четвер, 14 серпня 2008 р.

Добровольці УНА-УНСО: «Нам, в принципі, байдуже до тих грузинів, але москалів треба зупинити


«Грузія – перша. Наступний є Крим», - заявив під час прес-конференції на «Обозревателе» заступник голови УНА-УНСО, учасник грузино-абхазького конфлікту Микола Карпюк.

Заступник голови УНА-УНСО Микола Карпюк: «Україна – не Грузія, Україна – це не Чечня. Українці – це воїни»


На думку пана Миколи, війна в Грузії довела усьому світові, що імперські амбіції в Росії живі й понині. Але «Україна – не Грузія, Україна – це не Чечня. Українці – це воїни», - розповів він. «На сьогоднішній день держава працює над розширенням наших збройних сил у Криму, туди набираються українці-патріоти, таким чином, ситуація там вирівнюється», - повідомив пан Микола й з радістю додав, що «починаючи з п’ятниці минулого тижня ми отримаємо дзвінки з усіх куточків України – близько 10 тисяч наших співвітчизників готові воювати проти Москви. Причому, люди говорять так: «Нам, в принципі, байдуже до тих грузинів, але москалів треба зупинити».

УНА-УНСО готують Чорноморському Флоту «сюрприз»

«Має змінитися позиція, має попрацювати держава, мають попрацювати органи безпеки на те, щоб припинити ті вакханалії з російськими прапорами, які відбуваються сьогодні у Севастополі. Зустрічати Чорноморський Флот, якщо він повернеться, потрібно не з плакатами «Слава победителям!», а «Ваші руки в крові!», - заявив Микола Карпюк.

В той же час, за його словами, УНА-УНСО не залишиться осторонь цих подій. «Ми не плануємо перешкоджати поверненню російського флоту, ми не хотіли би зараз створювати напруженості між Києвом і Москвою – ці стосунки і так надзвичайно складні. Але ми хочемо їх гідно зустріти. Як саме – це вже таємниця. Прийде час – побачите», - заінтригував присутніх пан Микола і відмовився розкривати «військову таємницю». Він лише додав, що «ми маємо свої структури в Криму, і якщо все буде гаразд, ми зробимо гідну відсіч поверненню Чорноморського Флоту».

УНА-УНСО завжди готова до бою, але наразі взялася за гуманітарні програми

«УНА-УНСО завжди знаходиться в стані бойової готовності», - похвалився Микола Карпюк. Однак тему своєї участі у будь-яких військових діях коментувати не став, бо «існують певні статті Кримінального кодексу, які не дозволяють про це говорити».

Натомість, «зараз ми організовуємо гуманітарну підтримку для Грузії, намагаємося сформувати там свій інформаційний кореспондентський пункт для того, щоб отримувати звідти правдиву, живу інформацію» — розповів пан Микола.

На запитання, чи доводилося йому «стріляти в скаженого московського звіра», Микола Карпюк відповів позитивно й додав, що не лише в Грузії, а й у Придністров’ї й інших регіонах йому доводилося «дивитися на ворога через приціл автомату».

- І ви сприймали росіян, як ворогів?

«На війні все дуже просто, - пояснив пан Микола. - Це не політичні ігри. Тут – друзі, там – вороги».

Відмова від ядерного статусу – зрада національних інтересів

«Відмова від ядерної зброї була національною зрадою, - заявив Микола Карпюк. - Це була зрада наших національних інтересів, зрада перспектив нашої безпеки, бо на країну, яка має ядерну зброю, ніхто нападати не буде».

На думку пана Миколи, Україні потрібно нарощувати власний оборонний потенціал, формувати довкола себе союзників, розробляти систему безпеки в Європі, і тоді відпаде необхідність членства у НАТО. Микола Карпюк розглядає Альянс як досить привабливу структуру, однак стурбований тим, що «наш політичний істеблішмент хоче перекласти на чужі плечі систему нашої безпеки. Замість того, щоб попрацювати над забезпеченням збройних сил України, над забезпеченням цілісної системи нашої безпеки, ми знайшли собі фішку – НАТО і все, американці мають нас захистити». «А якщо через вісім років Америка розвалиться? – зробив припущення пан Микола. - Хто ж нас захищати буде?»

«Усі мають усвідомити чітку правду: надія може бути тільки на власні сили», - продовжував Микола Карпюк. Але «чи хтось оцінював, в які гроші нам обійдеться нейтралітет? Щоб забезпечити нейтралітет, ми повинні витрачати хоча б 50% тих коштів, які витрачає Росія на утримання своїх збройних сил». Тому «якщо українці не зможуть знайти в себе потенціал забезпечити свою систему безпеки, якщо це не буде пріоритетом у діяльності держави, у нас не буде іншого виходу, як тільки вступати у НАТО».

Ніколи Росія не була нашим захисником, ніколи вони нас не любили

«Ніхто не розпалює протистояння між Україною і Росією, - пояснив Микола Карпюк. - В тому, що існують ці проблеми, ми винуваті самі – частково українці, але більшою мірою Кремль. До того часу, доки Кремль буде ставитися до України, як до свого молодшого брата, до свого васала, до свого холопа – ніякої співдружності у нас не вийде. Ніколи Росія не була нашим захисником, ніколи вони нас не любили».

За словами пана Миколи, «Росія, як і Україна, переживає надзвичайно складні часи. У Росії два шляхи: той шлях, який обрав Путін, і інших шлях – це забезпечення порядку в своєму домі. Якщо сформується політична еліта, яка почне забезпечувати свій порядок, то з такою Росією Україна обов’язково матиме дружні стосунки. У такої Росії є велика перспектива, оскільки вона знайде союзників довкола себе в багатьох регіонах світу».

Разом з тим, Микола Карпюк не вірить у єдину слов’янську державу. Але, на його думку, «це вкрай необхідна для нас справа, тому що тільки в єдності ми будемо здатні накопичувати свій потенціал, свою силу, будемо здатні реалізувати себе і забезпечувати перспективу своїм нащадкам».

Майбутнє України: смерть чи воскресіння?

Ситуація у Грузії підштовхнула українців до «колосального переосми;слення суті нашого українського буття», - розповів Микола Карпюк. На його думку, сьогодні перед країною є два шляхи. «Перший шлях – той, по якому ми зараз ідемо – це шлях в нікуди, це смерть. Підтвердженням цього є те, що за роки незалежності ми понесли колосальну втрату в кількісному відношенні нашого населення. Українці втрачають всі свої життєві потенції, сили і енергетику. Другий шлях – воскресіння, переродження, повернення до своїх витоків, до своєї духовності, до тих основ, якими завжди жили наші попередники, і створення нової системи суспільного, політичного і державного устрою». http://conf.oboz.ua/Conference/761/1.aspxвідповіді Миколи Карпюка дивіться тут

Немає коментарів: