Біля покинутих барикад
обов’язково треба залишити печенька для Беркуту і бочки з дровами щоби
18-річним ВВникам було не так зимно демонтувати ці
споруди.Толерантність-це наша зброя. Можна ще поскандувати гасло
“Міліція з народом” і отримати, як бонус удар кийком по голові. Кожного
року типу націоналісти носили колючий дріт до пам’ятника Грушевському і
казали правильні слова про те, що у часи революційного зриву сам факт
мирних переговорів – є фактичною зрадою національних інтересів. У
ораторів очі горіли революційним вогнем, а руки просилися до зброї.
Засуджувати історичні події і людей, які робили цю історію дуже легко.
Значно важче самим робити історію і не повторювати тих самих помилок. А
тепер вийшло те, що вийшло. Народ підняв голову і кулак протесту проти
правлячої влади. А що ж очільники цього збурення, ті , хто ще вчора
розповідав про толерастів і ліберастів , і гнівно обурювався діями
Грушевського? А сьогодні вони розповідають про мирний характер Майдану і
гнівно засуджують своїх же побратимів, які наважилися на акції прямої
дії. Ще вони носять печеньки і канапки Беркуту, демонструючи всьому
світові ідеї толерантності і лібералізму. Покидьки, Грушевський увійшов в
історію України, як її Президент, а ви увійдете в історію, як зрадники і
колаборанти режиму, які дозволили узурпатору придушити національну
революцію. До ваших могил не понесуть вінки з колючого дроту, тому що
зрадників не ховають.
Дмитро Снєгирьов
Дмитро Снєгирьов
Немає коментарів:
Дописати коментар