середа, 9 березня 2011 р.

Нове в шевченкознавстві

9 березня 2011 року в Каневі Ніколай Азаров (котрий родом із Калуґи), з превеликою втіхою закликав нас, підвладних йому українців, молити Господа за Вкраїну «в останню, тяжкую минуту». Бо вона вже, на його думку, настала. І сказав, що це такий «Заповіт» Шевченка. Коли ті слова з іншого вірша: «Чи ми ще зійдемося знову?».

У Національній опері «Заповіт» цього року вперше за роки незалежності не співали. Не велено було. Його процезурували: Олексій Паламаренко (боязкий син Героя України Анатолія Паламаренка) пропустив слова:

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори –
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.

Бо це, бачите, «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Кримінал. Заклики до насильства над владою, яка відчуває себе ворожою українському народові.

Якщо влада Азарова-Януковича доживе до наступного березня, то «Заповіт» не тільки не співатимуть на офіційних «ушануваннях», а й не читатимуть навіть у такому куцому варіянті. Тоді доведеться Миколі Матусевичу і Мирославу Мариновичу знову прориватися на сцену і заводити «Заповіт», як це вони вчинили у Київській філармонії 1977 року. І 23 квітня заарештовані були як члени Української Гельсінкської Групи.

Нагадаю, що минулого 2010 року Янукович, старанно, по складах читаючи промову на могилі Тараса Шевченка в Каневі, мимоволі зробив відкриття в геометрії:

…Возвеличу
Малих рабів отих німих!
Я на сторонІ кОла їх
Поставлю слово.

У Шевченка досі було «і на сторОжі кОло їх». А сторони доти мали трикутники, чотирикутники, многокутники… Коло сторін не мало.

Що візьмеш із цих чужинців – дрімучих неуків і невігласів, які вперше на своєму віку побачили вірші нашого Шевченка! Вони з іншої культури.

Точніше, вони поза будь-якою культурою взагалі.

Василь Овсієнко. 9 березня 2011 року. 23:10.

----
Коментар з фейсбуку

Мабуть, невдозі тей час, коли в школі вивчатимуть "полікоректні" та оптимістичьні, сповнені віри вірші н/д Болдирєва, як оте вікопомне "Простітутка моя, просітуточька..." , або "... всє ми нємноґо вори..", а Шевченка твори знову заборонять.


МАЙДАН

Немає коментарів: