Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко просить главу СБУ Валерія Хорошковського перевірити законність проведення фестивалю «Гайдамака.UA».
Про це йдеться у зверненні «регіонала».
«Під час проведення фестивалю організаторами планується низка концертів українських музичних колективів з яскраво вираженою націоналістичної і ксенофобською спрямованістю», - зазначив Колесніченко у своєму звернені.
Також, йдеться у зверненні, плануються «презентації «повстанських книжок», лекції та зустрічі з відомими націоналістично налаштованими музикантами, письменниками, політиками та громадськими діячами, майстер-класи з українських традиційних бойових мистецтв. На думку організаторів саме формат вшанування української повстанської та бойової пісні має стати закликом до дії молодих українців, про що свідчить і афіша заходу», - вважає «регіонал».
За його словами, «музичні групи, виступ яких планується, відрізняються явно ксенофобською і націоналістичною спрямованістю текстів пісень».
«Фестиваль підбором своїх учасників явно спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі і людиноненависницьких настроїв», - наголосив Колесніченко.
Він зазначив, що «проведення фестивалю також може бути кваліфіковано як злочин, що підпадає під дію статті 4 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації».
Колесніченко просить Хорошковського «перевірити на предмет законності проведення фестивалю «Гайдамака.UA» і забезпечити дотримання Конституції, законів» та повідомити його про вжиті заходи.
Як повідомляв Тиждень 24 вересня у місті Ірпінь, що під Києвом, стартував фестиваль повстанської та патріотичної пісні «Гайдамака.UA», який організувало творче об’єднання «Остання Барикада». Фестиваль присвячений 20-ій річниці «Студентської революції на граніті» та усім борцям за волю та Незалежність України.
Зокрема на фестивалі виступатимуть Тарас Компаніченко, Тарас Чубай, гурти «Рутенія», «ОтVіntа», «Мертвий півень», «Тартак», «ТНМК», «Гайдамаки», «Плач Єремії», Марія Бурмака та інші.
У літературній частині дійства – поетичний збір Сергія Пантюка, Олега Короташа та Олександра Демченка, казки від Сашка Лірника та сольний виступ Артема Полежаки.
субота, 25 вересня 2010 р.
субота, 11 вересня 2010 р.
ПРИХОДЬ — ЗДАВАЙСЯ!
1937 рік починався з першого стуку в двері, з першого "Гражданін, пройдьомтє", з першого страху "За ким?". Він набирав сили кожної ночі, коли хтось намагався не чути, що прийшли за його сусідом, коли хтось думав "А може, й справді є за що?", набирав сили з кожним полегшенням "Слава богу, не за мною".
І кожної ночі тих "не за мною" ставало все менше й менше. Каток репресій підім'яв під себе спочатку сотні, відтак тисячі, десятки, сотні тисяч. Сотні тисяч, які легко могли зупинити його на самому початку похилої, але були розчавлені поодинці.
Перетворення спецслужби на інструмент репресій стало найстрашнішим, а тому й найціннішим уроком радянського минулого. Уроком, який повинен застерігати від можливостей повторення подібного на багато років. Це щеплення, здавалося, мало б забезпечити вічний імунітет від тоталітаризму, проте його виявилося так багато, що воно перетворилося на отруту, яка вбила пам'ять кількох поколінь.
Тому, можливо, багато хто не хоче помічати у діях теперішньої СБУ жодних сумних аналогій. Знову спрацьовує кляте "Це мене не стосується", яке дуже швидко може перерости у "Слава богу, не за мною".
Втручання в роботу засобів масової інформації, пресування громадських активістів, затримання міжнародних експертів - все це засвідчило, що наліт демократизму та європейськості на Службі безпеки був дуже тонким, його зняло першим же подувом вітру змін. А під ним виявився вічно живий образ "чекіста" - хижака, наділеного владними повноваженнями.
9 вересня о 7.30 шестеро співробітників СБУ без жодних пояснень на вокзалі у Києві затримали історика, директора національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Далі чотирнадцять годин "розмов" (поки навіть не допитів і ще зовсім "бєз прістрастія"), без права на дзвінок (поки ще не "бєз права на пєрєпіску").
Причина такої завзятості нових чекістів, яка вилилася аж у понаднормовий робочий день, вкрай поважна. Забілий везе у комп'ютері державну таємницю. Тобто не те щоб зовсім усю таємницю, але, певно, якусь дуже важливу її частину, яка чомусь захована у документах УПА.
Саме матеріали понад півстолітньої давності виявилися секретом, на захист якого СБУ мобілізувала свої найкращі сили. Напевно, кляті бандерівці наперед знали усю інформацію про атомні об'єкти на території сучасної України, можливо, вони якимось чином отримали дані про її обороноздатність країни у 2010 році, у будь-якому випадку, вони мусили знати щось вкрай важливе саме для сучасної України, аби їхня інформація вважалася таємною.
Адже чинний в Україні закон визначає державну таємницю як інформацію, поширення якої може завдати шкоду національним інтересам України. Де знайшли таку в звітах про бої УПА з німцями та НКВД чи мистецько виконаних антисталінських листівках? Можливо, вона в сотнях кривавих сторінок, які розповідають про придушення визвольного руху?
Але тут у дію вступає ще одна цікава норма - державною таємницею не може бути інформація про порушення прав і свобод громадян, чим саме й були масові політичні репресії.
На жаль, інших документів у комп'ютері історика Забілого немає, тож треба, аби саме ці були видані за державну таємницю. Не особливо збентежив есбеушників той факт, що з цими ж документами можна ознайомитися в інформаційно-довідкових залах тієї ж СБУ у всіх областях.
Напевно, для того, аби вони врахували таку дрібницю, треба було про неї знати, тобто бодай раз відвідати електронний архів. Але думати - "удєл ботаніков", чекісти ж - діють.
Блискавична реакція української спецслужби на загрозу державності вилилася у те, що вже наступного дня після абсолютно неоформленого процесуально затримання і вилучення комп'ютера та жорстких дисків було порушено кримінальну справу.
З повідомлення сайту спецслужби: "Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що співробітник СБУ Забілий Р. В. з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю. 8 вересня 2010 року після прибуття зі Львова до Києва він був затриманий із цими відомостями. Наразі встановлюється коло осіб, яким призначалась зазначена інформація".
Тепер шукатимуть третіх осіб, яким, власне, і призначалася "таємна інформація". Полегшимо слідчим роботу і відкриємо ще один секрет: ця інформація призначалася історикам, журналістам, студентам, жертвам репресій, їхнім дітям, всім, хто цікавиться українським минулим.
Саме на її базі, сподіваємося, станеться колись справжнє переосмислення минулого, яке позбавить нас від рецидивів тоталітаризму у сьогоденні. Тож коло третіх осіб дуже широке - це всі ми з вами.
Тому приходь і здавайся! Чесно скажи есбеушникам: "Забілий віз інформацію для мене!". Хай вони побачать, що "коло третіх осіб" здатне зупинити каток 37-го у 2010-му.
Зустрінемося у середу біля входу в будинок на Володимирській, 33 (чи, може, вже знов Короленка?). Прихопи диск із "таємною інформацію" для СБУ (її можна попередньо звантажити в електронному архіві на Ірининській, 4
Володимир В'ятрович, історик, екс-директор Архіву СБУ
Українська правда
І кожної ночі тих "не за мною" ставало все менше й менше. Каток репресій підім'яв під себе спочатку сотні, відтак тисячі, десятки, сотні тисяч. Сотні тисяч, які легко могли зупинити його на самому початку похилої, але були розчавлені поодинці.
Перетворення спецслужби на інструмент репресій стало найстрашнішим, а тому й найціннішим уроком радянського минулого. Уроком, який повинен застерігати від можливостей повторення подібного на багато років. Це щеплення, здавалося, мало б забезпечити вічний імунітет від тоталітаризму, проте його виявилося так багато, що воно перетворилося на отруту, яка вбила пам'ять кількох поколінь.
Тому, можливо, багато хто не хоче помічати у діях теперішньої СБУ жодних сумних аналогій. Знову спрацьовує кляте "Це мене не стосується", яке дуже швидко може перерости у "Слава богу, не за мною".
Втручання в роботу засобів масової інформації, пресування громадських активістів, затримання міжнародних експертів - все це засвідчило, що наліт демократизму та європейськості на Службі безпеки був дуже тонким, його зняло першим же подувом вітру змін. А під ним виявився вічно живий образ "чекіста" - хижака, наділеного владними повноваженнями.
9 вересня о 7.30 шестеро співробітників СБУ без жодних пояснень на вокзалі у Києві затримали історика, директора національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Далі чотирнадцять годин "розмов" (поки навіть не допитів і ще зовсім "бєз прістрастія"), без права на дзвінок (поки ще не "бєз права на пєрєпіску").
Причина такої завзятості нових чекістів, яка вилилася аж у понаднормовий робочий день, вкрай поважна. Забілий везе у комп'ютері державну таємницю. Тобто не те щоб зовсім усю таємницю, але, певно, якусь дуже важливу її частину, яка чомусь захована у документах УПА.
Саме матеріали понад півстолітньої давності виявилися секретом, на захист якого СБУ мобілізувала свої найкращі сили. Напевно, кляті бандерівці наперед знали усю інформацію про атомні об'єкти на території сучасної України, можливо, вони якимось чином отримали дані про її обороноздатність країни у 2010 році, у будь-якому випадку, вони мусили знати щось вкрай важливе саме для сучасної України, аби їхня інформація вважалася таємною.
Адже чинний в Україні закон визначає державну таємницю як інформацію, поширення якої може завдати шкоду національним інтересам України. Де знайшли таку в звітах про бої УПА з німцями та НКВД чи мистецько виконаних антисталінських листівках? Можливо, вона в сотнях кривавих сторінок, які розповідають про придушення визвольного руху?
Але тут у дію вступає ще одна цікава норма - державною таємницею не може бути інформація про порушення прав і свобод громадян, чим саме й були масові політичні репресії.
На жаль, інших документів у комп'ютері історика Забілого немає, тож треба, аби саме ці були видані за державну таємницю. Не особливо збентежив есбеушників той факт, що з цими ж документами можна ознайомитися в інформаційно-довідкових залах тієї ж СБУ у всіх областях.
Напевно, для того, аби вони врахували таку дрібницю, треба було про неї знати, тобто бодай раз відвідати електронний архів. Але думати - "удєл ботаніков", чекісти ж - діють.
Блискавична реакція української спецслужби на загрозу державності вилилася у те, що вже наступного дня після абсолютно неоформленого процесуально затримання і вилучення комп'ютера та жорстких дисків було порушено кримінальну справу.
З повідомлення сайту спецслужби: "Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що співробітник СБУ Забілий Р. В. з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю. 8 вересня 2010 року після прибуття зі Львова до Києва він був затриманий із цими відомостями. Наразі встановлюється коло осіб, яким призначалась зазначена інформація".
Тепер шукатимуть третіх осіб, яким, власне, і призначалася "таємна інформація". Полегшимо слідчим роботу і відкриємо ще один секрет: ця інформація призначалася історикам, журналістам, студентам, жертвам репресій, їхнім дітям, всім, хто цікавиться українським минулим.
Саме на її базі, сподіваємося, станеться колись справжнє переосмислення минулого, яке позбавить нас від рецидивів тоталітаризму у сьогоденні. Тож коло третіх осіб дуже широке - це всі ми з вами.
Тому приходь і здавайся! Чесно скажи есбеушникам: "Забілий віз інформацію для мене!". Хай вони побачать, що "коло третіх осіб" здатне зупинити каток 37-го у 2010-му.
Зустрінемося у середу біля входу в будинок на Володимирській, 33 (чи, може, вже знов Короленка?). Прихопи диск із "таємною інформацію" для СБУ (її можна попередньо звантажити в електронному архіві на Ірининській, 4
Володимир В'ятрович, історик, екс-директор Архіву СБУ
Українська правда
вівторок, 24 серпня 2010 р.
Голі FEMENістки розважились із байкерами і потрапили до міліції
Активістки жіночого руху FEMEN розпочали святкування Дня Незалежності топлес-мотопробігом по центру Києва, а закінчили у міліції - підрозділ Беркута затримав дівчат.
Жіночий рух FEMEN спільно з українськими байкерами провели альтернативне святкування Дня Незалежності України - активістки осідлали потужні байки і прокотилися по центру Києва, стартувавши з Софіївською площі.
Дівчата скандували: "Незалежність - це ми!", "Незалежність - свято вільних!".
Жіночий рух FEMEN вважає, що традиційне святкування із промовами не має нічого спільного з незалежністю української держави. Це пережиток радянського пафосу, який в сучасних умовах виглядає безглуздо і служить скоріше для прикриття зовсім антипатріотичних прагнень влади, стверджують дівчата.
"Незалежність - це свобода слова і волевиявлення, це верховенство права, це рівні можливості, перспективи розвитку. Ми щасливі бачити, що незважаючи на всі репресії, ми, український народ, не опускаємо руки і доводимо свою належність до "козацького роду", а не бандитського кодла. Тіла і душі FEMEN належать тільки незалежній Україні!", - заявила Олександра Шевченко, активістка руху.
Вона наголосила, що активісти її руху вітають українок, з "нашим національним святом Днем Незалежності, святом вільного духу!" .
Опісля дівчат затримали і доставили в Шевченківське відділення міліції. Активісткам інкримінували адміністративне правопорушення за статтею дрібне хуліганство. Однак до суду справа не дійшла і дівчат відпустили з нагоди свята.
ТСН
Розкрито феномен російськомовних бандерівців
В Україні з'явились люди, які у побуті користуються російською мовою, але мислять як західно-українці.
В Україні з'явилась нова категорія людей – російськомовні бандерівці. Про це заявив політолог і письменник Володимир Цибулько.
Як він пояснив, "це люди, які у побуті користуються російською мовою, але мислять як західно-українці".
"Стався дивний феномен, коли мова – це лише спосіб передачі інформації. За роки незалежності виробилась система коректного білінгвізму, коли люди поділяють ті ж цінності і не зважають на мову спілкування. Мова перестає бути кодифікатором ідентичності. Свого чи чужого визначає не мова, а однакові цінності. Комплекс Батьківщини важливіший, ніж те, хто ти на Батьківщині – українець чи росіянин. Ти просто патріот України", - наголосив Цибулько.
Відповідаючи на запитання, чи є ці люди прихильниками поглядів Степана Бандери, політолог відповів, що вони розуміють і можуть пояснити, чому Бандера діяв так.
"Коли постсовок говорить, щоб встановити порядок і справедливість не вистачає Сталіна, то людина української ідентифікації може сказати, що не вистачає Бандери", - зазначив він.
Причиною появи російськомовних бандерівців Цибулько вважає антиімперські настрої і радянську несправедливість до українців і їхньої землі.
"Росіяни, які приїжджали сюди, здатні відчувати спосіб мислення українців. Розуміючи несправедливість системи щодо цілої нації, вони стали спочатку співчуваючими. Потім ці люди вбачали в Україні гаранта ліберального і демократичного суспільства. Це робило нових патріотів", - розповів письменник.
Цибулько також зауважив, що "регіонали" зараз бавляться у пострадянську ідентичність, а вона не виробляє ніяких ідей.
"Ця ідентичність тупо паразитує на російському імперському культурному продукті, але він покликаний обслуговувати російську, а не українську державу. Цей світогляд і спосіб ведення політики приречений на поразку", - підкреслив він.
Появу такої категорії людей політолог назвав "дуже позитивним явищем".
ТСН
В Україні з'явилась нова категорія людей – російськомовні бандерівці. Про це заявив політолог і письменник Володимир Цибулько.
Як він пояснив, "це люди, які у побуті користуються російською мовою, але мислять як західно-українці".
"Стався дивний феномен, коли мова – це лише спосіб передачі інформації. За роки незалежності виробилась система коректного білінгвізму, коли люди поділяють ті ж цінності і не зважають на мову спілкування. Мова перестає бути кодифікатором ідентичності. Свого чи чужого визначає не мова, а однакові цінності. Комплекс Батьківщини важливіший, ніж те, хто ти на Батьківщині – українець чи росіянин. Ти просто патріот України", - наголосив Цибулько.
Відповідаючи на запитання, чи є ці люди прихильниками поглядів Степана Бандери, політолог відповів, що вони розуміють і можуть пояснити, чому Бандера діяв так.
"Коли постсовок говорить, щоб встановити порядок і справедливість не вистачає Сталіна, то людина української ідентифікації може сказати, що не вистачає Бандери", - зазначив він.
Причиною появи російськомовних бандерівців Цибулько вважає антиімперські настрої і радянську несправедливість до українців і їхньої землі.
"Росіяни, які приїжджали сюди, здатні відчувати спосіб мислення українців. Розуміючи несправедливість системи щодо цілої нації, вони стали спочатку співчуваючими. Потім ці люди вбачали в Україні гаранта ліберального і демократичного суспільства. Це робило нових патріотів", - розповів письменник.
Цибулько також зауважив, що "регіонали" зараз бавляться у пострадянську ідентичність, а вона не виробляє ніяких ідей.
"Ця ідентичність тупо паразитує на російському імперському культурному продукті, але він покликаний обслуговувати російську, а не українську державу. Цей світогляд і спосіб ведення політики приречений на поразку", - підкреслив він.
Появу такої категорії людей політолог назвав "дуже позитивним явищем".
ТСН
субота, 21 серпня 2010 р.
"Кошерний" гімн України!!!)))
Українські євреї вітають Україну з Днем Незалежності та співають гімн України на рідній мові!
До свята Дня незалежності телеканал Інтер звернувся до 14 діаспор з проханням перекласти гімн України на їх рідну мову.
Україна - рідна Батьківщина для багатьох народів.
Ми різні, але ми єдині!
З Днем народження, Україно!
понеділок, 16 серпня 2010 р.
У Ющенка закликають до загальнонаціонального страйку
Про це повідомили у прес-службі партії «Наша Україна», а речник Президента України 2005-2010 Віктора Ющенка Ірина Ванникова прокоментувала останні події в медіа-просторі України.
За словами Ванникової, вперше в історії України відбувся попереджувальний ефірний страйк трьох телеканалів – «5 каналу», ТВі та ТРК «Чорноморська».
Вперше за останні п‘ять років в Україні зник головний редактор видання, що критикувало владу, – зокрема, українську міліцію: 15 серпня слідчий відділ Дзержинського райвідділу Харківського міськуправління ГУ МВС порушив кримінальну справу за статтею «умисне вбивство» за фактом зникнення головного редактора газети «Новий стиль» Василя Климентієва.
В той же день у Дніпропетровську невідомі побили журналіста Ю. Михайловича. На початку серпня була закрита його програма «Аргументи за та проти», яку він вів на «51 каналі». У зв’язку з цим він планував організувати прес-конференцію і оголосити про те, що керівництво області утискає свободу слова.
«Отже, немає жодного сумніву - війна влади проти незалежних ЗМІ перейшла на якісно новий рівень. Сьогодні йдеться вже не просто про можливість говорити правду в Україні, а про серйозну небезпеку для життя і здоров‘я журналістів, які насмілюються говорити правду», – наголосила Ванникова.
Вона зауважила, що сподіватися на владу, яка сама ж і нацьковує силові структури на ЗМІ, немає сенсу. «Тільки разом ми ще можемо не допустити остаточного знищення незалежних ЗМІ і журналістики в Україні. Тільки разом ми можемо не допустити нових загадкових зникнень чи нападів на журналістів», - підкреслила Ірина Ванникова.
«Самі журналісти також мають у своєму арсеналі достатньо засобів тиску на владу. Час використовувати їх – ігноруванням, бойкотом одіозних діячів, співпрацею у проведенні журналістських розслідувань і публікації їх результатів ставлячи владу на місце», - зауважила вона.
«Сьогодні вирішується майбутнє не тільки вільної журналістики. Сьогодні вирішується майбутнє України. Поки що медіа ще залишаються четвертою владою і тому мають пам‘ятати про свою відповідальність перед суспільством. Ті, хто думає відсидітися у провладних окопах, мають не обманювати себе. Сьогодні владі взагалі не потрібні журналісти. Тому усі, кому дорога Україна, демократія, свобода слова мають підтримати заклик Громадського руху «Стоп цензурі!» до загальнонаціонального страйку», - підсумувала речник Віктора Ющенка
Народний оглядач
За словами Ванникової, вперше в історії України відбувся попереджувальний ефірний страйк трьох телеканалів – «5 каналу», ТВі та ТРК «Чорноморська».
Вперше за останні п‘ять років в Україні зник головний редактор видання, що критикувало владу, – зокрема, українську міліцію: 15 серпня слідчий відділ Дзержинського райвідділу Харківського міськуправління ГУ МВС порушив кримінальну справу за статтею «умисне вбивство» за фактом зникнення головного редактора газети «Новий стиль» Василя Климентієва.
В той же день у Дніпропетровську невідомі побили журналіста Ю. Михайловича. На початку серпня була закрита його програма «Аргументи за та проти», яку він вів на «51 каналі». У зв’язку з цим він планував організувати прес-конференцію і оголосити про те, що керівництво області утискає свободу слова.
«Отже, немає жодного сумніву - війна влади проти незалежних ЗМІ перейшла на якісно новий рівень. Сьогодні йдеться вже не просто про можливість говорити правду в Україні, а про серйозну небезпеку для життя і здоров‘я журналістів, які насмілюються говорити правду», – наголосила Ванникова.
Вона зауважила, що сподіватися на владу, яка сама ж і нацьковує силові структури на ЗМІ, немає сенсу. «Тільки разом ми ще можемо не допустити остаточного знищення незалежних ЗМІ і журналістики в Україні. Тільки разом ми можемо не допустити нових загадкових зникнень чи нападів на журналістів», - підкреслила Ірина Ванникова.
«Самі журналісти також мають у своєму арсеналі достатньо засобів тиску на владу. Час використовувати їх – ігноруванням, бойкотом одіозних діячів, співпрацею у проведенні журналістських розслідувань і публікації їх результатів ставлячи владу на місце», - зауважила вона.
«Сьогодні вирішується майбутнє не тільки вільної журналістики. Сьогодні вирішується майбутнє України. Поки що медіа ще залишаються четвертою владою і тому мають пам‘ятати про свою відповідальність перед суспільством. Ті, хто думає відсидітися у провладних окопах, мають не обманювати себе. Сьогодні владі взагалі не потрібні журналісти. Тому усі, кому дорога Україна, демократія, свобода слова мають підтримати заклик Громадського руху «Стоп цензурі!» до загальнонаціонального страйку», - підсумувала речник Віктора Ющенка
Народний оглядач
субота, 14 серпня 2010 р.
Ингерманландский повстанческий марш
Сосны рдеют кровью на закате
Ветер вольный мчится над Невой
С москалями на борьбу вставайте,
Чтоб свободным был наш край родной
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить
Седые волны бьются о гранит
И по весне прекрасен яблонь цвет
Тайны веков Угрюмый лес хранит
Встает над Ингрией победный наш рассвет
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить
Пусть небеса прольют огонь возмездья
С кургана витязь нас благословит
От власти зла добьемся избавленья
Господня воля нам благоволит
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить.
Ингерманландия
Ветер вольный мчится над Невой
С москалями на борьбу вставайте,
Чтоб свободным был наш край родной
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить
Седые волны бьются о гранит
И по весне прекрасен яблонь цвет
Тайны веков Угрюмый лес хранит
Встает над Ингрией победный наш рассвет
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить
Пусть небеса прольют огонь возмездья
С кургана витязь нас благословит
От власти зла добьемся избавленья
Господня воля нам благоволит
Припев: Друзья, поднимем флаг наш славный
Нам время верность делом подтвердить
Исполнить долг наш самый главный
родимый Край навек освободить.
Ингерманландия
Російськомовний гімн України обурив севастопольців (відео)
Севастопольці вважають, що телевізійний ролик, в якому росіяни співають гімн України, ображає російськомовне населення.
Лучшее видео на video.tochka.net - Русские поют гимн Украины
З 10 серпня на телеканалі "Інтер" транслюються соціальні ролики до Дня незалежності. За задумом авторів Марка і Ганни Гресь, представники 14 народностей, які населяють Україну, - євреї, вірмени, білоруси тощо - співають гімн України рідною мовою.
"Євреї показані в школі, вірмени за роботою, грузини на танцювальних підмостках, а цигани в полі, з гітарою, у всіх одухотворені, розумні обличчя і правильна мова. А росіяни навпаки - головний герой спить на вулиці, прокидається, чухає низ живота, сам зарослий, у сорочці й морському кашкеті, встає, йому підносять єндову з розсолом. А потім з'являється компанія з гармошкою. Гармоніст у якихось шортах, босоніж, неголений і обличчя в усіх, м'яко кажучи, неодухотворені", - скаржиться голова громадського руху" За єдину Русь "Володимир Тюнін.
Від імені жителів Севастополя організація вимагає від Віктора Януковича припинити трансляцію роликів на телеканалі "Інтер" і почати розслідування за фактом публічної образи національної гідності російськомовної частини України.
tochka
Лучшее видео на video.tochka.net - Русские поют гимн Украины
З 10 серпня на телеканалі "Інтер" транслюються соціальні ролики до Дня незалежності. За задумом авторів Марка і Ганни Гресь, представники 14 народностей, які населяють Україну, - євреї, вірмени, білоруси тощо - співають гімн України рідною мовою.
"Євреї показані в школі, вірмени за роботою, грузини на танцювальних підмостках, а цигани в полі, з гітарою, у всіх одухотворені, розумні обличчя і правильна мова. А росіяни навпаки - головний герой спить на вулиці, прокидається, чухає низ живота, сам зарослий, у сорочці й морському кашкеті, встає, йому підносять єндову з розсолом. А потім з'являється компанія з гармошкою. Гармоніст у якихось шортах, босоніж, неголений і обличчя в усіх, м'яко кажучи, неодухотворені", - скаржиться голова громадського руху" За єдину Русь "Володимир Тюнін.
Від імені жителів Севастополя організація вимагає від Віктора Януковича припинити трансляцію роликів на телеканалі "Інтер" і почати розслідування за фактом публічної образи національної гідності російськомовної частини України.
tochka
понеділок, 9 серпня 2010 р.
Вогонь вщент знищив базу ВМФ РФ під Москвою. Згоріло 200 літаків
Вогонь лісової пожежі знищив крупну базу Військово-морського Флоту Росії під Москвою. сталося це ще 29 липня, але відомо про це стало далеко не відразу. Першим про інцидент повідомило агентство Life News: за його даними, під Москвою знищено 200 одиниць авіатехніки на суму в 20 млрд рублів.
Сама база площею 100 га згоріла вщент, повідомляє агентство з посиланням на своє джерело.
«За фактом пожежі на базі ВМФ проводиться дослідча перевірка», — прокоментували цю інформацію у Військовому слідчому управлінні по Московському військовому округу, не уточнивши ні номера військової частини, ні розмірів заподіяного вогнем збитку.
Пізніше й ІТАР-ТАРС розповсюдив заяву Міноборони РФ: дійсно, «29 липня верхова пожежа перекинулася на територію однієї з військових частин в Коломенському районі».
«В результаті виник спалах на технічній території, де знаходилося списане майно і автотехніка. В результаті вжитих заходів того ж дня пожежа була локалізована і згашена», — повідомили у військовому відомстві.
«Вогонь охопив територію секретної частини площею у 100 га лише за 10 хвилин», — повідомило джерело Life News. При цьому, за його словами, це не єдине ЧП, від якого постраждали військові.
«Згоріла також одна будівля бази зберігання майна ВДВ. Там збиток на декілька порядків менший — близько мільйона рублів. На цій базі зберігалося майно, яке мали списати», — додав він.
Офіційний представник СКП Володимир Маркин підтвердив, що за фактом пожежі Військове слідче управління по Московському військовому округу проводить дослідчу перевірку. Пожежа відбулася в четвер 29 липня. Вона виникла близько 16 години на базі зберігання авіаційно-технічного майна ВМФ РФ, розташованій поблизу міста Коломни Московської області, сказав Маркин «Інтерфаксу».
Правда про 200 літаків і гвинтокрилів на 20 мільярдів рублів він промовчав, але відзначив, що згоріли штаб, фінансова частина, клуб, два бокси автомобільного парку, 13 сховищ з авіаційним майном різного призначення, 17 відкритих майданчиків для зберігання техніки з автомобілями, що знаходилися на них.
«30 липня вогнища пожежі були локалізовані. В результаті пожежі ніхто не постраждав», — заявив Маркин.
За неофіційними даними, Центральна авіаційно-технічна база (ЦАТБ) ВПС і ППО ВМФ Росії знаходиться на околиці міста Коломни (район Щурово).
Головними завданнями, які стоять перед службовцями військової частини, є приймання, зберігання і обробка авіаційного, гідрографічного і штурманського майна, що поступає від промислових підприємств, авіаційно-технічних частин, військово-карних закладів і ремонтних підприємств Військово-морського флоту.
Впродовж 60 років на забезпеченні ЦАТБ стоять Північний флот, Тихоокеанський флот, Балтійський флот, Чорноморський флот, Каспійська флотилія, Санкт-Петербурзька військово-морська база, частини Військово-повітряних сил ВМФ РФ.
Таким чином, пожежа знищила найбільшу військову базу ВМФ Росії.
За повідомленнями ЗМІ, «вогонь від лісових пожеж» знищив цехи секретного конструкторського бюро машинобудування в Коломні. Йдеться про ФГУП «КБ машинобудування» в Коломні, яке розробило комплекси «Іскандер» і «Голка».
«Вогнище спалаху знаходилося в цехах конструкторських підрозділів підприємства», суперечливо і ухильно передають російські ЗМІ.
Сам характер подачі інформації вказує на те, що пожежа могла бути організована і її причиною не є лісові пожежі.
Збиток, заподіяний банді «російська армія», становить не менше декількох мільярдів рублів.
Секретний об'єкт згорів в четвер, 5 серпня, проте росіяни повідомили про це тільки 8 серпня.
КЦ
неділя, 8 серпня 2010 р.
Ефект айсберга або ймовірний сценарій анексії Криму Російською Федерацією
Характерною рисою сучасної влади в Україні є її дволикість та непрозорість – ефект айсберга. За гарними словами на публіку криються ганебні вчинки «поза кадром». З огляду на це, національна безпека та територіальна цілісність України нині знаходиться під реальною загрозою. Поступливість у царині національних інтересів, що демонструє ця влада, є вкрай небезпечною, адже її наслідки Україна відчує вже у найближчому майбутньому.
Маскуючись зовні гарними та улесливими гаслами про економічну вигоду та соціальне благополуччя, влада намагається приховати справжню руйнівну сутність своїх антидержавних угод, які були укладені з Росією, щодо Криму та Севастополя. Більше того, є всі підстави говорити про свідому участь теперішніх найвищих очільників України у сумісному з Кремлем сценарії по відторгненню Криму від України та приєднанню його до Росії. Власне, свою пасивну роль вони вже майже відіграли, подовживши строк перебування Чорноморського флоту(читай: Росії) у Криму ще на 45 років, тепер їм залишилося пожиттєво отримувати дивіденди від Кремля, нам, українцям, спостерігати, як втрачається частина рідною землі, ну а Москві – активно діяти.
Що, власне, й спостерігаємо впродовж тих декількох місяців, що минули з моменту підписання сумнозвісного харківського пакту: нескінченні вояжі до України та Криму, зокрема, російських «місіонерів», починаючи від самих Медвєдєва та Путіна у купі з чисельною зграєю колишніх персон « нон-ґрата», аж до маргінальних московських байкерів. Ще рік не минув, а в Україну знову припхався «Кіріл». У цей же самий час Москва оголосила про збільшення чисельності Чорноморського флоту і вже доправляє два нові кораблі з Балтики.
Цілком очевидно, що Росія вже почала реалізацію свого сценарію анексії Севастополя та Криму. Цей сценарій вже неодноразово успішно відпрацьований Кремлем на теренах бувшого СССР, зокрема, у Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії. За цією ж схемою вони діятимуть цього разу й в Криму. Тому, ця передбачливість Москви, дає змоги більш-менш точно змоделювати подальший розвиток подій навколо українського півострова.
Отже. Ймовірний сценарій анексії Криму Російською Федерацією:
Крок перший : Подовження терміну перебування Чорноморського флоту у Севастополі та Криму на невизначений строк. Виконане.
Крок другий : Збільшення кількісного складу кораблів та особового складу Чорноморського флоту у Севастополі та Криму. У процесі.
Крок третій : Витіснення українських ВМС з Севастополя до Одеси. На стадії підготовки.
Крок четвертий : Прихована поступова роздача російських паспортів мешканцям Севастополя та Криму з мовчазного потурання української влади. У процесі.
Крок п’ятий : Доведення відсоткової кількості мешканців Севастополя, що мають російське громадянство, до переважної над громадянами України. У процесі.
Крок шостий : Влаштування з допомогою ФСБ низки терористичних актів у Севастополі, провину у здійсненні яких буде покладено на українських націоналістів. Передбачається.
Крок сьомий : Ініціювання Кремлем звернення промосковської міської Ради Севастополя до уряду Російської Федерації з проханням захистити, переважаючих у місті, російських громадян від терору з боку українських радикалів у зв’язку з нездатністю київської влади зробити це. Передбачається.
Крок восьмий : Офіційний Кремль дає наказ, згідно з Законом РФ «Про захист громадян по за межами Росії» командуванню Чорноморського флоту взяти під свій контроль усю територію Севастопольського регіону. Передбачається.
Крок дев’ятий : До Ради Безпеки ООН Москвою ставиться вимога визнати Севастополь черговою «гарячою точкою» з наданням мандату миротворців російським військам. Передбачається.
Крок десятий : Влада офіційного Києва де-факто вже не розповсюджується на Севастополь. Російські громадяни – мешканці Севастополя ініціюють референдум на якому висловлюються за входження міста до складу Росії. Москва визнає легітимність волевиявлення мешканців Севастополя. Передбачається.
Крок одинадцятий : Реалізація сценарію з Севастополем по відношенні до усього Криму. Передбачається.
Власне, за такою схемою, як уже зазначалося, було відтято від Молдови Придністров’я, а від Грузії Абхазію та Південну Осетію. У тім, що Росія по відношенні до Севастополя та Криму йде за таким самим сценарієм, сумнівів немає.
Нам , українцям, залишається тільки одне – зробити так, аби цього разу російський ненажерливий ведмідь зламав собі шию на українській землі.
Борітеся - поборите!
ОНЗ "Південний Щит"
Підписатися на:
Дописи (Atom)