Сергій Ратушняк став героєм серпня. Спочатку виступив у ролі хулігана, а потому — антисеміта. Народ кинувся вивчати родовід Арсенія, етимологію слова «жид» і дискутувати про правомірність боротьби ужгородського мера зі світовою єврейською змовою. І що цікаво: серед його прихильників виявилися не тільки западенці, а й східняки.
Водночас окремі автори, як-от Михаїл Дубінянскій на «Українській правді», твердо впевнені, що Ратушняк антисеміт і юдофоб. Але, поклавши руку на будь-яку частину тіла, скажемо чесно: чи є у висловлюванні «жидок» антисемітизм? Відколи це слово «жид», яке прийняте геть у всіх західних слов’ян і зокрема в українців та взагалі в європейців (згадаймо французького письменника Андре Жіда), трефне?
Я не захищаю Ратушняка, але окремі його висловлювання не можуть викликати жодних заперечень. Наприклад про те, що більшість олігархів — євреї, що телебачення в нас у руках не українців. Хіба це неправда? Хіба татарин Ринат Ахметов не є ненависником усього українського?
Про неукраїнське телебачення писав і я не раз, але чи вважаю себе антисемітом? Зовсім ні.
Але є один нюанс. Коли поцікавитися в людини, хто вона: чех чи поляк? іспанець чи каталонець? швед чи фінн? — це нормально. В Америці, спілкуючись із журналістом на прізвище О’Флаерті, я запитав, чи він часом не ірландець. Журналіст тільки зрадів, що я розпізнав у його прізвищі ірландця. Так само повів себе німецький перекладач і професор Александр Кратохвіл — за походженням чех.
Але спробуйте поцікавитися в людини на прізвище Портнов, Шапошнік, Табачнік, Півовар, Угольнік або в Бродского, Бєрдічєвского, Канєвского, Дубінянского, Каламойского (з Коломиї), не кажу вже про Шустера, чи він часом не єврей? Вас обов’язково звинуватять в антисемітизмі. Хоча довідники з етимології українських прізвищ однозначно вказують на їхнє єврейське походження.
Але Дубінянскій впевнений: «Антисемитизм в Украине распространен повсеместно, и отечественные политики этим активно пользуются». Це, звісно, підленька брехня, бо ненависть до олігархів, власників ЗМІ, мільйонерів, які є євреями, здебільшого, чомусь прихованими — має з антисемітизмом стільки ж спільного, скільки ненависть українців часів козаччини до орендаторів, які були намісниками магнатів на селах.
«В западных и центральных областях Украины политический антисемитизм тесно связан с националистической традицией, — твердить наш знавець традицій. — Он укладывается в известную формулу оуновца Ярослава Стецько: «Москва и жидовство — самые большие враги Украины».
Якби товариш Міша не висмикував фрази (скоріш за все не з першоджерела, а з якого-небудь опусу Діми Табачника), то було б зрозуміло, що мав на увазі Стецько. Бо під жидівством розумілися не геть усі євреї, а євреї-чекісти і комісари, процент яких у 20-30-х роках просто зашкалював. Про те, що в 1938-39 рр. більшість із них розстріляли, Стецько знати не міг.
«Все украинские евреи оскорблены диким антисемитизмом Ратушняка, и я не понимаю, почему по этому поводу молчат генпрокурор и министр внутренних дел», — заявляє Євгеній Червоненко, віце-президент Всеукраїнського єврейського конгресу.
Та, виявляється, аж ніяк не всі. Засновник благодійної організації «Праведників народів світу. Праведників України» Сергій Гаєвой з Ужгорода заявив щось зовсім протилежне: «Если, действительно, сегодня Рабинович, Абрамович, Пинчук, Ахметов, Коломойский, Червоненко, Яценюк и многие-многие другие представляют и позиционируют себя как патриоты и борцы за права простых евреев, то почему они не оказывают моральную и материальную поддержку в благотворительной деятельности нашей организации? Уважаемые господа, сегодня, к сожалению, нашу благотворительную организацию поддерживает существенными средствами только мер города Ужгорода господин Ратушняк».
Відомий «знаток» з клубу «Что? Где? Когда?» Анатолій Вассерман зайнявся тепер читанням просвітянських лекцій для московських студентів. Одна з них починалася так: «Сегодня одна радиостанция назвала тему моей лекции — взаимоотношения русского и украинского народов. Я сказал, что лекции с таким названием не будет. Ее не может быть в принципе! Украинский народ — такая же составная часть русского, как народ курский или архангелогородский.
Сама идея «украинского народа» разработана полтора века назад противниками России. На воплощение этой идеи положено много сил и человеческих жизней. Например. Австрийская империя после полувека усиленного заболачивания мозгов жителям Галичины вынуждена была просто уничтожить большую часть русского населения в концлагерях. Причем самый известный среди них Тарельгоф мало чем уступал Освенциму.
Цель формирования украинского народа тоже была провозглашена открыто в 1863 году поляками — надо ослабить русский народ, расколоть его и противопоставить эти части друг другу».
Дуже вигідно, мабуть, молоти таку ахінею студентам, які цим питанням не володіють, то вони й Тарельгоф замість Талергофу проковтнуть, і те, що тих концтаборів було багато, хоча, крім Талергофу, про інші досі відомо не було. Про яку «большую часть русского населения» йдеться, важко сказати. Справді, австрійська влада на догоду і на прохання поляків загнала до Талергофу москвофілів, які симпатизували Росії і на російські гроші дурманили народ. Але так чинили усі країни. Під час Другої світової у США ув’язнили всіх японців, у СРСР виселили всіх німців. Твердження про те, що Талергоф «мало чем уступал Освенциму» взагалі не витримує критики. То був невеликий табір, в якому наприкінці 1914 р. перебувало 8000 в’язнів, а вже у 1916 — тільки 2717. Загалом же від 1914 до 1917 року — 14000. Ніхто там нікого навмисне не катував і не страчував, але нестерпні санітарні умови спричинили спалах епідемії плямистого тифу, від чого померло понад 2000 осіб.
Наостанок, аби нарешті знову об’єднати псевдоукраїнців із росіянами, новітній Валуєв з таким типово російським прізвищем Вассерман запропонував Україну просто купити, як яку-небудь курву на трасі. Пікантно в цьому всьому те, що Вассерман має українське громадянство.
На День Незалежності стався деякий конфуз для Партії регіонів. У той час, як проффесор «искренне поздравлял украинцев» з великим державним святом, перший замісник Кримської республіканської організації ПР і голова Русской общіни Криму Сєргєй Цеков називав цю дату «днем огромной трагедии» і крокував на чолі колони по Сімферополю під лозунгами «Долой бандеровскую «самостійность», «Долой бандеро-галичанскую нэзалежность и ее холопов!!!», «Украина — раковая опухоль на истории и территории Руси», «Крым не Украина, а незаконно (?) в ее составе».
Янукович натхненно волає: «У нас одна Украина. А гордость за Украину — это наше будущее. Вот такой наш выбор!», а його кримський прихвостень на мітингу «сторонников «Русского мира» закликає до об’єднання України, Росії і Білорусі: «Сегодня самостийники и националисты всех мастей празднуют День Независимости Украины, но мы, стоящие на этой площади, понимаем, что 24 августа 1991 года — это день разрушения нашего единого Отечества, день тотального наступления на права русских и русскокультурных граждан.
Сегодня киевские власти продолжают методично уничтожать нас. Поэтому мы заявляем, что с сегодняшнего дня наш протест, русский протест, будет нарастать».
Так що, виходить, наш проффесор теж націоналіст. Але як же тоді Цеков став депутатом від блоку «За Януковича!»? І яким чином державному службовцю високого рангу вдається організовувати антидержавні мітинги?
Інна Богословська вирішила в черговий раз сплюндрувати Крим. І наплела такого, що ні в кут ні в двері. Татарам, каже, не можна повертатися до Криму, бо лише 75% їхніх сіл забезпечено водогоном. Оце дала! Та в Україні може 25% сіл забезпечені водогоном, то що? Може, виселити українців на Сибір, де проблем зі снігом і водою не буде?
«В то время, когда прєзідєнти Россіі і Украіни пікіруютса между собой, прєдставітєлямі славян», за її словами, є Росія. Ось хто стоїть на сторожі слов’янства. Правда, поляків Росія за слов’ян не має, бо воліла їх тримати в неволі, а в 1939 р. нахабно напала і знищила десятки тисяч так званих братів. А про голодомор для слов’ян-українців Інна Бе воліє не згадувати. Севастополь вона б віддала у спільне користування. А я так собі думаю, що б то з нею було, якби вона запропонувала Росії «управлять» Далеким Сходом у спілці з Китаєм?
Юзьо ОБСЕРВАТОР
Вільне життя
Немає коментарів:
Дописати коментар