губернатори, тобто президента України.

Якби ж то в нас правоохороннні органи працювали на державу, а «народні депутати» справді були б представниками народу, не треба було б президентові України звертатися до президента РФ з пропозицією переглянути дискримінаційні газові угоди, їх у такому вигляді просто не було б, а паост прем’єр-міністра України необіймала б «ВОНА» - комфортний представник прем’єра РФ в Україні.

Хто не знає нагадаю: Тимошенко вигнала з українського ринку «Росукренерго», але сором’язливо «забуває» сказати, що запустила іншу дочірню компанію «Газпрому» -
ТОВ «Газпромбут», якому дозволено бути оператором на 25% на промисловому ринку України.

І ще одна ваговита деталь, яка багато на що розкриває очі, була продемонстрована на прес-конференції двох прем’єрів. Хамський випад Путіна, який ухитрився образити одразу дві держави (Україну і Грузію) в особі їх президентів. А по-суті, немає чим чванитися Путін. Що це за така перемога, коли неспівставно великий хижак намагається проковтнути беззахисного кролика?

Саме так величезна російська військова потуга силою відірвала частину території від маленької Грузії. Якщо діяти за таким принципом, то це поворот до політики міждержавних відносин за законами джунглів: сильніший пожирає слабшого, якщо відчуває, що у відповідь не отримає по зубах. До чого це приводить – знаємо з не такої вже далекої історії і яким кінцевим результатом закінчилися перемоги для їх організаторів.

Щодо культури поведінки, етики в міждержавних відносинах, то, мабуть В.Путіну і не варто дивуватися. В КГБ його цьому не вчили. Хотілось би тільки поспівчувати тим представникам справжньої російської еліти, які зовсім по іншому уявляють захист національних інтересів Росії: на засадах добросусідства і взаємовигоди, а не шляхом мародерства і хамської поведінки. Чи можна було чекати чогось подібного, наприклад, від Михайла Касьянова (він теж був прем’єром РФ). Я не уявляю, бо це освічена, вихована особистість. Ну, Бог зним, з тим Путіном.

Але мені глибоко соромно і боляче за нас, українців, через прем’єр-міністра України п.Тимошенко, яка вислуховуючи образи на адресу нашої держави, хіхікала і навіть підтримала недоречною реплікою випад Путіна, замість того, щоб сприйняти образу і на свою адресу як представника найвищої влади нашої країни.

Степан Хмара

Український погляд

неділя, 22 листопада 2009 р.

Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима





“1993 року українські націоналісти активно підтримували Грузію в її боротьбі за незалежність та териториальну цілісність. До цього можна поставитись по-різному. Можна захоплюватись героїзмом наших хлопців, можна їх засуджувати, бути незгодними, але не можна лишатись байдужими. Це ще одна, написана кров`ю, сторінка Української історії” – Сотник Устим. (”Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”)Завдякий видавництву “Зелений Пес” побачила Світ біографічна книга “Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима” – автор Валерій Бобрович , відомий також як сотник УНА-УНСО Устим, який на чолі загону українських добровольців воював у дев`яностих роках минулого сторічча за териториальну цілісність Грузії.

Книга про сучасну війну, блискучі операції, жорстокість і смерть, справжню чоловічу дружбу, тяжкі поранення і про “теплий прийом” українських спецслужб вдома, на рідній землі.

Це не кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни. Книжка для тих, хто розуміє, що війна за власну свободу ніколи не закінчується.

(з анотації до книги Валерія Бобровича “Як козаки Кавказ воювали. Щоденник сотника Устима”).

Запитуйте цю книгу в книгарнях України та на книжкових ринках.

На подводной лодке ЧФ РФ «Алроса» у берегов Абхазии произошло ЧП?


Как стало известно «ФЛОТ2017» из источников в штабе ЧФ РФ, ночью с 20 на 21 ноября на борту единственной на сегодня боеспособной на Черноморском флоте РФ подводной лодки “Алроса” (Б-871) (видео здесь ) произошла внештатная ситуация. (ПЛ «Алроса» - подводная лодка проекта 877В, бортовой номер 554, входит в состав 247-го дивизиона подводных лодок, пункт базирования – 458-я береговая база г. Севастополь)



После того, как команда подводной лодки не смогла самостоятельно решить проблему, судно в 8.05 утра 21 ноября подало сигнал SOS. Подробности ЧП на данный момент неизвестны.



В это время подводная лодка находилась на расстоянии в 150 км от Сухуми.



Для решения внештатной ситуации на российской подводной лодке срочно были направлены два самолета «Ан» и один Бе-12 (318 ОПЛАП ВВС ЧФ на аэродроме Кача).



Спустя некоторое время российская сторона с целью «легализации» места нахождения подводной лодки заявила, что “Алроса” выполняет учебно-боевые задания в упомянутом районе. Ни о каких происшествиях на подводной лодке не сообщалось.

Заявку на выход в море подводной лодки “Алроса” командование ЧФ РФ украинской стороне не предоставляло.



По имеющейся у «ФЛОТ2017» информации, подводная лодка “Алроса” вышла вместе со спасательным судном “Эпрон”, входившего в состав 158-го дивизиона поискового и аварийного обеспечения и двигалась в подводном положении.



СПРАВКА «ФЛОТ2017». Дизель-электрическая ПЛ проекта 877В «Алроса» входит в состав 247-й отдельного Констанцкого ордена Ушакова дивизиона подводных лодок Черноморского Флота. В составе дивизона, кроме «Алросы», - также ПЛ Б-380, находящаяся на ремонте в Севастополе. Таким образом, ПЛ «Алроса» на сегодня – единственная боеспособная подводная лодка на всем Черноморском флоте России.



ПЛ "Алроса" входит в состав сил постоянной готовности Черноморского флота.



До января 2003 года ПЛ «Алроса» именовалась «Б-871», после чего была переименована приказом главкома ВМФ РФ («Алроса» - название частной российской компании).



ТТД:
Водоизмещение (надводное/подводное): 2300/3950 т.
Размеры: длина - 76,2 м, ширина - 9,9 м, осадка 6,2 м.
Скорость хода (надводная/подводная): 10/17 узлов.
Силовая установкая: 2 дизеля, электромоторы - 5000 и 130 л.с.
Дальность плавания: 400 миль в подводном положении, 6000 миль в надводном положении.
Вооружение: 6 533-мм носовых торпедных аппаратов, 18 торпед, ПЗРК "Игла".
Глубина погружения: рабочая 240 м, предельная 300 м.
Экипаж: 52 чел.

Катастрофы и ЧП на атомных подлодках. Справка
Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича