четвер, 12 грудня 2013 р.

Дмитро Снєгирьов про події на Майдані в ніч на 11те грудня 2013 року

Біля покинутих барикад обов’язково треба залишити печенька для Беркуту і бочки з дровами щоби 18-річним ВВникам було не так зимно демонтувати ці споруди.Толерантність-це наша зброя. Можна ще поскандувати гасло “Міліція з народом” і отримати, як бонус удар кийком по голові. Кожного року типу націоналісти носили колючий дріт до пам’ятника Грушевському і казали правильні слова про те, що у часи революційного зриву сам факт мирних переговорів – є фактичною зрадою національних інтересів. У ораторів очі горіли революційним вогнем, а руки просилися до зброї. Засуджувати історичні події і людей, які робили цю історію дуже легко. Значно важче самим робити історію і не повторювати тих самих помилок. А тепер вийшло те, що вийшло. Народ підняв голову і кулак протесту проти правлячої влади. А що ж очільники цього збурення, ті , хто ще вчора розповідав про толерастів і ліберастів , і гнівно обурювався діями Грушевського? А сьогодні вони розповідають про мирний характер Майдану і гнівно засуджують своїх же побратимів, які наважилися на акції прямої дії. Ще вони носять печеньки і канапки Беркуту, демонструючи всьому світові ідеї толерантності і лібералізму. Покидьки, Грушевський увійшов в історію України, як її Президент, а ви увійдете в історію, як зрадники і колаборанти режиму, які дозволили узурпатору придушити національну революцію. До ваших могил не понесуть вінки з колючого дроту, тому що зрадників не ховають.
Дмитро Снєгирьов

Немає коментарів: