понеділок, 22 квітня 2013 р.

Хто поведе народ штурмувати Межигір'я?




  Межигір’я вкотре опинилось в центрі уваги громадськості і ЗМІ 19 квітня 2013 року, після того, як під резиденцією Януковича вкотре було затримано громадян України – цього разу журналістів телеканалу ТВі, які просто знімали відеосюжет про резиденцію президента України.
Таке безпрецедентне, зухвале застосування репресивного апарату проти всіх, хто насмілиться наблизитись до лігвища Януковича, свідчить про те, що саме цей об’єкт є найуразливішою ланкою правлячого режиму. Саме тут триглавий дракон любить спочивати після того, як український народ в черговий раз пограбовано на мільярди гривень. Саме в цьому місці він найбільш чутливий до будь-яких акцій протесту та й взагалі до присутності будь-кого із представників українського народу. Виглядає так, що цей український народ – щось дуже ненависне для Януковича, адже він настільки не хоче ні бачити, ні чути його, що нацьковує карно-поліцейські органи на будь-кого, хто насмілиться наблизитися до Межигір’я.
Саме тому всі опозиційні партії і громадські організації мають зосередити свою увагу на Межигір’ї. Практика показала, що навіть акції 50 громадян біля барлоги криворізько-єнакіївської гідри набагато ефективніші, ніж багатотисячні мітинги в обласних центрах чи навіть Києві.
Але хто ж поведе українців на вирішальний штурм Межигір’я? Зрозуміло, що в першу чергу це б мали бути народні депутати, обрані в мажоритарних округах Києва та Київської області, а саме Сергій Терьохін, Віталій Ярема, Володимир Яворівський, Віктор Чумак, Андрій Іллєнко, Ксенія Ляпіна, Олександр Бригинець, Володимир Ар’єв, Володимир Бондаренко, Олександр Чорноволенко, Леонід Ємець, Дмитро Андрієвський, Руслан Сольвар, В’ячеслав Кутовий, Павло Різаненко, Сергій Міщенко.
Український народ вас обрав для того, щоб ви відстоювали його інтереси і виконували народну волю. Воля українського народу на сьогоднішній день полягає лише в одному: негайно усунути від влади Януковича, уряд Азарова-Арбузова і весь правлячий режим бандократії від влади. Чому ж ця народна воля не реалізовується тими, кому громадяни довірили виконувати цю місію? Чи свідчить це про те, що вони не достатньо сильні особистості, які не здатні ефективно боротися з правлячим режимом?
А де депутати Галичини, які просто зобов’язані стояти в авангарді демократичних процесів в Україні? Наприклад, де Ігор Васюник, який впродовж всієї виборчої кампанії ходив із пов’язкою «Нас єднає мова», пов’язував себе із народом, виставляв себе, як героя? Ось у нього є можливість відзначитися своїм героїзмом. В протилежному випадку, навіщо брати на себе роль героя, якщо ти не здатен виправдати тієї  довіри, яку надав тобі український народ? Чому мовчать громади, які обирали цих народних депутатів, священики, інтелігенція, бізнесмени, громадські діячі, моральні авторитети? 
OSP-UA.INFO

Немає коментарів: