неділя, 24 травня 2009 р.

Марта Онуфрів: Увага! Широкозакроєна дискредитація України


Упродовж останнього тижня німецька преса мусувала три антиукраїнські теми: депортацію Івана Дем`янюка, ніби то звинуваченого в убивстві 29 000 євреїв, в`язнів нацистських концтаборів; скандальну поведінку у Франкфуртському летовищі міністра МВС України Юрія Луценка та його сина Олександра, а також запланований українкою Тетяною О. терористичний акт в гімназії «Альберта Ейнштейна» в Санкт-Авґустина.

Останні два повідомлення ніби не викликають великих сумнівів щодо їхньої правдоподібності. По-перше: подейкують, що міністр Ю. Луценко полюблює прикладатися до чарчини; по-друге: в цілому світі серед підлітків зростає насильство.

Однак, проаналізувавши найновіший виток справи Івана Дем`янюка, що стався через ганебно-аморальну позицію Німеччини (про це – згодом), всі три публікації самі по собі укладаються в один ланцюг. Звісно, надто надмірна увага німецької преси впродовж одного тижня до українців, при тім - подача їх у край неґативному світлі, не може бути простою випадковістю. Напрошується висновок: німецькі чинники провели широкомасштабну акцію, спрямовану на дискредитацію України на міжнародному рівні.

Але хто саме стоїть за цією дискредитацією?! Відповідь: Росія - з тих же імперських побуджень, останньо - як реванш за програш у цьогорічній газовій війні; вочевидь, Німеччина, щоб виглядати «білою й пухнастою», маючи силу-силенну своїх давно прощених, нацистських злочинців дрібнішого штибу, щоб піддобритися певним колам США й Росії в цілому; антиукраїнські (проізраїльські) сили США, які прагнуть, щоб тема Голокосту довго не сходила зі сторінок преси.

Отже маємо справу не тільки з міжнародною змовою проти окремого українця, але й проти України як держави. Не виключено, що Росія, маючи власні інтереси, вчасно підіграла Партії Реґіонів (а остання перебуває у змові зі секретаріатом Президента), щоб добитися розпуску українського парламенту. Одним словом, чого не купиш в сьогоднішньому наскрізь здеморалізованому світі за газові дивиденти Росії, а також за шалені російські нафтодолари (ідеться про замовного характеру антиукраїнські публікації у світовій, зокрема німецькій пресі)?! І ще: розгляд справи Івана Дем`янюка завжди супроводжувався зухвалою антиукраїнською істерією. А тому можна очікувати, що провокації проти українців з боку Німеччини продовжуватимуться.

Спершу про подвійні стандарти Німеччини. Охороняючи німецькими законами своїх надто поважного віку нацистських злочинців, ця країна вперто домагалася видачі на судову розправу І. Дем`янюка, вина якого не доказана впродовж усіх попередніх 30 років.

Варто сказати, що відомі у світі особистості знову засуджують судову розправу над І. Дем`янюком. До перших належить Пітер Вордінґтон, один з найавторитетніших канадських журналістів, який у своїй статті «Лицемірство панує в боротьбі з воєнною злочинністю» констатує політичне дворушництво Німеччини. Для підтвердження своїх міркувань канадський журналіст приводить цитату відомого європейського фахівця Джона Розенталя, де останній «наголошує на лицемірстві й цинічності, оскільки Бундестаґ не продовжив дії закону, згідно з яким німецький персонал концтаборів мав би підпадати під кримінальну відповідальність. А тому відсутність законних підстав запобігає видачі реальних нацистських злочинців закордон». Укінці своєї статті П. Вордінґтон підсумовує, що, «звинувачуючи Дем`янюка, Німеччина хоче виглядати «перфектною й пильною» при оскарженні в судах інших нацистських воєнних злочинців».

Утім, про перспективи нового раунда розправи над І. Дем`янюком в оцінці Й. Шефтеля, колишнього ізраїльського адвоката І. Дем`янюка (стаття «Йорам Шефтель: суд над Дем`янюком не має сенсу”, Українська служба Бі-Бі-Сі в Ізраїлі): «Я був здивований останніми новинами, адже після того, як Дем`янюка виправдала колеґія з п`яти суддів Верховного Суду Ізраїлю, було подано 11 апеляцій, котрі вимагали судити його за працю охоронцем у концтаборах. І тоді Генеральний прокурор повідомив Верховний суд, що жодних доказів, котрі дозволяють судити його за інші злочини під час Голокосту, не існує».

Отже Й. Шефтель вважає, що «проведення повторного суду над І. Дем`янюком у Німеччині позбавлено будь-якого сенсу”, оскільки «німецька Феміда не зібрала жодного нового доказу, який би вже не був попередньо перевіреним ізраїльським судом».

Вочевидь, скандальна судова справа Івана Дем`янюка, яка шита білими нитками, приречена на черговий провал (Хоч її організатори надіються, що немічний І. Дем`янюк не витримає нової наруги і на цей раз помре в тюрмі). Саме тому цю справу потрібно невпинно підживлювати антиукраїнською істерією, інакше німецький обиватель, він же - платник податків, не зможе її проковтнути.

У справі Івана Дем`янюка хочеться наголосити на наступному: вона отримала своє ганебне продовження через провальну зовнішню політику України. Мабуть, окрім України не знайдеться жодної держави, яка б не стала на захист свого уродженця, представника титульної нації, тим більше - стероризованого 89-річного старця.

Декілька лихих слів про українські ЗМІ. На жаль, наша журналістська братія не усвідомлює чи не хоче усвідомити того, що передруковуючи без будь-яких коментарів недоброзичливі статтейки про будь-якого українця, а то й просто чергову антиукраїнську брехню, вони допомагають нашим недругам створювати неґативний імідж не тільки Україні, але й кожному з нас, сущих у світі українців.

А тепер про «дебош» Юрія Луценка на летовищі у Фракфурті. Передовсім скажу, що в мене, як правозахисника, як громадянки України, є чимало неособистих і особистих претензій до «орлів Луценка». Якби на те була моя воля, то я б переполовинила цю наскрізь скорумповано-мафіозну структуру. Хоч, передовсім, у судейсько-міліцейському «безпрєдєлі» винен чинний Президент України, який, маючи безмір повноважень, майже за 5 років свого правління не провів в Україні жодної з багатьох украй необхідних реформ.

Отже після викладення мною аморальної й антигуманної позиції Німеччини супроти нещасного І. Дем`янюка (пригадаю, що кат українського народу Лазар Каґановіч у 93 років годував в одному з московських парків голубів!) стає ясно, що не все в цій країні чиниться згідно з цивілізованими нормами. Відтак варто б констатувати, що німецькі митники могли самі спровокувати міністра Юрія Луценка на міжнародний скандал. Враховуючи запальний характер цього міністра, їм це блискуче вдалося. Хоч чисто по-людськи, я співчуваю родині Луценків, якій нанесено непоправну моральну травму, передовсім серйозно хворому Олександрові. Отож, беручи до уваги післяопераційний стан О. Луценка, його важке оп`яніння – німецька вигадка чистої води. Звісно, в тому ж брехливому дусі Німеччина відмазуватиметься вже й на міжнародному рівні. Наразі Німеччина осягнула чимало: цей ексцес оправдовуватиме в очах громадськості ведення судової справи проти І. Дем`янюка.

А ось останнє підтвердження дискредитації України Німеччиною: повідомлення про запланований терористичний акт, до якого ніби то причетна 16-річна українка Тетяна О. Німецька радіостанція WDR повідомила, що ця «учениця планувала підпалити будівлю ґімназії, але їй випадково завадила одна з учениць». Згадано теж, що перед тим, як готувати пляшку з «коктейлем Молотова» учениця завбачливо одягнула маску.

Безперечно, у світі зростає кількість душевнохворих і зазомбованих насильством підлітків. Але багаторазовий повтор про приналежність цієї ґімназистки до українців, вказує не тільки на культивування в Німеччині ксенофобських настроїв антиукраїнського характеру, але й укладається в загальну картину шельмування України.

Принагідно повторю, що в акті звинувачення І. Дем`янюка судом Ізраїля більше сто розів вжито словосполучення «охоронці-українці», що рівноцінно перекладенню на українців збірної відповідальності за воєнні злочини впродовж Другої світової війни. Прикметно, що в дописі про Тетяну О. німецька преса використала той самий упереджений підхід.

Кажуть, історія повторюється двічі. Вдруге – у вигляді фарсу, який теж не на користь нам, українцям.

УНТП

Немає коментарів: