субота, 14 травня 2011 р.

Специально для россиян, которые охуели от ситуации во Львове на 9 мая

Первое

Подумайте – почему в этот день беспорядки были только во Львове? Почему в других городах западной Украины всё прошло без мордобоя? Почему в другие года, даже при Ющенко, в том же Львове ветераны прекрасно справляли свои потребности, и возлагали куда хотели что хотели?

Всё просто –  именно в этом году, именно во Львов заезжали ребята из «Русского Единства» (Крым) и «Родины» (Одесса).

Ребята обнаружили, что в Украине есть солидный кусок советско-русского электората, который остался без чабана: Наталья Михайловна Витренко ушла в безвременный запой, Петр Симоненко окончательно махнул рукой на советский имидж, расслабился и превратился в успешного буржуя, «регионалам» вообще не до борьбы против НАТО за русский язык, им бы с реальными проблемами совладать. Итого – местечковые РЕ и «Родина» решили, что хватит прозябать в своих провинциях, надо расширяться на всю страну.«Собирались в 2011 выйти за пределы Крыма. Выходим. Планы «Русского единства» распространяются на всю Украину. И вообще, хватит сидеть в глухой обороне, надо продвигаться вперед и распространять свои идеи, свои ценности», - сказалкоординатор акции Юхин.

А чтобы привлечь много-много внимания, надо сделать что-то очень-очень яркое. Например, привезти во Львов красный флаг и поднять его над городом, как над Берлином.

Второе

Львовяне не любят красный флаг, у них есть на это миллион весомых причин. Не вдаваясь в исторические подробности, представим: на одно из кладбищ солдат вермахта в России торжественно прибывает делегация их немецких внуков. Не просто внуков, а идейных таких внуков, - «руссиш швайне, хо-хо-хо». За два месяца до приезда внуки показывают всем бааааальшущее знамя со свастикой, которое планируют торжественно развернуть в России. А на все претензии отвечают, что их деды воевали именно под этим флагом, а память дедов свята.

Как вы их встретите?

Третье


9 мая Львов еще раз подтвердил свое звание культурной столицы Украины - не был избит ни один настоящий ветеран. НИ ОДИН. Раздухарившаяся шпана срывала ленточки с тетушек средних лет, давала подзатыльники молодым, но стариков никто не трогал. Не зафиксировано ни одного обращения ветеранов в милицию с жалобами на физическое насилие или даже оскорбление.

Хотя, между нами говоря, многим именно львовским ветеранам стоило бы врезать. Обычные советские ветераны после демобилизации возвращались в родные русские колхозы. А во Львове, невероятно красивом европейском городе, любили оседать на пенсии крупные армейские и силовые чины, или просто бывшие ГБшники, которых тут к концу «бандеровщины» развелось, как вшей. Но это так, к слову.

Четвертое

Если посмотреть внимательно знаменитое видео с насмерть перепуганной девчушкой, не трудно заметить, что толпа не пытается раскурочить автобусы и всех там убить. Люди пытаются не пустить автобусы на холм славы, а их оттесняет милиция, начинаются драки.

Русские националисты из «Родины» и «Русского единства» повели себя, как палестинские арабы, - прикрылись детьми и женщинами. Загрузили в автобусы тетушек, навязали на них ленточек и погнали на злополучный холм. На том самом видео слышно, как львовянин кричит бабушке – «Ты зачем привела её (девочку), сука старая?! Детьми [прикрываешься]?» Хотя, вообще-то, по совести, вопрос не к бабушке.

С 10 марта работали мобилизационные пункты «Русского Единства» в Крыму. Русскоеды сами заявляли, что планируется «не пикник, а серьезное мероприятие».

Пятое


Украинская власть повела себя подло. Выстроив с утра кордоны вокруг места поклонения и не давая занять его львовянам, она отказалась пускать настоящих, не понаехавших ветеранов. Свидетели событий утверждают, что пока не появились автобусы с одесскими и крымскими «внуками», ситуация развивалась вполне мирно – люди с ленточками спокойно прохаживались по толпе, вели политические споры, и как все, поглядывали на милицию у холма, бросали цветы через кордон. А когда подъехали «гости» - вот тогда и началась свистопляска.

Почему милиция, не смотря на запрет суда, обеспечила проезд именно этих автобусов, проигнорировав настоящих ветеранов – тут будем разбираться еще долго. МВД уже путается и отбрехивается.

Шестое

Русская агит-пресса сразу обгадилась заголовками типа «Во Львове ветеранам пришлось вновь биться с нацистами». Если чуть-чуть приглушить треск и праведные стенания, имеем: несколько расквашенных физиономий каких-то быков в пиджаках, несколько сорванных ленточек, одно разбитое стекло, 5 уголовных дел по итогу. В краю закопанных шмайсеров это верх сдержанности. В цивилизованной Европе, в Берлине, обыкновенная первомайская демонстрация не считается удачной, если не сожгут пару машин, не разобьют кучу витрин и вообще не разгуляются до крови. Корреспонденты, снимающие берлинский праздник весны и труда, бегают исключительно в шлемах.

Седьмое

Янукович, к которому сейчас все вопиют, честно попытался сгладить ситуацию до ее возникновения.
Чтобы не обвиняли в «фашизме», на киевском параде т.н. «знамя победы» несли впереди государственного, и вообще всю Украину красными тряпицами поистыкали. Чтобы не обвиняли в прогибе перед Кремлем, закон о признании красных тряпиц Знаменами он так и не подписал. И вообще явился на торжества не с «георгиевской» ленточкой на груди, а с желто-голубой, как нормальный президент независимой страны.

Наверняка он сам сейчас хуеет от ментовских интриг, русскоедских политических амбиций и  львовской «завзятости» (извините, не знаю, как это слово по-русски, но оно подходит больше всего). Оставьте человека в покое, наш МИД вам уже ответил.

Восьмое


Верьте или нет, но на кадрах из бушующего Львова видно очень мало настоящих, идейных националистов. С милицией, в основном, толкаются обыкновенные львовяне.

Карпаты – это наш Кавказ. Считать жителей Львова националистами – всё равно, что называть всех партизан Дудаева ваххабитами. Галичане не любят красный флаг, и у них, повторяю, есть для этого миллион причин. Молча терпеть его в своем городе не станут. Они у нас такие.

Девятое

Некоторые суровые русские парни, услышав, что нацисты убили и съели сто тыщ ветеранов, собрались приехать во Львов и показать зарвавшимся хохлам всю силу имперской мощи. Реально говорю – не стоит этого делать.

Большая часть украинских националистов живет не во Львове. Среди украинских правых перед русскоедо-родинской вылазкой бродило желание выехать на западную и принять посильное участие в мероприятии. Но из-за пресловутого решения суда, запретившего любые массовые мероприятия, а большей частью из-за уверенности, что уж львовяне-то сами разберутся, махнули рукой и остались на праздники в кругу семьи. На видео и фото мелькали повязки и флаги ВО «Свобода», другой символики из бесчисленного количества правых партий Украины не видно вовсе. Где камуфляжная форма «Патриота Украины» и «Тризуба»? Где флаги УНСО?..

Но если (если, блять) ребята из России таки решат приехать в наш любимый Львов не как гости, а как хозяева – уж поверьте, поверьте, блять, встречать их выйдет так много народу, места мало будет.

И десятое (это уже к украинцам)

Мы привыкли, что, сколько бы разные активисты не кидались друг на друга, милиция играет роль лесника из известного анекдота, - приходит и всех разгоняет. Собственно, милиция и есть центральная ось уличной политики.

Но стоит однажды собраться по-настоящему большой толпе, которая милицию опрокинет, и Бог знает, какой конституционный строй будет в стране на следующее утро.







Дмитрий Резниченко

понеділок, 9 травня 2011 р.

Травневі провокації та Громадянська солідарність

Як ми й прогнозували, 9 травня було перетворено владою на бійню. Пролунали перші постріли. Пролилась перша кров.
Замість того, щоб вчепитись в горлянку сучасним окупантам, наші співгромадяни натхненно лупцюють один одного, з`ясовуючи ставлення до окупантів колишніх.

Мета цих маніпуляцій очевидна. Вам бракує хліба? Влада дасть вам такі видовища, від яких ви забудете про свій голод. У вас накопичились негативні емоції? Чому б вам не виплеснути їх один на одного?

Сьогодні, як ніколи, країні потрібне монолітне суспільство. Ми всі сьогодні знаходимось в кількох сантиметрах від прірви. Прірви, якої не вдасться уникнути нікому. Незалежно від територіального або етнічного походження, мови спілкування, ставлення до історичних постатей, статі або віросповідання.

Лише від нас сьогодні залежить, чи вдасться владі досягти необхідного їй розколу. Лише від нас залежить, чи зможемо ми закласти підвалини справжньому громадянському діалогові. Лише від нас залежить, чи зможемо ми зламати їхнє одвічне «розділяй і володарюй», протиставивши йому своє «слухай і розумій».

Мій дід, капітан Червоної Армії, загинув в 1944 році в Карпатах. На вузькій гірській дорозі його накрили німецькі міни. Він похований у братській могилі містечка Сколе. Недалеко від його могили в 1993 році було поставлено хреста загиблим бійцям УПА. Місцеві мешканці доглядають обидва поховання. Це приклад того, як всі ми маємо ставитись до загиблих на тій страшній війні.

Час покласти край цій маячні. Ми зобов`язані залишити історію історикам.

При всій повазі, сьогодні важливіше те, яким буде наше майбутнє, ніж те, яким було наше минуле.

Наші діди могли стояти по різні боки барикад. Важливо, щоб ми сьогодні стояли по один бік.

Олександр Данилюк

«Если б немцы победили?»

Тема сочинения была странной. «Если б немцы победили?». Витя П. напряг все свое воображение и заскрипел пером. Увы, получался какой-то чудовищный невообразимый список нелепостей. Такого в России никак не могло бы случиться. Да ведь и победили в конце концов не немцы.

1. Промышленности в стране практически никакой не останется, оккупанты будут озабочены только выкачиванием природных ресурсов с наших территорий.
2. Вместо народных милиционеров из народа будут полицаи из отребья, их будет очень много, а народ их будет бояться больше бандитов.
3. На каждом выезде из города полицейские будут проверять тех, кто собрался уехать или приехать. Каждый житель будет обязан регистрироваться в полиции по месту жительства.
4. Для поддержания страха создадут дикие отряды из горных народов. Они будут время от времени нападать на местное население, грабить и убивать.
5. Правителей наберут из особо подлых местных жителей. Дети и жены правителей будут жить для безопасности за границей. А сами они сменяться тут по вахтовому методу.
6. Вся знать будет ездить только на черных немецких машинах с сиренами. Простым людям во время проезда их нужно будет убегать на обочину, ждать пока проедут.
7. Самым популярным учением от общей безысходности станет в конце концов фашизм. Только русский.
8. Немецкие товары будут считаться в России самыми лучшими и желанными.
9. Президент, по немецки будет говорить намного лучше, чем по-русски.

10. Вместо водки будут везде рекламировать и продавать пиво, как в Германии.
11. Те, кто воевал против немцев, будут получать гроши, а по праздникам скудный сухой паек.
12. Убитых на войне русских похоронят в общих могилах, лишь бы отметить как то захоронение.
13. Большая часть мужского населения страны пройдет через лагеря. Чтобы сломить волю к сопротивлению. 
14. Преподаватели и врачи на оккупированных территориях будут получать содержание по минимуму, только чтобы население сокращалось и оскотинивалось не очень быстро.
15. На дальних окраинах России, типа Приморья, возможно сохранятся партизаны. Они будут нападать на полицаев, но запуганное население помогать им ничем не будет.
16. Дороги строить не будут, а бензин сделают подороже, чтоб народ сидел по домам.
17. Оружие народу будет строго-настрого запрещено иметь, чтоб вдруг не взбунтовались.
18. Для жизни населению настроят дешевых бараков с низкими потолками, по 8 метров на человека.
19. Самым расторопным и умным дадут возможность уезжать и жить за границей, это будет считаться большим жизненным успехом.
20. Главным врагом России объявят Америку.


http://blog.i.ua/user/3395498/662318/

Геть червоні ганчірки








У Львові «Беркут» пролив кров


Василенку Володимиру, місто Стрий, дуже сильно пробив (кийком?) голову «Беркут» у той момент, коли він рятував з-під ніг «Беркуту» депутата облради Ірину Сех,повідомляє Олена Білозерська.

Сутички демонстрантів з правопохоронцями почались після того, як міліціянти, всупереч рішенню суду, дозволили провести мітинг провокаторам з антиукраїнського угрупування «Родіна».


Також повідомляється, що одному українцю поранили ногу з пістолета.

Все, що відбувається – то є провокація з боку влади, тому що з такою кількістю міліції запобігти будь-яким заворушенням було елементарно. Перш за все треба було не допустити розгортання червоних прапорів, пише Олена Білозерська.

Голова фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді Руслан Кошулинський заявлє, що під час сутичок у Львові у члена ВО «Свобода» Олега Ковпака стріляв із травматичної зброї чоловік, який має відношення до Партії регіонів і є родичем міліціонера.

Як сказав Р.Кошулинський кореспонденту УНІАН, після отримання медичної допомоги у лікарні О.Ковпак звернувся із заявою про інцидент до правоохоронців.

Відділ моніторингу
КЦ

Чехи зняли документальний фільм «Бандерівці»


Минулого тижня на чеському громадському телебаченні відбулася прем’єра нового документального фільму «Бандерівці». Над фільмом працювала група чеських фахівців – істориків і публіцистів. Головними його героями є учасники подій Другої світової війни – вояки Української повстанської армії, а також багато свідків – українців, чехів, словаків.

Фільм розкриває широку панораму подій – від перший боїв УПА до рейдів через Словаччину і Чехію й до еміграції окремих формувань на Захід, інформує Радіо Свобода.
В основу фільму чеські автори на чолі з режисером Алешем Коуделою поклали свідчення очевидців боротьби Української повстанської армії за незалежність України.
У споминах розкриваються складні переплетіння людських доль на тлі безперестанних боїв і драматичних стосунків із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії.
«Я не хочу ворогувати ні з євреями, ні з німцями, ні навіть з росіянами. Їх теж там кривдили. Єдиний ворог – ота комуністична система і всі ті, які поневолюють мій народ», – говорить один зі свідків боїв УПА в Галичині.
Для чеського глядача важливо було дізнатись також, що історія Організації українських націоналістів почала писатись саме в Чехії, зауважив один із авторів фільму, публіцист Мілан Сіручек.
«Організація українських націоналістів бере свій початок у Празі, в Чехословаччині. Це були передусім українські офіцери, вояки, які як військовополонені, або, втікаючи від більшовиків, прийшли до нас і в 1919 році заснували тут Українську військову організацію», – зазначив Сіручек.
Чехи відшукали унікальні документальні кадри боїв, життя у криївках чи рейдів вояків УПА, інколи упівці пересувалися по кілька діб поспіль без відпочинку. Усе це у фільмі коментують чеські та українські історики.
Потрібно розібратись і докладно вивчати історичні факти, зазначає режисер фільму Алеш Коудела. «Питання, звичайно, полягає в тому, з якої основи починались події. Адже у 20-х роках сталінська система в Україні запровадила жахливий терор, нам відомо також про мільйони жертв Голодомору 30-х років. Сталін правив терором, він розстріляв майже всю українську інтелігенцію, середнє й вище керівництво своєї армії. А українці завжди воювали за свою незалежність, тому, потрапивши в залежність від більшовиків, вони прагнули самовизначення і своєї незалежності», – наголосив режисер фільму.
Чеський фільм «Бандерівці» торкається драматичних подій, він розповідає про людей, які в боротьбі за волю не раз переступали межу, йшли на крайнощі. Одні загинули в бою, інших сталінських режим розстріляв чи запроторив до ГУЛАГу, комусь пощастило вижити. Та передусім автори кінострічки звертаються до сучасників, які мають знайти для себе відповіді на непрості запитання. Скинувши з пліч тягар витворених комуністичним режимом політичних стереотипів, саме вони повинні визначити для себе, ким були бандерівці – бандитами чи героями України.

Заява УНА-УНСО з приводу можливих наклепів.

Заява УНА-УНСО з приводу можливих наклепівУ зв’язку із тим, що всілякі ворохобні сили намагаються звести наклеп на УНА-УНСО (їм це потрібно для задоволення власного бажання – руйнування нашої держави) УНА-УНСО заявляє:
9 травня 2011 року абсолютна більшість членства УНА-УНСО не прийматиме участі у жодних дійствах та заходах у всіх населених пунктах України за винятком м. Львів. Позаяк у цей час традиційно прийматиме участь у оздоровчих заходах серед лісових масивів нашої Вітчизни, спрямованих на зміцнення її обороноздатності та покращення генетичного фонду нації.
Провід УНА-УНСО



неділя, 8 травня 2011 р.

Свято перемоги над здоровим глуздом

В Нюрнберзі злочинці судили злочинців. Друга Світова війна – це бійка монстрів. Визволення від нацизму означало ще гірше рабство для визволених.

Дмитро Корчинський
УНІАН
Дмитро Корчинський
Якщо порівнювати з Троянською війною, то Друга Світова містифікована більше, але гірше. В Іліаді ми однаково співчуваємо і Гектору і Ахіллу, там немає негативних персонажів. Тому Гомер внутрішньо правдивий, без огляду на всі зовнішні атрибути казки.
В Другій Світовій немає позитивних персонажів, майже всі її історики брешуть (не дивлячись на зовнішні атрибути статистики) не тоді, коли чорнять тих, хто програв, а тоді, коли відбілюють переможців.
В Першій Світовій війні імперіалісти воювали проти імперіалістів, вони кидали під паровий каток мільйони своїх громадян заради економіки, отже вигоди, чим в результаті обурилися навіть народи країн-переможців.
Друга Світова стала продовженням Першої, вона вирішувала недорозв‘язані питання, звідки в ній раптом взялися сили добра? Нацистська Німеччина була уособленим злом, але чи кращими були країни антигітлерівської коаліції? СССР був рабовласницькою державою, яка для підтримання власного існування повинна була знищувати мільйони своїх громадян та здійснювати агресію проти сусідів. СССР вбив антифашистів ненабагато менше, ніж їх вбивали фашисти: бійців польської Армії Крайової, радянських військовополонених, безліч яких загинуло після визволення з полону, інвалідів війни, від яких очистили міста у 1946-47 р.р., тощо. Німцям не вдалося підстрелити жодного радянського маршала, натомість чотирьох з них репресували вже у 1946 році. Радянський Союз здійснював етнічні чистки і пригнічував євреїв ще довгі роки після завершення війни.
Велика Британія була найбільшою колоніальною імперією. Якщо площина території Третього рейху у 1941 році налічувала 696 тис. кв. км., то площина територій, окупованих Британією становила 37 млн. кв. км. Британія придушувала національно-визвольну боротьбу поневолених народів, в т.ч. євреїв.
Євреї, які є для нас індикатором людськості, у 1944 році піднімали повстання в гетто на територіях Рейху, але також знищували британських військовослужбовців на Близькому Сході, на теренах Empire. Низкою антибританських операцій керував майбутній прем‘єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін. Тоді для євреїв Німеччина і Британія були ланками одного ланцюга зла.
В часи Другої Світової війни Сполучені Штати все ще практикували расову сегрегацію в її найпотворніших формах. США вважали найбільш ефективним методом ведення війни – масове знищення мирного населення. Мільйони дітей, жінок, старих загинули під американськими та англійськими бомбами в житлових кварталах німецьких міст, не в якості побічних жертв, а як основні цілі авіанальотів. У 1945 році США застосували ядерні бомби не проти воєнних об‘єктів, але проти мирного населення Японії.
На сумлінні авіації союзників знищення тисяч і тисяч пам‘яток мистецтва та історії загальнолюдського значення не тільки в Німеччині, але також у Франції та Італії. Антигітлерівська коаліція порушила всі конвенції щодо поводження з військовополоненими. Для прикладу близько мільйона німецьких військовополонених загинуло в концтаборах на території Франції взимку 1945-46 р.р.
Союзники не відрізнялися від Рейху гуманізмом, але значно перевищували його цинізмом. Свідчення цьому – Нюрнберзький процес. Треба віддати належне американцям і британцям, спочатку вони хотіли просто повісити захоплених ними німецьких керівників – зрозуміле, прагматичне бажання. Проте СССР наполіг на відкритому судовому процесі. Звинуваченням і суддями з радянського боку керував Святослав Вишинський – організатор процесів над "ворогами народу" в СССР у 20-х – 30-з р.р.
Ці процеси є загальновизнаним беззаконням, фарсом і знущанням. Чи є підстава вважати іншим Нюрнберзький процес? В Нюрнберзі злочинці судили злочинців. Друга Світова війна – це бійка монстрів. Визволення від нацизму означало ще гірше рабство для визволених. Певне монголи теж розповідали спаленій ними Київській Русі, що визволили її від половців. Проте наші предки були розумніші за нас. Вони не вивішували монгольських прапорів на річницю перемоги на Калці, яка теж, до речі, трапилась у травні.
ТСН

Тернопільська ветерани відмовилися їхати на урочистості до Януковича

Представники тернопільських ветеранських організацій не поїхали на урочисті святкування, які влаштувала влада в Києві.

.
Про це повідомив голова Тернопільського відділеня Всеукраїнського об’єднання ветеранів Андрій Клим. Також ветеранські організації Тернополя засуджують Викоистання радянської символіки 9 травня і звернулися до місцевої влади та правоохоронців застерегти усі можливі провокації у Тернополі завтра.

За Збручем
Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича