Вибухи в Макіївці, масштабна реакція на них влади і політиків, а також посилена увага ЗМІ стали черговим етапом творення нової інформаційної реальності
В Україні вперше за понад шість років знову лунає слово «тероризм». Влада демонстративно шукає винних – МВС навіть поширило прикмети двох підозрюваних. Юлія Тимошенко в день, коли пролунали вибухи, заявила, що це «нагадує їй технології»; шеф СБУ Валерій Хорошковський відповів, що порівняння вибухів із технологіями «вражають цинізмом».
Багатоголосне обговорення у ЗМІ, жонглювання словом «тероризм» не додають спокою. Особливо на тлі істерії, розгорнутої щодо підриву пам’ятника Сталіну в Запоріжжі, й повідомлень, які виникають час від часу, про те, що в регіональні офіси Партії регіонів хтось намагався кинути пляшки із запальною сумішшю. Щоправда, після скандалу з невиплатою регіоналами «мітингувальникам» у Києві «добових» повідомлення про «напади на офіси ПР» набувають додаткової пікантності.
У зв’язку з цим виникає два дуже серйозних питання.
Якщо справді вибухи – це справа рук терористів (хай навіть дилетантів), то чим тоді займаються правоохоронці? СБУ з її Антитерористичним центром, повсякчасними заявами про професіоналізм і неабиякими повноваженнями, виходить, займалась явно не своїми прямими обов’язками? Звісно, проводити «бесіди» з науковцями чи студентами безпечніше, але тоді є ризик не помітити справжньої небезпеки. МВС, яке виганяє сотні бійців спецпідрозділів під час акцій опонентів влади, виходить, лише пливе за течією, не маючи змоги захистити порядок і безпеку? У чому тоді полягає «стабільність», яку приніс новий режим? За п’ять помаранчевих років, які клянуть можновладці, вибухів на вулицях не було. Якщо справді влада вірить у те, що підрив пам’ятника Сталіну – це тероризм, чому не вжито додаткових заходів із запобігання йому? Зрештою, якщо за вибухами стоять якісь одинаки, може, навіть не зовсім адекватні (таких справді важко відстежити будь-яким спецслужбам), чи не свідчить це про ставлення людей до влади? Причому в осередку її могутності, у рідному регіоні? Якщо таким є розчарування по-донецьки, можновладцям слід терміново щось кардинально міняти у своїй програмі «покращення життя вже сьогодні».
Але якщо за вибухами справді стоять «технології», таких «технологів» треба чимшвидше знешкодити. Якщо вибухи в Макіївці – це віхи певного плану, реалізація якого почалась у Запоріжжі, його елементами є повідомлення про напади на офіси ПР, підготовкою до кульмінації – Макіївка, а кульмінація, не дай Боже, передбачає жертви й «закручування гайок», то автори такого сценарію працюють не тільки проти України, а й проти її влади. Пожорсткішання режиму в країні (не кажучи вже про надзвичайний стан) світове співтовариство однозначно сприйме як відмову українського керівництва від цивілізованої політики.
Наслідки такого рішення вже відчув на собі Аляксандр Лукашенка: його дії проти опозиції (які важко пояснити навіть із цинічного політтехнологічного погляду: арешти опозиціонерів жодним чином не зміцнили владу Бацьки) перекреслили кропітку роботу останніх років щодо виборсування з-під контролюючої руки Росії. Віднині шлях один – у фарватері старшого брата. Білорусь ішла до цього довго, віддаючи контроль Росії над стратегічними підприємствами й поступаючись економічним суверенітетом у межах нерівноправних наддержавних інституцій. В останні роки поведінка білоруського керівництва почала набувати ознак прозріння – після того як російська сторона мимохідь знехтувала його економічними інтересами. Однак нині можливості для маневру втрачено.
Українська влада – незалежно від політичного кольору – об’єктивно не зацікавлена в такому розвитку подій. Наша економіка залишається життєздатною (незважаючи на кризу), суспільство самодостатнє й переконане в самоцінності незалежності (хай навіть різні суспільні групи вкладають у це поняття дещо різне наповнення). Це справжня основа для сили й могутності держави. Роль влади – спертися на цю основу й розвивати потенціал країни. Такий шлях важкий, вимагає неабиякого хисту. Особливо якщо на виборах здобуто підтримку лише третини громадян, а нині ця підтримка зменшується. Однак саме він дає змогу продемонструвати справжню силу й залишитися в історії позитивним прикладом. Як писав батько прикладної політології Макіавеллі, завжди краще спиратися на своїх, ніж залежати від ласки найманців. У зв’язку з цими питаннями виникає амбітне завдання для ЗМІ, які займаються журналістськими розслідуваннями. Виявлення та опублікування фактів, які стоять за раптовим «сплеском тероризму», здатне остудити багато голів. Ті ж, хто штовхає владу на нібито легшу дорогу «закручування гайок» і «примучування» країни до покори, насправді дбають не про її інтереси. Вони послаблюють державу, позбавляють її зовнішньополітичного та економічного маневру, різко звужують альтернативи для прийняття рішень. Такий сценарій вигідний тільки зовнішнім силам, які бачать Україну придатком для реалізації власних планів та інтересів. Можливості нашої країни, її громадяни, представники влади для таких зовнішніх гравців – лише ресурс. А бути ресурсом невигідно й небезпечно. Тому хочеться сподіватися, що влада не зробить помилки, на яку її штовхають.
Український тиждень
понеділок, 31 січня 2011 р.
субота, 29 січня 2011 р.
Імена в мармурі
Nimed marmortahvlil (ест.)
Найвідоміший естонський фільм, що оповідає про боротьбу за здобуття незалежності. Події, які відбувалися в Україні у 1918 році майже синхронно проходили й в Естонії. Проте, коли у січні 1918 року на станції Крути проти переважаючих сил більшовиків виступили лише українські студенти, то на естонській станції Валга крім естонських гімназистів опинилися й фінські добровольці.
Естонія здобула незалежність, а її герої потрапили в кінострічку, яка по-сьогодні є вершиною естонського кінематографа й здобула міжнародне визнання. Зокрема, у 2003 році фільм став номінантом «Золотого дельфіна» міжнародного кінофестивалю «Festroia - Troia» (Португалія) та включена Німецьким видавничим домом до переліку «100 найбільш захоплюючих кінофільмів світу».
«Імена в мармурі» - 14-місячна історія групи гімназистів, які 31 січня 1919 року взяли участь у легендарному бою під Валгою. Це історія про формування свідомості та характеру, почуттів та героїзму молодих людей, які насамперед прагнули сповнити свій обов'язок перед Батьківщиною.
Тривалість фільму: 1:30.
Режисер: Ельмо Ньюганен / Elmo Nuganen
Оператор: Сєргєй Астахов
Країна-виробник: Естонія, Фінляндія
Виробництво: компанія "Taska Productions"
Премєра: 1 листопада 2002 в Естонії та Фінляндії
Жанр: історична драма
Пом’ятай про Крути
Скачати фільм у високій якості можна тут .
Найвідоміший естонський фільм, що оповідає про боротьбу за здобуття незалежності. Події, які відбувалися в Україні у 1918 році майже синхронно проходили й в Естонії. Проте, коли у січні 1918 року на станції Крути проти переважаючих сил більшовиків виступили лише українські студенти, то на естонській станції Валга крім естонських гімназистів опинилися й фінські добровольці.
Естонія здобула незалежність, а її герої потрапили в кінострічку, яка по-сьогодні є вершиною естонського кінематографа й здобула міжнародне визнання. Зокрема, у 2003 році фільм став номінантом «Золотого дельфіна» міжнародного кінофестивалю «Festroia - Troia» (Португалія) та включена Німецьким видавничим домом до переліку «100 найбільш захоплюючих кінофільмів світу».
«Імена в мармурі» - 14-місячна історія групи гімназистів, які 31 січня 1919 року взяли участь у легендарному бою під Валгою. Це історія про формування свідомості та характеру, почуттів та героїзму молодих людей, які насамперед прагнули сповнити свій обов'язок перед Батьківщиною.
Тривалість фільму: 1:30.
Режисер: Ельмо Ньюганен / Elmo Nuganen
Оператор: Сєргєй Астахов
Країна-виробник: Естонія, Фінляндія
Виробництво: компанія "Taska Productions"
Премєра: 1 листопада 2002 в Естонії та Фінляндії
Жанр: історична драма
Пом’ятай про Крути
Скачати фільм у високій якості можна тут .
Янукович вкотре осоромив Україну: у Давосі не зміг прочитати гасло України
З президентом Віктором Януковичем під час виступу в Давосі на українському ланчі трапився черговий конфуз. Янукович не зміг вимовити гасло промо-кампанії України, яка демонструється на світових телеканалах - “Увімкни Україну”.
Янукович читав свій виступ з папірця. Він розповідав про збільшення іноземних інвестицій до України після його приходу до влади. "Це свідчення зростання довіри до України", - сказав Янукович.
"Цей слоган - увікни..., увікни..., - вікнить для себе Україну – це слоган промо-кампанії нашої держави до Євро-2012", - сказав Янукович.
"Для того щоб увікнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очима, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово", - додав Янукович.
Останню його репліку про жінок ведуча ланчу журналістка Христя Фрилянд сприйняла як неполіткоректну.
"Політична коректність ще не досягнула України, але все одно було чудово почути про красу українських жінок", - сказала Фрилянд.
Аратта
Янукович читав свій виступ з папірця. Він розповідав про збільшення іноземних інвестицій до України після його приходу до влади. "Це свідчення зростання довіри до України", - сказав Янукович.
"Цей слоган - увікни..., увікни..., - вікнить для себе Україну – це слоган промо-кампанії нашої держави до Євро-2012", - сказав Янукович.
"Для того щоб увікнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очима, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово", - додав Янукович.
Останню його репліку про жінок ведуча ланчу журналістка Христя Фрилянд сприйняла як неполіткоректну.
"Політична коректність ще не досягнула України, але все одно було чудово почути про красу українських жінок", - сказала Фрилянд.
Аратта
четвер, 27 січня 2011 р.
Повний провал візиту Януковича до Японії
Незважаючи на спроби преси хоч трохи виправити повний провал візиту Януковича до Японії, це не вдається.
З президентом України, не зустрівся жоден міністр, жоден губернатор і навіть мер м.Токіо не прийшов на ранковий сніданок, під час якого Янукович зустрічався з головою ГРОМАДСЬКОЇ організації, що займається вивченням ринку і видачею рекомендацій. Не прийшли на зустріч і мери Кіото і Осаки, а це дуже впливові люди.
Вдалося умовити імператора на символічну зустріч, під час якої Янукович завдав образи в особі імператора всьому японського народу. Він перший протягнув руку і не зробив символічного поклону.
Це не дрібниця для японця – такого не дозволяв собі жоден іноземний керівник.
Але ще гірше, що за повідомленням газети "Хоккайдо сімбун", Януковича відмовлялися супроводжувати навіть японські поліцейські.
Чому так сталося, що візит президента України перетворився на ганьбу для всієї країни України?
Відповідь проста. Японці не українці.
Крадіжка є дуже тяжким злочином, а сам злодій назавжди затаврований суспільством. Тим більше двічі злодій і бандит. З таким ніхто не спілкуватиметься.
Японські поліцейські-офіцери – найчесніші у світі і на відміну від українських, НІКОЛИ не повісять у себе в кабінеті портрет злодія, навіть якщо він став президентом.
Для японців та зверхньо-панська поведінка, яку продемонструвала українська делегація, є за суттю огидною. І справа не тільки в Сінкасее, коли Янукович викупив у компанії цілий вагон, а й багато інших фактів.
Японська преса зробила з Януковича посміховисько, нагадавши про його злодійства і судимості, яхти та вертольоти, панський спосіб життя і Межигір'я, вкрадені мільярди – ним і його дітьми, а також про те, що він син зрадника і дезертира, який відмовився захищати свою Батьківщину і добровільно став на службу ворогу.
Не треба було здійснювати цей візит.
Він вас зганьбив.
Але ще більше, зганьблені його виборці. Ті, хто міг обрати ТАКОГО президента.
Тепер у Японії знають, що з себе представляє народ України.
Президент, від зустрічі з яким ВІДМОВИЛИСЯ зустрічатися всі.
Імператор не береться до уваги. Він ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ зустрічатися і зберігати обличчя Японії.
Він тільки символ Японії.
Соромно! За вас соромно!
Не треба приїжджати до Японії.
Блог Олександра Білецького
З президентом України, не зустрівся жоден міністр, жоден губернатор і навіть мер м.Токіо не прийшов на ранковий сніданок, під час якого Янукович зустрічався з головою ГРОМАДСЬКОЇ організації, що займається вивченням ринку і видачею рекомендацій. Не прийшли на зустріч і мери Кіото і Осаки, а це дуже впливові люди.
Вдалося умовити імператора на символічну зустріч, під час якої Янукович завдав образи в особі імператора всьому японського народу. Він перший протягнув руку і не зробив символічного поклону.
Це не дрібниця для японця – такого не дозволяв собі жоден іноземний керівник.
Але ще гірше, що за повідомленням газети "Хоккайдо сімбун", Януковича відмовлялися супроводжувати навіть японські поліцейські.
Чому так сталося, що візит президента України перетворився на ганьбу для всієї країни України?
Відповідь проста. Японці не українці.
Крадіжка є дуже тяжким злочином, а сам злодій назавжди затаврований суспільством. Тим більше двічі злодій і бандит. З таким ніхто не спілкуватиметься.
Японські поліцейські-офіцери – найчесніші у світі і на відміну від українських, НІКОЛИ не повісять у себе в кабінеті портрет злодія, навіть якщо він став президентом.
Для японців та зверхньо-панська поведінка, яку продемонструвала українська делегація, є за суттю огидною. І справа не тільки в Сінкасее, коли Янукович викупив у компанії цілий вагон, а й багато інших фактів.
Японська преса зробила з Януковича посміховисько, нагадавши про його злодійства і судимості, яхти та вертольоти, панський спосіб життя і Межигір'я, вкрадені мільярди – ним і його дітьми, а також про те, що він син зрадника і дезертира, який відмовився захищати свою Батьківщину і добровільно став на службу ворогу.
Не треба було здійснювати цей візит.
Він вас зганьбив.
Але ще більше, зганьблені його виборці. Ті, хто міг обрати ТАКОГО президента.
Тепер у Японії знають, що з себе представляє народ України.
Президент, від зустрічі з яким ВІДМОВИЛИСЯ зустрічатися всі.
Імператор не береться до уваги. Він ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ зустрічатися і зберігати обличчя Японії.
Він тільки символ Японії.
Соромно! За вас соромно!
Не треба приїжджати до Японії.
Блог Олександра Білецького
Януковича просять звільнити дружину "з-під домашнього арешту"
Під адміністрацією президента проходив мітинг на підтримку дружини президента Людмили Янукович.
З боку вулиці Лютеранської зібралося 20 жінок, які тримали плакати, в яких вимагали від президента показати дружину.
Вони скандували також "Пані Люда, вийди в люди".
Жінок охороняли 10 міліціонерів.
Акцію проводить асамблея "За права жінок похилого віку!" . Як ідеться у прес-релізі організації, активісти вимагають "звільнення першої леді України з-під домашнього арешту від чоловіка-тирана".
Як відомо, дружину президента ніхто не бачив біля нього з часів інавгурації.
Українська правда
З боку вулиці Лютеранської зібралося 20 жінок, які тримали плакати, в яких вимагали від президента показати дружину.
Вони скандували також "Пані Люда, вийди в люди".
Жінок охороняли 10 міліціонерів.
Акцію проводить асамблея "За права жінок похилого віку!" . Як ідеться у прес-релізі організації, активісти вимагають "звільнення першої леді України з-під домашнього арешту від чоловіка-тирана".
Як відомо, дружину президента ніхто не бачив біля нього з часів інавгурації.
Українська правда
неділя, 23 січня 2011 р.
Люди ночували під офісом ПР через невиплату грошей за участь в акціях
Із людьми, які напередодні брали участь у мітингах на Майдані Незалежності, - таки розрахувалися. Проте - не з усіма. Гроші віддали в одному з київських кафе, - повідомляє "Українська правда". А близько двохсот осіб ночували під столичним штабом Партії регіонів. Заявляли, що саме представники політсили - обіцяли їм гроші за участь в акціях.
Щоб отримати зароблене - деякі учасники акцій написали заяви про невиплату їм грошей у міліцію. Тим часом представники Партії регіонів усі звинувачення відкидають.
***
Близько півночі. Київський штаб Партії регіонів оточили близько двохсот людей. Кажуть, прийшли вимагати гроші за участь у мітингах до Дня Соборності.
Мітингувальники чекають вже кілька годин. Та зі штабу до них ніхто не виходить. А ті, хто безпосередньо збирав людей на мітинги, так звані "сотники" та "тисячники" на дзвінки не відповідають.
Галина Георгіївна чекає на гроші для 80-ти людей, яких вона привезла на мітинг. Шкодує, що нема ніяких письмових угод з організаторами заходів. Тільки від руки написані переліки учасників.
Втомлені мітингувальники влаштовуються у холі штабу Партії регіонів. Хто на сходах, а хто і просто на підлозі.
У декого з голодних та замерзлих пікетувальників уривається терпець - вони грабують буфет штабу.
Найстійкіші з мітингувальників вирішують ночувати просто у холі штабу Партії Регіонів.
Залишаються неподалік від штабу і двоє міліціонерів, патрульна машина та автобус з правоохоронцями. Проте не втручаються. А у Партії регіонів заявляють, що не наймали людей для участі у акціях до Дня Соборності. І усі їхні прихильники стояли там за власним бажанням.
5 канал
Щоб отримати зароблене - деякі учасники акцій написали заяви про невиплату їм грошей у міліцію. Тим часом представники Партії регіонів усі звинувачення відкидають.
***
Близько півночі. Київський штаб Партії регіонів оточили близько двохсот людей. Кажуть, прийшли вимагати гроші за участь у мітингах до Дня Соборності.
Мітингувальники чекають вже кілька годин. Та зі штабу до них ніхто не виходить. А ті, хто безпосередньо збирав людей на мітинги, так звані "сотники" та "тисячники" на дзвінки не відповідають.
Галина Георгіївна чекає на гроші для 80-ти людей, яких вона привезла на мітинг. Шкодує, що нема ніяких письмових угод з організаторами заходів. Тільки від руки написані переліки учасників.
Втомлені мітингувальники влаштовуються у холі штабу Партії регіонів. Хто на сходах, а хто і просто на підлозі.
У декого з голодних та замерзлих пікетувальників уривається терпець - вони грабують буфет штабу.
Найстійкіші з мітингувальників вирішують ночувати просто у холі штабу Партії Регіонів.
Залишаються неподалік від штабу і двоє міліціонерів, патрульна машина та автобус з правоохоронцями. Проте не втручаються. А у Партії регіонів заявляють, що не наймали людей для участі у акціях до Дня Соборності. І усі їхні прихильники стояли там за власним бажанням.
5 канал
пʼятниця, 14 січня 2011 р.
Ющенко про Бандеру: Влада принижує героїв на догоду Кремлю
Влада кинула виклик значній частині українського суспільства, скасувавши указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України на догоду Кремлю й Москві.
Цю позицію третього президента України Віктора Ющенка озвучила його прес-секретар Ірина Ванникова у коментарі для “ЛІГАБізнесІнформ“.
”У цьому питанні правда й право на стороні українців. Адже це виклик усім українцям. Це загроза українській державності”, – процитувала Ванникова позицію Ющенка.
На думку третього президента, влада має зрозуміти, що “спроби переписати українську історію, принизивши українських героїв на догоду Кремлю й Москві замовленими рішеннями судів, налаштують людей проти цієї влади, адже для значної частини українців Бандера й Шухевич – національні герої”.
Ющенко переконаний, що “влада робить досить грубу помилку, адже, маючи лише третину підтримки українців, вона мала б працювати на об’єднання суспільства, а не роз’єднання”.
”Через дії влади в опозиції до неї не тільки політики, але й підприємці, студенти, пенсіонери. Кожен крок цієї влади викликає громадський протест”, – додала Ванникова.
На думку Ющенка, рішення судів по Бандері й Шухевичу не мають жодних правових підстав.
Як повідомила Ванникова, юристи “Нашої України” подали касаційні скарги на неправосудні рішення донецьких судів і Вищого адміністративного суду.
Як відомо, 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов про визнання незаконним і скасуванню указу президента Ющенка “Про присвоєння Бандері звання Герой України”.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду вердикт першої судової інстанції був залишений без змін. Рішення набуло чинності. Відповідний указ президента №46/2010 скасовано.
«Українська правда»
Цю позицію третього президента України Віктора Ющенка озвучила його прес-секретар Ірина Ванникова у коментарі для “ЛІГАБізнесІнформ“.
”У цьому питанні правда й право на стороні українців. Адже це виклик усім українцям. Це загроза українській державності”, – процитувала Ванникова позицію Ющенка.
На думку третього президента, влада має зрозуміти, що “спроби переписати українську історію, принизивши українських героїв на догоду Кремлю й Москві замовленими рішеннями судів, налаштують людей проти цієї влади, адже для значної частини українців Бандера й Шухевич – національні герої”.
Ющенко переконаний, що “влада робить досить грубу помилку, адже, маючи лише третину підтримки українців, вона мала б працювати на об’єднання суспільства, а не роз’єднання”.
”Через дії влади в опозиції до неї не тільки політики, але й підприємці, студенти, пенсіонери. Кожен крок цієї влади викликає громадський протест”, – додала Ванникова.
На думку Ющенка, рішення судів по Бандері й Шухевичу не мають жодних правових підстав.
Як повідомила Ванникова, юристи “Нашої України” подали касаційні скарги на неправосудні рішення донецьких судів і Вищого адміністративного суду.
Як відомо, 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов про визнання незаконним і скасуванню указу президента Ющенка “Про присвоєння Бандері звання Герой України”.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду вердикт першої судової інстанції був залишений без змін. Рішення набуло чинності. Відповідний указ президента №46/2010 скасовано.
«Українська правда»
Заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін лабає "Мурку"
Коли в державі президент є рецидивістом зі стажем, кримінальним злочинцем, якому досі судимості знімають, то само собою, що і прокурори у такої влади - клоуни і у підтанцовці. На відео - заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін лабає "Мурку" на радість зажирівшої від вседозволеності неукраїнської публіки.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
