У світову науку ввійшли так звані "сім чудес" - єгипетські піраміди, "висячі сади" Семіраміди у Вавилоні, храм Артеміди в Ефесі, статуя Зевса у храмі в Олімпії, Мавзолей у Галікарнасі, Колос на о. Родос та маяк на о. Фарос в Олександрії.
Але далеко не всім відомо, що в духовній культурі первісних мисливців скотарів та землеробів Північного Причорномор'я визначне місце займає пагорб Кам'яна Могила, розташований на Півдні України в долині ріки Молочної, поблизу Мелітополя Запорізької області. До теперішнього часу тут зберігається у печерах та гротах безліч наскельних малюнків, які відтворюють первісні форми релігії: тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків тощо. У нас є всі підстави вважати, що ця унікальна пам'ятка не поступається вищезгаданим "Семи чудесам світу".
У геологічному та історичному плані Кам'яна Могила - найунікальніший зі своєрідних пам'ятників такого роду .Як природне утворення вона пережила кілька мільйонів років. Спочатку це була піщана прибережна обмілина третинного, так званого Сарматського моря, згодом - масивна брила, зцементована залізистими розчинами піскового каменю. В подальшому, уже в розквіті четвертинного періоду, з неї сформувався поріг р. Прамолочної, що при переході до геологічної сучасності став кам'яним островом, в якому утворилися десятки гротів та печер. Отже, в міру появи певних ділянок Кам'яної Могили з-під води, на межі піщаної підоснови та пісковику, утворилися гроти та печери, які стали об'єктами використання первісними людьми в культових цілях. Саме сюди понад 10 тис. років тому, тобто під кінець палеоліту, стали проникати перші групи людей, про що свідчать залишки типових для цього часу крем'яних знарядь праці. А десь на початку неолітичної доби, коли з води виступили високі ділянки заплавної тераси, Кам'яна Могила стала островоподібним підвищенням над рівнем широчезних лугів. Саме в ці часи навколо неї виникає ряд неолітичних, а згодом енеолітичних і більш пізніх поселень, мешканці яких зберігали традиційне шанування Кам'яної Могили як святилища і в обраних місцях - у пісковикових навісах, гротах та печерах - залишили унікальні історичні свідчення про своє ставлення до світу.
Кам'яна Могила поступово перетворилася на високий, до 15 м заввишки, пагорб, витягнутий за течією річки в довжину на 300 м і шириною до 200 м. Горішню площину його становила пісковикова, майже монолітна, плита, далі йшов пісковий схил, спорадично закритий окремими брилами, що відкололися від первісного пісковикового щита, а ще нижче, вже на рівні заплави, подекуди розкидані плитчасті, досить потріскані брили або їхні уламки Далі
Немає коментарів:
Дописати коментар