суботу, 10 березня 2012 р.

Ігор МАЗУР (Тополя): 9 березня, політв’язні і подвійні стандарти »



300 унсовців налякали “Беркут” настільки, що у багатьох порвалися штани нижче спини (з матеріалів кримінальної справи). Потерпілими у цій справі йшли 72 міліціонери.

Не дивно, що “правоохоронці” через кілька годин після протистояння під адміністрацією президента розгромили наш штаб, почалися арешти всіх і вся – навіть на залізничному вокзалі увечері всім молодим людям віком до 30-ти років, які розмовляли українською мовою, заламували руки, кидали в АвтоЗаки і розвозили по київських райвідділах.

Після цього кілька сотень українців, навіть журналісти, отримали хто добу, хто три, а хто і всі 15 за порушення громадського порядку. А 18 унсовців пройшли через 143 судових засідання, що завершилися вироком – від 2 до 4-ох років за гратами.

Відсиділи, вже 8 років як на волі, не реабілітовані, але вже з погашеними судимостями. Влада змінювалася за ці роки, як фантики на цукерці. Хоча було кілька місяців, коли вірили, що правила гри змінюються. Дарма. Свої залишилися для них своїми, а чужі – 99% громадян України – чужими.

І зараз, коли трублять про подвійні стандарти хочеться спитати лідерів опозиції (януківців питати безглуздо, бо вони навіть на словах проти системи кучмізму не повставали): – “чому ви не змінили правила життя і взаємовідносин між владою і громадянами України? Чому ви самі не творили нове, маючи владу, а послуговувалися тим, що створили Кучма, Кравченко, Бакай та Лазаренко?

42 слідчих СБУ, які ліпили справу проти політв’язнів УБК, не були звільнені новим головою Турчиновим, бо професійно виконали “заказ”.

Суддя Волік пішов на підвищення в Господарський суд, прокурорчик Кузовкін став прокурором Борисполя, а потерпілі “беркутята”, які по райвідділах товкли ув’язнених 9 березня, зараз товчуть демонстрантів під Печерським судом. І будуть товкти, бо вони потрібні цій системі, а ця система потрібна і владі, і так званій опозиції, бо ж вона прийде до влади.

Коли лідери БЮТ заявляють, що справжні політв’язні лише з їх блоку, а унсовці, тризубівці, патріоти… будь-хто інший отримують від влади терміни ув’язнення, щоб лише відволікти увагу від розправи над “священними коровами”, то no comment.

У 2009 році Страсбурзький суд звернувся до уряду Тимошенко з запитаннями: чи справедливі вимоги засуджених за участь в акції “Україна без Кучми”, чи потрібно відшкодувати їм за арешт з побиттям, за вибивання показів, утримання в клітці під час судового процесу, втрату здоров’я (лише на туберкульоз у в’язниці захворіли троє), то відповідь була така: “Уряд не визнає вимоги по жодному з пунктів, всі були засуджені за кримінальні злочини відповідно до чинного законодавства”.

А це законодавство працює сьогодні проти них…

На той час вже на волі померли від хвороб серця Денис Андрусенко (24 роки), і Андрій Косенко (30 років). За останні 2 роки не стало Василя Назара (45 років) і Руслана Зайченка (47 років). Чи це не подвійні стандарти по-європейськи?

Кричати про репресії проти окремих лідерів сьогодні і галопом розглядати їх справи як першочергові і забути про “простих смертних” демонстрантів, бо націоналісти-бандерівці не на часі для Страсбурга.
Європарламентарям цікавий стан здоров’я і умови утримання однієї людини в качанівській колонії і плювати на тисячі інших ув’язнених жінок.

Взагалі наші VIP-політв’язні, згадуючи свою участь в УБК, ані разу під час судових виступів не згадали тих, хто був засуджений кучмівським режимом на роки неволі за свій гайдамацький чин. Вони наголошували лише на тому, що були керівниками УБК.

Хоча міг Юра Луценко згадати краще під час виступу, як приїхав на Харківщину до мене на туберкульозну зону, як “шуршали” полковники, намагаючись догодити нардепу, показували VIP-корпус, де жили в’язні, які співпрацювали з адміністрацією, або платили круглу суму.

Його дивувало, що я в будівельній бригаді, живу в старому бараці, а я пояснив, що у нас в руках ломи, молотки, кувалди і до нас маски-шоу не заходять. І тому ми на цій зоні найвільніші люди і гадів серед нас – немає.

Шкіль, який, ставши нардепом перескочив з УНА-УНСО в БЮТ, приїздив лише до кількох УБКівців в день їх звільнення. Не заходив він і на судовий процес Луценка на відміну від Миколи Карпюка, Володі Горощука, Влада Мирончика і мене – тих, хто “провідував” Юру на засіданнях в Печерському суді.

Це вам ще слова з пісні про подвійні стандарти. Любити і жаліти себе сьогоднішнім політикам, які наразі за гратами, ніхто не забороняє. Але політичні репресії були завжди – і за царя, і за комуністів, і після проголошення незалежності України.

Для кабінетних опозиціонерів певно буде дикістю той факт, що 8 унсовців відбули за гратами хто рік, а хто й більше за участь ще й в анти-лукашенківських акціях опозиції в квітні 1996 року в Мінську. І, уявіть собі, не за гроші! І потім на УБК вони були, і на Майдані в 2004 році. І при помаранчевій владі не прилаштувалися на тепленьке місце…

Біда України в тому, що сьогоднішня молодь бачить свою участь в політичному житті через призму матеріальних благ – 100 гривень за участь в мітингу, 500-1000 – за сидіння в виборчих комісіях, тощо.

Молодь – майбутнє України? Не дивно, коли в нас така політична еліта. Сьогодні лідери партій чи нардепи, незалежно від кольору прапорів, дивляться на “младую паросль”, як на прислугу, чи на “танкістів”, які за скромні гроші організують опонентам проблеми.

Дехто з борців з антинародним режимом депутатствує з 1990 року і вважає, що своє крісло у Верховній Раді може поміняти лише на Байкове кладовище.

Система кучмізму (модернізованого “СОВКА”) живе і, дякуючи так званій політеліті, не збирається здихати. Подвійні стандарти стосуються і помаранчевих, і блакитних. Це боротьба влади і опозиції, яка сама була вчора при владі, і хоче бути нею завтра.

9 березня день народження Тараса Шевченка – поета, політв’язня, прапора нації. Українська земля час від часу народжує таких пасіонаріїв, згустків енергії, величі духу, яких вистачає і для сучасників, і для нащадків на століття вперед.

Коли послухаєш Шевченка у виконанні гурту “Кому вниз”, серце виривається з грудей, а кров героїв, пролита за нашу чорну землю, кличе до бою. Найтемніша ніч – перед тим, як має засяяти перший промінь сонця!

Ігор МАЗУР (Тополя), для «Української правди»
09 березня 2012 р.

четвер, 8 березня 2012 р.

Зрадники є однією з головних проблем опозиції


Народний депутат, член партії "Фронт змін" Геннадій Москаль: "Якщо ви не сприймаєте цю владу, не дайте ні одного голосу за Партію регіонів та її сателітів — Блок Литвина, "Єдиний Центр" і комуністів"
— Під час поїздок я не чув жодного хорошого слова на адресу влади. Це дзвоник для неї, — каже нардеп-"нунсівець" член партії "Фронт змін" 60-річний Геннадій Москаль. — Від влади чекають конкретних дій, покращення життя. А Партії регіонів немає з чим іти до людей.
Геннадій Геннадійович призначив зустріч у київському ресторані "Фелліні". Замовляє гусячу печінку з малиновим соусом, свіжу полуницю, малину, різні сорти сирів. Частує білим вином. Сам п'є віскі 12-річної витримки.
— Недавно був на зустрічі у Вінницькій області, — продовжує. — Там один чоловік кожні 10 хвилин говорив, що треба брати автомати і всіх перестріляти. Народ каже: "Ми їх розірвемо".
Що говорите людям на зустрічах?
— Наш девіз: якщо ви не сприймаєте цю владу, не дайте ні одного голосу за Партію регіонів та її сателітів — Блок Литвина, "Єдиний Центр" і комуністів. Тоді 28 жовтня ми демократичним шляхом змінимо владу, скасуємо антинародні реформи і будемо рухатися шляхом перегляду своїх відносин з Європою. Зараз у цьому питанні влада завела нас у глухий кут. Як і з Росією. Люди хочуть об'єднання опозиції. Потрібно підлаштовуватися під це.
У Росії є запит на дружбу з Україною?
— У населення є. А ще багато моїх знайомих у російській владі кажуть: звільнення Тимошенко — це моральний обов'язок Путіна. Адже він теж ставив підпис під газовими контрактами, а його вмочили обличчям у багно.
Чому Янукович пішов таким шляхом?
— Був час, коли він працював головою Донецької обласної адміністрації, я — Закарпатської. Тоді серед усіх губернаторів Янукович був одним із кращих. Я не можу відповісти на запитання, чому він змінився. Будь-яка партія, що йде у владу, має займатися тим, що робили комуністи, — підбором, розстановкою і вихованням кадрів. Сьогодні ніхто цим не займається. Захопили владу, а тоді постають перед проблемою: кого ставити? А немає кого.
За який напрямок відповідаєте у "Фронті змін"?
— Загально-політичний, питання боротьби з корупцією. Сьогодні рейтинг "Фронту змін" та особисто Яценюка зростає. Прийде час, і Партія регіонів перейде Рубікон. Вона це пережити не може, тому почала тупий безглуздий наступ на тих, хто, на їхню думку, фінансово підтримує опозицію. Ті люди далекі від великих грошей. Але в кожній області когось беруть і "мочать" — затримують, закривають бізнес, проводять маски-шоу. Наприклад, ситуація із заводом "Стальканат". Влада порахувала, що Володимир Немировський (головний акціонер "Стальканату" і голова Одеського обласного відділення "Фронту змін". — "ГПУ") може утримувати всю партію. А сьогодні стоїть питання знищення фінансової підтримки "Фронту змін". Їм до лампочки ті 1200 людей, які там працюють, що вони 40 мільйонів гривень платять до державного бюджету, 20 — до місцевого. Що вони — єдині виробники канатів, на яких тримаються всі ліфти, металургійна, вугільна промисловість.
Офіціантка підносить тарілку з шоколадними цукерками, тістечками й желейними сердечками.
Де може бути точка кипіння, коли українцям урветься терпець?
— До парламентських виборів не буде. Але якщо вибори будуть сфальшовані і проведені владою тупо, нагло і безпардонно, тоді терпець може урватися. Люди закликають до фізичного насилля та знищення. І не жартують.
Яка мета утримання Тимошенко за ґратами?
— Відсторонити від участі у парламентських та президентських виборах.
Яка головна помилка Юлії Володимирівни, що зараз вона перебуває за ґратами?
— В оточенні. Між першим і другим туром команда мала згуртуватися і дотягти 3 відсотки, яких не вистачило для перемоги. Насправді ж хтось був за кордоном, хтось — відсипався.
Тимошенко зрозуміла цю помилку, переосмислила?
— Мала б. От сьогодні у "Фронті змін" триває тяжкий підбір кадрів. Вже понад рік Луценко за ґратами. І тільки через рік до мене підійшов Микола Мартиненко (керівник виборчого штабу у "Фронті змін". — "ГПУ") і запропонував співпрацю. Бо нагальна проблема зрадників. Усі розуміють: якщо партії помиляться й після складання присяги частина депутатів стануть зрадниками, то буде крах політичної сили і її лідера.
Якщо Янукович так не хотів, щоб Тимошенко брала участь у виборах, то міг би це зробити делікатно. Дав би сім років із п'ятирічним випробувальним терміном — і ні в парламент, ні в президенти вона йти не змогла б. Тоді б і Європа була задоволена, і Янукович.
Чи люди вже готові голосувати за програму партії, а не за обличчя?
— Такого розгубленого електорату, як сьогодні, ще не було. Політичним грипом у відношенні до конкретної партії люди не захворіли. Вони захворіли зневірою у правлячу верхівку.
Можливий спонтанний вибух, який призведе до революції?
— Може навіть початися з того, що комусь у тролейбусі на ногу наступлять. А може бути, коли 20 чоловік із якогось райцентру підуть на Київ. Щоб захопити владу, треба сто тисяч людей. Оточити Адміністрацію президента, Кабмін, Верховну Раду.
Але ж є міліція. Всі бачили, як "Беркут" бив людей і розганяв мітинги.
— Не перебільшуйте можливостей міліції. Вона перейде на бік людей, а армії як такої в нас немає. Громадянської війни не буде.
Нинішній міністр оборони Саламатін, коли був народним депутатом, кулаками і стільцями бив опозиціонерів. Він може дати наказ стріляти в людей?
— Там є розумні генерали, які такий наказ не виконають. Діло Саламатіна — дерибанити те, що залишилося. Реально армією керує Генеральний штаб.
Бачите передумови, щоб на вулицю вийшли сто тисяч людей?
— Лідер потрібен. Звільніть Луценка, і через місяць у Києві будуть сто тисяч людей. І міліція, армія та СБУ перейдуть на їхній бік.
Які будуть першочергові рішення опозиції у парламенті після виборів?
— Перша постанова буде про звільнення Тимошенко і Луценка. Доки їх не звільнять, парламент чекатиме й інші питання не розглядатиме. Тоді підемо в колонію і приведемо їх у Верховну Раду.
Рішення парламенту мають виконуватися на всій території України й усіма державними установами. Це буде покладено в юридичну площину. Головне, щоб ми мали більшість.



Джерело: Gazeta.ua
Пам’ятай про Крути Молодь пам’ятає Шухевича