Чому я вдруге буду голосувати за Віктора Ющенка?

Безперечно, Віктор Андрійович Ющенко не Ангел, не Святий; він такий як Ви, як я, але водночас і не зовсім такий. З благословення Всевишнього, Вашою і моєю волею він став Президентом України, щоби на світлих глибинних засадах українськості разом зі всіма громадянами країни допомогти розвивати й утверджувати національну гідність, соборність, демократичність, соціальну справедливість, європейські стандарти у житті держави.

Обраний шлях до волі, свободи, особистої відповідальності Президента і кожного з нас за свою долю, долю родини, долю України досить важкий, але тільки цим будівничим курсом ми зможемо досягнути рівня розвитку таких країн, як Великобританія, США, Німеччина, Франція, Японія, Польща, Чехія... На жаль, не все в ідеальному варіанті вдалося здійснити з президентської програми „10 кроків назустріч людям”. Цей недолік злісно використовують внутрішні й зовнішні недруги України.

Прискіпуючись до дрібниць, опоненти Віктора Андрійовича цинічно й глумливо під час зустрічей з виборцями, у засобах масової інформації кепкують, принижують, паплюжать, заперечують будь-які здобутки під його керівництвом. Натомість, захлинаючись від самозакоханості, розповідають про свою „героїчну працю” та обіцяють нам „золоті гори”, „молочні ріки”, „медові криниці” тільки б ми віддали їм Україну, з якої хочуть зробити для себе та своїх північних друзів заповідну мисливську зону.

У вирі повсякденних клопотів ми не завжди пам’ятаємо, що саме завдяки Вікторові Ющенку незалежна Україна гідно відповідала на складні виклики часу. Він особисто з побратимами-очільниками не раз виводив країну з кризових ситуацій. На чолі Нацбанку успішно ввів українську гривню, на чолі Уряду – врятував Україну від дефолту, поклав крайганебній бартеризації економіки та повернув заборгованість з виплати пенсій та зарплат. Пригадаймо це, шановний читачу.

А хіба не Віктор Андрійович ініціював законодавче підвищення матеріальної допомоги при народженні дитини до 8400 гривень? Згодом виплати збільшено до 12000 гривень кожній родині за народження першої дитини, 25000 за народження другої дитини і 50000 за народження наступних дітей. За президентства В. Ющенка український експорт зріс удвічі – 32,7 мільярдів до 67 мільярдів доларів. Українська продукція завойовує нові ринки в Європі та Азії. Товарообіг між Україною та Росією зріс майже вдвічі з 17,7 млрд. доларів у 2004 р. до 35,15 млрд. доларів у 2008 р. Назву ще декілька важливих цифр. За неповні чотири роки було створено 3,6 млн. нових робочих місць. За чотири роки (з 2005 по 2008 рік включно) Державна служба зайнятості працевлаштувала 4,3 млн. громадян України. За цей же період кількість зайнятого населення у віці від 15 до 70 років збільшилася майже на 700 тис. осіб (з 20,3 млн. до 21 млн.).

Читаючи ці цифри, у Вас може виникнути резонне запитання: „А чому досі українці виїжджають за кордон на роботу?”, „Чому в сільському господарстві стільки проблем?”, „Чому тисячі гектарів родючої землі заростають бур’янами-чагарниками?”. Ще можна поставити з десяток гострих запитань, на які не тільки важко однозначно відповісти, а й окреслити оптимальні заходи щодо соціально-економічних проблем. Але, на мою думку, не чесно й аморально в усіх наших бідах звинувачувати лише В. А. Ющенка, як це робить чимало політиків і ЗМІ, маніпулюючи свідомістю населення. Якою Україна є нині, якою буде Україна завтра залежить від кожногоз нас (попередніх і нинішніх перших керівних осіб держави, коаліційних і опозиційних депутатів усіх рівнів, службовців), від кожного українця, де б він не жив, яку б корисну роботу не виконував, від кожного громадянина України. Канада є такою, якими є кожний канадієць, Росія – такою, яким є кожний росіянин, Іспанія такою, яким – кожний іспанець, Естонія – такою, як кожний естонець, Греція – такою, як кожний грек...

Вдумливий громадянин розуміє, що для Віктора Андрійовича найвищими цінностями є незалежність, соборність України, утвердження незалежної журналістики, громадський контроль за інформаційним простором, пріоритет для національного медійного продукту, свобода особистості, її духовний і матеріальний добробут. Тому він запропонував новий стандарт соціальної політики: зарплати, пенсії та інші виплати щороку підвищують. У 2008 році порівняно з 2004 р. середня заробітна плата в Україні зросла у три рази – з 590 до 1800 грн. З 2004 р. середня пенсія зросла майже в п’ять разів. У 2005 р. здійснено перший крок до диференціації пенсій шляхом введення доплати за понаднормовий стаж, вперше пенсії підвищено у зв’язку із ростом заробітної плати. Крім того, в 2007 р. Віктор Андрійович запропонував підвищити трудові пенсії за рахунок збільшення коефіцієнта страхового стажу з 1 до 1,35% з 1 січня 2008 року. Правда, більшість населення України справедливо незадоволена своїм життєвим рівнем, бо пограбоване олігархами-чужинцями та малоросами-перекиньчиками. Це дуже добре розуміє Віктор Андрійович, тому вживає заходів щодо подолання корупції; всупереч внутрішнім і зовнішнім перепонам дбає, щоби Україна була сильною державою. В останні роки вона демонструвала динамічне зростання економіки, виразну соціальну спрямованість її розвитку. Вдвічі зріс бюджет, вшестеро – прямі іноземені інвестиції, розпочалась дерегуляція підприємництва. Поза сумнівом, країна досягла б більшого, якби деструктивні зміни до Конституції не розбалансували державний механізм. Саме тому В. А. Ющенко ініціював конституційну реформу, що дасть Україні ефективну владу, яка буде здатна здатна здійснити глибинні реформи в усіх галузях державної структури.

Ми повинні усвідомити, що доля кожної людини, родини, народу, нації залежить від того, якою є влада (національна, шовіністична, імперська, космополітична, кримінально-олігархічна, колабораціоністська тощо), чиї інтереси вона захищає, який приклад показують чиновники, які взаємини між керманичами і громадянами. Президент В. А. Ющенко не поступається національними інтересами України заради прихильності чужих держав. Чи не тому йому довелось заплатити високу ціну особистим здоров’ям? Він всебічно дбає про відродження української національної історичної пам’яті, бо без правдивої пам’яті про минуле не може бути справедливого майбутнього. Віктор Ющенко за єдність і цілісність України, за утвердження української мови, культури, національно-духовних цінностей. Він усією своєю попередньою і нинішньою діяльністю підтверджує, що не хоче аби росіяни, євреї, поляки, угорці, болгари, румуни, греки, представники інших націй, які живуть в Україні, асимілювалися. Кожний з них нехай залишається сам собою. Українська держава створює їм належні умови для збереження своєї мови, культури, звичаїв, традицій. Але, народившись на гостинній українській землі, вони покликані бути її вірними синами і дочками – україноцентристами. На жаль, цього не розуміють проросійькі політики різних мастей, „п’ятиколонники”, які не перестають лити бруд на українського Президента. Москві також не подобається обраний Україною шлях розвитку; В. Путін, М. Медведєв та інші імпершовіністи роблять усе, аби втримати Україну в орбіті політики Росії. Вони ніяк не хочуть, щоби ми обрали В. А. Ющенка Президентом України на другий термін, бо він за рівноправні відносини України і Росії, за виховання національно-свідомих українців, за те, щоби і чужому научатись, й свого не цуратись (Т. Шевченко), щоби ґаздою, не слугою перед світом стати (І. Франко).

Суспільство взаємної любові може розвиватися лише на засадах культурного взаємодоповнення, а не взаємоподолання. Тільки висока духовність людини врятує цей знецінений і обайдужений світ, запобігатиме розгубленості українців і приведе до духовної гармонії людини і природи, політики, влади, поєднання їх з національними інтересами, моральними і правовими законами, ліквідації тих ерзац-цінностей, яких сьогодні через край у нашому суспільстві, та утвердження на духовних основах україноцентристського відчуття.

Я не ідеалізую нинішнього Президента України, не приховую своїх критичних зауважень щодо його деяких помилок, але повністю погоджуюся з єврейським поетом Мойсеєм Фішбейном, що не підтримувати сьогодні Віктора Ющенка – це національний мазохізм, якщо не національне самогубство. У світі поважають дбайливого, працьовитого, сильного господаря на своїй землі, здатного її захистити, справжнього, щирого носія національних і загальнолюдських цінностей. Політика В. А. Ющенка якраз спрямована на захист і розвиток української національної сутності, утвердження в Україні українського життєвого середовища, взаєморозуміння, взаємоповаги, дружби між людьми різних національностей, між великими і малими державами, між сильними і слабкими земної цивілізації.

Вдумливо оцінюючи нинішню надто складну суспільно-політичну, соціально-економічну, психолого-ідеологічну ситуацію в Україні, розуміючи, що і від мого голосу залежить, чи буде Україна українською, суверенною, соборною, незалежною державою, в якій би кожний громадянин був духовно багатим і матеріально заможним, я вдруге на президентських виборах буду голосувати за Віктора Андрійовича Ющенка.

Василь Лизанчук
Націоналістичний портал