субота, 5 грудня 2009 р.

Бойкот німецьких товарів




Справа Дем'янюка набуває нових обертів і схоже вилізе боком організаторам. Звинувачення продовжує торочити заяложені аргументи, що вже давно не тримаються купи і на яких прогорів свого часу ізраїльський суд. Німці підхопили стару фальшивку - аусвайс (посвідчення) охоронця концтабору Івана Дем'янюка, виготовлену в лабораторіях КГБ-ФСБ. Єдиним свідком і далі фігурує 93-літній єврей з Канади, що вже не в стані розпізнати фото свого рідного батька, зате "дуже добре" пам'ятає гаутмана Дем'янюка. Але тим, що реанімували справу Дем'янюка, це не важливо. Головне, що на суді у Мюнхені виступлять 40 євреїв - родичів загиблих у концтаборі Собібор, і весь світ жахатиметься від злочинів... українців!? Недарма міжнародні ЗМІ, що здебільшого контролюються сіоністами, постійно підкреслюють, що Дем'янюк українець, хоча вказування національності не характерно для західних мас-медіа.

Show must go on - вважають ті, що "замовили" Дем'янюка. Адже на його судовому процесі в Ізраїлі побувало бл. 800 тис.(!) осіб з 1986 по 1993рр. А тепер перебіг засідання в Мюнхені висвітлюватимуть сотні журналістів. Зокрема, перший день суду 30 листопада фільмувало понад 400 (!) телекомпаній світу.

Але в плани закулісних ляльководів справи Дем'янюка не входило отримати відсіч саме з українського боку, що з кожним днем наростає. Першою на захист Дем'янюка в Україні стала крайова організація Української республіканської партії у Львові, що у травні і вересні ц.р. провела пікетування почесного консульства ФРН. Ініціативу УРП підтримала Львівська обласна рада, що визнала своїм рішенням від 22 вересня справу Дем'янюка міжнародною змовою проти українців і України та звернулась до Президента, МЗС України, Світового Конгресу українців за підтримкою. Відкриття судового засідання ознамелувалось серією протестів в Києві. Члени КУНу, Української партії, УРП вимагали під німецьким посольством звільнення Дем'янюка. А представники автономних правих під вечір того ж дня закидали посольство димовими шашками і заблокували вихід з приміщення ланцюгом.

А 2 грудня на сесії Львівської обласної ради заст.голови УРП Р. Новоженець заявив, що справа Дем'янюка відновлена з метою політичного гешефту. Ізраїль вимагає у Німеччини нових фінансових компенсацій тепер для тих, що пережили Голокост, за моральні страждання , в обмін на публічне відмивання Німеччини від військових злочинів, переводячи відповідальність на українців. Водночас, Росія дає Німеччині дешевий природний газ, в обмін на дискредитацію Німеччиною України, допомагаючи псевдо-документами по Дем'янюку з архівів ФСБ. " Все це відбувається у той час, коли вулицями німецьких міст вільно шкандибають нацистські злочинці, адже Німеччина ще у 1968р. для своїх громадян оголосила амністію за злочини II світової війни і тепер полює за іноземцями, зокрема, українцями аби їх звинуватити у власних гріхах"- сказав республіканець.

На знак протесту проти судилища над немічним невинним (навіть Верховний суд Ізраїлю у 1993р. змушений був повністю виправдати Дем'янюка) українцем Новоженець закликав громадськість не користуватися послугами нотаріальної контори, яку за сумісництвом очолює почесний консул ФРН у Львові М. Дякович, і оголосив бойкот німецьким товарам - не купувати в Україні продукцію, вироблену в Німеччині.

Вочевидь, в Мюнхені почули ці заклики, перервали судове засідання 2 грудня і перенесли його на 21 грудня ц.р.

"Дух волі" і надалі відслідковуватиме події навколо справи Дем'янюка і закликає українців, зокрема, 21 грудня до нових акцій протесту. Нехай у німецьких нацистів земля горить під ногами! Свободу Івану Дем'янюку!

ДУХ ВОЛІ

THE TIMES. Сталініст Путін наказавши росіянам гордитися своїм жахливим минулим

На фото: Дереворит Ніла Хасевича на тему «щасливого життя» колгоспників за часів т.Сталіна
Сталініст Путін наказавши росіянам гордитися своїм жахливим минулим, вирішив реабілітувати Сталіна з нагоди 65-річчя перемоги СРСР у Другій світовій війні, що відзначатиметься наступного року.

Як відзначає InoPressa з посиланням на видання, російська влада пропонує росіянам не каятися в своєму минулому, а гордитися їм. При цьому, на думку кремля, зробити це можна тільки в тому, випадку, якщо всі темні розділи історії СРСР просто ігноруватимуться. Отже, генералісимуса Сталіна потрібно представити народу в ролі воєначальника і рятівника нації, а не страшного тирана, що відправив на смерть мільйони людей.

Агетнтство відзначає, що Путін, виступаючи на «прямій лінії» напередодні, торкнувся і особи Сталіна. На питання, чи вважаєте ви діяльність Сталіна в цілому позитивною або негативною, він відповів, що не можна в цьому випадку давати оцінки в цілому. За його словами, очевидним є той факт, що з 1924 по 1953 рік країна під керівництвом Сталіна з аграрної перетворилася на індустріальну. При цьому Путін не забув підкреслити, що селянства в результаті сталінських реформ не залишилося.

Як відзначає The Times, банда «міністерство закордонних справ РФ» намагалася виправдати Сталіна в серпні, коли відзначалися 70-і роковини Угоди Молотова-Рібентропа між СРСР і нацистською Німеччиною. У банді «МЗС РФ» тоді заявили, що «Сталін діяв в національних інтересах».

Кавказ-Центр

Потужний вибух пролунав у нічному клубі в Пермі. Багато вбитих і поранених


В одному з нічних клубів Пермі прогримів вибух. Кількість жертв обчислюється багатьма десятками, повідомляють російські джерела.

Потужний вибух стався в розважальному закладі «Кульгава коняка». За попередніми даними, у момент НП там знаходилося близько 300 людей — вони брали участь у бенкеті.

Місцева влада висунула версію, що в клубі нібито вибухнула піротехніка.

За даними російських джерел тільки кількість загиблих в результаті вибуху налічує станом на ранок суботи 112 людей. Не менше 130 чоловік поранено.

Кількість жертв підтвердив міністр громадської безпеки Пермського краю Ігор Орлов. За даними МНС по Пермському краю, 130 постраждалих направлені в лікарні.

Вибух стався після першої ночі за місцевим часом під час т.зв. «Вечірки».

«Активно відпрацьовується і версія теракту», — заявило агентству РІА-Новости «джерело місцевої влади. За його словами, не виключено, що пригода сталася з чийогось наміру.

«На це вказує ряд ознак, про які говорити поки зарано», — сказав співрозмовник агентства.

Кавказ-Центр

пʼятниця, 4 грудня 2009 р.

Європа для європейців

Представники правих політичних партій Голландії та Данії оголосили про намір наслідувати приклад Швейцарії і ініціювати проведення референдумів з питання про заборону будівництва мінаретів



"Ура Швейцарії!" - такими словами відгукнулася на результати швейцарського референдуму керівниця націоналістичної Народної партії Данії (DF) Пія Кьєрсгорд. Минулої неділі вона оголосила про те. що має намір ініціювати в данському Фолькетингу (парламенті) проведення подібного ж референдуму.

Тим часом очолювана нею партія і раніше намагалася перешкодити вже узгодженому з ліберальною владою будівництву мечеті з мінаретом в Копенгагені, а також запланованій толерастами появі великої мечеті в Роскільді. Проте ліберальний уряд Ларса Лекке відхилив цю пропозицію націоналістів.

У Голландії ж відомий критик ісламу Геерт Вілдерс підсумки всенародного голосування в Швейцарії назвав "суперновиною". У інтерв’ю швейцарській радіостанції RSI Вільдерс сказав, що жителі Нідерландів незабаром теж повинні будуть проголосувати за заборону мінаретів.

У Швейцарії голосування проводилося в неділю. Пропозиція Народної партії, представники якої заявляли, що побоюються ісламізацій держави, підтримали 57% учасників референдуму.

Ультраліберальний уряд Швейцарії висловлювався проти заборони ісламізації, оскільки, на думку елітних чиновників, він порушує права т.зв. "мусульманського населення" і буцімто шкодить т.зв. "міжнародному іміджу" країни, повідомляє Радіо Свобода.

НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ

Ми все повернемо, а винні будуть покарані. Долучайся!

Відкритий лист Президенту України Віктору Ющенку від українців усього світу. Постав свій підпис ТУТ

Наш божественний первопредок Перун-Тор-Тараніс відновлює природний порядок. Так твориться нова цивілізація. Хай Буде!


Шановний Вікторе Андрійовичу!

Ми, козацька нація – етнічні українці цілого світу, в Україні та в еміграції, літні й молоді, україномовні, російськомовні та іншомовні – повідомляємо Вам про свої наміри. Згідно з нашим споконвічним Звичаєм, громада обирала своїм Лідером того, хто міг найкраще виконати цю функцію, – незалежно, хоче він бути керівником чи ні. Якщо ж кандидат відмовлявся, то його могли побити і навіть зробити калікою, бо життєві інтереси народу і його розвиток – понад усе! Якщо ж Лідер зраджував громаду або недбало виконував свої обов’язки, то його карали на горло, а весь його рід позбавляли майна. Завдяки таким жорстким стимулам на території України протягом тисячоліть творилися потужні держави і розквітала культура.

Шановний Вікторе Андрійовичу! На сьогоднішній день у Вас найкращі можливості для виконання функції національного Лідера. У Вас було п’ять років для того, щоб навчитися бути ефективним Президентом. Задля Вашого навчання український народ пережив багато страждань і принижень, більше мільйона українців вимерло, ще більше заради виживання втекло за кордон, тисячі дітей залишилися сиротами при живих батьках.

Принесені жертви мають бути виправданими. Тому ми обираємо Вас Президентом України, нашим Гетьманом. При цьому ми ясно усвідомлюємо, що Ви у величезному боргу перед Україною, яка є нашою і Вашою Ненькою. Раніше чи пізніше всі борги доведеться повернути.

Оскільки Ви вже є діючим Президентом України, вимагаємо негайно розпочати перетворення держави зі здійснення трьох кроків.

1. Припинити «свинячий» психотерор проти українського народу, розв’язаний фармацевтичним лоббі, корумпованими урядовцями та олігархічними медіа-холдингами; скасувати геноцидний закон про примусову вакцинацію 95% населення України; зобов’язати лобістів цього закону провакцинувати себе і свої родини; розпочати кримінальне розслідування системної корупції в Міністерстві охорони здоров’я; покарати корупціонерів з матеріальною компенсацією збитків, спричинених суспільству.

2. Започаткувати процес Конституційних зборів задля ухвалення справедливих «правил гри» для всього українського суспільства. Нова Конституція України, яка у 2010 році зафіксує ці правила, має передбачати ясну мету держави та чіткі критерії її досягнення, персональну відповідальність керівництва всіх рівнів за результати своєї роботи, компенсацію керівниками збитків від некомпетентного управління – своїм майном і своєю свободою. Конституція має бути ухвалена українськими громадами в Україні та за кордоном і має відбивати інтереси цих громад. Для цього має бути введена КАРТА УКРАЇНЦЯ, що надасть кожному українцю, що проживає за кордоном, право брати участь у виборах і референдумах, володіти часткою загальнонародної власності, землею та майном.

3. Означити правові норми для цивілізованого повернення Українському народу незаконно привласненого майна та землі в ході злочинної приватизації, здійснити справедливу націоналізацію стратегічно важливих об’єктів, дати вільний доступ Українському народу до того, що йому належить за природним правом, – лісів, полів, рік та озер. Створити зрозумілі, стабільні правила для внутрішньої і зовнішньої політики, бізнесу та економіки. Відновлення справедливості та національної єдності відбудеться швидше, якщо цивілізоване повернення боргів Ви підкріпите особистим прикладом.

Шановний Вікторе Андрійовичу! У Вас є гарний шанс виправити допущені Вами помилки, отримати від Українського народу реальні гарантії недоторканності для себе і своєї родини. Ви можете увійти в історію першим українським президентом-реформатором, який відродив Український лад, – вірним нащадком козацького роду, великим сином Матері-України. Ми Вам допоможемо.

Пам’ятайте! Україна належить нам – УКРАЇНЦЯМ.

За будь-яких обставин
МИ ВСЕ ПОВЕРНЕМО, А ВИННІ БУДУТЬ ПОКАРАНІ.


З повагою щиро:

Ігор Каганець, письменник (Київ, Україна)

Юрій Збітнєв, лікар, юрист, політик (Київ, Україна)

Володимир Мулява, генерал-майор ЗСУ (Київ, Україна)

Юрій Якуба, юрист (Січеслав, Україна)

Євген Романишин, лікар (Івано-Франківськ, Україна)

Мирослав Павлюк, журналіст (Львів, Україна)

Геннадій Шевченко, громадський діяч (Київ, Україна)

Ігор Ковальчук, видавець (Київ, Україна )

Ірина Новиченко, письменниця, українознавець ( Київ, Україна )

Зірка Вітошинська, журналіст, перекладач (Париж, Франція)

Наталка Кобза, поет, журналіст, редактор (Ларнака, Кіпр)

Віталій Опанащук, козак, журналіст (Київ, Україна)

Тетяна Опанасенко, журналіст (Київ, Україна)

Тарас Іваницький, лікар-психоневролог (Тернопіль, Україна)

Оксана Луцків, вчитель (Тернопіль, Україна)

Ігор Оброца, сільський голова с. Добрівляни, Стрийського району (Україна)

Микола Пономаренко, письменник (Александрія, США)

Володимир Щербина, дослідник (Київ, Україна)


2 грудня 2009 (7517) року

середа, 2 грудня 2009 р.

Відкритий лист до канцлера Німеччини пані Меркель


Відпустіть з миром Івана Дем’янюка, хай помре своєю смертю. Якщо він і співпрацював з режимом німців-нацистів, то це було під дулом німецького автомата, і судити треба того, хто тримав у своїх руках цей автомат.
Шановна пані,

ви представляєте державу, що є правонаступницею фашистської Німеччини, яка разом з Радянським Союзом відповідальна за початок світової бойні. Її жертвами стали десятки мільйонів невинних жертв у всіх кінцях світу. Так от, 30 листопада цього року у вашій державі почнеться судилище над вцілілою жертвою цієї масакри – українцем Іваном Дем’янюком.

Я, як українець і як жертва цих подій, глибоко обурений маніакальністю деяких зацікавлених кіл бездоказово пришити цій жертві неіснуючу вину співучасті і співпраці з гігантською, нелюдською винищувальною машиною тодішньої фашистської Німеччини, правонаступницею якої є сьогоднішня Німеччина. А показником цього правонаступництва є ваша і вашого попередника Шредера неплатонічна любов з правоннаступницею сталінсько-фашистського СРСР Росією, котру представляє Ваш вірний соратник по спільній роботі на території, яка породила Гітлера, – полковник КДБ Путін (для якого фашист Сталін є національним героєм ), котрий допомагав вашій організації Штазі винищувати німців в післявоєнній Східній Німеччині.

Я маю моральне право про це говорити, оскільки мій батько, Олач Іван Дмитрович, 1907 року народження, був у подібній до ситуації Дем’янюка. Як громадянин тодішньої Польщі, в складі якої була Західна Україна, він чесно захищав Польщу, хоч сам він етнічний українець, і попав у концентраційний табір фашистської Німеччини. В полоні в його обов’язки входило годування псів-вівчарок і це була добра робота для виживання в умовах концентраційного табору.

Проте, співчуваючи своїм друзям по нещастю, мій батько час від часу пігодовував собачим кормом заморених голодом полонених, а за його розповідями це були євреї. Пійманий на гарячому, він був кинутий в нелюдські умови, але чудом вижив і повернувся в Україну. Я народився в 1947 році, а мій батько помер в 1961 році. Таким чином, шановна пані, Ви представляєте народ, який замордував мого батька, а представники цього народу створюють бездоказове судилище над іншою жертвою режиму, що його при допомозі вашого народу створив Гітлер.

І це не змивається часом ні з вашої совісті, ні з совісті вашого народу. Тому я, два мої брати і мертва сестра Ярослава 1939 р. народження, котра померла від голоду під час послідовних окупацій Західної України спочатку фашистською Німеччиною, а потім фашистським СРСР, а також моя мама, котра без засобів для існування вигодувала нас і померла від постійного і тривалого недоїдання, пред’являємо Вам рахунок на компенсацію.

Але нам не потрібні Ваші криваві німецькі марки – ми пропонуємо вам діло: відпустіть з миром Івана Дем’янюка, хай помре своєю смертю. Якщо він і співпрацював з режимом німців-нацистів, то не тільки коню, але і вашій славній німецькій Феміді повинно бути ясно – це було під дулом німецького автомата і судити треба того, хто тримав у своїх руках цей автомат.

Знаходячись більше 350 років під окупацією Росії, протягом цього часу ми, наївні українці, використовували найменшу можливість, щоб здобути незалежність, в тому числі співпрацюючи з німцями і надіючись на порядність і щиру допомогу вашої нації у боротьбі з російською імперією. Але ви непорядні і нещирі – в 1918 р. німці зрадили гетьмана Скоропадського, погубивши в зародку незалежність України, а в 1941 р. зрадили і посадили в тюрму Степана Бандеру, котрий сподівався за допомогою Німеччини здобути незалежність Україні.

У 2004 р. ви особисто, пані Меркель, зрадили надії наївного Президента Ющенка і американського Президента Буша, будучи категорично проти захисту здобутої хисткої незалежності України парасолькою НАТО. І це при тому, що вашу недобиту фашистську державу врятували від знищення Сталіним американці і створене ними НАТО. Існують американські фотографії, де американські транспортні літаки скидують голодним і холодним німцям в блокованому Сталіним Західному Берліні все необхідне для їхнього виживання. У вас коротка пам’ять.

У мене є й особистий досвід співпраці в 1994 р. з гордістю німецької нації – славною супер-компанією “СІМЕНС” по спільному проекту для України і Білорусі “Система контролю радіаційної обстановки” (директор проекту Карл Декарт), в якому я представляв Міністерство навколишнього середовища і ядерного регулювання України. Я до тепер не можу опом’ятатися, як красиво і елегантно в плані інформації мене обікрали німці.

Підтанцьовуючи Путіну, ви, пані Меркель, не тільки боретесь з Україною як з державою, але і не гребуєте приниженням окремих українців – Дем’янюка, Кличка, Луценка.

Пані Меркель, не канцлерське це діло – займатися таким примітивом – і не вдасться вам задушити Україну, з ким би ви не об’єднувалися – з Україною Бог і він все бачить і за все прийдеться вам відповідати.

Як українець я підтримую Івана Дем’янюка в його нелегкій боротьбі з ворогами України, а як член оргкомітету зі створення Партії Емігрантів України, в якій у перспективі буде 15 мільйонів членів, ми бажаємо йому твердості духу, здоров’я, мужності, які йому надасть свідомість того, що він є почесним членом майбутньої партії під №1.

Богдан-Ярослав Олач
(перше ім’я дала мені мама, а друге моє ім’я, офіційне за документами – в честь замореної сестри – дала моя бабця).

Нью Йорк, 29.11.2009


УНА-УНСО

вівторок, 1 грудня 2009 р.

Українська Talvisota


30 листопада 1939 року розпочалася війна СССР з Фінляндією — большевицькі війська атакували кордон цієї незалежної країни. Втім, намагання Москви проковтнути свого північного сусіда обернулося, в черговий раз, величезними втратами з москвинського боку і повною поразкою агресора.

Згадуючи ту «Зимову війну» (фінською — Talvisota), варто згадати і тих українців, які використовували її як можливість долучитися до справи визвольної боротьби з совєтським поневолювачем України.

Українські підрозділи, що воювали на фінському боці, були сформовані 1940 року в Фінляндії. Добровольці здебільшого набиралися з полонених совєтських військовослужбовців і озброювалися фінською та совєтською зброєю. Однострої були фінськими з чорними кашкетами, хоча в багатьох випадках українці продовжували носити совєтську уніформу, доповнюючи її мазепинками (Ukrainian Bergmutze). На мазепинці кріпився знак Тризуба; деякі вояки мали значки, діягонально розділені на синю та жовту смужки. Синьо-жовті армійські відзнаки не вживалися, оскільки такі мали добровольці зі Швеції.

Хоча нам дуже небагато відомо про кількість і розташування українських добровольців у Фінляндії, більше відомо про командира одного з підрозділів — Юрія Горліс-Горського (відомого автора роману про повстанську антибольшевицьку боротьбу в Україні «Холодний яр»; його справжнє прізвище — Городянин-Лісовський). Він народився 14 січня 1898 року неподалік Полтави у Східній Україні. Воював у Першій світовій війні, будучи старшиною Армії УНР, брав участь у славетному Зимовому поході 1919-20 року.

Коли Україна була окупована большевиками, Юрій продовжував боротьбу в підпіллі. Був захоплений, знаходився під розстрілом, але зміг урятуватися і продовжити війну. Знову був захоплений 1922 року, але цього разу не знайшлося доказів його вини і його було звільнено. За наказом українського підпілля вступив до ЧК і став подвійним агентом. Був розкритий 1924 року, але зумів удати божевільного. 1932 року втік з Херсонської психіятричної лікарні і через Москву та Білорусь дістався Західної України (тоді під польською окупацією) й оселився у Львові. У 1930-і роки здобув славу успішного письменника. 1938-39 року Юрій брав участь у збройній боротьбі Карпатської України проти угорських загарбників, після чого через Малу Азію й Північну Африку дістався Франції. Маючи можливість емігрувати до Канади, він волів залишитися у Европі, міцно вірячи у справу визволення України. Коли розпочалася совєтсько-фінська війна, він взяв участь і в ній; після війни очолив Український радіоцентр у Берліні. 1942 року Юрій повернувся до України і оселився в Рівному, працюючи в якості журналіста. З наступом совєтів він повернувся до Львова; кінець війни зустрів у Західній Німеччині. Був убитий совєтськими агентами 27 вересня 1946 р. в місті Новий Ульм.
dzhmil


Финская песня (к 70-летию Зимней войны)


Мы как древний, волшебный народ,
Что сливается с камнем и мхами...
Там, левее, еще один дот.
Справа веет залива дыханье.

Поднимаются снова на нас
Превращенные в темную сволочь,
Чтоб полечь на искрящийся наст
Под раскатистой дробью веселой.

Кто виновен, что мясом легли
Эти массы в шинелях линялых?
Чья-то воля их в спину из мглы
Как багровый пентакль, погоняла.

А за нами – лесная махра,
Зимний воздух волшебнее сомы,
Там свобода, земля, хутора,
Там в озерах и елях Суоми.

Огневеет от гнева в глазах.
Индевеют стволы от мороза.
На озерных лесных берегах
Не бывать лагерям и колхозам.

Перекрестный огонь по врагам
Исторгают подземные глуби.
Суматошных совков пополам
Пулеметная очередь рубит.

А зачем этот красный полез,
Нам неся большевистское счастье?
Это рвет их разгневанный лес,
Это лед их кромсает на части.

Это смерть. Не ушел ни один
От огня беспощадного дота.
Снег срывается с хвойных вершин.
Припорошена мертвая рота.

Вот он, рядом – холодный комок,
А в глазах – безразличие стали.
Я не звал тебя в гости, совок.
Я не звал. Остальное – детали.

Алексей Широпаев

понеділок, 30 листопада 2009 р.

Атака на німецьке посольство на захист Дем’янюка





Сьогодні, 30 листопада, о 16-ій годині, група представників Українського Автономного Спротиву атакувала посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві - на знак протесту проти суду над 89-річним Іваном Дем’янюком, що почався сьогодні.
Із вигуками "Свободу Івану Дем’янюку!" вони заблокували вихід із посольства ланцюгом із висячим замком на ньому і закидали посольство "димовухами". Затриманих немає.


Хлопці розкидали листівки, у яких заперечують право ФРН судити Дем’янюка - адже він не є її громадянином, а збройні сили цієї держави беруть участь у війнах в Афганістані та Іраку, в ході яких гинуть невинні люди. Вони вимагають негайного звільнення Івана Дем’янюка і зняття з нього усіх звинувачень.

Іван Дем’янюк - українець за походженням, що після війни проживав у США. Він звинувачується в геноциді євреїв у часи Другої світової війни, який він, за версією обвинувачення, вчинив, будучи охоронцем у нацистських концтаборах.

А як же, панове європейці, рівність усіх перед законом?
1 липня ц.р. Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію "Возз’єднання розділеної Європи", у якій прирівняла сталінізм до нацизму і закликала до міжнародного засудження тоталітарних режимів.

ОТЖЕ:
Треба судити всіх - або нікого.
Або не судити охоронців німецьких концтаборів - або судити охоронців радянських.
Або не судити за Холокост - або судити за Голодомор.
Або зносити Леніна - або поруч і Гітлера встановити.


Олена Білозерська

Спокійна Швейцарія повстала проти мусульман




Швейцарські праві хочуть заборонити розміщення мінаретів на території країни, повідомляє Assocaited Press. Подібне рішення постане на всенародному голосуванні у неділю на референдумі.

Після нього відразу будуть очікуватися гострі дискусії про національну ідентичність та можливість насильницької реакції з боку мусульманських країн.

За останній тиждень напруга настільки зросла, що в четвер невідомі облили вхід в женевську мечеть рожевою фарбою. Це був вже третій інцидент з мусульманськими будівлями цього місяця.

Раніше автомобіль з гучномовцем проїхав через мусульманський район, імітуючи заклик муедзина до молитви. Кинули каменем по мінарету, завдавши шкоди мозаїці.

Толерастичні аналітики залякують, що заборона мусульманських мінаретів негативно відіб’ється на економічному становищі країни. Мовляв, заможні араби, які мають рахунки в швейцарських банках, перестануть створювати загальний добробут країни.

Опитування показали, що настрої всередині країни підігріваються антимігрантською риторикою Народної партії Швейцарії. Активісти цієї партії вже провели декілька кампаній проти іноземців, навіть закликаючи до виселення іноземних сімей з країни. Проте особливо дієвими є їхні расистські постери, де три білі овечки виштовхують за межі кордону одну чорну та політичним слоганом: "Мінарети вилізли з-під прапора, немов ракети".

Комітет ООН з прав людини вже заявив, що Швейцарія начебто порушує норми міжнародного права.

Загалом, нині на території Швейцарії проживає близько 400 тисяч мусульман із 7,5 мільйонів населення країни.

Газета.ua

неділя, 29 листопада 2009 р.

БЮТ хоче затягати по судах ветеранів УПА




В Україні питання визнання вояків національно-визвольних армій на державному рівні завжди стояло гостро. Одні партії намагалися це зацькувати, інші - підтримати. Пройшов час, але мало що змінилося. Багато нардепів робили спробу перетягнути мотузку на свою сторону, реєструвалися різноманітні законопроекти. Здається, останню спробу робив Президент, який виніс на розсуд ради законопроект «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у 20-90-х роках ХХ сторіччя». Однак проукраїнським силам у ВР не вдалося бодай на крок наблизити вищезгаданий документ до прийняття.

Тепер, за 2 місяці до виборів, громадськість має змогу ознайомитись з черговою спробою визнання воїнів УПА на державному рівні. Цього разу ні від кого іншого, як БЮТ. Законопроект № 5373 знаходиться у вільному доступі на сайті Верховної Ради (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36582). Документ складається всього із семи статей і за змістом є зрозумілим навіть для кухарки чи свинопаса. Одразу виникають припущення, що складався він доволі швидко, адже ряд нюансів просто проігноровано. Не дивлячись на те, що №5373 має значну кількість чисто декларативних норм, слід зазначити два важливих положення. По-перше:

На колишніх воїнів Української Повстанської Армії поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як для учасників бойових дій. (ч.2 ст.4 Законопроекту №5373)

Тобто ветерани УПА окрім декларативного визнання отримають матеріальні преференції. А коли мова заходить за пільги, надбавки, субсидії тощо, знайдуться охочі видати себе за вояків і незаконно отримати матеріальні блага. Отже, виникає необхідність визначити ветерана УПА з-поміж інших категорій населення. Автори законопроекту пропонують нам наступний механізм:

Підтвердження належності особи до воїнів Української Повстанської Армії, які брали участь у національно-визвольній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та/або які проводили збройну боротьбу із тоталітарним режимом СРСР за відновлення незалежної Української Самостійної Соборної Держави, вирішується у судовому порядку. (ч.3 ст.4 Законопроекту №5373)

Особи з числа колишніх воїнів Української Повстанської Армії, мають право звернутися до суду з позовом про визнання їх воїнами Української Повстанської Армії.(ч.1 ст.5 Законопроекту №5373)

Ось тут в нібито гарну і правильну ініціативу шістьох бютівців закладена бомба уповільненої дії:

- законотворці від БЮТу пропонують українським патріотам здобувати своє визнання через судові інстанції, подаючи позови на державу УКРАЇНА.

- стареньких дідусів вирішили поганяти по судах. Позовні заяви, повістки, судові засідання, паперова возня, черги. Скільки відсотків з воїнів УПА, які все життя прожили без названого закону захочуть цим займатися? А скільки з них зможуть просто дійти до зали суду? Скажіть, а кому це більше потрібно, нам чи їм? Мені здається, що упівці уже своє відвоювали і їх визнання більше потрібне молодому поколінню українців, а особливо державі. Хто буде захищати державу, яка не вшановує своїх героїв? Риторичне питання...

- припустімо, що особливо настирливі ветерани все ж вирішили підтвердити статус у судовому порядку. Як вони це доведуть? Принесуть судді світлини, форму, автомат чи скальп москаля? Авторів законопроекту такі деталі не цікавлять. Мабуть хтось підгоняв скоріше склепати...

- погодьтеся, далеко не кожний пересічний громадянин взмозі скласти позовну заяву до суду, не маючи юридичної освіти або практики. Що вже казати про ветеранів війни. Добре, коли в когось знайдеться син юрист або сусід нотаріус. А якщо людина одинока, а її родичі на заробітках у Києві чи в тисячах кілометрів від Батьківщини? Законопроект №5373 нічого не пропонує з цього приводу. Отже частина вояків буде витрачати власну пенсію на юридичну допомогу. Як "шляхетно" з боку держави! Скільки ветеранів УПА погодиться віддати 200 грн. за складання позову до суду? Мені здається, що це є здирництвом і знущанням над особами похилого віку, які боролися за наш з вами добробут.

Я не розумію, навіщо штовхати людей у судово-бюрократичні шмарклі, якщо ми маємо архіви КДБ? Вони досі зберігаються в СБУ, ще й поступово розсекречуються. Треба просто скласти реєстр ветеранів згідно архівів і передати ці дані у в органи, що уповноважені на надання пільг. Все! Ніяких заяв, повісток, доказів, засідань та іншого буквоїдства більше не потрібно! Не слід перекладати на нещасних ветеранів роботу державних органів.

Підсумовую: в Законопроекті №5373 прописаний нереальний механізм підтвердження належності особи до воїна УПА. На жаль, така прогалина робить увесь майбутній закон фікцією. А високопарні вислови у преамбулі законопроекту є нічим іншим, як патетичним трьопом посереднього бютівського політтехнолога. Не здивуюсь, якщо документ будуть роздавати десь на вулиці разом з листівками "Вона - переможе". Йому і справді місце в білосердечних палатках, а не у стінах Верховної Ради.


Український погляд
Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича