середа, 8 квітня 2009 р.

Хроніка Майдану в Кишиневі. Ситуація знову загострюється


Спецназ поліції вночі повернув під контроль влади будівлю адміністрації Президента Молдови та охоплений вогнем парламент в Кишиневі, захоплені напередодні демонстрантами, незадоволеними новою перемогою комуністів на виборах.

В результаті зіткнень демонстрантів з поліцією у вівторок одна людина загинула і сотні отримали поранення. Маніфестанти виступили з вимогою об'єднання з Румунією і поставили над будівлею адміністрації Президента прапор Євросоюзу. Керівництво ЄС засудило насильство в Кишиневі.

Останній в Європі комуністичний лідер Володимир Воронін, якого Конституція зобов'язує покинути посаду Президента після двох термінів поспіль, закликав Захід допомогти відновити порядок і звинуватив опозицію в спробі захоплення влади.

Найближчий союзник Вороніна - Москва побачила в події "померанчевий слід", нагадавши про "кольорові революції" в Грузії, в Україні і в Киргизії, де масове незадоволення підсумками виборів, яке, на думку лідерів Росії і низки країн СНД, було інспіровано, Заходом, - вилилося в стихійну зміну влади.

Кореспонденти Рейтер на місці подій бачили десятки поліцейських в касках і з щитами, що зуміли витіснити активістів опозиції, із захоплених державних будівель в центрі столиці. Сотні демонстрантів покинули площу.

Лідери опозиції - трьох партій прорумунського толку - піддали критиці дії натовпу, але, водночас, вимагають нових парламентських виборів.

Організація з безпеки і співпраці в Європі в цілому позитивно оцінила молдавські вибори, де партія комуністів набрала більше 50 відсотків голосів.

Молдова з населенням чотири мільйони чоловік - одна з найбідніших держав Європи, і значну частину доходів країні приносить праця гастарбайтеров за кордоном, хоча на тлі глобальної економічної кризи, нині вони все частіше втрачають роботу.

ДОЛЯ ПРИДНІСТРОВ'Я


Найстрашніший за останні десятиліття спалах насильства в Кишиневі може ускладнити вирішення "замороженого конфлікту" між Молдовою і російськомовним Придністров'ям, що відкололося від неї. Москва вважає себе за найважливішого посередника в цих переговорах.

Росія продовжує розглядати Молдову, розташовану між Україною і Румунією на кордоні з Євросоюзом, як сферу свого впливу.

Молдова терміново відкликала з Бухареста свого посла, аби проінструктувати його, як поводитися в ситуації, що склалася.

Більшість демонстрантів, що вийшли на вулиці Кишинева, - це студенти, які не бажають жити під владою комуністів у разі їхньої перемоги на виборах.

Пізно увечері учора напроти парламенту продовжували знаходитися близько 600 осіб. Деякі з демонстрантів розмахували молдавськими і румунськими прапорами. Деякі підняли прапор Євросоюзу.

Колишній глава МВС, Воронін зміг стабілізувати ситуацію в Молдові, після приходу до влади в 2001 році, проте багато мешканців республіки, як і раніше, живуть в безпросвітних злиднях.

"Влада в Молдови не дозволить купці сп'янілих від люті екстремістів втоптати в багно нашу демократію", - сказав Воронін в телезверненні до нації, додавши, що лідери опозиції "вступили на шлях насильницького захоплення влади".

Того ж дня відбулася телефонна розмова Вороніна з Президентом Росії Дмітрієм Медвєдєвим, який раніше привітав молдавського колегу з перемогою на виборах. Медвєдєв висловився на користь швидкого мирного врегулювання ситуації, відновлення правопорядку, дотримання виборчого закону і конституційних норм.

Євросоюз і Сполучені Штати зкликали покласти край насильству. "Важливо, щоб .. люди утрималися від будь-яких проявів насильницьких дій. Це нікому ще не допомагало", - сказав представник Держдепартаменту США Роберт Вуд у Вашингтоні.


Черговий мітинг проходить біля будівлі уряду. Маніфестанти вимагають від МВС Молдови за півгодини звільнити 192 чоловік, заарештованих під час масових безладів напередодні. Інакше вони загрожують узяти будівлю штурмом.

У звернені мітингуючих сказано, що, за їхніми відомостями, всіх заарештованих тримають за межами столиці. Одін з промовців також повідомив, що їхні прихильники з міст Оргєєв і Унгени не можуть проїхати до Кишинева, оскільки власті заблокували в'їзд до міста. "Наші прихильники йдуть до нас пішки і приєднаються приблизно до 18:00", - сказав він.

У будівлі уряду в даний момент проходить розширене засідання Кабінету міністрів за участю голів адміністрацій міст і районів країни. На засіданні присутній Президент Володимир Воронін.

Він повідомив на засіданні, що число постраждалих під час безладів перевищило 270 чоловік, серед них 170 поліцейських і безліч підлітків.

Раніше цього дня Президент зустрівся із спецпредставником Єврокомісії в Молдові Кальманом Міджєєм і заявив, що дії маніфестантів в Кишиневі, що влаштували погроми в будівлях держустанов, "не мають нічого спільного з демократією". Він також пообіцяв в рамках закону суворо покарати організаторів, передає прес-служба глави держави.

Президент також заявив, що він "як верховний головнокомандуючий свідомо порушив закон і не допустив застосування сили, щоб уникнути кровопролиття". "В результаті безчинствуючі молодчики розгромили дві важливі державні установи - будівлі Президента і парламент", - підкреслив Воронін.

Опозиційні партії, тим часом, відмежувалися безладів і їхніх організаторів. "Ми рішуче відмежовуємося від тих, хто допустив цю вакханалію і акти вандалізму", - заявив на прес-конференції лідер Ліберально-демократичної партії Молдови Влад Філат. За його словами, лідери опозиції намагалися під час акцій протесту направити їх в мирне русло. "На жаль, нам це не вдалося до кінця, провина за це лежить не тільки на нас, але й на владі", - сказав він.

Філат підкреслив, що опозиція поки не планує організовувати і підтримувати акції протесту в Кишиневі: "Ми будемо цивілізований добиватися розгляду всіх порушень, які були допущені у виборчій кампанії".

Згідно з попередніми даними ЦВК, на минулих парламентських виборах в Молдові перемогла правляча Партія комуністів, набравши 50% голосів. Якщо дані не зміняться, це дозволяє їм отримати до 60 з 101 місця в парламенті і самостійно формувати уряд. Але для обрання Президента комуністам все ж таки доведеться заручитися підтримкою опозиції, яка отримала в сукупності 35% голосів.

Всі міжнародні спостерігачі визнали підсумки виборів чесними, але опозиція вважає їх сфальсифікованими і вимагає перерахунку голосів.

ЦВК Молдавії продовжує підрахунок і перевірку бюлетенів та оповістить остаточні результати голосування в п'ятницю, 10 квітня, повідомила прес-секретар комісії Дойна Бродеяну. Вона уточнила, що однією з причин затримки стала госпіталізація голови ЦВК Євгенія Штірбу з-за загострення хронічної хвороби серця.

Як розповів секретар ЦВК Молдови Юрій Чокан, Євгеній Штірбу був госпіталізований в середу вранці у зв'язку із стресом, викликаним звинуваченнями у фальсифікації виборів. За його словами, стан голови Центрвиборчкому нормальний, але він повинен якийсь час залишатися в лікарні.

За його словами, з цієї причини довелося перенести заплановану на сьогодні прес-конференцію, на якій повинні були оголосити попередні офіційні результати виборів. "Але у нас ще є час до п'ятниці, щоб оприлюднити ці результати", - сказав Чокан.

Безлади відбувалися за російським сценарієм

Як повідомляє молдавське інформаційне агентство “ІНФОТАГ”, про це заявив сьогодні на прес-конференції голова Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП), віце-голова парламенту Молдови Юріє Рошка.

Він сказав, що таким чином Москва карає Молдову за те, що вона не прийняла у 2003 році так званий «План Козака» щодо придністровського врегулювання.

Рошка стверджує, що знав про такий сценарій ще в 2005 році, який, за його словами, повинен був реалізуватися ще тоді після парламентських виборів.

«Тодішній план Росія реалізувала зараз», - сказав Рошка.

Як повідомлялося раніше, після парламентських виборів 5 квітня у Кишиневі почалися масові акції протесту, які продовжувалися 6 і 7 квітня. Маніфестанти не визнавали результатів виборів, згідно з якими Комуністична партія, очолювана Президентом Володимиром Вороніним, одержала 50% голосів.

Ряд мітингувальників, окрім відміни підсумків виборів, вимагали приєднання Молдови до Румунії. Поліція затримала близько 200 учасників масових заворушень у Кишиневі.

У результаті заворушень у Кишиневі майже повністю розгромлені будівлі президентської адміністрації і парламенту.

Сьогодні, 8 квітня, Воронін заявив про введення візового режиму з Румунією. Він вважає масові акції протесту спробою державного перевороту.

Довідка. «План Козака» передбачав побудову федеральної Молдавської держави з двома суб`єктами: Молдовою і Придністров`ям. Документ також надавав Придністров`ю право вето, що дозволяло блокувати незручні для нього рішення. Крім того, в плані закріплювалася військова присутність Росії в цьому регіоні до 2020 року.

На думку експертів, саме ці два чинники викликали різко негативну реакцію Заходу, в першу чергу США і ЄС. У результаті Президент Молдови Володимир Воронін відмовився від підписання документа, мотивувавши це бажанням «порадитися з європейським співтовариством».

Між Молдовою і Румунією - дипломатична війна

Влада Молдови сьогодні оголосили персоною нон грата ще одного румунського дипломата - радника-посланника посольства Румунії Іона Габоряна. Протягом 24 годин румунські дипломати зобов'язані покинути Молдову.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ і європейської інтеграції Молдови, нагадавши, що сьогодні персоною нон грата "у зв'язку з діями, несумісними з дипломатичною діяльністю", також був оголошений посол Румунії в Молдові Пилип Теодореску. Йому була вручена відповідна нота.

Президент Молдови Володимир Воронін на зустрічі з представниками цивільного суспільства заявив, що Румунія замішана у всіх подіях, що відбуваються в Молдові, і терпіння молдавської сторони має межі. Глава молдавської держави заявив, що Молдова введе візовий режим з Румунією.

Президент Молдови Володимир Воронін сьогодні заявив, що Румунія причетна до всіх події, що відбуваються у країні. "Вплив Румунії є дуже вагомим і відчувається дуже серйозна агентурна робота", - сказав Воронін.

Воронін також назвав учорашні події у Кишиневі спробою державного перевороту: "Коли прапор Румунії було піднято над робочою резиденцією президента, стали зрозумілими антидержавні погляди опозиції. Ясно, що вчора було зроблено спробу держперевороту".

Слід зазначити, що під час мітингу, організованого напередодні опозицією в Кишиневі, який переріс у вуличні безлади, багато протестуючих вимагали приєднання Молдови до Румунії. Вони також штурмували будівлі парламенту і адміністрації президента з прапорами Румунії. Крім того, вандалізму піддавалися державні символи Молдови.

АРАТТА

Немає коментарів: