У ніч з 17 на 18 травня минув рік, як у Шевченківському райвідділі міліції загинув 19-річний студент Ігор Індило. Загинув, ясна річ, від побоїв, і завдяки неймовірному розголосу, який підняла громадськість, двох міліціонерів-винуватців зараз судять, але не за вбивство чи катування, а за "перевищення влади" і "службову недбалість" ((.
Цю ніч небайдужа молодь - кістяк минулорічних акцій проти міліцейського свавілля - переночувала на карематах під Шевченківським райвідділом на Герцена, 9. Я на всю ніч не лишилася, сподіваюся, ця ночівля пройде у хлопців і дівчат без пригод.
А їх там чималенько! На початку акції було оголошено, що на ніч залишаються 25 людей, але згодом поприходили ще, і, думаю, набралося їх десь півсотні.
Перед входом у райвідділ встановили великий портрет Ігоря Індила, запалили і поставили біля нього лампадки і свічки. Посідали на каремати, одна з активісток, Катерина, прочитала лекцію, що робити при затриманні міліцією. Виступав правозахисник Володимир Чемерис, розповідав про власний досвід затримання - у 2008 році в Києві і нещодавно у Білорусі. Було ще кілька промовців, лунали здорові думки, що камери відеоспостереження не допоможуть (бо бити затриманого, можна, наприклад, у дворі, попередньо кинувши його в калюжу, як зробили з одним чоловіком, який заступився, коли менти брутально розганяли бабусь-торговок), і що треба застосувати до всієї міліції грузинський метод, в т.ч. зробити всі відділки прозорими.
Поки спілкувалися, вулицею Герцена повільно продефілював перфоманс - "міліціонер", за яким несли велику клітку, і "наркобарон", якого він кришує. Ось ця сценка, знята на відео мобілкою:
http://www.youtube.com/watch?v=CI0rF-46
Прийшов прес-секретар київської міліції Володимир Поліщук, і почалося!. Він сказав, що відділки вже поступово обладнують камерами спостереження, і провів кількох активістів і журналістів всередину. Повернувшись, Йоко сказала, що там всередині лише 4 відеокамери, що дає чималенький простір для незаконних дій, а також - жодного затриманого в "обізяннику" (мабуть, навмисно десь їх поділи перед "перевіркою").
Поліщуку нагадали його минулорічні слова, що акції з вимогою покарати вбивць Індила нібито проплачені. Спитали, чи відмовляється він зараз від своїх слів. Поліщук відповів, що присутніх він не вважає проплаченими, "але ж згадайте, минулого року під час акції тут були партійні прапори!". (Оце дожилися ми - якщо є партійні прапори - значить, акція однозначно проплачена :((). Народ у відповідь на це почав дружно відмежовуватись від "прапороносців".
Далі Поліщук почав казати, що був ще один винуватець загибелі Ігоря Індила, "ім’я якого ви й зараз не наважуєтесь сказати вголос - це надмірне вживання алкоголю!". На що молодь, не розгубившись, тицьнула у третю статтю "Декларації прав людини", написаної від руки на довжелезній паперовій смузі - "Кожна людина має право на життя", де про алкоголь нічого не сказано.
Тим часом "Народна солідарність" Кляшторного, за допомогою правої молоді, трохи збоку почали спеціальний тренінг по в’язанню "зашморгів Лінча", оскільки, як заявив Кляшторний, єдина управа на цю владу - самосуд.
Олена Білозерська
Немає коментарів:
Дописати коментар