ТЕРНОПІЛЬ. Cварга
Смолоскипна хода до 100-річчя Бандери у Запоріжжі Про ходу у Запоріжжі на честь Дня народження Провідника стало відомо десь у листопаді. Чесно кажучи, в мене були сумніви щодо вдалості акції, а конкретно – щодо кількості. В Запоріжжі такого ще не було, плюс специфіка дня…
Але члени ВО «Свобода» та співчуваючі розпочали ґрунтовну підготовку до дійства. Інформація розповсюджувалася через Інтернет та традиційно - за допомогою афіш (правда, більшість з них трималася дуже недовго).
Хода планувалася центральною вулицею міста (проспектом Леніна) від облдержадміністрації до мерії. Також передбачалося спалення комуністичної символіки (слід зазначити, що одного холодного зимового вечора червоний прапор на обласному офісі КПУ був зірваний вітром та знайдений невідомими патріотами, що випадково йшли неподалік).
Зрозуміло, що подібну акцію неможливо було приховати від «опонентів» (та й не збиралися приховувати). Незабаром до акції місцеві комсомольці стали розповсюджувати у мережі наступне повідомлення:
ВНИМАНИЕ!!!! ВСЕ ЖИТЕЛИ ПРЕКРАСНОГО ГОРОДА ЗАПОРОЖЬЯ!!!! 1 ЯНВАРЯ 2009 ГОДА БАНДЕРОВЦЫ, ФАШИСТЫ, УСТРАИВАЮТ МИТИНГ, СОБИРАЮТСЯ ПРОВОДИТЬ МИТИНГ В ЧЕСТЬ 100-ЛЕТИЯ БАНДЕРЫ В 16.00 НА ПЛОЩАДИ ВОЗЛЕ ДОМА ОБЛАСТНОГО СОВЕТА!!! Из проверенного источника стало известно, что СБУ завело дело о провокации массовых столкновений и собирается запретить митинг. Давайте же не будем сидеть у себя в норах и быть трусами! Давайте выйдем и покажем фашистским наследникам настоящую войну и массовые столкновения!!!! СОБИРАЕМСЯ В ТО ЖЕ ВРЕМЯ И В ТОМ ЖЕ МЕСТЕ, ГДЕ И ОНИ!!!!!
Крім того, стало відомо, що комуністи подали заявку на свою акцію. Знову ж таки – те ж місце, той же час. Стало зрозуміло, що заборонять скоріш за все обом сторонам – «во ізбєжаніє». Проте організатори пішли на маленьку хитрість, і дозвіл був отриманий.
Я прибув на місце на 15.30 (початок був зазначений на 16.00). Поступово збиралися люди. Десь неподалік стояло декілька підозрілих особистостей, можливо, червоних «скаутів».Тут же стояв міліцейський загін та декілька джипів з «Беркутом». Якийсь офіцер став розмовляти з головою запорізької «Свободи», повідомивши йому, що смолоскипи заборонені (пожежна безпека і все таке інше). Начебто на це потрібен окремий дозвіл. Після декількох хвилин дзвінків та переговорів стало відомо, що смолоскипи все ж дозволені.
А люди тим часом все підходили й підходили. Я розраховував десь на 30 осіб, максимум на 50, а їх на четверту зібралось вже біля сотні!
Незабаром декілька людей виступило з промовою на сходах, а мене попросили запалити перший смолоскип та спалити той самий прапор, що я з задоволенням зробив))
Дуже швидко всі бажаючі запалили смолоскипи і ми вирушили.
Майже одразу колона зустріла бойовий загін комуністів. Їх було чи троє чи четверо, і їхнім першим гаслом було чомусь «Россия!» (отак одразу, без підготовки, перейшли «до суті»)).
Три обличчя були дуже знайомими: кумедний дядько, який з`являється на всіх акціях комуністів, щоразу питає правих «а когда появилось слово «Украина?» і щоразу отримує у відповідь і дату, і назву літопису; велике жирне тіло, що влітку під час акції за знесення пам`ятника Дзержинському ходило у футболці «Рожденный в СССР» та демонстративно сіло на парапет під час виконання Гімну, а також молодик в окулярах, який під музеєм дудкою заглушав знову ж таки Гімн.
«Борці» взялися за руки і почали виконувати свою обіцянку «показать фашистским неследникам настоящую войну и массовые столкновения». Майже всю ходу (десь годину) вони йшли перед колонною СПИНОЮ ВПЕРЕД (точніше, не перед колоною, а перед міліцією, що йшла перед колоною). В нас до традиційних гасел додалося ще кризове «Українцям – робочі місця!», ну і, звичайно, не обійшлося без перепалки з нашими дорогими клоунами (один для більшої комічності одягнув шапку Діда Мороза). В них гасла були чомусь не комуністичні (окрім «Сталин – вождь!»), а відверто російські: здебільшого «Россия» (яке дуже швидко тонуло в нашій відповіді), «Севастополь!» (ну, ми не проти, гарне українське місто) та якісь довжелезні промови про «русский город Александровск» (таку назву до 1921 р. мало Запоріжжя).
Десь за 5 хвилин до кінцевого пункту до наших супутників приєднується ще декілька чоловік (плюс пару біля мерії, загалом десь 10). Вони знову беруться за руки і намагаються не пропустити колону. Чи варто казати, що їх досить швидко відштовхують міліція та авангард колони.
Нарешті, ми дійшли до нашої мерії. Комуністів (хоча скажу, як було – збірну солянку українофобів) міліція швидко відтіснила до стіни і оточила.
Декілька хвилин обміну компліментами, і починаємо співати Гімн. Скажу відверто – заспівали не дуже. Увімкнули трохи невчасно, під час галасу. Тому виконали трохи незлагоджено. Це єдиний негативний момент ходи. Правоохоронці безуспішно намагалися загасити вогнище. 2 рази вони виносили з мерії вогнегасники, і 2 рази вони не спрацьовували)))
Нарешті, ми самі загасили вогонь за допомогою снігу, культурно викинувши смолоскипи у смітник)
На цьому, власне, все скінчилося. Більш детальніше тут
Немає коментарів:
Дописати коментар