15 березня 1939 р. у Хусті було проголошено самостійну державу Карпатська Україна

12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (бл. 94%) здобули кандидати Українського Національного Об’єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність К.У. Прийнята парламентом конституція К.У (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані герб (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), жовто-блакитний стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом К.У. було обрано А. Волошина, який призначив прем’єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікера) Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв’язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха.


14 березня 2009 року на Красному Полі в місті Хуст відбулося урочисте вшанування на державному рівні творців Карпатської України і тих, хто віддав своє життя в боях неї. На заходах був присутній Президент України Віктор Ющенко.

«З Карпатської України розпочалася наша остаточна, переможна битва за свободу і державу», – сказав він. «Карпатська частка нашого єдиного духу першою з перших утвердила: ми – українці. Ми – єдиний народ. Ми – єдина соборна Українська держава», – підкреслив Глава держави.

«Ми вшановуємо увесь державний провід, який проголосив Карпатську Україну. Вшановуємо її Президента, отця Августина Івановича Волошина. Згадуємо імена Юліана Ревая, Дмитра Климпуша, Степана Клочурака, Михайла Клодзінського. Згадуємо кожного патріота, кожного державного діяча, кожного урядовця і національного політика. Складаємо слова найвищої поваги українському духовенству та інтелігенції, що стали моральним та інтелектуальним рушієм людей цієї землі. Схиляючи чоло, говоримо про наших героїв – українських, карпатських військових і січовиків», – сказав у виступі Президент.

На Красному полі відбулася битва, що народила Українську державу, наголосив В. Ющенко. Він додав: тут, на цьому полі розпочалася для України Друга світова війна. «Коли Гітлер і Сталін розподіляли Європу, саме тут ми стали до нерівного бою за свободу».

На думку Президента, битва на Красному полі стоїть поруч з боєм під Крутами, поруч із обороною Києва, Севастополя і Одеси. «На цій землі боровся наш народ, убираючи у груди дух єдиної нації – від Карпат до Чорного моря», – наголосив В. Ющенко.

Він подякував всім людям Карпатської України за те, що «цей дух і сьогодні присутній на майдані».

Говорячи про наше сьогодення, Віктор Ющенко висловив упевненість, що в Україні переможе державна воля і тверді національні інтереси. «Я вірю, що Україна об’єднається з європейським простором, і ми разом досягнемо цього. Над усе я впевнений у перемозі нашої ідеї і нашої національної перспективи», – сказав Президент.

Віктор Ющенко та пані Катерина Ющенко поклали квіти до Пам’ятного хреста на Красному полі. Пам’ять героїв також вшанували Міністр оборони Юрій Єхануров, Міністр культури та туризму Василь Вовкун, Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога, народні депутати, культурні та громадські діячі, представники УНА-УНСО.

На Красному полі Президент також взяв участь у висадці дерев на Алеї звитяги.

У Хустському греко-католицькому Свято-Вознесенському соборі відбувся молебень за участю представників місцевої влади, духовенства та місцевої громади. Молебень провів апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік.

Перед початком заходу Віктор та Катерина Ющенки поклали квіти до меморіальної дошки президента Карпатської України Августина Волошина біля будинку, де він проживав.


УНА-УНСО