Свастика на могилах старих жидівських цвинтарів, напади радикально налаштованих молодиків на людей із темною шкірою, розповсюдження листівок із расистськими та "антисемітськими" закликами. Це образи сучасної України, яка ще кілька років тому вважалась однією з найтолерантніших держав Європи. Подібно до інших європейських країн, в Україні зменшився рівень толерантності серед населення, зріс конфліктний потенціал, і у результаті збільшується кількість злочинів, скоєних на ґрунті нетерпимості.Розмову про це вели 12 листопада учасники міжнародного круглого столу з проблем толерантності та виховання молоді, серед яких українські, німецькі, британські освітяни, соціологи і політологи.
На київських ринках почастішали напади на торговців та вантажників – вихідців із країн Африки та Близького Сходу.
У Харкові на ринку «Барабашово» міліція регулярно фіксує бійки поміж місцевими торговцями та їхніми турецькими й африканськими колегами.
У Києві, Одесі, Вінниці, Полтаві українські студенти нападають на своїх темношкірих однокурсників.
Упродовж цього року кількість нападів на етнічному ґрунті збільшилась удвічі порівняно з минулим роком. А серед нападників побільшало неповнолітніх.
Таку статистику учасникам круглого столу навели експерти Міністерства внутрішніх справ та державного Інституту розвитку сім‘ї та молоді України.
Експерт інституту Ірина Жданова пояснює «радикалізацію» українського молодіжного середовища так: «Доступ молоді до соціальних благ у різних країнах дуже різний. Глобалізація ставить і нові виклики: підвищення мобільності спонукає до збільшення міграційних потоків. Молодь через певну несформованість ціннісних орієнтацій виявляє певні праворадикальні настрої і бере участь в ультрарадикальних угрупованнях. Ще підвищується рівень конкурентності, і як наслідок зменшується рівень солідарності у суспільстві».
Щоправда, як стверджує представниця МВС Тетяна Бухтіарова, на відміну від Росії, в Україні радикальні молодіжні групи – наприклад, скінхеди – не знайшли широкої підтримки у населення, і напади «на інакших» є швидше виявом страху перед соціальними негараздами, кризою тощо.
Але директор українського представництва Фонду Фрідріха Еберта Штефан Гробот нагадав: «Соціальна криза, безробіття на початку ХХ століття привели до влади у Німеччині радикалів, а скінчилось усе нацизмом і Гітлером».
За нинішніх умов глобальної кризи радикалізація суспільств буде чинником небезпеки на національному і міжнародному рівнях, вважає він.
«Варто говорити про те, як навчити молодь толерантності і терпимості, варто якнайшвидше включати у навчальні плани шкіл і вузів спеціальні курси, які б навчили молодих людей спокійно, толерантно ставитись до людей – представників іншого народу, релігії, культури», – каже керівник представництва Фонду Фрідріха Еберта.
Керівник благодійного фонду «Рокада» Діна Гуд та історик Поліна Вербицька відзначили, що на порядку денному розробка моделі виховання та освіти української молоді у дусі толерантності, етнічної та релігійної терпимості.
Немає коментарів:
Дописати коментар