День D для України (не зовсім футуристично-макабричні візії)

Зауваги:
*Згадувані у тексті прізвища та абревіатури здатні викликати небезпідставні асоціації *Збережено авторську подачу тексту з урахуванням щойно відбувшейся реформи російського правопису під впливом всепануючої мовної практики
*Через відсутність брутальної лексики рекомендовано для читання вголос
у тісному родинному колі
Преамбула.
Після двох десятиріч блукань і втрат, зневаги і глузувань, російська ментальність, спираючись на перевірені часом КГБістські кадри,опанувала ситуацію. Позбувшись ліберальної облуди, в Кремлі нарешті згадали стару, як світ, істину — поважають лише сильних, ну а переможців, якщо і засуджують, то недовго, щоби через те так аж занадто перейматися. Ічкерія настільки пацифіцирована, що Reutars згортає своє представництво. Грузинський нарив успішно прооперовано. У черзі на розв»язання проблем Україна.


Російські сейсмологичні станції надають вищому керівництву країни інформацію про активізацію геологічних процесів на території України. Прогнозуються у межах трьох-шести місяців підземні поштовхи в Карпатському регіоні,причому значно потужніші,аніж у 70-х роках минулого сторіччя. Реально вимальовується день D для України. Наявні технології стимулювання сейсмоактивності визначають його надзвичайно точно — за тиждень по Дню Незалежності, — 1 вересня. Асоціації з 1939 роком не бентежать, лише додають азарту геополітичним гравцям. Адже цього разу спілка «Росія-Німеччина» міцніше за всілякі ідеології зв»язана трубопроводами Газпрому.
Фаза підготовки.
По завершенні посівної українські нафтопереробні заводи (майже всі контролюються російським капіталом), посилаючись на зношеність основних фондів, по черзі розпочинають зупинення на планові ремонти . Випуск пального фактично припинено. Майже одночасно Верховна Рада під гаслом захисту вітчизняного виробника різко підвищує ввізне мито на нафтопродукти — імпорт падає до мінімуму. На збирання врожаїв (природа чомусь благосхильна до цих країв) Уряд змушений використовувати пальне з держрезерву і стратегічних запасів Збройних Сил.

Після широко розрекламованої міністром оборони кампанії розпродажу («хоч за гривню, аби не пропадало») військового майна, воєнні бази заполонили закупівельні агенти. Невдовзі міністр з притаманним йому життєвим оптимізмом рапортує Верховному Головнокомандуючому, що військо нарешті позбулося усього зайвого і нарешті спроможне виконувати будь-які поставлені задачі.

У той же час у розташуванні найбоєздатніших українських частин вербувальники пропонують офіцерам і контрактникам працевлаштування за такими умовами, від яких просто неможливо відмовитись. Запізнілі аргументи про патріотизм і обов»язок не переважують обіцяних благ.
Прикордонні служби на російсько-українських автопереходах реєструють різке збільшення бажаючих відпочити в Приазов»ї та Криму. Воно і зрозуміло — оксамитовий сезон, дивує лише значна частка важких позашляховиків «Patrol» , якими і подорожують туристи атлетичної статури.
Primetime телеканалів впевнено посіли безкінечні спецназівські серіали.
«Брат-2» транслюють у денному і нічному ефірах. У ротаціях fm-станцій незалежно від формату лідирує російський патріотичний шансон. З усіх маршруток душевний голос закликає:» Давай за нас, за Крим і за Кавказ».
Напередодні Дня Незалежності національно-патріотичні організації призначають у Сєвєродонецьку свій Великий Здвиг. Як не дивно, міська рада без проблем надає дозвіл на його проведення. Увечері, в одній з місцевих забігайлівок, хлопці з кухлями привезеного з собою львівського пива «За Степана!» співають повстанських пісень, наче вони десь у карпатських колибах. Місцевим це явно не довподоби, відповідно «Рускає радіо», що звучить у залі, додає у потужності. Хлопці у камуфляжах, ясна річ, цього подарувати не можуть. Згадується забитий насмерть у Львові міліцейськими синками Гавріловим і Калініним майже за подібних обставин Ігор Білозір. Час помститися кривдникам!
Наступного ранку російські телеканали включно з англомовним «Russia today»
в усіх подробицях (людей з відеокамерами у запалі сутички мало хто помітив) передають
кадри жахливої бійки, закривавлені обличчя — є звичайно ж і поранені. Серед документів у постраждалих знаходять посвідчення «Саюза руских граждан Украины».
Схід і південь масово мітингують. Ораторський дует Замарчєнка-Витєрєнка
побиває всі збори. У прийнятих резолюціях обов'язковим є пункт про захист російсько- мовних громадян, що в даному контексті звучить як російських громадян.
Кремль у відповідь на звернення «співвітчизників» виголошує різку заяву з приводу останніх подій у сусідній державі. Москва просто змушена адекватно реагувати з метою недопущення поширення гуманітарної кризи. День D для України невідворотньо
наближається.
Тепер уже українські сейсмологи повідомляють вище керівництво країни про дивну активізацію сейсмопроцесів у західному регіоні . Сили МНС переводять у стан підвищеної готовності.
Активна фаза.
1 вересня, ніч. Низка підземних поштовхів руйнує інфраструктуру кількох областей на заході країни. Президент, не чекаючи до ранку, разом із усією родиною вилітає на місце подій надавати допомогу постраждалим. У тому ж напрямку посунули численні рятувальні
загони,військові підрозділи, техніка, матеріальні ресурси.
Шість годин потому, ранок. Російські аеромобільні підрозділи АКМС-ШР
(Агранічєнава Кантінгєнта Міратворчєскіх Сіл — Бистрава Рєагіраванія, не плутати з
просто АКМС — Автомат Калашнікова Модернізований Складаний) беруть під контроль
міста суміжної смуги українського прикордоння: Чернігів, Суми, Харків, Луганськ,
Донецьк…
Підрозділи української національної гвардії, що дислоковані у цій зоні, заблоковано у місцях базування. Застосовується раніше випробуваний опозицією сценарій за участю «Комітетів матерів за мир», «Жінок-трудівниць за світле майбутнє». Виходи з частин перекривають живі бар'єри. Дехто з офіцерів у відчаї безуспішно намагається вчинити самостріл.


Ескадрілья штурмової авіації, заливши рештки пального, зуміла піднятися в небо зі Старокостянтинівської авіабази і здійснити успішну посадку під Бєлгородом, повторивши таким чином героїчний вчинок крилатих асів початку 90-х.
Елітне Чугуївське з'єднання нацгвардії, якому дивом пощастило вийти з казарм,
було зупинене блок-постами Дніпропетровського ДАЇ на дальніх підходах до столиці.
У Криму працівникам українських установ удалося завести самоходну баржу
класу «Ріка-море» і в супроводі рятувальних катерів пляжної служби вийти у міжнародні
води. Спроби завести ударний підводний човен виявилися марними через відсутність
акумуляторних батарей. Решта три бойові одиниці, що у цей час брали участь спільно з
російськими та американськими кораблями у відпрацьуванні антитерористичних дій, були
інтерновані і незбагненним чином поділені порівну між глобальними партнерами. Це може і на краще, принаймні врятувало український флот від печальної долі попередників
доби УНР.
Російський триколор замайорів над Кримом одноосібно та переможно, за винятком хіба що бурових платформ зі штандартами Газпрому.
Кримсько-татарське населення, що ніколи не приховувало своїх проукраїнських
симпатій, завбачливо відтісняється у внутрішні посушливі райони півострова силами морської піхоти Чорноморського флоту. Юрби людей, наче сайгаків, для більшої переконливості супроводжують гелікоптери.
З активістів проросійських союзів,братств, общін формуються оперативні групи для щонайшвидшего знищення найменших слідів української присутності -символіка,надписи,таблички, дорожні покажчики. Ніщо вже і ніколи не повинно бентежити вразливу російську душу на ісконно російській землі. Атмосфера загального піднесення охоплює півострів — « Нарешті! Стільки натерпілися!»
Столиця у цей час нагадувала збуджений вулик у критичний момент відкачки меду. Всі відчували , що щось таки відбувається, але ж інформації жодної! Теле і радіо станції, мережі мобільного зв'язку завчасно блоковані російськими станціями електронного подавлення. Діти з батьками ідуть до школи — 1 вересня!
Київрада продовжує демонтаж торгівельно-розважального комплексу біля
стадіону «Олімпійський», активізує підготовку до Євро-2012. ..
Засідає Верховна Рада — літні вакації успішно закінчилися і депутати локалізувалися у Києві. Представники провладних сил здеморалізовані. Гарант Конституції у зоні стихійного лиха. Глава Уряду контролює хід виплати втрачених заощаджень. Секретар Ради Національної Безпеки та Оборони відстежує рівень підготовки до зими. Структури Служби Безпеки України на місцях продовжують боротьбу з наркотрафіком, нелегальною міграцією, контрабандою антикваріату, незаконною торгівлею людськими органами, ввезенням і вивезенням за кордон валюти, одночасно оприлюднюють все нові й нові дані про голодомор і політичні репресії 30-х,40-х,70-х,80-х.
Співробітники центрального апарату змінюють зовнішність, кому вдається, стать і переходять у запілля…
Лише кілька найутаємничіших депутатів з опозиції перебувають у курсі подій з подачі «дружньої сторони». Привертає увагу присутність у гостьовій ложі осіб, які ще вчора перебували у міжнародному розшуку. Очолює «возвращєнцєв» Бодулай.
Група депутатів — Іволга, Лахман-Пецьків, Харя, вносять проект постанови про ситуацію в країні і про передачу всієї повноти влади ТНМК (Тимчасовому Національно-
Миротворчому Комітету, категорично не плутати з реп-командою «Танок На Майдані Конго) на чолі з триумвіратом Іволга-Якунович-Симонько.
Ближче до вечора на всіх теле і радіоканалах під логотипом «ТРК Україна»
від імені Тимчасового Комітету зі зверненням до народу виступає Іволга. Побачене викликає асоціації з підзабутим ГКЧП, лише цього разу у виступаючого не тремтять ані руки, ані голос. В перервах почергово прокручуються музичні кліпи Йосіфа Кобзона
«Толька би нє била вайни» та «Україна нене, матушка Расія». Міністр оборони тіньового уряду наполегливо пропонує військовослужбовцям не чинити опору миротворчим зусиллям добросусідньої братньої слов'янської країни,зберігати спокій, витримку і в жодному разі не виконувати злочинних наказів своїх командирів. У нічному ефірі транслюються опера «Богдан Хмельницький» і балет «Іван Мазепа».
2 вересня, ранок. На вулицях Києва з'являються листівки з оголошенням винагороди за інформацію про перебування найодіозніших фігур, як вказується, -«антинародного націонал-фашистського режиму» за підписом як завжди легальних «Саюза савєцкіх афіцєрав», «Євра-Азіацкава Саюза», «Саюза Лєвабєрєжних Сіл» ( СЛС, не плутати з МСЛ — молодьспортлото, та СМС- соціалістичний молодіжний союз), «Анті-націанал-фашісткава камітєта», очолюваного г. Сабачніком.
Перед ранковим засіданням Верховної Ради з'ясовується, що відсутні депутати
з президентсько-прем'єрської коаліції. За неофіційною інформацією вночі вони виїхали
трасою М 06 Київ-Чоп. Ексголова ВР у районі Житомира відхилився на південь і трасою
Н 03 попрямував на Чернівці.
Буквально кількома годинами потому потужний броньов;аний клин АКМС-БР
пройшовся трасою Р 05 від Речиці-Дубровниці-Сарн на півночі, далі від Рівного трасами
Р 26 та Р 48 до Кам'янця-Подільського на півдні. Спираль історії розкрутила пакт
«Рібентропа-Молотова» у зворотньому напрямку. Буковина — Румунії, Закарпаття -
Угорщині ( тамтешнім молдованам і мадярам давно вже гріють душу паспорти країн
Євросоюзу). Русинам під патронатом екскерівника президентського секретаріату
пана Барлоги — широка автономія у складі Словаччини
Складніше з Галичиною, Поділлям і Волинню — український елемент тут досить поширений. Але гарантії польської сторони щодо найширшої культурної автономії ( рідна мова, своя церква, гуртки «Просвіти») схиляють місцеву еліту до прагматичного рішення. Зрештою , одномоментно опинитися в Євросоюзі та НАТО, що до цього не вдавалося жодній з країн кандидатів — хіба не за це власне і боролися?
Велика Україна, що надихала галичан сто років тому, остаточно перетворюється на історичний фатум. Та й скільки можна тягнути за чуба цих вайлуватих наддніпрянців
до цивілізованого життя? Набридло вже грати роль «українського П'ємонту», коли
з'являється можливість облаштуватися у цілком реальному П'ємонті.
Правда найбільш затяті створюють український Уряд в екзилі. Проте заклики до
розгортання визвольного руху не знаходять підтримки у широких масах. Більшість переймається оформленням польських паспортів (етнічні поляки з посвідченням закордонного поляка отримують громадянство автоматично).


Задобрені і нейтралізовані у такий спосіб суміжні держави виголошують виважені заяви, щодо необхідності відновлення порядку на українському боці і … заходяться облаштовувати повернуті долею історичні території.


У цей же час державотворчими процесами займається і український парламент.
Головуючий, він же очільник ТНМК, Іволга знайомить присутніх у залі депутатів зі зверненнями рад усіх рівнів про негайне входження до СНГ ( Славянскава Народнава
Гасударства, не плутати з СНГ — Садружества Нєзавісімих Гасударств, все ж таки допускав участь і неслов'янських державних утворень).
Депутат Біловіл наполягає на пункті про три державні мови — білоруську, українську і російську, що після нетривалої дискусії приймається. Рішення ухвалюється вцілому — звучить до болю знайома і близька мелодія гімну з незабутими ще словами.

Верховна Рада з тієї ж миті стає просто Радою, адже зрозуміло, що Верховна, верніше
Вєрховний, може бути лише один і всім зрозуміло де.
Замість очікуваного біло-синьо-червоного в залі піднімається стяг з додатковою зеленою смугою. Обізнані пояснюють:» Не було представлено кольорів білоруської символіки, а тепер, перефразуючи класиків, повернуться вспять усі слов'янські ріки і зіллються в єдиному каламутному морі — кольори дозволяють»(окрім хіба що хорватських
шашечок).


У світлі цих подій міждержавне об'єднання ГУАМ перетворюється на АМ, яке
проіснувало лише одну добу і одразу було зареєстровано як факт у книзі рекордів Гіннеса.
Адже комуністи Молдови у такій ситуації вирішують за краще зробити країну складовою
Великої Румунії. Історична справедливість автоматично повертає Придністров'я до обіймів братів-слов'ян.


А що ж демократичний світ?


Колишні регіональні потуги — Давня Греція, Римська імперія,Монголія, Візантія,
зрештою і Київська Русь,використавши закладену в них державотворчу енергію, цікаві
для світу лише як музеї культури та етнографії просто неба, або як природно-ландшаштні
заповідники для екзотичного полювання. Про колишню велич враженої комплексом
вторинності Британії нагадує лише амбітна приставка Great. Згвалтована фізично і морально Німеччина в класично мазохистських традиціях (у сорокових визволителями брутально було запліднено близько двох мільйонів німкень — масовий експерімент генної інженерії дає свої результати) дорбровільно взяла на себе роль ексклюзивного дистриб'ютера Газпрому в Євросоюзі. На цьому тлі інфантильна буржуазна Франція відчула себе мало не суперменом — відроджуються товариства шанувальників Наполеона
Бонопарта, французький легіон надає перевагу рекрутам зі слов'янського сходу.


Фаза стабілізації.
Загальна ситуація на контрольованих АКМС-БР і ТНМК територіях підстав для занепокоєння не викликала. Мобільні загони «Праваславнава кананічєскава казачєства»
на джипах «автотуристів» миттєво розв'язували проблемні ситуації. Як не дивно, але
вони час від часу виникали навіть у цілком благополучних регіонах.
У Криму знайшлося таки кілька відчайдухів з числа приїзджих відпочивальників,
співробітників редакції газети «Кримська світлиця» і телерадіокомпанії «Бриз», які вночі
намагалися відновлювати понівечені україномовні вивіски і дорожні покажчики. Найсміливішим вдалося навіть відновити надписи українською на об'єктах швидкого
харчування корпорації «Mc Donald's» ( з принципової поваги до закону вся наочність оформлювалась державною мовою незалежно від місцевості, що і послужило підставою
для звинувачень менеджменту корпорації у підтримці націонал-фашистського режиму).
Депутат Раззявілав зареєстрував законопроект про негайну передачу всьго майна
«Mac Donald's» мережі транссибірського харчування «Славянскій Пєль-Мєнь»
На Донеччині кілька груп невстановлених осіб, ймовірно з числа нащадків посібників УПА, перефарбовувало на синьо-жовті верхівки шахтних об'єктів, вивішувало прапори невнормованих кольорів. Оперативники в розгубленості вивчали залишені листівки за таємничим підписом «МГ-Б». Директор Краснодонського краєзнавчого музею,
обізнаний з мемуарами Євгена Стахіва і його версією про націоналістичне підпілля на
сході України, висловив несподіване припущення — не знайоме і близьке всім присутнім
МГБ (Міністєрства Гасударствєнай Бєзапаснасті» за часів Сталіна), а «Молода Гвардія-
Бандерівська», що просто шокувало своєю зухвалістю.
У столиці активісти «Свободи», «Тризуба», двох «Націоналістичних Конгресів»,
трьох відгалужень «УНА-УНСО», чотирьох течій «ОУН» сформували об'єднаний
маршовий курінь і електропотягом «Київ- Конотоп-Хутір Михайлівський» рушили назустріч невідомому. За дорученням Уряду в екзилі координацію дій узяв на себе
екс-депутат Чміль, який безрезультатно намагався будь-що встановити зв'язок з відбулими у невідомість за допомогою летунської пошти.
Генералів АКМС-БР і цивільну адміністрацію ТНМК бентежила лише супутникова інформація про пересування з місця базування у Дрогобичі в напрямку державного кордону тепер уже правильного СНГ пішої сотні «Тризубу».
Цей стратегічний маневр, пізніше названий дослідниками «Рейдом у невідомість», лякав усіх непередбачуваною безнадійністю…
Олекса Пекур
23.08.2008р