Вчера в Верховной Раде начался конституционный и политический переворот. Руками БЮТ, Партии регионов и коммунистов возобновлен антиконституционный Закон о правительстве, который устанавливает диктатуру Премьер-министра. Такое заявление сделал Президент Украины Виктор Ющенко в связи с ситуацией в парламенте, комментируя решение "Нашей Украины" выйти из демократической коалиции.
В своем телеобращении к народу В.Ющенко напомнил, что, согласно принятым вчера решениям, отныне Кабинет Министров может игнорировать указы Президента и решения СНБО, правительство "становится вне контроля, нарушается баланс власти".
По словам В.Ющенко, в Верховной Раде де-факто уже создана новая парламентская коалиция, БЮТ пошел на союз с Партией регионов и коммунистами, и в основе этого союза - не демократические ценности.
"Безусловно, развал коалиции - хорошо спланированное действие", - сказал глава украинского государства.
Напомним, ранее сегодня Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко назвала Президента виновником разрушения демократической коалиции в парламенте."Фракция партии, блок которой я возглавляю - мы абсолютно последовательные участники демократической коалиции. Мы не были соучастниками, когда, начиная с момента образования, демократическую коалицию президент Украины разрушал каждый день все 8 месяцев. Каждый день создавались препятствия для работы правительства, унижения правительства, разрушение работы правительства", - в частности, подчеркнула Ю.Тимошенко, которую цитирует корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.
2 сентября 2008 г. представители "Нашей Украины" в знак протеста против совместного голосования Блоком Юлии Тимошенко (БЮТ), Партией регионов и КПУ по пакету антипрезидентских законопроектов, покинули зал заседаний Верховной Рады, а около 21:00 собрались на экстренное заседание фракции "Наша Украина – Народная самооборона" при участии депутатов и членов правительства. На заседании принято решение о выходе из коалиции с БЮТ. Это решение поддержали 39 народных депутатов, в том числе Председатель Верховной Рады Арсений Яценюк. Сегодня лидер "Народной самообороны" Юрий Луценко заявил, что его политическая сила не голосовала за выход из демократической коалиции. БЮТ тем временем заявляет, что не видит другой коалиции, кроме как демократической.
середа, 3 вересня 2008 р.
Молодежь создает единый Балто-Черноморский фронт против империалистической агрессии России
Это предусмотрено договором о сотрудничестве, который подписали сегодня в Тбилиси представители Молодого фронта Беларуси.
Они приехали выразить поддержку народу Грузии и заявляют, что «у нас общий агрессор, который пытается подавить наше стремление к независимости». Инициативу создания Балто-Черноморского фронта против российской агрессии гости намерены представить завтра в Европейском молодежном парламенте. В столице Грузии гости уже встретились с сотрудниками молодежного отдела городской мэрии, с Национальным советом студенческих объединений Грузии и с представителями медиа-центра «Открытая Абхазия». Недавно активисты Молодого фронта Беларуси провели акцию солидарности с Грузией перед посольством России в Минске. В результате режим Лукашенко задержал на 10 суток 15 участников акции, в том числе - одну женщину.
Они приехали выразить поддержку народу Грузии и заявляют, что «у нас общий агрессор, который пытается подавить наше стремление к независимости». Инициативу создания Балто-Черноморского фронта против российской агрессии гости намерены представить завтра в Европейском молодежном парламенте. В столице Грузии гости уже встретились с сотрудниками молодежного отдела городской мэрии, с Национальным советом студенческих объединений Грузии и с представителями медиа-центра «Открытая Абхазия». Недавно активисты Молодого фронта Беларуси провели акцию солидарности с Грузией перед посольством России в Минске. В результате режим Лукашенко задержал на 10 суток 15 участников акции, в том числе - одну женщину.
«Сексоти» ФСБ у ВР «засвітилися», але таки добилися свого
Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію з перевірки фактів постачання Грузії української військової техніки «з порушенням норм українського законодавства та міжнародного права».
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 217 народних депутатів із 446, зареєстрованих у сесійній залі.
Для створення комісії необхідно 150 голосів народних депутатів.
«За» проголосували 172 «народних депутата» з Партії регіонів, 1 — з блоку «Наша Україна — Народна самооборона», 27 — від Компартії, 17 — від блоку Литвина.
Автор проекту постанови, депутат від Партії регіонів Валерій КОНОВАЛЮК зазначив, що комісія має забезпечити перевірку і контроль за постачанням озброєння до Грузії.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 217 народних депутатів із 446, зареєстрованих у сесійній залі.
Для створення комісії необхідно 150 голосів народних депутатів.
«За» проголосували 172 «народних депутата» з Партії регіонів, 1 — з блоку «Наша Україна — Народна самооборона», 27 — від Компартії, 17 — від блоку Литвина.
Автор проекту постанови, депутат від Партії регіонів Валерій КОНОВАЛЮК зазначив, що комісія має забезпечити перевірку і контроль за постачанням озброєння до Грузії.
ГРУЗІЯ. Війна триватиме до вигнання останнього російського окупанта з ПО і Абхазії
«Відміна військового стану аж ніяк не означає відмови від деокупації території всієї країни, в першу чергу територій Абхазії і Цхинвальського регіону», — заявив на засіданні голова парламенту Давид Бакрадзе.
«Ми боротимемося доти, доки з території Грузії, включаючи Абхазію і Південну Осетію, не піде останній російський солдат», — передає слова спікера агенція «Новини-Грузія».
«Головна мета сьогоднішніх рішень — показати миру, що в Грузії є окуповані території, але країна продовжує жити повноцінним життям», — сказав він.
«Продовження дії військового стану для багатьох інвесторів, перевізників, страхових компаній стає підставою для припинення своєї діяльності, а це дуже великий ризик для економіки Грузії», — сказав Бакрадзе.
Нагадаємо, що Грузія заявляє про анексію її територій. А парламент Грузії минулої п'ятниці оголосив усі збройні сили Росії на території країни окупаційними і незаконними, і доручив уряду перервати дипломатичні стосунки з Москвою.
«Ми боротимемося доти, доки з території Грузії, включаючи Абхазію і Південну Осетію, не піде останній російський солдат», — передає слова спікера агенція «Новини-Грузія».
«Головна мета сьогоднішніх рішень — показати миру, що в Грузії є окуповані території, але країна продовжує жити повноцінним життям», — сказав він.
«Продовження дії військового стану для багатьох інвесторів, перевізників, страхових компаній стає підставою для припинення своєї діяльності, а це дуже великий ризик для економіки Грузії», — сказав Бакрадзе.
Нагадаємо, що Грузія заявляє про анексію її територій. А парламент Грузії минулої п'ятниці оголосив усі збройні сили Росії на території країни окупаційними і незаконними, і доручив уряду перервати дипломатичні стосунки з Москвою.
вівторок, 2 вересня 2008 р.
Тбилиси может предъявить права на Сочи
Грузия должна активизировать деятельность по предъявлению территориальных претензий в рамках ООН и должна начать рассмотрение вопроса о принадлежности города Сочи Грузии, заявил депутат грузинского парламента, член парламентского комитета по внешним связям Коба Хабази, передает сайт «Наша Абхазия».
«Я не говорю, что на данном этапе это достижимо, что территориальная целостность должна включать Сочи, но когда территория становится спорной, шанс проведения Олимпиады там уменьшается», — заявил он.
Кроме того, он считает, что зимняя Олимпиада-2014 не пройдет в Сочи, так как «сейчас тот период, когда мир делился на коммунистический лагерь и весь остальной».
Лишение Сочи Олимпиады рассматривается в качестве одной из санкций в отношении России после обострения грузино-осетинского конфликта, повлекшего признание РФ независимости Абхазии и Южной Осетии. Так уже в сентябре Конгресс США намерен рассмотреть проект резолюции с призывом к Международному олимпийскому комитету (МОК) отменить проведение зимних Игр в Сочи в 2014 году из-за военных действий Москвы в Грузии и перенести их в другую страну.
Грузино-осетинский конфликт вызвал беспокойство в МОК, поскольку ожесточенные бои шли всего в нескольких сотнях километрах от Сочи. Один из главных вопросов проведения Олимпийских игр — обеспечение безопасности. На западе опасаются, что Россия эту задачу выполнить не сможет.
«Я не говорю, что на данном этапе это достижимо, что территориальная целостность должна включать Сочи, но когда территория становится спорной, шанс проведения Олимпиады там уменьшается», — заявил он.
Кроме того, он считает, что зимняя Олимпиада-2014 не пройдет в Сочи, так как «сейчас тот период, когда мир делился на коммунистический лагерь и весь остальной».
Лишение Сочи Олимпиады рассматривается в качестве одной из санкций в отношении России после обострения грузино-осетинского конфликта, повлекшего признание РФ независимости Абхазии и Южной Осетии. Так уже в сентябре Конгресс США намерен рассмотреть проект резолюции с призывом к Международному олимпийскому комитету (МОК) отменить проведение зимних Игр в Сочи в 2014 году из-за военных действий Москвы в Грузии и перенести их в другую страну.
Грузино-осетинский конфликт вызвал беспокойство в МОК, поскольку ожесточенные бои шли всего в нескольких сотнях километрах от Сочи. Один из главных вопросов проведения Олимпийских игр — обеспечение безопасности. На западе опасаются, что Россия эту задачу выполнить не сможет.
Россия грозит Австралии
Обнаглевшая от полной безнаказанности за агрессию против Грузии, после получения фактической индульгенции от Евросоюза 1 сентября, Россия 2 сентября в лице матерого террориста и шпиона, «российского посла» в Австралии Блохина пригрозила экономическими санкциями против Австралии, если та не откажется от своих планов разорвать соглашение о поставках урана России, передает из Канберры Франс-Пресс.
1 сентября министр иностранных дел Австралии Стефен Смит заявил, что Канберра рассматривает вопрос о том, следует ли ей ратифицировать соглашение от 2007 года по продаже России австралийского урана после «военного грабительского набега» (military foray) России на Грузию.
«Рассматривая вопрос о ратификации, правительство должно принять во внимание не только достоинства соглашения, но также недавние и все еще продолжающиеся события в Грузии и государственные двусторонние соглашения с РФ», заявил Смит.
Смит также дал распоряжение своему министерству передать Блохину сомнения правительства о желательности ратификации Австралией соглашения по урану. На прошлой неделе Смит вызвал к себе Блохина и потребовал от России убрать свои войска на позиции, которые они занимали до 8 августа.
1 сентября министр иностранных дел Австралии Стефен Смит заявил, что Канберра рассматривает вопрос о том, следует ли ей ратифицировать соглашение от 2007 года по продаже России австралийского урана после «военного грабительского набега» (military foray) России на Грузию.
«Рассматривая вопрос о ратификации, правительство должно принять во внимание не только достоинства соглашения, но также недавние и все еще продолжающиеся события в Грузии и государственные двусторонние соглашения с РФ», заявил Смит.
Смит также дал распоряжение своему министерству передать Блохину сомнения правительства о желательности ратификации Австралией соглашения по урану. На прошлой неделе Смит вызвал к себе Блохина и потребовал от России убрать свои войска на позиции, которые они занимали до 8 августа.
Грузія вводить надзвичайний стан
Парламент Грузії вводить НС «на частини території Грузії», а саме в районах, де знаходяться російські окупанти. Одночасно по всій країні буде скасований військовий стан.
Таке рішення має намір в середу 3 вересня прийняти парламент Грузії на своєму позачерговому засіданні.
Грузинські парламентарі також найближчим часом розглянуть спеціальний законопроект про оголошення Абхазії і Південної Осетії окупованими територіями. Про це заявив голова парламенту Давид Бакрадзе на засіданні бюро парламенту.
Військовий стан в Грузії, був введений на початку серпня і продовжений до 8 вересня. Як вказав у вівторок Бакрадзе, «вже немає необхідності у дії в країні військового стану».
За його словами, режим надзвичайного стану буде введений в регіонах Грузії, де розміщені російські окупанти.
«У самий найближчий час ми приймемо закон, що оголошує території Абхазії і так званої Південної Осетії окупованими територіями Грузії, і на цих територіях діятиме надзвичайний стан», — заявив Бакрадзе.
Минулого тижня парламент Грузії прийняв ухвалу «Про окуповані РФ грузинські території».
У цьому документі сказано, що всі збройні підрозділи на території Грузії, окрім грузинських, оголошені незаконними збройними силами.
Таке рішення має намір в середу 3 вересня прийняти парламент Грузії на своєму позачерговому засіданні.
Грузинські парламентарі також найближчим часом розглянуть спеціальний законопроект про оголошення Абхазії і Південної Осетії окупованими територіями. Про це заявив голова парламенту Давид Бакрадзе на засіданні бюро парламенту.
Військовий стан в Грузії, був введений на початку серпня і продовжений до 8 вересня. Як вказав у вівторок Бакрадзе, «вже немає необхідності у дії в країні військового стану».
За його словами, режим надзвичайного стану буде введений в регіонах Грузії, де розміщені російські окупанти.
«У самий найближчий час ми приймемо закон, що оголошує території Абхазії і так званої Південної Осетії окупованими територіями Грузії, і на цих територіях діятиме надзвичайний стан», — заявив Бакрадзе.
Минулого тижня парламент Грузії прийняв ухвалу «Про окуповані РФ грузинські території».
У цьому документі сказано, що всі збройні підрозділи на території Грузії, окрім грузинських, оголошені незаконними збройними силами.
понеділок, 1 вересня 2008 р.
Тарас Чорновил пошел против Виктора Януковича
Вчера Украина отказалась поддержать Россию и признать независимость Абхазии и Южной Осетии. Министерство иностранных дел назвало этот поступок российских властей "авантюрным решением". На стороне Москвы выступила оппозиционная Партия регионов, чей лидер Виктор Янукович призвал Украину последовать примеру России.
Однако не все в Партии регионов придерживаются позиции лидера фракции. "Я считаю, что мы, как и в случае с Косово, должны строго придерживаться механизма провозглашения независимости государств, определенного международным правом. В данном случае этот механизм был абсолютно проигнорирован, поэтому никоим образом нельзя признавать ни Южную Осетию, ни Абхазию",– заявил первый заместитель главы парламентского комитета по иностранным делам Тарас Чорновил, который также уверен в том, что признанием независимости Южной Осетии и Абхазии "мы откроем для себя проблему Крыма и Приднестровья". "В этом случае из замороженного конфликта на нашей границе может появиться горячая боевая точка",– подчеркнул Тарас Чорновил.
Однако не все в Партии регионов придерживаются позиции лидера фракции. "Я считаю, что мы, как и в случае с Косово, должны строго придерживаться механизма провозглашения независимости государств, определенного международным правом. В данном случае этот механизм был абсолютно проигнорирован, поэтому никоим образом нельзя признавать ни Южную Осетию, ни Абхазию",– заявил первый заместитель главы парламентского комитета по иностранным делам Тарас Чорновил, который также уверен в том, что признанием независимости Южной Осетии и Абхазии "мы откроем для себя проблему Крыма и Приднестровья". "В этом случае из замороженного конфликта на нашей границе может появиться горячая боевая точка",– подчеркнул Тарас Чорновил.
Захід-Росії: Тримайтеся подалі від України
Грузинська криза не повинна повторитися в Україні! Ми цього не допустимо! – запевняють міністри закордонних справ кількох західних країн. Чи не найгучніше в цьому хорі на підтримку України лунав у Києві голос глави МЗС Британії Девіда Мілібенда, - пишуть у The Financial Times Стефан Вегстил, Джеймс Бліц та Роман Олеарчик.
Британія чи не найгучніше серед інших висловилася на підтримку України у середу – саме зараз, коли на Заході зростають побоювання щодо можливих спроб Росії закріпити свою перемогу у Грузії, загрожуючи сусіднім державам.
У промові під час візиту до Києва, міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд закликав Європейський Союз та НАТО вдатися до «жорстокого підходу» у стосунках із Москвою після її військових дій у Грузії.
«Росія не повинна засвоїти неправильний урок із грузинської кризи. Не можна поступатися фундаментальними принципами територіальної цілісності, верховенства демократії та міжнародного права», - заявив він.
Вразливі сусіди Росії
Зауваження пана Мілібенда були тотожними застереженням Бернарда Кушнера, міністра закордонних справ Франції, Оллі Рена, комісара ЄС з питань розширення, та Карла Більдта, міністра закордонних справ Швеції.
Всі вони виступали із заявами цього тижня після того, як Москва визнала незалежність сепаратистських грузинських територій Абхазії та Південної Осетії, що стало першою спробою переглянути міждержавні кордони на території колишнього Радянського Союзу з часів його розпаду у 1991 році.
Пан Кушнер застеріг, що ситуація «дуже небезпечна» через те, що Росія зараз може розглядати інші країни як потенційні цілі, наприклад, розділену Молдову та Україну із стратегічно важливим Кримським півостровом.
Ці заяви зроблені у час підготовки ЄС до екстреного саміту з приводу ситуації в Грузії та давно запланованого саміту ЄС-Україна 9 вересня.
США схвалили заяву пана Мілібенда, однак не надійшло негайної реакції з Москви, яка перейшла на примирливий тон, закликавши Захід не розривати обширні взаємозв’язки. Дмітрій Медвєдєв, президент Росії, перебував у Таджикистані на саміті країн Центральної Азії, включаючи Китай, де він шукав підтримки своїм діям у Грузії.
Пан Більдт в інтерв‘ю Financial Times, розкритикував Росію, назвавши її «державою 19-го століття».
Тим часом Віктор Ющенко, прозахідний президент України, «підлив олії у вогонь» конфлікту із Росією, поставивши під сумнів умови орендного договору, на яких Росія використовує в Криму український порт Севастополь для свого Чорноморського флоту. Український президент також засудив російські дії у Грузії, заявивши: «Те, що сталося – загроза для всіх, не тільки для однієї країни».
Ющенку вторить президент Грузії Михаїл Саакашвілі, який у сьогоднішньому номері Financial Times пише: «Тепер справа стосується не тільки моєї маленької країни, а й спроможності Заходу твердо стояти на своїх позиціях та захищати принциповий підхід щодо міжнародної безпеки.».
Тим часом США уникнули потенційної сутички із Росією, направивши два військові кораблі із допомогою у підконтрольний Грузії порт Батумі замість підконтрольного Москві Поті.
Британія чи не найгучніше серед інших висловилася на підтримку України у середу – саме зараз, коли на Заході зростають побоювання щодо можливих спроб Росії закріпити свою перемогу у Грузії, загрожуючи сусіднім державам.
У промові під час візиту до Києва, міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд закликав Європейський Союз та НАТО вдатися до «жорстокого підходу» у стосунках із Москвою після її військових дій у Грузії.
«Росія не повинна засвоїти неправильний урок із грузинської кризи. Не можна поступатися фундаментальними принципами територіальної цілісності, верховенства демократії та міжнародного права», - заявив він.
Вразливі сусіди Росії
Зауваження пана Мілібенда були тотожними застереженням Бернарда Кушнера, міністра закордонних справ Франції, Оллі Рена, комісара ЄС з питань розширення, та Карла Більдта, міністра закордонних справ Швеції.
Всі вони виступали із заявами цього тижня після того, як Москва визнала незалежність сепаратистських грузинських територій Абхазії та Південної Осетії, що стало першою спробою переглянути міждержавні кордони на території колишнього Радянського Союзу з часів його розпаду у 1991 році.
Пан Кушнер застеріг, що ситуація «дуже небезпечна» через те, що Росія зараз може розглядати інші країни як потенційні цілі, наприклад, розділену Молдову та Україну із стратегічно важливим Кримським півостровом.
Ці заяви зроблені у час підготовки ЄС до екстреного саміту з приводу ситуації в Грузії та давно запланованого саміту ЄС-Україна 9 вересня.
США схвалили заяву пана Мілібенда, однак не надійшло негайної реакції з Москви, яка перейшла на примирливий тон, закликавши Захід не розривати обширні взаємозв’язки. Дмітрій Медвєдєв, президент Росії, перебував у Таджикистані на саміті країн Центральної Азії, включаючи Китай, де він шукав підтримки своїм діям у Грузії.
Пан Більдт в інтерв‘ю Financial Times, розкритикував Росію, назвавши її «державою 19-го століття».
Тим часом Віктор Ющенко, прозахідний президент України, «підлив олії у вогонь» конфлікту із Росією, поставивши під сумнів умови орендного договору, на яких Росія використовує в Криму український порт Севастополь для свого Чорноморського флоту. Український президент також засудив російські дії у Грузії, заявивши: «Те, що сталося – загроза для всіх, не тільки для однієї країни».
Ющенку вторить президент Грузії Михаїл Саакашвілі, який у сьогоднішньому номері Financial Times пише: «Тепер справа стосується не тільки моєї маленької країни, а й спроможності Заходу твердо стояти на своїх позиціях та захищати принциповий підхід щодо міжнародної безпеки.».
Тим часом США уникнули потенційної сутички із Росією, направивши два військові кораблі із допомогою у підконтрольний Грузії порт Батумі замість підконтрольного Москві Поті.
Внешнюю политику Кремль уместил в «пяти позициях»
Президент России Дмитрий Медведев впервые после признания независимости Абхазии и Южной Осетии огласил «пять принципов», на которых будет строиться внешняя политика РФ. Об этом глава Российской Федерации заявил в интервью трем российским телеканалам в Сочи в загородной резиденции «Бочаров ручей», куда прибыл для проведения ряда встреч, в том числе международных.
«Я буду при осуществлении внешней политики России основываться на «пяти позициях», - сказал Президент РФ, пише РИА Новости.
По его словам, прежде всего, Россия признает первенство основополагающих принципов международного права, которые определяют отношения между цивилизованными народами.
«Второе - мир должен быть многополярен. Однополярность неприемлема», - подчеркнул российский президент. При этом он заявил, что Россия не «может принять такое мироустройство, в котором все решения принимаются одной страной, даже такой серьезной, как США».
«Такое мир неустойчив и грозит конфликтами», - уточнил Медведев.
В-третьих, Россия не хочет конфронтации ни с одной страной. «Россия не собирается изолироваться. Мы будем развивать настолько, насколько возможно, наши дружеские отношения с Европой и США и с другими странами мира», - добавил президент. Безусловным приоритетом внешней политики Медведев назвал защиту жизни и достоинства российских граждан, «где бы они не находились».
«Мы будем также защищать интересы нашего предпринимательского сообщества за границей. И всем должно быть понятно, что все, кто будет совершать агрессию, получат ответ», - заявил президент.
Пятым принципом Медведев назвал интересы России в дружественных ей регионах. «У России, как у других стран мира, есть регионы, в которых находятся привилегированные интересы. В этих регионах расположены страны, с которыми связаны дружеские отношения», - отметил Медведев.
Он также пояснил, что Россия будет «очень внимательно работать в этих регионах», уточнив при этом, что речь идет не только о приграничных государствах.
Что касается будущего развития дипломатических отношений с другими странами, то Медведев отметил, что это будет зависеть не только от России, но и «от наших друзей, партнеров, от международного сообщества».
«У них есть выбор», - сказал президент.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
