Арійці

Термін „арійці” (або „орійці”) – фактично є синонімом „білої раси”. В дослідженнях присвячених цій темі завжди було забагато спекуляцій. Довгий час заперечувалося саме існування арійських племен, і, що цікаво, ті „історики”, які заперечували існування арійців, постійно наголошували на „особливій ролі” в історії людства жидів. Особисто я вважаю, що „особлива роль” жидів, полягає лише у вигадуванні неймовірної брехні, як то біблія, холокост чи заперечення існування арійських племен.
Як би там не було, в наш час жоден поважаючий себе історик, не стане заперечувати існування арійців. І так само, жоден поважний підручник з історії Стародавнього Світу, не може обійтися без згадки про грандіозний похід арійців в Індію. В цій невеличкій роботі я спробую підсумувати відомості про арійців, що існують в сучасній науковій літературі.
Зародження Білої Раси
Загальновизнаним в сучасній науці є той факт, що мавпоподібні предки людини мешкали в Африці. Я не стану зупинятися на перехідних формах, допитливий читач може ознайомитися з величезною кількістю спеціальної наукової літератури написаної з цього приводу. Перейду відразу до сучасного антропологічного типу людей – кроманьйонців. Цей тип людей виник 100 – 50 тисяч років тому. Такі великі часові рамки свідчать, як про те, що серед сучасних учених немає єдиної думки щодо часу зародження цього типу людей, так і про те, що процес утворення нового виду був розтягнений у часі – еволюція ніколи не діє одномоментно, їй потрібен тривалий час, протягом якого і накопичуються зміни. Символічно, що останки першої людини сучасного (кроманьйонського) типу археологи знайшли в Європі.
Існуючі на сьогодні наукові дані свідчать, що одночасно з зародженням і формуванням кроманьйонського типу відбувалося і розділення в межах цього типу на раси і мовні групи. Потрібно нагадати, що ці процеси співпадають в часі з епохою останнього Великого зледеніння (100 – 12 тисяч років до н.е.).
В цей час частина дна Північного Льодовитого океану була сушею, вкритою льодом, і була складовою частиною материку Євразії. Ця територія являла собою рівнини, вкриті ґрунтом з річкових відкладів. На цих ґрунтах розташовувалися пасовища тундрового типу, на яких паслися стада мамонтів, оленів, вівцебиків, шерстистих носорогів. На цих тварин і полювали мисливці, що дадуть початок арійським племенам. Їхні сліди знайдено археологами не лише в Європейському Приполяр’ї але й навіть далеко за Полярним колом, зокрема на архіпелазі Шпіцберген.

Відомості по полярні ночі і північні сяйва, та й взагалі про північ, постійно зустрічаються в древньогрецькій, кельтській і древньоіндійській міфології, беручи свій початок від усних оповідань древніх арійських племен.

Умови полярного клімату і способу життя сформували расовий тип арійських племен. Світла шкіра, блакитні або сірі очі, високі з атлетичною будовою тіла (біологи прекрасно знайомі з цим феноменом – збільшенням розмірів тіла у видів, що проживають в холодних регіонах. Та навіть і сьогодні найвищою нацією на Землі є норвежці).

Суворі умови життя, постійна боротьба з природою, колективне полювання на крупних тварин, привели до формування особливого типу особистості, власне кажучи інший тип і не вижив би за таких умов - тут мав місце природний добір у найжорсткішому вигляді. Отже, для арійців характерними є войовничість, творча енергія (необхідна спочатку для винайдення засобів виживання, потім породила всю передову сучасну науку і культуру), вроджений колективізм (необхідний при полюванні на крупних тварин, типу мамонтів, згодом знадобився і на війні).



Початок руху на південь

Закінчення льодовикового періоду і процес потепління, що розпочався за тим, призвели до серйозних змін природного середовища і, відповідно, місць проживання арійських племен. Перш за все, потепління призвело до різкого збільшення рівня Світового океану (до 100 м).

Під впливом потепління практично суцільний льодовий масив нинішнього Північного Льодовитого океану почав танути. Стада крупних травоїдних тварин, що слугували основним джерелом їжі для мисливських арійських племен, почали рухатися на південь, слідом за ними пішли і люди. Цей рух відбувався в період між 11 і 9 тисячоліттями до н.е. Арійці розходилися по світу радіально, неначе промені світла, що прямують від свого джерела в різні боки.

Поступово арійці почали перетворюватися з мисливців-кочовиків, на кочовиків-пастухів. Одночасно вони відкривали вміння виплавляти мідь, бронзу, а потім і залізо. Арійці приручили коня, але із-за відсутності необхідного спорядження, майже до початку 1 тисячоліття до н.е., не було можливості використовувати його для їзди верхи, тому коней запрягали у вози і бойові колісниці. Саме арійцям належить честь бути винахідниками колеса.

За кілька тисячоліть арійським племенам вдалося збільшити свою чисельність з 35-50 тисяч (під час життя на півночі) до 3-4 мільйонів осіб. На території України арійці породили унікальну за рівнем тогочасного розвитку Трипільську культуру. І саме з території сучасної України розпочала свій грандіозний похід на Індію частина арійських племен.



Кольорові племена

В той час, як закінчення льодовикового періоду сприяло руху арійців на південь, воно ж привело і до руху негроїдних племен з Африки на північ.

Під час льодовикового періоду на територіях Сахари (яка була тоді квітучим регіоном), нинішніх Ефіопії і Сомалі, на Східноафриканському узбережжі мешкало населення негроїдного типу. В період потепління розпочалося висихання Сахари і утворення на її території смуги пустель, що примусило негроїдне населення рухатися на південь або на північ. Ті що пішли на північ заселяли південь Європи, і частину Азії.

Одночасно розпочалося утворення пустелі Гобі в Монголії. Це примусило монголоїдні кочові племена рухатися на південь і південний-схід, завойовуючи території Центрального і Південного Китаю, Індокитаю, Малайського півострова та Індонезії, Кореї та Японії, знищуючи там племена австрало-негроїдного антропологічного типу.



Боротьба

Рано чи пізно арійці повинні були зіштовхнутися з представниками кольорових рас. Так і відбулося. Тут і проявили себе всі ті переваги, що виплекав в арійцях природній добір: войовничість, творча енергія, вроджений колективізм, унікальні фізичні дані. Арійці виходили переможцями з усіх воєн, що велися проти кольорових рас, та ще й знаходили час і сили на те, щоб повоювати між собою.

Історики і досі сперечаються з приводу того, як же далеко на південь вдалося просунутися арійським племенам. Та ми можемо абсолютно точно стверджувати, що арійці були господарями території сучасного Ірану та Іраку, Єгипту, і, звісно, Індії.

Зрозуміло, що арійці не читали наукової літератури присвяченої расовим питанням, адже такої тоді просто не існувало, проте інтуїтивно вони відчували переваги своєї раси перед іншими расами. Саме тому, повсюди вони створювали закони, що забороняли представниками арійських рас схрещуватися з кольоровими. Проте, як і слід було очікувати, завжди знаходилися дурники, що не слухали розумних порад. Саме тому, по мірі руху на південь, все більше і більше відчувалася втрата арійцями арійськості. Дуже чітко це помітно навіть зараз. Найбільш північні нащадки арійців – скандинави і зараз славляться світлим волоссям і блакитними очима. У німців це виявляється вже менше. Ще менше у слов’ян. А найпівденніші арійці, з вищих каст індійського суспільства, хоча і зберегли в цілому європеоїдні риси обличчя, та вже не відрізняються ані світлим волоссям, ані блакитними чи сірими очима, ані високим зростом.

Біда арійських племен виявляється в тому, що їхні гени рецесивні. Тобто при схрещуванні арійця з негроїдом або монголоїдом перевагу отримують саме гени кольорових. Це і є ахіллесова п’ята арійських племен. І саме на цьому будують свою політику знищення білої раси жиди. Жиди завозять в Європу цілі орди кольорових, жиди домагаються надання всіляких пільг для кольорових, щоб ті могли не працюючи добре почуватися в Європі (чорний емігрант з Африки отримує допомогу по безробіттю у Франції вищу, ніж зарплата білого емігранта з України, який на жодні пільги розраховувати не може). Крім того, жиди через підконтрольні засоби масової інформації насаджують серед нащадків арійців дегенеративні цінності, що аж ніяк не сприяють росту народжуваності, а навіть навпаки (історія промивання мізків дуже давня, і розпочалася вона ще тоді, коли жидам вдалося насадити серед арійців релігію дегенератів – християнство). Тому чи варто дивуватися, що найпопулярніше ім’я серед новонароджених в сучасному Амстердамі – Мухаммед, і зрозуміло, що він не білий.



Кінець жидівських країн

Кінець у країн захоплених жидами завжди один. Спочатку вони завозять туди кольорових дегенератів доки вони не стануть більшістю в країні. Потім ці дегенерати асимілюють арійську меншість. Потім країна деградує і гине – її роздирають внутрішні чвари жидівської верхівки, що б’ється за надприбутки. Внутрішніх сил для подолання деградації в країні вже не має, адже творча енергія властива лише для арійців, яких уже або просто не залишається в достатній кількості, або вони повністю усуваються від управління державою. Потім з’являється зовнішній ворог, який і добиває прогнилу державу. І не має значення як називатиметься ця країна: Рим (сплюндрований жидами-християнами), Хазарія (сплюндрована жидами-іудеями), СРСР (сплюндрована жидами-більшовиками), Франція чи США (сплюндровані жидами-космополітами) – кінець врешті-решт буде один: зникнення сильного арійського начала і, як наслідок, неминуча деградація і загибель держави.

Зрозуміло, що у найбільш виграшному становищі виявиться та арійська за складом населення країна, що вбережеться від кольорової навали. Адже коли сусіди деградують, саме вона і заволодіє їхніми територіями. І тут я хочу дати кілька порад Українцям:

1. Знищуйте кольорових загарбників всіма доступними засобами. Не давайте їм можливості вільно почуватися на нашій землі. І не чекайте допомоги чи хоча б розуміння від жидо-кацапської влади, що керує зараз Україною – представники цієї влади такі ж вороги для Українців, як і кольорова наволоч.

2. Підтримуйте на виборах найбільш право-радикальні політичні рухи, і не лише словом, але й ділом!

3. Якщо нам не вдасться визволити Україну з під жидо-кацапського гніту, тоді ми звісно загинемо, і говорити немає про що. Якщо ж все-таки Українці здобудуть перемогу, тоді потрібно поговорити про методи відродження нації. Вони мають бути такими:

а) пропаганда в засобах масової інформації культу великої сім’ї, що має не менше 4-5 дітей – сім’ї в яких менше дітей, є просто неповноцінними, чоловіків в таких сім’ях потрібно висміювати як імпотентів;

б) збільшення матеріальної допомоги по догляду за дитиною – для жінки найбільш прибутковою роботою має стати народження і виховання дітей;

в) дозволити еміграцію в Україну лише особам арійського типу, себто білим людям;

г) розвиток репродуктивного клонування – найсучасніший засіб, що дозволить швидко отримати величезну кількість світлошкірих, світловолосих і блакитнооких дітей – найбільш чистого арійського типу. Саме проти такого клонування і виступають жиди, адже в цьому вони вбачають реальний порятунок арійської раси, а отже, власну загибель. В той же час жиди підтримують розвиток, так званого, медичного клонування, суть якого полягає в тому, що білих жінок будуть використовувати в якості „контейнерів” для клонів, після чого їм доведеться робити аборти і віддавати зародки для отримання стовбурових клітин, з яких будуть готуватися медичні препарати для багатої жидівської „еліти”.

Вихід для арійців взагалі і Українців зокрема, лише один – боротися і побороти