Алексей Широпаев - Начало года (тост)

Сегодня Украина отмечает не только Новый год, но и столетие со дня рождения своего героя Степана Бандеры.
Знаменательно, что эта дата совпала с очередными попытками кремля накинуть на шею Украины энергетическую удавку.
В новогоднюю полночь, когда по городам и весям Орды гремел гимн, сочиненный «потомственным балалаечником Мухалко», я решил прослушать другой гимн. Украинский.

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Я был поражен красотой, мощью и внутренним достоинством этого произведения. Как не похоже оно на высокопарную и пустую «мухалковскую» халтуру, в которой Ленин наскоро заменен на «Бога», а коммунизм на «мудрость народную»! Как контрастирует «козацький род» в гимне Украины с совковыми «братскими народами» в гимне Эрэфии!
Столь же непохожи и сами страны.
Украинцы строят свой национальный дом. А русские – бездомны. В гимне РФ о них – ни слова.
В Украине ставят памятники Степану Бандере. А в России крушат обелиски красновских казаков и везде стоят истуканы Ленина. В Украине чтят Шухевича и УПА, а в России поливают грязью Власова и РОА.
Достаточно сравнить гимны, чтобы понять, что украинцы и русские живут не просто в разных странах, а в разных мирах. Украинцы – почти в Европе. А мы, русские – в имперско-большевистской блевотине, на которую вернулись. И считаем ее своей родиной.
Нет у меня пока родины. Нет дома. Будет, если создадим Республику Залесская Русь.
А пока мой новогодний тост: Слава Украине! Руки прочь от «козацького роду»! За нашу и вашу свободу! Алексей Широпаев

Степан Бандера (01.01.09 - 15.10.59)

Народився в с. Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) в родині греко-католицького священика. В 1919 - 1927 навчався у Стрийській гімназії. На поч. 1922 став членом Пласту, а згодом - Організації Вищих Класів Українських Гімназій. Після закінчення гімназії намагався виїхати у Чехо-Словаччину для навчання в Українській Господарській Академії у Подебрадах, але не дістав дозволу від польських властей. В 1928 Б., ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше - пропаганди. Одночасно належав до студентської організації Група Української Націоналістичної Молоді, що була тісно пов'язана з УВО. В 1929 Б. вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 - член Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 - заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. В червні 1933 на берлінській конференції ОУН Б. був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. Під час зустрічей з Є. Коновальцем Б. виклав власне бачення шляхів розбудови організації та розгортання національно-визвольного руху в Західній Україні. В 1933 Б. спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво. Підтримуючи акції протесту Українського Національно-Демократичного Об'єднання проти спланованого голодомору 1932-33 в Наддніпрянській Україні, Б. доручив М. Лемику здійснити замах на радянського консула у Львові. В 1934 Б., виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головних організаторів політики “пацифікації” щодо українського населення Галичини і Волині міністра закордонних справ Польщі Б. Пєрацького. В червні 1934 заарештований і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув'язнення. З 1936 Б. разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншими націоналістами перебував у в'язниці “Swięty Krzyż” (“Святий Хрест”) у Варшаві. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 звільнений з тюрми. Прибувши до Львова, Б. разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах всієї України. В 1939 очолив течію в ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу Українських Націоналістів під керівництвом А. Мельника. 10.2.1940 у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Б., затверджений у квітні 1941 Великим Збором ОУН. Після початку радянсько-німецької війни 1941-45 ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності. За розпорядженням Б. були сформовані три похідні групи ОУН (загальна кількість 6 тис. чол.), Дружини Українських Націоналістів (складалися з військових частин “Нахтігаль” і “Роланд”), організовано редакції газет. 30.6.1941 ОУН (під проводом Б.) проголосила у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності і сформувала орган крайової влади на чолі з Стецьком Ярославом - Українське Державне Правління. 6.7. 1941 Б. був заарештований окупаційними властями і після відмови скасувать акт відновлення Української держави ув'язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен. У цей же час брати Б. були кинуті до німецького концтабору Освенцім, де загинули в 1942. Після звільнення з концтабору військами союзників Б. внаслідок постійної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змінювати місце перебування. Жив в Інсбруку, Зеєнфельді, Мюнхені. В лютому 1946 (за іншими даними - в 1947) Б. очолив провід Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). У грудні 1950 (за іншими даними - в серпні 1952) внаслідок розходження з питань стратегії і тактики визвольного руху з Крайовим Проводом ОУН Б. відмовився від посту голови Проводу ЗЧ ОУН. В 1953-54 намагався врегулювати відносини між українськими еміграційними угрупуваннями і досягти консолідації всіх націоналістичних сил за кордоном. В 1956 на Конференції 3Ч ОУН Б. знову був обраний головою Проводу. В наступні роки активізував роботу по налагодженню зв'язків з націоналістичним підпіллям в Україні і формуванням нової нелегальної структури ОУН на українських землях. Ця організаційна діяльність Б. серйозно занепокоїла керівництво СРСР. 15.10.1959 у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолету (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив Б. Похований на кладовищі у Мюнхені. Б. автор декількох праць, в яких ґрунтовно розроблено теологічні і теоретичні засади українського націоналізму, зокрема “Перспективи Української Національної Революції” (1958) та ін. ОУН-УПА

---

Ще більш детальніша інформація про Провідника у Вікіпедії

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ CТЕПАНА БАНДЕРИ

Маніфест тверезого класу!

Криза вже перестала тихенько стукати в двері і почала сильно бити ногами. Долар росте, ціни ростуть, невдоволення владою росте. І тут політтехнологи тобі пропонують „виявити рішучий протест” вказавши владі, що вона дістала. Звісно вона тебе дістала, звісно ти хочеш протестувати, звісно ти хочеш змінити життя на краще. Звісно влада це розуміє. Звісно це розуміють і політтехнологи. Тобі на тарілочці підносять готовий рецепт: не треба дивитись, що відбувається у Греції, просто візьми і „побібікай” пару хвилин своїм авто. Система витворює форми протесту, які не страшні для неї.

Від сигналу машин, від форумних балачок, від пікету Верховної Ради, Секретаріату Президента чи Кабміну нічого не змінюється. Це ніяк не впливає на чиновників. Від цього не страждає ні їх кишеня, ні їх спокій.
А що ж робити поки в нас, на відміну від Греції, суспільство не навчилось тиснути на безсовісну владу?

Я пропоную тобі невеликий, але дієвий крок.
1 січня о 00:00 коли годинник вкаже на початок нового року, підійми бокал БЕЗАЛКОГОЛЬНОГО напою. Скажи собі: відтепер я веду тверезий спосіб життя і відмовляюсь від усілякої отрути, чи то алкогольної, чи то тютюнової, чи іншої.

Що це дасть?
1) Власниками алкогольних та тютюнових підприємств є ті самі олігархи та представники влади. Переставши пити та курити ти полишиш їх 5-10 гривень щодня. Коли це зробить мільйон чоловік, то їх втрати будуть 5-10 мільйонів гривень щодня!
2) Ти збережеш 5-10 гривень щодня, які зможеш витратити на подарунок коханій людині, на розумну книжку дитині , на заняття спортом...
3) Ти збережеш своє здоров’я і не будеш витрачати гроші на ліки. Власники фармацевтичних компаній теж олігархи і представники влади. Якщо ти будеш здоровим, ти зменшиш їх прибутки. А це теж мільйони...
4) І останнє. Ти завжди будеш при тверезому розумі, а значить будеш володарем свого життя у кожну хвилину.

Ми, члени Характерного козацтва, ведемо здоровий спосіб життя, і закликаємо тебе зробити те саме!
Жодної копійки виробниками отрути! Вкладай гроші у розвиток своїх дітей, у щастя своєї коханої, у свою силу, розум та здоров’я. Характерне козацтво

Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень «Софія»: 2009 рік буде роком соціальної помсти

Тенденція наступного року. По-перше, буде згортатися демократичний формат. І це пов’язано в першу чергу не з розчаруванням, а з тим, що в 2008 році були зруйновані практики демократії, була порушена правова культура. А це буде означати, що популярними ставатимуть різноманітні автократичні ідеології, пов’язані з особистістю або з ідеєю порядку. Ідея свободи була дискредитована тим, що вона була ототожнена з економічною і політичною махновщиною. Так вели себе політики, так вів себе економічний сектор. Тому головна тенденція – це криза ліберальної ідеї в Україні. А ті ідеї, які будуть приходити на зміну, будуть в діапазоні від дуже сумнівного солідаризму до націоналізму.

Ідеології, які претендують на роль пануючої автократичної сили, суспільство завжди підтримує в умовах кризи, коли шукає порятунку. А це пов’язано ще й з тим, що руйнування помаранчевого міфу, який будувався на націонал-ліберальній ідеї, призводить до того, що поведінка буде спрощеною, мотивація більш грубою і в її основі тепер буде пошук винного, кара. А покарання передбачає дуже спрощене розуміння реальності, пошук чорного і білого, відміну від тієї палітри, яку ми знали протягом останніх років.

2009 рік буде роком соціальної помсти. У 2008 пішов у минуле «помаранчевий» міф, але який міф прийде у 2009 ще не відомо. Українцям ці кілька років співали мантри про їх духовність, піднесеність, толерантність, але як тільки почало трясти економіку, всі заговорили про інше – про соціальні потрясіння. Де й поділися всі ці характеристики про нашу толерантність і духовність. Не в храм підуть, а на вулицю. Ось такі очікування від нашого духовного суспільства. Це говорить про те, що насправді ми боїмось і не знаємо свого суспільства, яким ніхто не займався, де дійсно людина втратила і нормальну освіту, і нормальні умови праці, і перспективу. НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ

В Москве продают телефоны с изображением Сталина

Nokia возмущена.
Мобильные телефоны марки Nokia с изображением Иосифа Сталина появились в продаже в одной из сетей мобильной электроники в Москве, сообщает РИА "Новости".
Как пояснил сотрудник "Иона", в зависимости от модели Nokia с вождем народов будет стоить от одной до 60 тысяч рублей.
В воскресенье было объявлено, что Сталин занял третье место в рамках телепроекта "Имя Россия". Первое место - у древнерусского князя Александра Невского, второе - у реформатора Петра Столыпина. В финальный список "Имени России" вошли также Федор Достоевский, Петр Первый, Владимир Ленин, Александр Суворов, Екатерина Вторая, Иван Грозный, Александр Второй.
В Nokia заявили, что компания не имеет к этому никакого отношения. "Nokia не производит телефонов или панелей с изображением Сталина, эта продукция не имеет к нам никакого отношения", - заявила директор по связям с общественностью Nokia в Евразии Виктория Еремина.
Появление телефонов Nokia с портретом советского лидера она назвала "большим ударом по бренду" компании.
"Даже если бы Nokia стояла на грани разорения и выпуск телефонов или панелей с портретом Сталина был бы единственным шансом спасти наш бизнес, Nokia никогда бы этого не сделала, поскольку мы производим технологии для человека, а между Сталиным и человеком нет ничего общего как для финнов, так и для русских", - считает Еремина.
Она порекомендовала покупателям не приобретать такие телефоны, не исключив, что краска, которой нанесен портрет Сталина, может быть опасна для здоровья. "Мы крайне не рекомендуем покупать эти телефоны и панели, поскольку они не сертифицированы Nokia и их качество вызывает сомнения - краска может быть вредна для здоровья", - сказала представитель компании.
Она предупредила также, что, поскольку такие телефоны и панели не сертифицированы компанией, они не подлежат гарантийному ремонту.
"Мы не можем отвечать за качество этой продукции, такой товар не подлежит гарантийному ремонту в сервисных центрах Nokia", - сказала Еремина.
Она высказала мнение, что обо всех рисках покупателей должны предупреждать продавцы. Комсомольская правда в Украине

Житловий будинок в Євпаторії могла висадити ФСБ Росії

Під час розслідування обставин вибуху будинку в Євпаторії з'явилися нові обставини. Про це повідомив голова експертної групи Володимир Кисельов.
У знайдених на місці вибуху балонах окрім звичного бутану і кисню був зовсім новий газ, так званий «МАФ», що має велику летючість і значно менший поріг вибуховості. Саме тому, за словами голови експертної групи, для з'ясування причин вибуху до роботи залучені найкращі вчені і фахівці з питань газопостачання, передає агенція УНІАН.
Тим часом, за повідомленням інформаційних агенцій, при розборі завалів другого поверху підірваного будинку в українському місті Євпаторії були знайдені сліди гексогена. Вони були виявлені після того, як слідча група прокуратури України почала відпрацювання завалів з метою вивчення опадів пилу і присутності в ній залишків вибухових матеріалів.

Міліція поки від коментарів ухиляється, посилаючись на те, що вибухотехникі щойно почали працювати. Відразу ж після виявлення гексогена журналісти були виведені охоронцями за межі зони катастрофи.

Вказану інформацію ще 27 грудня опублікували кілька російських і українських інформаційних видань з посиланням на джерела в МНС України, безпосередньо наближені до слідчої комісії з розслідування вибуху п'ятиповерхового житлового будинку в Євпаторії.

В зв'язку з цим одразу виникла версія, що вибух житлового будинку був потрібний ФСБ Росії для дестабілізації обстановки в Криму, який Москва збирається захопити військовою силою «за грузинським сценарієм».

Нагадаємо, що отруєний радіоактивним полонієм в Лондоні офіцер ФСБ О.Литвиненко свідчив, що в 1999 році банда ФСБ Росії висадила житлові будинки в Москві, Волгодонську і Буйнакську для того, щоб мати привід почати загарбницьку війну проти Ічкерії.

Про причетність ФСБ РФ до вказаних вибухів свідчить і провальні «навчання» в Рязані, які російська влада досі не може виразно пояснити.

Тим часом версія про газ в Євпаторії була відкинута українськими слідчими з самого початку, нещодавно відхилили і версію про кисневі балони. Вони виявилися цілими.

В результаті вибуху в житловому п'ятиповерховому будинку в Криму (Євпаторія) загинуло 27 осіб. Роботи з розбирання завалів були остаточно завершені лише 27 грудня. На місце трагедії відразу прибули Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко.

Всі загиблі українці. Вибух був «за московською моделлю», тобто в такий час доби, коли більшість людей вже були вдома.

Гексоген — вибухівка, вживана виключно у військових цілях, без «побутових» модифікацій. Існують 2 марки гексогена — 1 (найбільш сильний, білого кольору, застосовується в кумулятивних снарядах), і 2 (з амортизаторами, рожевого кольору).

Зі свого боку відзначимо, що в українських блогах, в яких широко обговорюється тема про знайдений гексоген, юзери вказують, що на даний момент українська влада робить все, щоб приховати від громадськості черговий злочин ФСБ РФ, мабуть, не бажаючи погіршення відносин з Росією. КАВКАЗ ЦЕНТР

КОНЕЦ ИМПЕРИИ ЗЛА. В регионах нарастают репрессии и увеличивается сопротивление

Кремлевский режим начал преследование правительства независимого Татарстана, - пишет “Кавказ-центр”. Утром 24 декабря 2008 года отряд ОМОН постучался в квартиру президента Милли Межлис Татарского Народа Фаузии Байрамовой в Набережных Челнах. Фаузия категорически отказалась открывать дверь и стала звонить по телефону знакомым и звать на помощь людей.
Тоже самое случилось, когда ОМОН постучался в квартиру зам. президента Милли Межлис Фаика Тазиева. Он также отказался открыть дверь. ОМОНовцы не стали выламывать двери, их целью, очевидно, было напугать татарских патриотов.
Прокурор города вызвал редактора молодежной газеты “Чаллы яшьлере” Дамира Шейхетдинова и вынес ему официальное предупреждение в связи с публикацией в газете Декларации Независимости Татарстана.
В Казани власти заблокировали интернет связь члену незирата Милли Меджлис Зульфии Кадир.
Между тем глава Милли Меджлиса татарского народа Фаузия Байрамова утвердила состав татарского национального правительства в изгнании. Напомним, что ранее, как сообщал “Правый блог”, в Набережных Челнах была принята Декларация о независимости Татарстана. Главой теневого правительства республики был избран гражданин США Вил Мирзоянов, - напоминает “Кавказ-центр”.
Съезд Милли Меджлис татарского народа прошел в Набережных Челнах в минувшее воскресенье. Более 100 делегатов со всей РФ и несколько десятков представителей татарских общественных организаций собрались, чтобы утвердить программные документы Национального собрания.
По итогам работы Меджлиса было принято обращение “к президентам и парламентам государств и в Организацию Объединенных Наций” о признании государственного суверенитета Татарстана.
Также было сформировано татарское национальное правительство в изгнании (Милли назарат), которое возглавил гражданин США Вил Мирзаянов.
Бывший профессор НИИ органической химии и технологии Вил Мирзаянов прославился тем, что в 1992 году опубликовал в газете “Московские новости” статью о производстве бинарного оружия в РФ.
В материале ученый заявил, что РФ вопреки международным договоренностям продолжает исследования в этой области.
Вслед за этим Мирзаянов был уволен из института, обвинен в разглашении государственной тайны и арестован. 11 марта 1994 года уголовное дело против Мирзаянова было прекращено за отсутствием состава преступления.
После освобождения Мирзаянов занимался политической деятельностью, а в 1996 году эмигрировал в США.
Милли Меджлис татарского народа возник на волне подъема национального движения татар в начале 90-х годов. После известных событий февраля 2008 года в Косово и признания РФ независимости Абхазии и Осетии Милли Меджлис решил активизировать свою деятельность.
В октябре 2008 г. президиум Меджлиса предложил кандидатуры в татарское национальное правительство в изгнании (Милли назарат). В состав избранного комитета вошли 8 человек. Половина министров меджлиса — граждане США, Турции и Германии.
“Милли назарат планирует в ближайшее время передать документы, принятые Меджлисом в ООН”, — рассказала журналистам “Кавказ-центра” Фаузия Байрамова.
Тем временем, в ночь на 25 декабря городские партизаны в “Ульяновске” (Симбирске) разрисовали к новому году несколько советско-большевицких истуканов, в том числе истукан Ленина-Бланка, истукан Карла Маркса, истукан-”эспланаду” на “площади 100-летия со дня рождения В.И. Ленина”, а также истукан чей-то “скорбящей матери”. Истукан Ленина при этом целиком раскрашен фиолетовыми кругами “в крапинку”.
Надписи пока остаются на истуканах, - информирует КЦ. Как отметили в марионеточной “милиции”, очисткой истуканов от “праздничного убранства” должны заниматься городские коммунальные службы, а у них на данный момент нет денег из-за путинского кризиса.
В это же время, в другом также временно находящимся под протекторатом РФ регионе, Комитет Освобождения Народов атаковал памятник лютому гонителю христиан и заклятому врагу Православной Церкви - Петру-1.
Как сообщает “Кавказ-центр”, путинский кризис вызвал обострение борьбы народов оккупированных стран за независимость от Москвы. В ночь на 24 декабря в Ниеншанце, столице Ингрии (Ингерманландии), борцы за независимость осквернили символ имперского владычества в городе — истукан московского царя-антихриста Петра-1, т.н. “медный всадник”, надписью “К О Н”.
Надпись была нанесена черной краской из баллончика на 5-метровой высоте (видео) на брюхе лошади кровавого антихристианского завоевателя Ингрии, чтобы ее хорошо было видно снизу.
Надпись провисела почти двое суток, пока ее не смыли чекисты. Истукан был осквернен впервые в истории с 1783 года, когда его, как символ торжества темного имперства, водрузила в порабощенном Ниеншанце царица-проститука Екатерина-2.
“Вообще, интересная ситуация получается — на виду у всего города, под носом у власти, и творится такое”, - возмущаются чекисты в Ниеншанце.
СМИ РФ тщательно скрывают, что означает эта надпись и сознательно лгут, что городские партизаны якобы “не успели дописать” слово “конь” или что это “инициалы хулиганов”.
По поступившей на “Кавказ-центр” неофициальной информации, надпись означает действующий подпольно в России Комитет Освобождения Народов. КОН (другие названия: КОНР, ВКОН, РКОН) не связан с каким-либо конкретным порабощенным народом в конкретной оккупированной Москвой стране и действует по всей территории РФ.
Члены этого Комитета, как представляется, хорошо осведомленные люди. Например, совсем недавно они сообщили национал-сепаратистам на “личку” по электронной почте о предстоящем в конце декабря провозглашении независимости Татарстана более чем за неделю до этого провозглашения.
В ближайшее время, согласно неофициальной информации Комитета Освобождения Народов, ожидается провозглашение восстановления государственной независимости Дальневосточной Республики, - пишет “Кавказ-центр”.
Напомним, что ранее “Правый хостинг” уже сообщал о том, что башкирские националисты также выступили за создание Комитета Освобождения Народов России (КОНР). По сообщениям корреспондента Net14.org, русские националисты тоже присоединились к КОНР. “Российская Конституция предоставляет народам России свои национальные автономии – за исключением Русского народа. Тому народу, который создал Российское государство, защищал и расширял его границы, предоставлял убежище другим народам, законом этого государства не предоставлено право даже называться государствообразующим. У татарского народа есть своя республика; есть она и у якутов, башкир, дагестанцев, чеченцев – а у Русских нет ни своей Конституции, ни своего Президента. Поэтому все должны знать, что в Российской Федерации происходит дискриминация Русского народа по национальному и религиозному признаку, и эта дискриминация закреплена на законодательном уровне”, - прокомментировал ситуацию наш собственный источник в МРО РНЕ.
В этой связи, ранее мы сообщали о том, что русские люди (пока в частном порядке) начали публично заявлять о своем выходе из нелегитимной “Российской Федерации”. “Российская Федерация (РФ) на протяжении многих лет нарушает основные положения собственной Конституции, фактически не являясь ни демократическим, ни правовым государством, не обеспечивая верховенства и вообще соблюдения прав и свобод человека и гражданина… РФ более не является федеративным государством, не соответствуя, таким образом, не только своей Конституции, но даже своему названию… заявляю о НЕПРИЗНАНИИ самопровозглашенного образования “Российская Федерация” (далее - «так называемая “Российская Федерация”») суверенным государством, субъектом международного права и вообще носителем какой-либо легитимности. В связи с этим я считаю себя свободным от любых обязательств перед так называемой “Российской Федерацией” и рассматриваю ее территорию как оккупированную нелегитимным режимом…”, - говорится в открытой Декларации москвича Юрия Нестеренко. Правый хостинг

Характерник Іван Сірко

Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко (близько 1610 – 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, до самої смерті, обирався січовиками кошовим отаманом, тому й цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем українського народу. Найбільших лаврів він здобув у боротьбі з турками і кримськими татарами. Прискіпливо підрахував кількість перемог Сірка (за жодної поразки їх набралося 55!) визначний дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький.
Дванадцять разів Запорозька Січ обирала Івана Дмитровича Сірка кошовим отаманом. За кількасотрічне існування Січі жоден кошовий отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства. Україна – Лівобережна, Правобережна, Слобожанщина – в 60-70-ті роки XVII ст. не знала людини, яка б могла зрівнятися популярністю з Іваном Сірком. Загальне визнання й безмежну вдячність сучасників набула тоді очолена Іваном Сірком героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських орд, що загрожували геноцидом українському народові. Запорозький витязь ставив найпершою й найголовнішою метою кожного походу врятування бранців із полону, визволення невільників, що конали в тяжкому рабстві у султанській Туреччині та Кримському ханстві. Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі.
Відзначаючи ці якості, треба б наголосити й на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий, демократичний, він був до аскетизму скромним у побуті й глибоко віруючим. На Січі жив у курені, їв разом із козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг. Історики вважали, що за своїми спартанськими звичками нагадував кошовий київського князя Святослава.
Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди, про його подвиги складалися думи й пісні. Знаменитий лист-пародію запорозьких козаків султанові Оттоманської Порти, невідомо коли і ким створений (маємо його варіанти ще з початку XVII ст.), народна пам’ять пов’язала саме з цим легендарним кошовим. На всесвітньовідомій картині Іллі Рєпіна „Запорожці пишуть листа турецькому султану” відтворено образ Сірка, хоча про портретну подібність говорити важко – адже до нас не дійшла іконографія героя.
Але й у сьогодення, віддалене трьома століттями від тих бурхливих часів, коли діяв Іван Сірко, він приходить героєм історичних романів, повістей, п’єс, оповідань, поем і віршів.
Літопис життя Івана Сірка – це суціль карколомна одіссея, в хитросплетіннях якої можна і заплутатися. Навіть рік і місце його народження достеменно невідомі. Отець Юрій Мицик, доктор історичних наук із Києво-Могилянської академії, вважає, що майбутній кошовий народився на Поділлі. Більшість дослідників називає його батьківщиною селище Мерефа на Слобожанщині. Практично немає свідчень про перші 35-40 років життя Сірка.
Дмитро Яворницький дав такий портрет славного кошового: „І за характером, і за всіма своїми діями Сірко представляв собою тип справжнього запорожця. Він був хоробрий, відважний, завзятий, не завжди стійкий, не завжди вірний своїм союзникам; він любив іноді погуляти і добре підвипити і в хмелю показати свій козацький запал; він був схильний хвилинно захопитися новою думкою, новою справою, щоб потім відмовитися від власного наміру й прийти до цілком протилежного рішення... „Нужда закон змінює”, – часто говорив Сірко, і, очевидно, діяв відповідно до свого улюбленого прислів’я”.
Перше зі свідчень про діяльність Сірка – цікава, але й дотепер практично не задокументована історія участі полку запорожців у Тридцятилітній війні (1618 - 1648) на боці французів. У 1644 році Богдан Хмельницький як військовий писар Війська Запорозького у Варшаві зустрічався з послом Франції графом де Брежі. За рік був підписаний-таки договір-контракт і 2500 козаків через Гданськ морем дісталися французького порту Калє.
Очолювали цих кондотьєрів полковники Сірко та Солтенко. Попереду їх чекали прецікаві події - облога і штурм неприступної іспанської фортеці Дюнкерк (яку називали „ключом від Ла-Маншу”). Останню неодноразово під час багатьох конфліктів намагалися взяти французи, але все безрезультатно... Козаки „розібралися” з супротивником за декілька днів.
Історики та письменники другої половини ХVII століття відзначали військові доблесті Сірка, причому це робили й ті, які вороже ставилися до визвольної боротьби українського народу. Це стосується насамперед польського хроніста Веспіяна Коховського, який писав: „Страшний він був в орді, бо був досвідчений у військових справах і відважний кавалер... гожий чоловік, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної спеки. Він був чуйний, обережний, терпляче зносив голод, був рішучий у воєнних небезпеках. Влітку він перебував на порогах, а взимку - на українському пограниччі. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, бо раз у раз бився з татарами...”
На довгі роки Сірка поглинула боротьба проти Османської імперії та її васалів – Кримського ханства та ногайських орд. Сірко виходив переможцем з десятків антиосманських походів. Досить сказати, що у боротьбі проти агресії Османської імперії Сірко провів понад 55 успішних походів і жодного не програв!
Його запорожці наводили страх на все північне побережжя Чорного моря та Крим, неодноразово брали Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, навіть Ясси; татарські матері лякали дітей іменем Сірка.
1675 року Сірко здійснив блискучий похід, заблокувавши вторгнення Туреччини на Чигирин, розбив кримську орду і яничарів Ібрагім-паші, які вдерлися на Україну.
1679 року султан Туреччини планував похід на Україну і Росію, окремо на Січ готувалось вторгнення 25000 турків. Остання бойова акція Івана Сірка була здійснена за кілька місяців до його кончини. 1680 року спільно з донцями Сірко востаннє опустив свою переможну булаву в битві з ординцями. Повертаючись з походу, занедужав і поїхав з Січі за 10 верств на свою пасіку в село Грушівка (нині село Ленінське Дніпропетровської області). У „Літописі” Самійла Величка читаємо: „...того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці Грушовці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко... поховано його знаменито... з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього Низового війська. Бо це був справний і щасливий вождь, який з молодих літ аж до своєї старості ...не тільки значно воював за Крим і попалив в ньому деякі міста, але також погромлював у диких полях... численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир”.
Поховали Івана Дмитровича у селі Копулівка. 1967 року його перепоховали на іншому краю села, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили. Прикро, але Сірко лежить у землі без голови: череп деякий час „мандрував” – до Москви в антропологічну лабораторію, до Нікополя, й нарешті опинився у Дніпропетровському історичному музеї. На хресті, що стояв на могилі Сірка, деякий час, був напис: „Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заполи на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я”. Саме тут варто звернутися до феномена „характерництва”. Майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани і знамениті полковники були „характерниками” (серед них – Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Дмитро Нечай і найбільший характерник із них – Іван Сірко). Це козаки, які володіли магією, – могли бачити майбутнє, події, що відбувалися за сотні кілометрів в інших краях, впливали на свідомість людей, лікували смертельні рани (навіть ставили на ноги мертвих!), знаходили скарби, виходили сухими з води („на Дніпрі войлок прокладуть і йдуть”). Офіційна церква звинувачувала „характерників” у чаклунстві.
Сучасник так писав про кошового: „Іван Сірко – превеликий колдун. Недарма його турки називали шайтаном”. Для воїнів ісламу, потурчених він і справді був лихим воїном... Характерне козацтво

Кремль планував розчавити протест у Владивостоці танками

За повідомленням Владивостоцького міського інтернет-форуму, для придушення виступу автомобілістів 21 грудня проти введених Москвою митних зборів на імпортні машини з Москви було направлено 8 літаків з підмосковною бандою омнівців «Зубр» з Митіщ. Усіх омонівців розмістити в одному місці у Владивостоці не вдалося.
За інформацією очевидців, частина бандитів живе в наметах на вул. Карбишева. 23 грудня путінські карателі відвідали ринок на «Спортивній», купували сувеніри, піратські ДВД-фільми, мандарини.
Бандити ходять групами по 10, оскільки бояться помсти владивостокців. За словами одного з них, частина московських карателів вже була сильно побита місцевими меканцями.
Члени банди «Зубр» дуже озлоблені тим, що їм наказано залишитися у Владивостоці на новий рік, оскільки їм знову доведеться бити мирних громадян біля головної міської ялинки на площі.
Один з членів банди «Зубр» повідомив місцевим меканцям, що Владивостоцькі міліціонери будуть покарані аж до звільнень за пасивність у розгоні мирних громадян. Московські бандити бояться залишатися в місті вечорами.
Тільки-но вечоріє, московські омонівці спішно збираютьтся на громадському транспорті на «БАМ» і у гуртожитки МВС на Магнітогорській вулиці. Вночі їх ніхто не бачив, повідомляють місцеві жителі.
Тим часом підтвердилася інформація, що в неділю, 21 грудня, полк морської піхоти на Сніговій був в готовності до розстрілу мирної демонстрації у Владивостоці. Задля цього московськими окупантами були підготовлені Бтри і навіть танки.
Окрема повітряно-десантна бригада ВДВ Росії під Усурійськом теж стояла в готовності — московська влада була дуже сильно налякана.
Тим часом з вулиць Владивостока повністю зникла символіка правлячої імперської партії «Єдина Росія». Її члени поховалися і бояться з'являтися на публіці. Вночі місто буквально забите посиленими патрулями місцевої міліції.

---

Влада готується до придушення народних повстань У Внутрішніх військах Росії (ВВ РФ) готуються до придушення народних хвилювань. Таким чином, створюються три т.з. центри спеціального призначення (ЦСП), оснащені новітніми зразками сучасної зброї і технічних засобів, повідомляє Інтерфакс.
У складі цих центрів, крім штатних груп спецназу, будуть сформовані абсолютно нові підрозділи — взвод парапланеристів, підрозділ спеціальних технічних заходів із застосуванням дистанційних пілотованих літальних апаратів-розвідників, спеціальний водолазний підрозділ та інші, повідомили у вівторок «Інтерфаксу» в прес-службі ВВ МВС Росії.
«У комплексі ці формування здатні виконати будь-яке поставлене завдання на землі, під водою і в повітрі», — відзначили у прес-службі, підкресливши, що створення таких центрів дозволить значно підвищити бойові можливості сил спецназу внутрішніх військ РФ у боротьбі з протестувальниками проти політики Путина, яка пройде під приводом т.з. «боротьби з тероризмом».
Скорочення ВВ припинене. Путінська влада чекає безладів через кризу. «Перший такий центр створений у складі Окремої дивізії оперативного призначення Внутрішніх військ цього року. На оснащення центру надходять сучасні зразки військової техніки — бойові машини «Тигр», «Каскад», — повідомляє Інтерфакс з посиланням на джерела в прес-службі ВВ РФ. КАВКАЗ ЦЕНТР