23 вересня в м. Києві в Центрі національного відродження відбулася прес-конференція, присвячена проекту Закону України № 24/50 «Про порядок організації та проведення мирних заходів».
В заході взяли участь народні депутати України Юрій Гнаткевич та Андрій Парубій, політв’язні акції «Україна без Кучми!» Ігор Мазур (член проводу УНА) та Руслан Зайченко (голова виконкому УНА) та керівник УІС Андрій Левус.
Нагадаємо, що проект закону № 24/50 був прийнятий Верховною Радою України 3 червня 2009 р в першому читанні. Ним передбачено ряд обмеження прав і свобод громадян і громадських об’єднань, зокрема, обмеження місць для мітингів, встановлення термінів для проведення акцій, збільшення повноважень міліції та чиновницького апарату для перешкоджання волевиявлення громадян і т.д.
«Оскільки на Україну невдовзі чекають президентські, а, можливо, і дострокові парламентські вибори, караючі положення цього закону можуть призвести до політичних репресій і появи нових політв’язнів. Положення про те, що тепер згоду на проведення акції буде давати не суд, а представник місцевої адміністрації, фактично дає можливість окремим політичним силам через своїх представників забороняти громадянам проводити мітинги», - висловив свої побоювання учасник акції «Україна без Кучми» Ігор Мазур.
«Положення проекту закону порушують норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вже давно ратифікована Україною. Абсолютно ненормальним є підтримувати проект закону в його нинішній редакції, адже він може стати засобом для реалізації політичних задач двох найбільших політичних сил в Україні», – наголосив Народний депутат України Андрій Парубій.
Інший представник депутатського корпусу, Юрій Гнаткевич, повідомив, що, крім фундаментального доопрацювання вищезазначеного нормативно-правового акту, конче необхідно внести поправки до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», через який фактично поза законом є багато колишніх політв’язнів, а учасники акції «Україна без Кучми!», які відсиділи за неї декілька років за гратами, взагалі є прирівняними до кримінальних злочинців.
«Проект Закону України № 24/50 є втіленням подвійних стандартів нашої системи законодавства. З одного боку ми заганяємо власних громадян в жорсткі рамки, вихід за які загрожує їм вкрай неприємними наслідками, з іншого – іноземці або особи з подвійним громадянством можуть себе поводити на власний розсуд і проводити у нас, в Україні, свої антидержавницькі акції», – підкреслив Руслан Зайченко.
23 вересня, у Центрі Національного Відродження відбулася прес-конференція, присвячена новому закону «Про порядок організації та проведення мирних заходів».
Власне, це ще не закон, а законопроект № 24/50, запропонований Кабміном і прийнятий Радою у першому читанні кількістю 228 голосів.
У прес-конференції взяли участь народні депутати України Андрій Парубій (НУНС) та Юрій Гнаткевич (БЮТ), лідери УНА-УНСО Руслан Зайченко та Ігор Мазур (Тополя), політв’язні акції «Україна без Кучми», та керівник новоствореної Української інформаційної служби Андрій Левус.
На їхню думку, з якою я повністю згодна, законопроект є дуже небезпечним (жахливим, якщо казати відверто), адже суттєво обмежує і ускладнює проведення масових акцій.
Весь час, поки йшла прес-конференція, на великому екрані транслювали знаменитий документальний фільм «Обличчя протесту» - про акцію «Україна без Кучми». Цікаво було спостерігати за Тополею. Фільм ішов без звуку, але він ніби спиною відчував найцікавіші моменти і повертав обличчя до екрану.
Спочатку Андрій ПАРУБІЙ окреслив основні негативні моменти нового закону:
- Цілий ряд положень цього закону не тільки не впорядковує, а ускладнює механізм проведення масових заходів і обмежує права громадян України. Зокрема, в даному законі так і не регламентується, яким чином організатори заходів мають подавати заявки щодо проведення. У законі зазначено, що мирний захід може проводитись в придатному, заздалегідь визначеному для цього місці. Раніше таких обмежень не існувало. Якщо місцева влада буде дозволяти проводити заходи лише у заздалегідь визначених місцях, ми усвідомлюємо, що якщо цей захід буде небажаний для влади, це спеціально відведене місце може знаходитись далеко від центру міста, куди імовірні учасники і активісти не матимуть змоги прибути.
(Не стільки активісти, скільки журналісти. Якщо акція буде не в центрі - на ній не буде журналістів, а не буде журналістів – можна і «Беркутом» розігнати, а потім брехати, що активісти на «Беркут» напали – О.Б.)
- Також у проведенні акції може бути відмовлено під приводом, що місце вже зайнято лояльною до влади організацією.
- У пункті 7 законопроекту зазначено, що уповноважений представник органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування може на свій розсуд зупинити мирний захід. Не регламентується, за яких умов він може прийняти таке рішення. (Нічого собі! У законі закладено готовий механізм для провокації: зібрати разом людей небажаної політичної орієнтації, далі чиновник зупиняє захід і всіх в’яжуть – О.Б.)
- У ст. 18 зазначено, що організатори заходу мають відшкодовувати збитки, нанесені під час його проведення (Елементарно: поки йде захід, поруч невідомі трощать дороге авто… - О.Б.)
- Повноваження по забезпеченню порядку під час проведення масових заходів покладається на організаторів, а не на міліцію. (Що, міліція тепер не буде розводити опонентів? Це означає, що всіх пов’яжуть за бійку, після чого «своїх» швидко відпустять – О.Б.).
Зрозуміло, що організатори для того і подають заявку на проведення акції, щоб органи державної влади могли залучити правоохоронні органи і забезпечити порядок. В даному ж разі організатори повинні володіти охоронними чи парамілітарними структурами.
Два останні пункти дають широкий простір чинити вплив на організаторів, змушувати їх відмовитись від проведення масових заходів.
З усього цього А.Парубій робить висновок, що за нового закону Майдан-2010 неможливий. Тут я не згодна – той Майдан теж був незаконним. Просто якщо незаконно збереться 10 людей, їх поб’ють і пов’яжуть. А якщо 10 тис. – буде інша розмова.
- Разом з тим, в законі є невиправдані ліберальні моменти. Наприклад, немає жодних обмежень для негромадян України брати участь у масових заходах. Хоча Конституція гарантує право на мирні масові заходи саме громадянам.
(То що, тепер можна буде не платити газорублі запроданцям з українським громадянством, а можна одразу гнати автобуси через північно-східний кордон? Парубій теж сказав про це, а також про дипломатів-шпигунів, прямим текстом – О.Б.)
- У парламенті часто намагаються прийняти законопроекти, які носять відверто корупційний або лобістський характер. Зупинити їх прийняття можна лише шляхом посиленого суспільного розголосу і громадського інтересу до цієї проблеми. Так було і з тендерною палатою, і з ринковим збором.
Нардеп Юрій ГНАТКЕВИЧ (БЮТ):
- Моя ситуація інша, ніж в Андрія Парубія, бо я відстоюю інтереси уряду. У фракції є дисципліна, і якщо виносяться якісь законопроекти від уряду, то є повна свобода їх обговорення у комітетах, але партійна і фракційна дисципліна змушує нас голосувати так, як запропоновано урядом.
Я виходжу з того, що будь-яка проблема, яка може викликати гострі ситуації, потребує упорядкування. Як голова підкомітету ВР з питань етнополітики і попередження конфліктів, а також з питань репресованих, я мушу реагувати на те, що чую.
- Я погоджуюсь з Андрієм Парубієм, що слабка і непродумана позиція у законопроекті, згідно з якою не суд вирішує проблеми заборони масових акцій, а представник конкретної влади (наприклад, у Києві – представник Черновецького, у Луганську – представник відомого українофоба Левченка).
Ситуація на мітингах і пікетах часто є некерованою. Якщо хтось спробує заборонити людям проводити захід, люди можуть його і не послухати. Це призведе до сварок і непорозумінь між учасниками демонстрації, бо одні скажуть, давайте послухаємо представника влади, а інші не погодяться.
- Я погоджуюсь з тим, що відповідальність має бути на організаторах. Але організатори теж різні бувають. Хтось вміє поставити на місце своїх підлеглих, а хтось не вміє. (Ну, це несерйозно. Не вмієш керувати своїми людьми – то не керуй, іди з посади. Інша річ – провокацію можуть вчинити зовсім не свої люди. Або «колишні свої», перекуплені – О.Б. ). І ось такого організатора заарештують. А ми що тоді будемо робити? Ми підемо з новим мітингом його визволяти.
Є ще така річ, як спонтанні масові заходи. Щось трапилося, когось побили… Ці питання не розв’язані.
- Як представник підкомітету з питань міграції – я коли прочитав, що вони мають з нами рівні права – мені зробилося погано. Я минулої осені був з офіційним візитом у Німеччині, нас приймала жінка, яка у Берліні займається питаннями міграції. І вона висловлювала велике занепокоєння, що в Німеччині вже кожен 9-й є не німець, в основному турки. Вони організовуються в громади, вимагають собі прав, в т.ч. служити у поліції. А вони мають властивість народжувати дітей у великій кількості, що ж це далі буде? Нещодавно були ми у Бельгії – так там людей у чадрах мало не більше, ніж у нормальному європейському одязі. Європа поступово приходить до того, що права мігрантів мають бути не такими, як права корінного населення і громадян цієї країни.
В Одесі на акції під час встановлення пам’ятника Катерині були громадяни Росії. До втечі убивці Максима Чайки теж мають відношення представники інших держав.
Але наприкінці пан Гнаткевич всіх утішив: «Закон був прийнятий у першому читанні ще в червні, але з огляду на ту ситуацію, яка складається у ВР, можливо, дасть Бог, що його й не встигнуть прийняти «ввиду его революционной нецелесообразности». Це він, як літня досвідчена людина, так тонко натякнув, що Майдан може початися раніше :) Назвав себе, до речі, «рядовим прагматичним націоналістом з Блоку Юлії Тимошенко». Ну, там у неї всі прагматичні :)
Щодо того, чи можливий новий Майдан, Гнаткевич сказав, що БЮТ на вулиці людей не покличе. Ющенко і його прихильники могли б, але не зможуть цю ідею повністю реалізувати. Сказав, що при певній ситуації піде на Майдан Ющенка і голосуватиме за Ющенка (Юля, мабуть, вже й прагматичних допекла :).
На останок він згадав Закон про реабілітацію жертв політичних репресій – що реабілітовувати слід не тільки тих, кого засудили ще «тройки-двойки», бо це і політв’язні УБК, і діти репресованих, і ті, кого вигнали з роботи за «неблаговидные высказывания», і ті, чиї книжки вилучили з бібліотек…
Ігор МАЗУР (Тополя):
- Після 1991 року в Україні не один десяток, а може, й не одна сотня людей відбувала покарання за свої політичні погляди – чи це була кримінальна відповідальність, чи місяці і роки в СІЗО. Зміни стосуються того, що Верховний суд має ще раз переглянути – була це кримінальна чи все-таки політична справа – по учасниках «України без Кучми», по «Самостійній Україні», що захопила офіс Компартії, по одеських комсомольцях… Слово «кримінал» не повинно заміняти «політична справа». Що я, що Руслан – ми досі обмежені в правах, не можемо бути навіть депутатами райрад, не можемо працювати на державних посадах, навіть десь у комітеті по справах сім’ї і молоді, бо ми «погані», ми можемо чомусь не тому навчити молодь.
Тополя з екрану (2002 рік, тюрма) дивиться на сьогоднішнього Тополю
Дивно, що в законі про масові заходи не передбачено, що коли йде агітація проти конституційного ладу чи територіальної цілісності держави, захід слід заборонити – зате є про приниження честі людини і громадянина.
Ще одна хитрість в тому, що багато чого, що стосується цього закону, розписано не в самому законі, а у пояснювальній записці. А люди, які хочуть провести акцію, – вони не читають пояснювальних записок, вони читають закон. А в записці сказано, що подати заявку про акцію слід не пізніше ніж за 5 календарних днів до її проведення.
Чому у 2004 році все пройшло мирно, без кримінальних справ? Тому що людей було багато на вулицях. Тому що були мільйони людей, і Кучма розумів, що це не кілька сотень унсовців під час «України без Кучми», коли можна було підігнати 5 автозаків і всіх туди запакувати.
Тому, якщо зараз люди зневірені у владі і політичних лідерах, на вулиці спочатку вийдуть кілька сотень чоловік. Вони можуть розбудити десятки тисяч, але на перших порах цих кілька сотень знову можуть «під білі рученьки», в автозак, потім в СІЗО, тим самим залякати і студентів, і громадських діячів… Хотілося б, щоб цей закон не давав владі можливості задушити громадянське суспільство, яке в нас почало народжуватись.
Руслан ЗАЙЧЕНКО:
- Коли цей закон буде прийнято, кількість кандидатів у політв’язні збільшиться у геометричній прогресії. Складається враження, що цей закон рекомендували у Міністерстві юстиції РФ – ви знаєте, які там драконівські умови для проведення мітингів і демонстрацій.
Якщо цей закон приймуть, наступним кроком згортатимуть і свободу слова («і в’язатимуть журналістів», - докинув Тополя).
Ми небезпечні для навколишніх тоталітарних режимів, бо даємо зразок, як жити вільно. Так, зараз у країні безлад, але ми принаймні дихаємо вільно. А зараз почали мавпувати те погане, що відбувається в РФ.
У законі є «віддушина»: що масові акції не треба попередньо узгоджувати у разі зустрічі виборців із кандидатами у депутати та обраними депутатами, зустрічей з кандидатами на посаду Президента України, весільних процесій та похорон. Можливо, українці почнуть одружуватись тільки для того, щоб нормально провести масовий захід. Якщо це так буде, то слава Богу, хай це зберігається :) (Не вийде. Бо заяву до загсу теж треба подавати завчасно – за місяць :) – О.Б.).
Якщо цей закон приймуть, Майдан можливий буде тільки на «Чайці». Тобто, вихолощується і дебілізується саме поняття протесту. Ми перестаємо бути самими собою.
Стосовно громадян інших держав: ми пам’ятаємо Покрову 2005-го року, коли було 60 автобусів з Росії і 40 з Білорусі. З російськими і імперськими прапорами вони розгулювали по Хрещатику і кричали «Ето наш город!». Ми тоді попередили правоохоронців, що наступного разу будемо по ходу слідування цього транспорту проколювати їм колеса. Лісів багато на Чернігівщині… Наступного року їх було вдвічі менше, а потім вони зовсім геть згинули. Ну, було трошки з Криму цих, «Прориву», але ж це свої, що зробиш, в сім’ї не без урода….
Цікава теза про те, що мають відповідати організатори. У юрбі завжди є певний відсоток тих, які самі перелякані, але юрба їх п’янить, і вони як «заєць во хмелю», стають буйними і можуть робити неадекватні вчинки. Я вже не кажу про організованих провокаторів – побити вітрини, машини, а відповідати мають організатори – за тих, кого вони не закликали на цей мітинг. Це домінування не закону, а кругова порука.
ВИСНОВОК: Наступні «майданівці», скоріше за все, будуть біло-голубі. Бо Ющенко не зможе зібрати новий Майдан, а Юлі немає сенсу, бо вона при владі. От Юля і готується їх розганяти та створювати їм всілякі інші неприємності. Ото Януковичу наука, як з нею ПРиБЮТом займатися :).
Але ж не можна приймати закон, якому ще діяти і діяти, під конкретні вибори! А раптом переможе Янукович? Тоді ж умовний Майдан всім іншим доведеться збирати.
Так що давайте не чіпати існуючий закон. Конституцію у 2004-му вже зачепили.
Олена Білозерська
Немає коментарів:
Дописати коментар